ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Визволення України. Визволення Києва.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Джерелом є агітаційно-пропагандистські плакати.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на плакаті, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Предмет ідентифікації в завданні – рік видання плакатів.

Ключовим у джерелі є гасло плакату, слова-маркери – «Харків наш!», «Слава визволителям Києва!» – вони дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про події вигнання з території України німецьких загарбників.

Визволення Харкова відбулося двічі 16 лютого і 23 серпня 1943 р., Києва – 6 листопада 1943 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Установлення нацистського окупаційного режиму. Нацистський «новий порядок» в Україні. «Голокост».

Завдання передбачає перевірку сформованості знань понять і термінів.

Терміном «Голокост» у світовій історіографії прийнято позначати геноцид єврейського народу, який здійснювали нацисти та їх поплічники в роки Другої світової війни. Жертвами Голокосту стали 6 млн євреїв.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі (1921–1939 рр.). Українські землі у складі Чехословаччини. Проголошення незалежності Карпатської України. А. Волошин.

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь розпізнавати визначних історичних діячів за портретними рисами.

Президентом Карпатської України, проголошеної 15 березня 1939 р., був Августин Волошин. Його портрет вміщений під літерою «А».

Додатковими елементами, які допомагають розпізнати А. Волошина є: окулярі і одяг греко-католицького священника.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Масові репресії.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки.

У цьому випадку слід проаналізувати статистичні дані, які є свідченням масових репресій в республіці у 1930-ті рр., жертвами яких ставали й члени комуністичної партії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність та наслідки політики форсованої індустріалізації та колективізації в Україні. Взаємозв’язок між різними складовими економічної політики сталінського режиму (індустріалізація, колективізація).

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки.

У цьому випадку йдеться про економічні процеси, що мали місце у 1920-1930-ті рр. «Перекачування коштів із села у місто» стало джерелом фінансування індустріалізації, що розгорнулась наприкінці 1920-х рр. Така політика мала катастрофічні наслідки для розвитку села і сільського господарства: розорення села, Голодомор, хронічна криза з продуктами харчування.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Політика «коренізації» в УСРР (українізація). Причини та наслідки «українізації».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, процеси на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – урядова політика.

Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «забезпечити українській мові місце, відповідно числу та питомій вазі українського народу на території УСРР» – допомагає визначити, що йдеться про реалізацію політики коренізації, яка на території УСРР здійснювалася у формі українізації.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Неп в УСРР. Неп та її складові, процес стабілізації економічного і соціального життя в Україні.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, явища на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому  подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – заходи урядової політики.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Селянські повстання… цілком зникли», «1921 р.», «селянство задоволене своїм становищем» – допомагають визначити, що в уривка джерела йдеться про заміну продрозкладки продовольчим податком.

Відповідь – А.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Польсько-радянська війна на території України. Ризький мир.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – договір.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Польща та більшовицька Росія поділили українські землі», «в Андрусові в 1667 році» – допомагають визначити, що йдеться про договір між Польщею та Росією. Наведений у завданні коментар сучасника стосувався Ризького миру (1921 р.), за яким Польща закріплювала за собою Західну Україну (Волинь, Східна Галичина та ін.), а в Наддніпрянській Україні утверджувалася більшовицька влада.

Відповідь – В.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Гетьманський переворот і утворення Української Держави. Внутрішня та зовнішня політику урядів гетьмана П. Скоропадського.

Завдання передбачає перевірку сформованості картографічних умінь.

У цьому випадку треба ідентифікувати, яка українська держава зображена на картосхемі.

Завдяки легенді, у якій зазначені такі поняття, як «демаркаційна лінія», «нейтральна зона» (існували згідно умов прелімінарного миру 1918 р. між Україною і радянською Росією), та географічним об’єктам, можна стверджувати, що на картосхемі зображено Українську Державу гетьмана Павла Скоропадського.

Відповідь – В.