ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи. Відновлення незалежності України.

1 – А В період повоєнної відбудови (1946 – початок 1950-х рр.) було проведено захід, знаний як Львівський псевдособор (1946 р.). На ньому було проголошено про розрив Берестейської унії 1596 р., саморозпуск Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) та входження її до складу Російської Православної Церкви (РПЦ).

2 – В У період політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.) відбулися повстання в таборах ГУТАБу (1953–1954 рр.), які значною мірою були організовані українцями, засудженими за участь в ОУН та УПА. Ці виступи змусили владу піти на ліквідацію системи ГУТАБу.

3 – Г У період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.) було прийнято останню Конституцію УРСР (1978 р.), Конституцію «розвиненого соціалізму», яка закріплювала монополію КПРС.

4 – Д Перші альтернативні (демократичні) вибори до Верховної Ради УРСР відбулися в березні 1990 р. Вони стали переломним моментом «перебудови» (період розпаду СРСР та відродження незалежності України, 1985–1991 рр.). Вибори пройшли на конкурентній основі, що дало змогу сформувати демократичну опозицію («Народну Раду») поруч із прокомуністичною більшістю («групою 239»). Це суттєво послабило вплив КПРС.

ТЕМА: Культура України в другій половині XIX – на початку XX ст. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

1 – В Славу світового кінематографіста Олександру Довженку принесли фільми «Звенигора», «Арсенал» і «Земля».

2 – Д Творчість Леся Курбаса стала символом театрального модернізму й новаторства. Його театр «Березіль» вирізнявся філософським спрямуванням та світовим рівнем постановок.

3 – Г Агатангел Кримський, вільно володіючи майже шістдесятьма мовами, а також знаючи всі діалектні особливості української мови, зробив значний внесок у сходознавство та україністику.

4 – А Михайло Бойчук – основоположник українського монументального мистецтва, що поєднав традиції візантійського живопису, іконопису та українського народного мистецтва з європейськими модерними течіями.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Д, 3 – Г, 4 – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст. Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 рр.

1 – Д Під час «Весни народів» (революційні події 1848–1849 рр.) в Австрійській імперії українці Галичини й Буковини набули першого досвіду парламентської діяльності. У Відні імператор був змушений оголосити вибори до загальноімперського конституційного парламенту. Зі 100 місць, призначених для Галичини, русини (українці) здобули 39, а з восьми місць для Буковини – п'ять. Поміж депутатів було багато селян. Українські посли (Л. Кобилиця та ін.) активно обстоювали скасування панщини без відшкодування поміщикам та вимагали поділу Галичини на польську та українську частини.

2 – А Пожвавлення діяльності української інтелігенції (громадівців), які займалися культурно-освітньою роботою, російська влада розцінювала як «українофільську пропаганду» та загрозу цілісності імперії. Валуєвський циркуляр (1863 р.) та Емський указ (1876 р.) стали інструментами колоніальної політики Російської імперії, поширюючи заборони на українське письменство, науку, ввезення книг із-за кордону, театральні вистави тощо.

3 – В Перетворення Літературного товариства імені Т. Шевченка на Наукове товариство імені Шевченка (НТШ) 1892 р. відбулося в контексті компромісної політики «нової ери» (1890–1894 рр.). Угода забезпечила товариству державні дотації. НТШ стало головним осередком української науки.

4 – Г Політизація українського національного руху наприкінці XIX – на початку XX ст. ознаменувала перехід від культурницького етапу до активної боротьби за державні інтереси через створення політичних партій: 1890 р. Русько-української радикальної партії (РУРП) і 1900 р. Революційної української партії (РУП).

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – А, 3 – В, 4 – Г.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

1 – Г ізгої – особи, які з певних причин вийшли зі свого соціального середовища (селяни, князі, холопи) й були позбавлені прав

2 – А бояри – вищий стан феодального суспільства, що володів спадковою землею (вотчиною); панівна верхівка, яка посідала друге після князів місце в управлінні державою

3 – Б смерди – особисто вільні селяни, які вели своє господарство та виконували повинності на користь держави

4 – В закупи – категорія тимчасово залежних селян, які брали «купу» (позику) у феодала й відробляли її

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – А, 3 – Б, 4 – В.

ТЕМА: Творення нової України.

На картосхемі кольором позначено території Автономної Республіки Крим, окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО), які станом на 2019 р. були тимчасово окуповані Російською Федерацією.

Вони наразі перебувають під російським управлінням. Там репресують нелояльне до окупантів населення, примусово паспортизують жителів і порушують права людини.

Окупація Криму розпочалася 20 лютого 2014 р., а 17 березня підконтрольна Москві кримська влада оголосила результати псевдореферендуму про статус півострова (не визнаний згодом більшістю країн світу як той, що суперечить міжнародному праву та статуту ООН). Згодом у Москві підписали так званий «Договір про прийняття Республіки Крим до складу Росії».

На тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей України 2014 р. було створено ДНР (Донецьку народну республіку) та ЛНР (Луганську народну республіку) – терористичні та сепаратистські квазідержавні утворення. РФ 2022 р. оголосила про анексію цих територій, що також не визнано Україною та більшістю країн світу.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Самвидав як суспільно-культурне явище і форма спротиву набув поширення в період кризи радянської системи.

Головним завданням самвидаву було прагнення надати об’єктивну інформацію про явища та процеси в українському громадському, культурному та літературному житті, яку приховувала або ж замовчувала радянська влада. Тому цей метод боротьби дисидентів в СРСР й УРСР полягав у неофіційному виготовленні та розповсюдженні літературних і публіцистичних творів.

Український самвидавний журнал «Український вісник», головним редактором якого був В’ячеслав Чорновіл, став основним способом інформування про порушення свободи слова, арешти та репресії проти українських політв’язнів. У ньому друкували художні тексти, публіцистику, наукові статті авторів, зокрема й тих, що були заарештовані або ж репресовані за сфальсифікованими обвинуваченнями.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Міждержавний обмін територіями 1951 р. відбувся між СРСР і Польською Республікою. Причини обміну офіційно пояснювали «економічним тяжінням» переданих ділянок до відповідних районів держав.

СРСР отримав територію в Люблінському воєводстві (район міст Белз, Кристинопіль, Угнів), багату на поклади кам'яного вугілля.

Польща отримала частину тодішньої Дрогобицької області, де були нафтові свердловини.

Обмін супроводжували примусовою депортацією місцевого населення.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Олена Теліга – талановита українська поетка. Її разом із соратниками, членами Спілки українських письменників, у Києві розстріляли нацисти як представницю націоналістичного антигітлерівського Руху Спротиву.

Теліга редагувала «Літаври» – літературно-мистецький додаток до газети «Українське слово», який видавали в окупованому нацистами Києві. 

Вона ретельно добирала матеріали: статей, у яких автори намагалися оспівувати німецьку владу, не пропускала категорично, натомість публікувала патріотичні матеріали.

Нацистська влада закрила часопис через його націоналістичне спрямування. Невдовзі після цього, у лютому 1942 р., Олену Телігу заарештувало гестапо, і згодом її розстріляли в Бабиному Яру.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Це фото ілюструє радянську окупацію Бессарабії та Північної Буковини в червні 1940 р. На ньому зображено демонстрацію з гаслом «Хай живе Радянська Бессарабія!», що мало створити видимість «добровільного визволення» та приєднання регіону до СРСР.

Встановлення радянської влади на цих землях стало початком їхньої радянізації. Ті самі методи, що застосовували в УСРР у 1920-х – 1930-х рр., було перенесено на нові території: суцільна колективізація, ліквідація «куркульства», «культурна революція», масові депортації, репресії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Утвердження в Українській СРР колгоспно-радгоспної системи, багатомільйонні демографічні втрати (зокрема через Голодомор 1932–1933 рр.), підрив і деградація продуктивних сил села – це наслідки здійснення політики суцільної колективізації.

Це була примусова політика радянської влади, спрямована на об'єднання одноосібних селянських господарств у колгоспи, що супроводжувалася «розкуркуленням» і знищенням приватного землеволодіння.

Держава запроваджувала суцільну колективізацію задля встановлення командно-адміністративної системи, повного контролю над сільгосппродукцією і фінансування індустріалізації.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Цей плакат присвячено діяльності Американської адміністрації допомоги (ARA — American Relief Administration), яка надавала масштабну гуманітарну допомогу під час голоду 1921–1923 рр. Організацію очолював Герберт Гувер, майбутній 31-й президент США, чиє ім'я також вказано на плакаті.

На зображенні жінка у вбранні кольорів американського прапора роздає їжу голодним дітям, що символізує підтримку від американського народу.

Загалом за час роботи ARA видала понад 180 мільйонів пайків, постачила ліки, одяг та організувала тисячі безплатних їдалень.

Радянська влада часто намагалася применшити або замовчувати масштаби цієї допомоги з ідеологічних міркувань.

Радянський Союз офіційно заперечував факт масових голодів у 1932–1933 рр., 1946–1947 рр., тому міжнародні організації, які надавали допомогу під час голоду 1921–1923 рр., не було допущено.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

Запорозький корпус, одне з найбільш боєздатних з’єднань Армії УНР, відіграв ключову роль у звільненні Криму від більшовиків у квітні 1918 р. Його очолював полковник Армії УНР Петро Болбочан.

Українські війська форсували Сиваш, звільнили Джанкой і Сімферополь. Результатом стрімкого наступу стала повна деморалізація більшовицького війська. Кораблі Чорноморського флоту підняли український прапор і оголосили про підпорядкування уряду в Києві.

Але через тиск німецьких союзників, які прагнули контролювати півострів самостійно, за наказом уряду УНР, Болбочан був змушений припинити наступ і залишити Крим.

Попри такий підсумок Кримський похід став справжнім тріумфом українського війська.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

У Львові 1914 року було створено легіон Українських січових стрільців.

З початком Першої світової війни на заклик Головної Української Ради долучитись до окремого українського формування у складі австрійської армії відгукнулося 28 000 добровольців. Здебільшого це були члени довоєнного січового, сокольського та пластового рухів.

Хоча австрійська влада обмежила чисельність легіону (лише 2,5 тисячі осіб), УСС стали символом відродження українського збройного чину.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

На фото зображено Михайла Грушевського, видатного історика України, політичного та державного діяча, голову Української Центральної Ради, організатора української науки.

За рекомендацією Володимира Антоновича 1894 р. Грушевського призначили на посаду професора першої кафедри української історії («Всесвітньої історії з окремим оглядом історії Східної Європи») Львівського університету.

Тут, у Львові, Грушевський розпочав активну діяльність у Науковому товаристві імені Шевченка, а 1897 р. очолив його. На цій посаді він домігся затвердження нового статуту організації, у якому йшлося про її переведення на суто наукову платформу.

Науковець очолював Історично-філософську секцію, Археографічну комісію товариства, редагував «Записки НТШ», налагодив випуски «Етнографічного збірника», «Історичної бібліотеки», «Жерел до історії України-Руси» та інших наукових серій.

Під його орудою Товариство розвивалося як академічна установа на взірець західноєвропейських.

Правильна відповідь – Б.