ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Зміни в соціально-економічному житті. «Панщина».

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «робота підданих», «з чим і на котрий день люди до роботи мають прийти», «якщо… не вийде на роботу… заплатить гріш… барана… бичем на лавці скарати, а дні пропущені відробити» – допомагають визначити, що йдеться про панщину.

Панщина – це відробіткова рента, одна з форм земельної ренти. Характеризується прикріпленням до землі безпосереднього виробника, особистою залежністю селянина від поміщика. Зміст визначається зобов’язанням селянина працювати якийсь час зі своїм інвентарем у господарстві землевласника.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Виникнення Запорізької Січі. Дмитро Вишневецький.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «степовий рицар», «людина, яка надала перших організаційних форм козаччині», «його творіння захитає підвалини Речі Посполитої» – допомагають визначити, що йдеться про князя гетьмана Д. Вишневецького.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Берестейська церковна унія. Утворення греко-католицької церкви.

Берестейську церковну унію укладено в 1596 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину.

Етапи історичного розвитку, викладені літописцем, стосуються литовців.

Уривок "...а з часом всю руську землю перейняв у татар у своє володіння і став володіти її широкими просторами..." – Характеризує процес територіальної експансії Великого князівства Литовського у XIV столітті (за князів Гедиміна, Ольгерда, Вітовта).

Відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі. Здобутки в галузі архітектури та образотворчого мистецтва. Мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві.

На фото зображено мозаїки ХІ ст. Богоматері Оранти і Ісуса Христа Пантократоса, які прикрашають Софійський собор у Києві.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича. Внутрішня та зовнішня політика Данила Романовича.

Обидва вислови приписуються князю Данилу Галицькому.

«Не личить держати нашу батьківщину крижевникам (хрестоносцям)». Цей вислів «Галицько-Волинський літопис» приписує Данилу Галицькому після того, як його війська у 1238 році розгромили Добжинський орден (хрестоносців, або «крижевників») і відвоювали місто Дорогичин.

«Не дам півотчини своєї, але поїду до Батия сам». Ця фраза також належить Данилу Галицькому і відображає його рішення поїхати до столиці Золотої Орди (до хана Батия) у 1245–1246 роках. Цей вчинок був вимушеним дипломатичним кроком, який дозволив зберегти Галицько-Волинське князівство від прямого монгольського знищення, хоча й ціною визнання васальної залежності.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі.

Політична роздробленість Київської Русі - це період розпаду держави на окремі удільні князівства. Цей процес тривав з XII до початку XIII століття. Причинами роздробленості були міжусобні війни, розвиток вотчинного землеволодіння та відсутність чіткої системи престолонаслідування.

Ключовою подією вважається смерть Мстислава Великого в 1132 році. Після чого давньоруська держава остаточно розпадається на окремі частини. Наслідком роздробленості Русі стало формування окремих (удільних) князівств, що ставали новими економічними та політичними центрами. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого. Значення та наслідки внутрішньополітичної діяльності князів доби.

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Правління Ярославичів.

Метою Ярослава Мудрого, було убезпечити державу від князівських міжусобиць та зберегти єдність Київської Русі.

Заповіт, відомий як «Ряд Ярославів», мав на меті встановити чіткий порядок успадкування влади. Ярослав усвідомлював, що боротьба за київський престол між його синами може розвалити державу, тому він віддав головний престол у Києві старшому сину Ізяславу, а менші уділи — іншим синам, відповідно до їхнього віку.

Після смерті Ярослава владу фактично розділили три його старші сини — Ізяслав, Святослав і Всеволод. Цей союз проіснував досить довго, забезпечуючи стабільність та спільне управління державою.

Відповідь – А.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Запровадження християнства як державної релігії.

На малюнку бачимо мініатюру з літопису часів Київської Русі, на якій відображено хрещення князя Володимира Святославича в Корсуні.

Відповідь – Б.