ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Після остаточної ліквідації гетьманства для управління Лівобережною Україною царською владою було створено Малоросійську колегію.

Після того, як у 1764 році Катерина II змусила останнього гетьмана Кирила Розумовського зректися булави, вона видала указ про остаточну ліквідацію гетьманства. Для управління цими територіями було відновлено роботу Другої Малоросійської колегії (діяла у 1764–1786 рр.).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Наведені в уривку положення закріплено в «Конституції» Пилипа Орлика.

Цей документ, повна назва якого – «Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького», був ухвалений 5 квітня 1710 року в Бендерах. Він вважається першою українською конституцією та однією з перших у світі, що проголошували принцип розподілу влади.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

На карті стрілками позначено напрямки походів турецько-татарсько-козацького війська 1672 р., 1677-1678 рр.

Карта відображає основні напрямки військових дій на Правобережній Україні в період Руїни (друга половина XVII ст.).

Це Польсько-турецька війна 1672 року, коли об'єднана армія Османської імперії (султан Мехмед IV), Кримського ханства та правобережного гетьмана Петра Дорошенка здійснила наступ на Річ Посполиту. Був здобутий Кам'янець-Подільський, а згодом обложений Львів, що призвело до укладення Бучацького миру (1672 р.).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Уривок з історичного джерела стосується видатного полководця та непримиренного ворога будь-якої зовнішньої залежності, Івана Богуна.

• «Сподвижник Б. Хмельницького, полковник»: Іван Богун був одним із найближчих соратників Хмельницького, Вінницьким та Кальницьким полковником, героєм оборони Вінниці та битви під Берестечком.

• «Відмовився скласти присягу на вірність московському цареві»: Богун був єдиним із полковників, хто категорично виступив проти укладення Переяславської угоди (1654 р.) і публічно відмовився присягати московському цареві.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Скликана в Переяславі (1654 р.) гетьманом Б. Хмельницьким Генеральна військова рада мала вирішити питання про перехід Війська Запорозького під зверхність московського царя.

• Мета: Рада була скликана, щоб остаточно схвалити рішення про військово-політичний союз та протекторат Московського царства над Гетьманщиною (Військом Запорозьким).

• Наслідок: Рада ухвалила рішення про перехід під «високу руку» московського царя Олексія Михайловича. Це призвело до підписання Переяславських статей (Березневих статей), які регулювали умови цього союзу.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Згідно договору Козацька держава включала території Київського, Чернігівського й Брацлавського воєводств Речі Посполитої. Цю територію окреслено на картосхемі В. 

• Три воєводства: Кордони Гетьманщини (виділені жирною лінією) включають три воєводства:

  1. Київське

  2. Чернігівське

  3. Брацлавське (включно з містом Брацлав).

• Резиденція Гетьмана: На мапі позначено Чигирин – столицю Гетьманщини, а також Микитинську Січ – один із центрів козацтва.

Правильна відповідь – В.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

Поштовхом до розгортання в XVI ст. братського руху на українських землях було поширення ідей Реформації та Контрреформації.

Бра́тство – національно-релігійна громадська організація руських (українських і білоруських) православних міщан у XVI–XVIII ст.

Братства виникли на базі традиційних церковних братств при парафіяльних храмах. Відіграли вагому роль у збереженні й захисті православ’я на теренах Речі Посполитої. Частина братств одержали від єрусалимського патріарха право ставропігії – контроль над діяльністю вищих ієрархів і священників церкви.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав      (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

Будівництво цих і подібних церков на українських землях зумовлено постійна небезпека спустошливих татарських набігів.

На фото зображено Покровську церква с. Сутківці на Поділлі і Троїцьку церква с. Зимне на Волині (XV ст.) мають яскраво виражені ознаки фортифікації – товсті кам’яні стіни, вузькі вікна-бійниці.

Набуття таких рис культовими спорудами було зумовлене постійною небезпекою спустошливих татарських набігів для захоплення ясира (полонених), що стали систематичними в останній третині ХV ст. і тривали до середини ХVІІІ ст.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

Поява та поширення в XV–XVI ст. фільваркового господарства на українських землях було зумовлено зростанням попиту на сільськогосподарську продукцію в країнах Західної Європи.

Фільварки – багатогалузеві господарські комплекси, які базувалися на постійній щотижневій панщині залежних селян і були зорієнтовані на товарне виробництво сільгосппродукції, хоча й зберігали чимало рис натурального господарства.

Правильна відповідь – А.