Автором цитованого документа «…Договори наші… уклав я з Королем Шведським письмовим актом, підписаним з обох сторін… І тепер ми вважати повинні Шведів за своїх приятелів, союзників, добродіїв і немовби од Бога посланих, щоб увільнити нас від рабства… Відомо ж бо, що колись були ми ті, що тепер московці: уряд, первинність і сама назва Русь од нас до них перейшли…» був

«Запорозькі козаки, – писав 1776 р. старшина В. Чернявський, – мають деякі поселення, де тримають худобу, коней й овець, мають пасіки, розводять сади й городи, роблять запаси сіна та худоби й засівають поля різним хлібом, ловлять звіра, а в річках – рибу».

Як козаки називали такі «поселення»?

Коли на українських землях було засновано університет, якому імперська влада ставила завдання «поширювати російську освіту й російську національність в ополяченому краю Західної Росії...»?

Кого із суспільно-політичних діячів називали «двічі арештованим», «буковинським королем», «народним послом до Відня»?

Якою цифрою на картосхемі позначено регіон товарного виробництва цукру наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.?

Боротьба за український університет стала важливим питанням політичної боротьби наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. для

Які однакові дії під час Першої світової війни застосовували російська та австрійська влади стосовно українських земель, що входили до складу Австро-Угорщини?

Укажіть фото діяча, який 1917 р. активно пропагував українізацію частин російської армії.

Провал планів партійно-радянського керівництва СРСР із хлібозаготівлі в Українській СРР 1932 р. призвів до запровадження на селі