ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. Причини та наслідки Національно-визвольної війни.

Завдяки ключовим у джерелах словам і словосполученням-маркерам можна визначити, що в уривках йдеться про такі події:

Молдавські походи – маркери: «Тиміш», «дочка молдавського володаря».

Привід до Національно-визвольної війни – маркери: «уся перша війна розпочалася через Чаплинського», «відібрав у мене хутір та ще й мені погрожував», «увесь цей вогонь спалахнув через нього».

Віленське перемир’я між Московією і Річчю Посполитою – маркери: «царська величність наді мною… учинив немилосердя», «Вільно», «государ послав проти нас, шведів і угорців полякам на допомогу 20 тис. ратних людей».

Спільний шведсько-трансільвансько-український похід проти Польщі 1657 р. – маркери: «Б. Хмельницький майже поєднав своє військо з угорцем Ракочієм», «послав до Польської держави наказного гетьмана А. Ждановича, Богуна… для спустошення».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Зміни в соціально-економічному житті.

Завдання перевіряє знання поняття фільварок.

Фільварок (пол., folwark, від нім. Vorwerk – хутір, ферма) – у Польщі, Литві, Україні та Білорусії в XIV–XIX ст. багатогалузеве поміщицьке господарство, яке засновувалося на примусовій праці кріпосних селян.

В українських землях фільварки вперше з’явилися в Галичині в XV ст. У більшості українських земель, які входили до складу Литви, фільваркова система господарювання почала впроваджуватися з середини XVI ст. У зв’язку з розвитком внутрішнього й особливо зовнішнього ринків у феодалів виникла потреба організації власного господарства з виробництвом хліба на продаж і переробкою сільськогосподарської продукції.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Виникнення Запорізької Січі. Дмитро Вишневецький. Заснування князем Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої Січі.

За портретними рисами можна визначити, що на картині зображено князя Дмитра Вишневецького. Додатковою підказкою є зображення князя у вигляді козака (на голові «оселедець», у руках зброя). Саме з Дмитром Вишневецьким (Байдою) повязують зведення на о. Мала Хортиця першої відомої Січі-фортеці.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Кревська унія. Політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав до і після Кревської унії.

В уривку йдеться про Галичину.

Після укладення  Кревської унії 1385 р. та зміцнення Польського королівства, польські війська під керівництвом королеви Ядвіги відвоювали Галичину у 1387 році, остаточно включивши її до складу Польщі.

В Галичина 1370–1387 рр. перебувала під владою Угорщини, а з 1387 по 1772 рр. перебувала під владою Польщі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі. Політичний і соціальний устрій Київської Русі та Галицько-Волинської держави, становище представників різних соціальних станів. «Смерди».

Переважну більшість населення Київської Русі IX–XII ст. становили смерди.

Смерди — це основна, кількісно домінуюча категорія сільського населення Давньої Русі, яка займалася землеробством.

Відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти. «Билини».

Твори давньоруського героїчного епосу, що прославляють здебільшого подвиги народних героїв-богатирів і своїм сюжетом пов’язані з Києвом та князем Володимиром Святославичем, – це билини.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича. Внутрішня та зовнішня політика Данила Романовича.

У 1238 р. під Дорогичином військо князя Данила Галицького завдало поразки хрестоносцям.

Данило вибив хрестоносців з міста, промовивши відому фразу: «Не личить держати нашу батьківщину крижевникам (хрестоносцям)». Ця перемога не лише повернула важливе місто, а й стала його першою значною зовнішньополітичною перемогою після повернення на Волинь, зміцнивши його позиції в боротьбі за Галичину.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Боротьба за київський стіл між Ярославичами. Значення та наслідки Любецького з’їзду.

Таке рішення було ухвалено в 1097 році на з’їзді руських князів.

Цей уривок — це рішення Любецького з'їзду князів, який відбувся у 1097 році. На з'їзді князі ухвалили принцип: «Кожен хай держить отчину свою» («кожен хай володіє своєю вотчиною»).

Це рішення мало на меті припинити міжусобиці та закріпити спадкове право володіння окремими князівствами за певними родами, що фактично започаткувало період феодальної роздробленості Київської Русі.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князя Святослава.

Уривок описує князя з військовим типом правління, кочовим способом життя та постійними походами — усе це характерно для Святослава. Його варязьке виховання дружинниками скандинавського походження та кочовий стиль життя свідчать про поєднання європейських і азійських впливів у його політиці. Святослав постійно воював: громив ворогів, знищив Хазарський каганат, боровся з в’ятичами та Волзькою Булгарією. Саме тому історик називає його правління апогеєм героїчної доби Київської Русі.

Підказки-маркери:
– «слов’янське ім’я»,
– «варязьке виховання»,
– «кочовий спосіб життя»,
– «поєднання європейського та азіатського начал».

Відповідь – В.