ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Масові репресії.

У цьому випадку слід проаналізувати статистичні дані, які є свідченням масових репресій в республіці у 1930-ті рр., жертвами яких ставали й члени комуністичної партії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність та наслідки політики форсованої індустріалізації та колективізації в Україні. Взаємозв’язок між різними складовими економічної політики сталінського режиму (індустріалізація, колективізація).

У цьому випадку йдеться про економічні процеси, що мали місце у 1920-1930-ті рр. «Перекачування коштів із села у місто» стало джерелом фінансування індустріалізації, що розгорнулась наприкінці 1920-х рр. Така політика мала катастрофічні наслідки для розвитку села і сільського господарства: розорення села, Голодомор, хронічна криза з продуктами харчування.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Політика «коренізації» в УСРР (українізація). Причини та наслідки «українізації».

Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «забезпечити українській мові місце, відповідно числу та питомій вазі українського народу на території УСРР» – допомагає визначити, що йдеться про реалізацію політики коренізації, яка на території УСРР здійснювалася у формі українізації.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Неп в УСРР. Неп та її складові, процес стабілізації економічного і соціального життя в Україні.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Селянські повстання… цілком зникли», «1921 р.», «селянство задоволене своїм становищем» – допомагають визначити, що в уривка джерела йдеться про заміну продрозкладки продовольчим податком.

Відповідь – А.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Польсько-радянська війна на території України. Ризький мир.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Польща та більшовицька Росія поділили українські землі», «в Андрусові в 1667 році» – допомагають визначити, що йдеться про договір між Польщею та Росією. Наведений у завданні коментар сучасника стосувався Ризького миру (1921 р.), за яким Польща закріплювала за собою Західну Україну (Волинь, Східна Галичина та ін.), а в Наддніпрянській Україні утверджувалася більшовицька влада.

Відповідь – В.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Гетьманський переворот і утворення Української Держави. Внутрішня та зовнішня політику урядів гетьмана П. Скоропадського.

Завдяки легенді, у якій зазначені такі поняття, як «демаркаційна лінія», «нейтральна зона» (існували згідно умов прелімінарного миру 1918 р. між Україною і радянською Росією), та географічним об’єктам, можна стверджувати, що на картосхемі зображено Українську Державу гетьмана Павла Скоропадського.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні в 1917 – на початку 1918 р. Утворення Української Центральної Ради.

Українська Центральна Рада була утворена ву березні 1917 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Позиції українських політичних сил Наддніпрянської України та західноукраїнських земель щодо війни. «Союз визволення України».

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про вплив Першої світової війни на український рух.

Серед запропонованих організацій лише Союз визволення України (СВУ) проголосив метою своєї діяльності побудову самостійної соборної України.

Учасники СВУ вважали себе репрезентантами інтересів українців, які перебували під російським пануванням. СВУ, проголосивши своєю метою боротьбу за самостійність України, прагнув використати для цього війну Австро-Угорщини й Німеччини проти Росії. Майбутній устрій української держави мав бути заснованим як конституційна монархія з однопалатним парламентом.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст. Основні течії суспільно-політичного руху: москвофіли та народовці.

Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Радикалізація українського політичного руху.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про основні течії в українському русі в Східній Галичині.

Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. домінуючою течією була народовська, представлена Українською народно-демократичною партією (УНДП), яку створено в 1899 р. Крім того, народовці розбудували мережу культурних, освітніх, наукових (наприклад, «Руська бесіда», 1861 р.; «Просвіта», 1868 р.; Літературне товариство ім. Т. Шевченка, 1873 р.), кооперативних (страхове товариство «Дністер», 1892 р.; кооперативний банк «Дністер», 1895 р.), політичних («Народна рада», 1885 р.) організацій, які зміцнилися на кінець ХІХ – початок ХХ ст., витворивши розгалужену інфраструктуру українського національного життя на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорщини.

Вплив народовців Східної Галичини був настільки потужним, що народовський рух поширився й на Буковину та Закарпаття. Із 1880-х рр. у діяльності народовських організацій на Буковині («Руській бесіді», «Руській раді») активну участь брали Ю. Федькович, Є. Пігуляк, О. Попович та інші. На Закарпатті ідеї народовців відстоювали та втілювали в життя такі визначні громадсько-політичні діячі, як А. Волошин (майбутній президент Карпатської України), Л. Чопей, Ю. Жаткович та інші.

Відповідь – В.