ТЕМА:.

Східна Галичина (Б) – 1939 р.

Після укладення пакту Молотова – Ріббентропа та вторгнення СРСР до Польщі у вересні 1939 року, Східну Галичину було включено до складу УРСР.

Північна Буковина (Г) – 1940 р.

У червні 1940 року СРСР пред’явив ультиматум Румунії, Північну Буковину разом із Бессарабією було приєднано до УРСР.

Закарпаття (А) – 1945 р.

Після завершення Другої світової війни, за угодою між СРСР і Чехословаччиною, Закарпаття було включено до складу УРСР.

Крим (В) – 1954 р.

Указом Президії Верховної Ради СРСР Кримську область передали з РРФСР до складу УРСР, що стало формальним жестом до 300-річчя «возз’єднання України з Росією».

Правильна відповідь: БГАВ.

ТЕМА:.

Завдання скеровано на перевірку вміння опрацьовувати візуальні джерела.

Усі світлини в умові завдання стосуються історії незалежної України.

Уважно розглянувши фото, прочитавши написи, які вони містять і пригадавши історичний контекст, легко дійти висновку, що зображення А, В та Г стосуються російсько-української війни, яка розпочалася з окупації Криму.

Наступним кроком стало введення російських військ на територію Донецької та Луганських областей.

А вже з 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення військ росії на територію України.

На фото В відображено ставлення населення міста Херсона до Збройних Сил України (ЗСУ), які звільнили місто  від російських окупантів.

Напис «Кучму – геть!» на фото Б свідчить, що зображені події відбувалися до початку російсько-української війни.

Правильна відповідь: БАГВ.

ТЕМА:.

Завдання скеровано на перевірку знання основних тенденцій економічного розвитку Наддніпрянської України в другій половині XIX століття.

ТЕМА:.

Завдання скеровано на перевірку розуміння наслідків Тегеранської, Ялтинської та Потсдамської конференцій, зокрема їхнього впливу на події, що відбувалися на території Радянської України (УРСР) та навколо неї.

Метою проведення міжнародних конференцій (Тегеранської, Ялтинської, Потсдамської) було координування дій у боротьбі з Третім райхом (у контексті завдання – вигнання німецьких військ із території УРСР), визначення світового (у контексті завдання – європейського) порядку, формування міжнародної структури – ООН тощо.

Розв’язуючи це завдання треба зосередитися на варіантах, що стосуються міжнародного життя УРСР. Зокрема на засіданнях конференцій ішлося про східний кордон Польщі, а це стосувалося українців Східної Галичини.

На пропонову керівництва СРСР деякі радянські республіки стали засновницями Організації об'єднаних націй (ООН), це сприяло утворенню 1944 р. Міністерства закордонних справ УРСР на чолі з Д. Мануїльським. Українська делегація була автором Преамбули та першої частини Статуту ООН.

Правильна відповідь: 2, 3, 4.

ТЕМА:.

Завдання скеровано на перевірку розуміння соціальної спрямованості поштової марки як інструмента радянської пропаганди.

Після приходу до керівництва держави Михайла Горбачова розпочалась антиалкогольна кампанія.

Дата на марці (1985 рік) вказує на те, що її створено для підтримки однієї з кампаній «перебудови».

До заходів так званої перебудови належить «антиалкогольна кампанія».

Гасло «Тверезість – норма життя» на марці пропагує переваги здорового способу життя й акцентує існування в суспільстві проблеми алкоголізму.

Правильна відповідь: 4, 5, 7.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині XVI століття.

У тестовому завданні в наведеному уривку з історичного джерела йдеться про скликання сейму, який має «закінчити справу [об’єднання]». Отже, можна зробити висновок, що справу було розпочато, а зараз треба її завершити.

Ще підказка: об’єднання між двома державами – князівством Литовським  і королівством Польським. Серед варіантів відповіді можна відкинути Берестейську унію, зважаючи на її релігійний зміст.

Об’єднання королівства Польського та князівства Литовського розпочали зі шлюбу литовського князя Ягайла (започаткував династію Ягеллонів  у Польщі) та польської королеви Ядвіги, що було закріплено в Кревській унії.

Завершення «справи» й утворення нової держави Річі Посполитої відбулося 1569 р. в місті Люблін.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

У завданні треба впізнати історичного діяча за портретними рисами.

Аналізування докладного опису в умові завдання й зображення на аверсі монети дає змогу дійти висновку, що йдеться про навчальний заклад і  розвиток науки.

Наука розвивається зазвичай у вищих навчальних закладах – колегіумах, академіях, університетах.

У ранньомодерний час на українських землях діяли два заклади: Острозька академія і Києво-Могилянський колегіум, який згодом став академією.

На реверсі монети зображено Петра Могилу (1596–1647) – видатного українського церковного, освітнього та культурного діяча, митрополита Київського. Про це свідчать портретні риси, митрополиче вбрання, архієрейський жезл, зазначені на монеті роки життя (1596–1647).

Петро Могила відіграв ключову роль у розвитку Києво-Могилянської академії, яка стала важливим освітнім центром.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: «Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.

Завдання скеровано на перевірку вміння опрацьовувати історичне джерело. Наведений у завданні уривок містить  слова-маркери, які дають змогу визначити правильну відповідь.

Описаний уривок стосується Віленського перемир’я, укладеного 3 листопада 1656 року між Московським царством і Річчю Посполитою під час війни за Україну в середині XVII століття.

Основні положення угоди:

• припинення воєнних дій між Московією та Польщею, які тривали в рамках московсько-польської війни (1654–1667);
• спільні дії проти Швеції, яка тоді воювала з Річчю Посполитою у «Потопі» (шведському вторгненні);
• пропонова обрати московського царя Олексія Михайловича королем Речі Посполитої після смерті Яна II Казимира;
• обмеження території Гетьманщини до меж Київського воєводства, що відповідало умовам Білоцерківського договору 1651 року.

Московське царство тимчасово змінило свої пріоритети і замість війни з Польщею зосередилося на боротьбі зі Швецією. Для Богдана Хмельницького та Гетьманщини це було ударом, адже Москва фактично відмовилася від підтримки козацької України в боротьбі проти Польщі. Це спричинило пошук нових союзників гетьманом, що привело до українсько-шведських переговорів і навіть звернення до Трансильванії.

Отже, в уривку описано Віленське перемир’я 1656 року, яке стало одним із переломних моментів у добу Хмельниччини.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII століття.

Гетьман Петро Дорошенко (1665–1676) покладався на допомогу Османської імперії в боротьбі за збереження єдності України.

Причини цього:

• Україна була розділена між Московією та Річчю Посполитою (Андрусівське перемир’я 1667 року формально закріпило цей поділ);
• козаки були розколоті: на Лівобережній Україні гетьманував Іван Брюховецький (промосковський курс), а на Правобережжі – Дорошенко;
• Москва та Польща не визнавали незалежності Гетьманщини, тому Дорошенко шукав сильного союзника.

Тож 1669 р. Дорошенко офіційно визнав протекторат Османської імперії над Правобережною Україною. А 1672 р. розпочалася польсько-турецька війна, у якій татари й турецькі війська підтримали козаків. Після Бучацького мирного договору (1672 р.) Польща втратила частину Поділля, яке перейшло під владу Османської імперії.

Унаслідок союзу з Османами Дорошенко зміг тимчасово зберегти автономію Правобережної України. Проте турецьке втручання призвело до руйнівних набігів татар і невдоволення серед козаків. А 1676 р., після наступу московських військ і тиску з боку лівобережного гетьмана Івана Самойловича, Дорошенко склав булаву.

Отже, гетьман Петро Дорошенко у своїй боротьбі за єдність України спирався на Османську імперію, але цей союз не дав бажаного результату, а навпаки – поглибив розкол і призвів до ще більшого ослаблення українських земель.

Правильна відповідь – А.