У якому році на з’їзді руських князів ухвалено таке рішення: «…Кожен хай держить отчину свою: Святополк – Ізяславів [уділ]; Володимир – Всеволодів [уділ]; Давид, Олег, Ярослав – Святославів [уділ]; іншим [хай будуть] уділи, які їм роздав Всеволод…»?
ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Боротьба за київський стіл між Ярославичами. Значення та наслідки Любецького з’їзду.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дату історичної події на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).
Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:
Предмет ідентифікації в завданні – дата події.
Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «кожен хай держить отчину свою», імена князів – допомагають визначити, що в уривку наведено рішення Любецького з’їзду князів, який відбувся в 1097 р.
Відповідь – Б.
У 1238 р. під Дорогичином військо князя Данила Галицького завдало поразки
ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича. Внутрішня та зовнішня політика Данила Романовича.
Завдання передбачає знання основних віх правління князя Данила Галицького.
Рік 1238-й відзначився для Данила Романовича важливими подіями. Він відновив свою владу над Галичем, а також розгромив під Дорогичином німецьких рицарів-хрестоносців і взяв у полон їхнього магістра Бруно. За літописом, Данило напередодні битви виголосив: «Не личить держати нашу батьківщину крижевникам (хрестоносцям)».
Відповідь – Г.
Твори давньоруського героїчного епосу, що прославляють здебільшого подвиги народних героїв-богатирів і своїм сюжетом пов’язані з Києвом та князем Володимиром Святославичем, – це
ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти. «Билини».
Завдання передбачає перевірку знань основних здобутків культури Київської Русі.
У цьому випадку йдеться про жанр народної творчості, літератури (билини).
Билина – жанр героїчного епосу. Билинні сюжети створенні переважно в часи Київської Русі. Здебільшого билини прославляють подвиги народних героїв і богатирів і своїм сюжетом пов’язані з Києвом та князем Володимиром Святославичем.
Відповідь – А.
Яка соціальна верства становила переважну більшість населення Київської Русі IX–XII ст.?
ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі. Політичний і соціальний устрій Київської Русі та Галицько-Волинської держави, становище представників різних соціальних станів. «Смерди».
Завдання передбачає перевірку знань про соціальну структуру населення Київської Русі ІХ–ХІІ ст.
Зазначений період характеризується становленням феодальних відносин. У період феодалізму основну масу населення складають селяни (особисто вільні й залежні). Із зазначених у відповідях соціальних груп лише смерди є селянами.
Відповідь – В.
Про який регіон йдеться в уривку з історичного джерела:
«Після смерті короля Казимира III Великого цей край перейшов під владу Угорщини. Однак після укладення Кревської унії Польща знову набирає силу і остаточно приєднує його до своїх володінь і утворює на його теренах Руське воєводство»?
ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Кревська унія. Політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав до і після Кревської унії.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичний регіон на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).
Предмет ідентифікації в завданні – історичний регіон.
Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «після смерті короля Казимира ІІІ Великого цей край перейшов під владу Угорщини», «після Кревської унії Польща… приєднує його», «Руське воєводство» – допомагають визначити, що йдеться про Галичину, яка в 1370–1387 рр. перебувала під владою Угорщини, а з 1387 по 1772 рр. перебувала під владою Польщі.
Яка подія пов’язана із зображеним на ілюстрації діячем?
ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Виникнення Запорізької Січі. Дмитро Вишневецький. Заснування князем Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої Січі.
Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, за портретними рисами можна визначити, що на картині зображено князя Дмитра Вишневецького. Додатковою підказкою є зображення князя у вигляді козака (на голові «оселедець», у руках зброя). Саме з Дмитром Вишневецьким (Байдою) повязують зведення на о. Мала Хортиця першої відомої Січі-фортеці.
Фільварок — це форма господарювання
ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Зміни в соціально-економічному житті.
Завдання перевіряє знання поняття фільварок.
Фільварок (пол., folwark, від нім. Vorwerk – хутір, ферма) – у Польщі, Литві, Україні та Білорусії в XIV–XIX ст. багатогалузеве поміщицьке господарство, яке засновувалося на примусовій праці кріпосних селян.
В українських землях фільварки вперше з’явилися в Галичині в XV ст. У більшості українських земель, які входили до складу Литви, фільваркова система господарювання почала впроваджуватися з середини XVI ст. У зв’язку з розвитком внутрішнього й особливо зовнішнього ринків у феодалів виникла потреба організації власного господарства з виробництвом хліба на продаж і переробкою сільськогосподарської продукції.
У якому уривку з історичного джерела вказано привід до Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої середини XVII ст.?
ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. Причини та наслідки Національно-визвольної війни.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).
Предмет ідентифікації в завданні – історична подія.
Завдяки ключовим у джерелах словам і словосполученням-маркерам можна визначити, що в уривках йдеться про такі події:
Молдавські походи – маркери: «Тиміш», «дочка молдавського володаря».
Привід до Національно-визвольної війни – маркери: «уся перша війна розпочалася через Чаплинського», «відібрав у мене хутір та ще й мені погрожував», «увесь цей вогонь спалахнув через нього».
Віленське перемир’я між Московією і Річчю Посполитою – маркери: «царська величність наді мною… учинив немилосердя», «Вільно», «государ послав проти нас, шведів і угорців полякам на допомогу 20 тис. ратних людей».
Спільний шведсько-трансільвансько-український похід проти Польщі 1657 р. – маркери: «Б. Хмельницький майже поєднав своє військо з угорцем Ракочієм», «послав до Польської держави наказного гетьмана А. Ждановича, Богуна… для спустошення».
Діяльність якого гетьмана можна характеризувати, спираючись на подану карту?
ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.
Перший. Визначаємо та узагальнюємо подану на карті інформацію з позиції поставленого до неї запитання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої з картиінформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, на карті зображені межі «Князівства Руського», яке утворювалося згідно з Гадяцьким договором 1658 р. Крім того, на карті позначено перебіг основних подій українсько-московської війни 1658–1659 рр., приводом до якої стало укладення Гадяцького договору.
Усі ці події пов’язані з гетьмануванням І. Виговського.
Що було характерним для процесу колонізації Слобідської України в другій половині XVII ст.?
ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. «Руїна». Причини та наслідки Руїни.
Завдання передбачає перевірку сформованості знань про характерні риси процесу колонізації Слобідської України в другій половині ХVІІ ст.
У зазначений період процес колонізації Слобідської України отримав новий імпульс, який пов’язаний зі складними суспільно-політичними обставинами доби Руїни.
Діяльність якого гетьмана уславлено на зображеній гравюрі?
ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи. Розвиток культури та освіти. І. Мигура. Гравюра «І. Мазепа серед своїх добрих справ».
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, на малюнку зображено репродукцію гравюри «Іван Мазепа серед своїх добрих справ», яка була створена І. Мигурою у 1706 р. Допомагає ідентифікувати гравюру те, що на ній зображено гетьмана І. Мазепу та його герб, а також зображені церкви, зведені його коштом.
Діяльність Другої Малоросійської колегії було спрямовано на
ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини. Діяльність Другої Малоросійської колегії.
Завдання передбачає перевірку сформованості знань про зміст діяльності Другої Малоросійської колегії (1764–1782 рр. чинність Другої Малоросійської колегії була продовжена до 1785 р.).
10 листопада 1764 р. вийшов царський указ про ліквідацію гетьманської влади в Україні. Для управління землями колишньої Гетьманщини була створена Друга Малоросійська колегія, яку очолив П. Рум’янцев. Причиною створення колегії було прагнення Катерини ІІ до централізації та уніфікації державного управління, ліквідації залишків державної автономії українських земель, розповсюдження загальноімперських порядків і на українські землі.
В адміністративному сенсі колегія підлягала канцелярії малоросійського генерал-губернатора (існувала до 1796 р.). У «Секретній інструкції генерал-губернатору президенту Малоросійської колегії П. Рум’янцеву» Катерина ІІ описала становище українських земель і окреслила питання, які мали бути вирішені в першу чергу. Це, наприклад, питання про перепис населення, про бажану заборону міграцій жителів, про перепис осіб купецького стану, про бажане збільшення прибутків від малоросійських земель, про вирішення питання розділення військової та цивільної влади, про нагляд за деякими «підозрілими» членами старшини тощо.
До основних заходів, які були проведені на українських землях Другою Малоросійською Колегією належать, по-перше, генеральний перепис Малоросії, введення рубльового податку, який потім був скасований і замінений на подушний податок, поширення на Україну російського кріпосного права, утворення на території Україні трьох намісництв – Київського, Чернігівського та Новгород-Сіверського, які за територією і організацією були ідентичні решті з 30 губерній імперії, скасування традиційного козацького полкового устрою і перетворення десяти українських козацьких полків та п’яти слобідських на регулярні кавалерійські російської армії. І найголовніше, Маніфестом Катерини ІІ про ліквідацію Запорозької Січі від 3 серпня 1775 р. було проголошено, що Січ Запорізька вже зруйнована. Це означало остаточну руйнацію традиційного українського устрою та перетворення України на уніфіковану частину Російської Імперії.
Обіймаючи посади генерала-губернатора Малоросії та президента другої Малоросійської колегії, П. Рум’янцев провадив активну колоніальну політику російського уряду щодо Гетьманщини, спрямовану на остаточну ліквідацію її політичної автономії. Так, за його розпорядженням були проведені реформи козацької служби, податкової системи (запроваджено подушний податок) та поштової справи. Протягом правління цієї людини були зроблені дуже важливі кроки для ліквідації автономії України: 1781 р. ліквідовано сотенно-полковий устрій Лівобережної Гетьманщини та Слобожанщини, скасовано українські козацькі полки; протягом1781–1783 pp. запроваджено загальноімперську систему адміністративно-політичного управління, тобто поділ на намісництва; замість козацьких полків створено регулярні карабінерські полки за російським зразком; 1783 р. остаточно закріпачено українських селян; 1785 р. на Україну поширено дію «Жалуваної грамоти дворянству»; 1786 р. проведено секуляризацію монастирських маєтків.
Повстання Чернігівського полку наприкінці 1825 — на початку 1826 рр. було підготовлено
ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Поширення на Україну російського та польського суспільних рухів. «Декабристи».
Завдання передбачає сформованість знань про декабристський рух в Україні.
Декабристи – це представники російського дворянства (переважно офіцери російської армії), які прагнули здійснити державний переворот для усунення самодержавства та проведення ліберальних перетворень у Росії.
Основні осередки таємних декабристських організацій були розташовані в Петербурзі та в Україні. Ядро декабристського руху в Україні сформувалося на Правобережжі. Тут була розквартирована Друга армія, офіцери якої брали активну участь у Закордонному поході російської армії під час наполеонівських війн. З трьох таємних товариств, що виникли на початку 1820-х рр., в Україні існували і проводили революційну діяльність два – Південне товариство і Товариство об'єднаних слов'ян. Головою Південного товариства П. пестелем була розроблена «Русская правда» – проект майбутньої конституції. 14 грудня 1825 р. відбувся виступ декабристів у Петербурзі, жорстоко придушений урядовими військами.
Попри несприятливі обставини васильківська управа Південного товариства на чолі з С. Муравйовим-Апостолом підняла повстання в Чернігівському полку, яке тривало з 29 грудня 1825 р. по 3 січня 1826 р. Це повстання теж було придушене. П’ять провідних діячів руху (три з Південного товариства) були страчені.
Прочитайте уривок із праці М. Грушевського та виконайте завдання.
«У тих землях, що одійшли до Австрії, нове правительство австрійське заходилося коло того, щоб поліпшити долю кріпаків українських, обмежити безмежну владу польських панів над ними».
В уривку йдеться про
ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ та українські землі.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичний процес/явище на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).
Предмет ідентифікації в завданні – історичний процес/явище.
Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «землі, що відійшли до Австрії», «нове правительство австрійське заходилося… поліпшити долю кріпаків українських, обмежити… владу польських панів» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про реформи Марії-Терезії та Йосипа ІІ 1770–1780-х рр. Після першого поділу Польщі у 1772 р. Галичина ввійшла до складу володінь австрійських Габсбургів. На новоприєднані землі були поширені реформи в дусі «освіченого абсолютизму», які здійснювали правителі Австрії.
Реформи 1860–1870-х рр. у Російській імперії сприяли
ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні. Особливості проведення реформ на українських землях.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку – визначати наслідки проведення реформ 1860–1870-х рр. у Російській імперії.
Ключовою реформою стало скасування кріпацтва, яке усунуло основну перепону в розвитку капіталістичних відносин. Було дано імпульс промисловому розвитку. Завдяки реформам у Російській імперії було завершено промисловий переворот, який розпочався у 1830–1840 рр.
