ТЕМА: Київська держава.

Літописець записав ці рядки під 1037 роком.

Цей запис з «Повісті минулих літ» присвячений масштабній будівельній діяльності Ярослава Мудрого в Києві, зокрема зведенню Софійського собору.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Застосування плуга, поширення двопільної і трипільної сівозміни в сільському господарстві Київської державі (Русі-Україні) сприяло відновленню родючості ґрунтів.

• Застосування плуга значно підвищило продуктивність землеробства, дозволяючи обробляти більші площі землі з меншими зусиллями.

• Двопільна та трипільна сівозміни допомагали підтримувати родючість ґрунтів і забезпечували стабільніші та більші врожаї, що дозволило отримати надлишок продукції.

• Таким чином, ці агротехнічні нововведення були спрямовані саме на відновлення та збереження родючості ґрунтів, що забезпечувало стабільні та високі врожаї.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Унаслідок Ярославської битви (1245 р.) князь Данило Романович зламав опір галицького боярства та остаточно утвердився при владі в Галицько-Волинському князівстві.

Ярославська битва стала кульмінацією тривалої боротьби Данила за батьківську спадщину проти внутрішніх і зовнішніх ворогів після смерті його батька Романа Мстиславовича (1205 р.).

Більшість найбільш впливових і ворожих князеві галицьких бояр була вбита, схоплена або змушена тікати, що дозволило Данилу встановити сильну князівську владу над Галичиною.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

На карті позначено напрямки походів монгольського хана Батия на землі Південно-Західної Русі.

Наведена картосхема ілюструє основні маршрути монгольської навали на південно-західні землі Русі у 1240–1241 роках:

1. Похід на Київ (1240 р.): Маршрут чітко проходить через Переяслав і Чернігів (або, як варіант, Новгород-Сіверський), сходячись на Київ у грудні 1240 року.

2. Похід на Галич і Волинь (1241 р.): Після Києва основна стрілка веде на захід, через Володимир, Кременець та Галич, що є серцем Галицько-Волинського князівства (Південно-Західна Русь).

3. Походи на Європу (1241 р.): Стрілки продовжуються далі на захід і південь, вказуючи на вторгнення монголів у Польщу (Люблін, Завіхост) та Угорщину (Ужгород, 1241) після проходження руських земель.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Правовий статус «отчини» як родової власності було закріплено постановою Любецького з'їзду князів.

Любецький з'їзд князів (1097 рік): Цей з'їзд, скликаний за ініціативи Володимира Мономаха, мав на меті припинити міжусобні війни, які роздирали Київську Русь. Головною його постановою стало узаконення принципу "кожен хай держить отчину свою" ("кождо держить отчину свою").

Вотчинне землеволодіння – одна з форм приватної земельної власності в часи Київської держави (Русі-України). Власник вотчини (отчини) мав право передати її в спадщину, продати, обміняти, поділити тощо. Термін «вотчина» («отчина») походить від слова «отець» («батько»), тобто батьківська власність.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Подія, що дала підстави для такого висновку, — це запровадження Володимиром Великим християнства як державної релігії.

• Визнання у європейському світі. До хрещення Київська Русь була язичницькою державою, яку більшість християнських країн Європи сприймали як варварську. Прийняття християнства, особливо від Візантії, що була на той час однією з наймогутніших імперій, інтегрувало Русь до кола європейських цивілізацій.

• Рівноправні відносини. Після хрещення Київський князь став рівноправним правителем у "сім'ї" християнських монархів. Це відкрило шлях до укладення шлюбних союзів з правлячими династіями Франції, Швеції, Норвегії, Польщі та інших держав, що було неможливим у язичницькі часи.

• Новий статус князя. Як зазначається в уривку, великий князь став повноцінним суб'єктом міжнародного права. Це означало, що його держава отримала міжнародне визнання, її кордони стали номінально недоторканними, а князь міг вести переговори на рівних з іншими європейськими володарями.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Ключові слова: «Тепер слов’яни бушують повсюдно…», «осіли на ній панами» — свідчать про події Великого розселення слов’ян. Саме в V–VII століттях слов’яни активно переселялися на Балкани, вели війни з Візантією, спустошували її території, засновували поселення й поступово асимілювали місцеве населення. Фраза «Зіслов’янилась вся наша земля» є ключовою, оскільки вона підкреслює масштаби цього розселення, що відбувалося саме в зазначений період.

Велике розселення слов’ян — це масове переселення слов’янських племен із їхньої прабатьківщини (території між Дніпром і Віслою) на схід, захід і південь Європи. Цей процес відбувався в V-VII ст.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України.

На фото під буквого Г викарбовано монету на честь скіфського царя. На монеті зображений вершник-лучник. Цей образ є типовим для скіфів, які були відомі як вправні воїни-вершники. Напис на монеті містить ім'я царя Атея. Він був останнім правителем Великої Скіфії.

На решті монет зображено колісницю (А), кентавра (Б) і Пегаса (В) – істот із грецької міфології. Дані монети є зразками античної грецької культури, яка була поширеною в містах-колоніях Північного Причорномор'я.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Перехід від привласнювального (збиральництво, полювання, рибальство) господарства до відтворювального (землеробство, скотарство, ремесло) це характерна риса епохи неоліту. В історичній науці цей перехід дістав назву «неолітична революція».

Неолітична революція — це перехід людства від привласнювального до відтворювального господарства.

Привласнююче господарство — це форма господарювання, коли люди брали від природи готові продукти, не виробляючи їх самостійно. Це полювання, збиральництво та рибальство.

Відтворююче господарство — це форма господарювання, за якої люди самі виробляють необхідні для життя продукти. Це землеробство і скотарство.

Правильна відповідь – В.