ТЕМА: Стародавня історія України. Поява та розселення людей на території України. Заснування античних міст-колоній у Північному Причорномор’ї та Криму. Місце розташування античних міст-колоній Північного Причорномор’я та Криму (Тіра, Ольвія, Пантікапей, Херсонес).

Літера В вказує на місце розташування Ольвії — найважливішої грецької колонії в Нижньому Побужжі, у дельті річок Гіпаніс (Південний Буг) та Борисфен (Дніпро). заснована вихідцями з Мілету.

Літера Б вказує на місце розташування Тіри — міста, що знаходилося на правому березі Дністровського лиману, на території сучасного Білгорода-Дністровського. Це також північне узбережжя Чорного моря.

Літера Г вказує на місце розташування Херсонеса — стародавнього міста-держави, що знаходилося в південно-західній частині Кримського півострова, на території сучасного Севастополя.

Літера Д вказує на місце розташування Пантікапея — давньогрецького поліса, столиці Боспорського царства, який існував на місці сучасної Керчі. Він розташований на Керченському півострові.

Зайвий варіант. Літера А вказує на місце розташування Ніконія — давньогрецького поселення, яке розташовувалося на березі Дністровського лиману, неподалік від Тіри. Це також північне узбережжя Чорного моря.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Заснування Збройних Сил.

Завдання спрямоване на перевірку знання дати однієї з найважливіших подій історії України періоду становлення незалежності.

6 грудня 1991 р. – це дата заснування Збройних Сил України.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Проведення референдуму та виборів Президента України.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про становлення незалежності України.

Поштовхом до міжнародного визнання України як незалежної держави стало проведення Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 р. на підтвердження Акта проголошення незалежності України. Проголошення незалежності не завжди означає автоматичне визнання нової держави світовим співтовариством. Наприклад, Придністров’я, Абхазія, Південна Осетія, проголосивши в різний час свою незалежність, не стали повноправними суб’єктами міжнародних відносин, під якими розуміють сукупність економічних, політичних, культурних, міждержавних стосунків як на дво- і багатосторонній основі, так і в межах світових і регіональних організацій, на підґрунті яких складається система міжнародного порядку. Характер участі суверенної країни в міжнародних відносинах залежить від зовнішньої політики, яку проводить держава. При цьому, проведення самостійної зовнішньої політики можливо лише за умов визнання світом незалежності держави.

Нагадаємо, що, згідно з чинним на той час законодавством, питання про реалізацію права народу України на самовизначення виходило за межі компетенції Верховної Ради УРСР і мало вирішуватися виключно всеукраїнським референдумом. Тому того ж дня (24 серпня 1991 р.), крім Акта проголошення незалежності України, Верховна Рада УРСР ухвалила постанову «Про проголошення незалежності України», якою, зокрема, передбачалося проведення 1 грудня 1991 р. всеукраїнського референдуму на підтвердження Акта проголошення незалежності України. Саме проведення референдуму та його результати (90,32  % виборців підтримали ідею незалежності України) надавали рішенню Верховної Ради УРСР про проголошення незалежності України легітимності (законності) як в очах українського суспільства, так і в очах світового співтовариства. Реакція останнього не забарилася: протягом грудня незалежну Україну визнало 68 держав світу, у тому числі й Росія та США. У 1992 р. Україну визнало ще 64 держави. На середину 1990-х рр. незалежність нашої держави визнали понад 130 країн світу, а 106 країн налагодили з Україною дипломатичні відносини. Нині Україну як суверенну державу визнали 174 країни світу і 171 встановила з нею дипломатичні відносини.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Спроби економічних реформ у другій половині 1960-х рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні постаті на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – ім’я історичного діяча.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «реформа… в плані розширення самостійності підприємств і товарно-грошових відносин між ними», «позитивний вплив на розвиток економіки у восьмій п’ятирічці» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про реформи, запроваджені Головою уряду СРСР О. Косигіним у 1965–1970 рр.

 Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Стан промисловості та сільського господарства. Тенденції розвитку соціальної сфери.

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, почасти спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації й аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена одному з негативних явищ радянської дійсності. Карикатура містить достатньо інформації, аби обрати правильний варіант відповіді. Хвалькувато-веселе обличчя одного з персонажів, ланцюжок сосисок, що тягнеться від прохідної комбінату та підпис карикатури у вигляді прямої мови: «А я тут неподалік працюю, на м’ясокомбінаті» – це художні засоби, за допомогою яких карикатурист акцентував увагу глядача на явищі розкрадання державного майна, так званого «несунства». Найхарактернішою рисою «застою», без сумніву, був розквіт подвійної моралі: офіційної, публічної, й іншої – для себе, що виправдовувала аморальні незаконні способи задоволення потреб. Нечуваного розмаху набули крадіжки на підприємствах. Майже кожен пересічний громадянин епохи «застою» був «несуном». Виносили все: від болтів, гайок, інструментів, устаткування до продуктів харчування та побутових товарів. Керівництво підприємств намагалося запобігти «несунам» через створення пропускних пунктів, міжвідомчої охорони тощо. Проте це не давало бажаних результатів, а фраза «я це принесу з роботи» вважалася цілком нормальною, природною й не викликала осудження оточення, рідних і близьких.

Жодним чином ця карикатура не є історичним джерелом, що відображає інші явища радянської дійсності: низьку якість обслуговування в торгівельних закладах, технологічну відсталість харчової промисловості або пияцтво на робочому місці.

Таким чином, аналіз карикатури внеможливлює інші правильні варіанти відповіді, окрім варіанта – «розкрадання державного майна на робочих місцях».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Стан промисловості та сільського господарства.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки ухвалення урядового рішення.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «ліквідувати Українську Раду народного господарства», «ліквідувати Українську Раду народного господарства економічних районів УРСР» – допомагають визначити, що вказане в джерелі рішення є складовою політики згортання хрущовських реформ. Це рішення було ухвалене у 1965 р. і передбачало ліквідацію горизонтальної системи управління народним господарством і відновлення вертикальної.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Лібералізація суспільно-політичного життя УРСР в середині 1950–1960-х рр.: припинення масових репресій, реабілітація. «Політична реабілітація».

Завдання передбачає перевірку сформованості понятійного апарату для характеристики розвитку УРСР.

Масова політична реабілітація розпочалася після засудження культу особи Сталіна на ХХ з’їзді КПРС у 1956 р. Ініціатором засудження став М. Хрущов, а період перебування його при владі отримав назву «відлига», основним змістом якої став процес десталінізації.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Повоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр. Відбудова промисловості.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичне явище на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичне явище.

Ключове словосполучення-маркер у джерелі – «в процесі відбудови було повернення до довоєнної моделі розвитку» – допомагає визначити правильну відповідь: розвиток базових галузей промисловості за рахунок ресурсів сільського господарства. Так наприкінці 1920-х – у 1930-ті рр., коли відбувалася форсована індустріалізація, вона супроводжувалась насильницькою колективізацією, яка забезпечувала ресурсами розвиток промисловості.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Визволення України.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості хронологічних умінь.

Знання цієї події передбачено програмою ЗНО. Визволення всієї території України (у межах сучасних кордонів) від німецьких окупантів та їхніх союзників відбулося 28 жовтня 1944 р.

Відповідь – В.