А«Прийшли іноплемінники на Руську землю, половці многі. А Ізяслав, і Святослав, і Всеволод вийшли супроти них на р. Альту. І коли настала ніч, рушили вони одні проти одних. ...і побігли руські князі, і перемогли половці…»
Б«У той же час поїхав був Данило в Угри до короля [Бели], бо він іще не чув про прихід татар на Київ. А коли Батий узяв Київ і почув він про Данила, що той в Уграх є, то рушив сам до [города] Володимира…»
В«І говорили [половці] руським князям: “Якщо ви не поможете нам, [то] ми нині порубані були, а ви завтра порубані будете…” І вирішили князі: “Лучче б нам зустріти їх на чужій землі, аніж на своїй”…»
Г«Прибули Святополк [Ізяславич], і Володимир [Всеволодович], і Давид Ігоревич, і Василько Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег, і зібралися в [городі] Любечі, щоб уладнати мир…»
