ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі. Політичний і соціальний устрій Київської Русі та Галицько-Волинської держави, становище представників різних соціальних станів. «Смерди».

Завдання передбачає перевірку знань про соціальну структуру населення Київської Русі ІХ–ХІІ ст.

Зазначений період характеризується становленням феодальних відносин. У період феодалізму основну масу населення складають селяни (особисто вільні й залежні). Із зазначених у відповідях соціальних груп лише смерди є селянами.

Відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти. «Билини».

Завдання передбачає перевірку знань основних здобутків культури Київської Русі.

Билина – жанр героїчного епосу. Билинні сюжети створенні переважно в часи Київської Русі. Здебільшого билини прославляють подвиги народних героїв і богатирів і своїм сюжетом пов’язані з Києвом та князем Володимиром Святославичем.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича. Внутрішня та зовнішня політика Данила Романовича.

Завдання передбачає знання основних віх правління князя Данила Галицького.

Рік 1238-й відзначився для Данила Романовича важливими подіями. Він відновив свою владу над Галичем, а також розгромив під Дорогичином німецьких рицарів-хрестоносців і взяв у полон їхнього магістра Бруно. За літописом, Данило напередодні битви виголосив: «Не личить держати нашу батьківщину крижевникам (хрестоносцям)».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Боротьба за київський стіл між Ярославичами. Значення та наслідки Любецького з’їзду.

Таке рішення було ухвалено в 1097 році на з’їзді руських князів.

Цей уривок — це рішення Любецького з'їзду князів, який відбувся у 1097 році. На з'їзді князі ухвалили принцип: «Кожен хай держить отчину свою» («кожен хай володіє своєю вотчиною»).

Це рішення мало на меті припинити міжусобиці та закріпити спадкове право володіння окремими князівствами за певними родами, що фактично започаткувало період феодальної роздробленості Київської Русі.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князя Святослава.

Уривок описує князя з військовим типом правління, кочовим способом життя та постійними походами — усе це характерно для Святослава. Його варязьке виховання дружинниками скандинавського походження та кочовий стиль життя свідчать про поєднання європейських і азійських впливів у його політиці. Святослав постійно воював: громив ворогів, знищив Хазарський каганат, боровся з в’ятичами та Волзькою Булгарією. Саме тому історик називає його правління апогеєм героїчної доби Київської Русі.

Підказки-маркери:
– «слов’янське ім’я»,
– «варязьке виховання»,
– «кочовий спосіб життя»,
– «поєднання європейського та азіатського начал».

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність княгині Ольги.

Одним із результатів посольства великої київської княгині Ольги до Константинополя, про яке повідомляє літописець стало прийняття княгинею християнства.

У 946 р. (за іншими даними – 957 р.) році княгиня Ольга вирушила з дипломатичною місією до Константинополя, щоб укласти союз між Руссю та Візантією. Під час візиту вона прийняла християнство, ставши другим християнським володарем Русі після князя Аскольда. Хрещення Ольги мало велике значення для подальшого поширення християнства на Русі, хоча її син Святослав та більшість населення Русі залишалися язичниками. 

Остаточно християнство утвердилося на Русі лише після релігійної реформи князя Володимира Великого в 988 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поширення землеробства й скотарства на землях України. «Неоліт». Риси неолітичної революції..

Поява першого керамічного посуду є однією з ключових рис епохи неоліту. Цей період, відомий як «неолітична революція», характеризується переходом людства від привласнювального (полювання, збиральництво) до відтворювального господарства (землеробство і скотарство). Винайдення кераміки стало логічним наслідком цих змін. Кераміка — це перший штучний матеріал, винайдений людиною. 

Зразком високого керамічного мистецтва є енеолітична Трипільська культура (IV-ІІІ тис. до н. е.), вироби якої вражають своєю майстерністю та різноманітними орнаментами.

Відповідь – Г.