ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст. 

Галичина 1861 р. отримала автономію з власним сеймом у складі Австрійської імперії. Хоча Західна Галичина була польською за національним складом, а Східну Галичину населяли переважно українці, Відень фактично віддав крайову владу в руки місцевої польської шляхти й погодився не втручатися в політику поляків у краю.

Усі публічні установи – адміністрація, самоврядування, суд – контролювали поляки. Вони розглядали Галичину як польський П’ємонт, з якого почнеться відродження Польської держави. Можливості національного розвитку українців максимально обмежили.

Тож однією з основних вимог українських депутатів в австрійському парламенті у другій половині ХІХ ст. був поділ Галичини на Західну (польську) та Східну (українську) з метою створення окремої автономної адміністративної одиниці для українців.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Масонство – всесвітній релігійно-етичний рух у формі закритої організації (ордену, ложі), спрямований на моральне самовдосконалення та філософський пошук істини.

Після Французької революції масонські ідеї стали досить популярними серед української еліти, невдоволеної кризою феодально-кріпосницької системи й самодержавними порядками.

Масонські ложі на українських землях наприкінці XVIII – на початку XIX ст. були інтелектуальними та елітарними центрами, що поширювали ідеї Просвітництва, як-от свобода, рівність, братерство, і прагнули об’єднання всіх народів світу в розумне суспільство.

Найактивніше діяли масони у 1810–1820-х рр. у Києві (ложа «З’єднаних слов’ян»), Одесі («Понт Евксинський», «Три царства природи»), Полтаві («Любов до істини»), Харкові («Відродження»), об'єднуючи дворянство та інтелігенцію, налаштовану опозиційно до самодержавства.

Однак національні риси в українському масонському русі не стали визначальними.

Царський уряд, відчуваючи з боку масонів потенційну загрозу, 1822 р. видав указ про заборону всіх таємних організацій і гуртків, насамперед масонських лож.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

Згідно з Андрусівським перемир'ям 1667 р., у період з 1667 до 1681 р. територія Запорозької Січі (Вольностей Війська Запорозького Низового) перебувала під спільним контролем двох держав: Московського царства й Речі Посполитої.

За Бахчисарайським мирним договором 1681 р. між Московським царством, Османською імперією та Кримським ханством над Запорожжям було встановлено контроль Московії. 

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Віленське перемир'я було укладено між Московським царством та Річчю Посполитою 1656 р. Згідно з ним, було створено московсько-польський союз проти Швеції.

Угода порушувала українсько-московські домовленості, досягнуті у Переяславі 1654 р. Представники Української козацької держави за стіл переговорів допущені не були. Ця подія спонукала Богдана Хмельницького шукати нових союзників у війні з Річчю Посполитою та сформувати українсько-шведсько-трансільванський союз.

Коли наприкінці 1656 р. почався наступ трансильванського князя Юрія (Дєрдя) II Ракоці на Річ Посполиту, Хмельницький надіслав йому на допомогу козацькі полки на чолі з наказним гетьманом Антіном Ждановичем. Кампанія виявилася невдалою. У підсумку корпус Ждановича був змушений відступити на територію України, а похід завершився поразкою.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

Картосхема ілюструє перебіг походу на Москву козацького війська на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним 1618 р.

Це була масштабна військова кампанія на підтримку польського королевича Владислава, який хотів отримати раніше обіцяний йому московський престол. Оскільки в нього не вистачало сил, щоб вести успішні дії проти московитів, польський уряд попросив допомоги в козаків.

Задля ефекту раптовості Сагайдачний тримав свої плани наступу в таємниці від поляків, а козаки рухалися окремо від союзників. Вони стрімко увірвалися на землі Московського царства, здійснили низку вдалих воєнних операцій та оточили Москву.

Від жовтня до початку грудня польські та козацькі війська тримали в облозі це місто.

Московити були змушені погодитися на укладення перемир’я з Річчю Посполитою, яке отримало назву Деулінського. Відповідно до його умов, Річ Посполита отримала українські землі, зокрема Чернігівщину й Новгород-Сіверщину.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство. 

Перемишльський маляр XVI ст. Олексій Горошкович відомий насамперед як автор ікони «Успіння Богородиці» 1547 р. із с. Смільник (зображення А). 

Його стиль поєднує традиційні візантійські канони з тогочасними західноєвропейськими віяннями. 

Сюжет ікони відтворює завершення земного життя Діви Марії та її перехід у вічність.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала. 

У цьому уривку описано період феодальної роздробленості та міжусобних воєн, коли боротьба за владу та контроль над торговими шляхами призвели до серйозної економічної кризи, зокрема зупинки постачання солі з Галичини до Києва.

Сіль була критично важливим товаром, а її відсутність сигналізувала про повний розрив торгівельних звʼязків між Галицькою землею, де були великі родовища солі, та іншими регіонами Русі. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава)

Вирішальний вплив на розвиток храмового будівництва Русі-України (Київської держави) в період її розквіту мала візантійська культура.

Після прийняття християнства 988 р. Візантія стала основним джерелом архітектурних стилів, технологій та естетичних канонів, що збагатили давньоруську архітектуру.

Візантійські майстри привезли на Русь технологію кам'яного будівництва, яке уособлювало державну могутність і велич князівської влади.

Канонічним типом християнського храму став хрещато-банний тип.

У візантійців було запозичено канони розпису культових споруд. Стіни храмів оздоблювали мозаїками та фресками. Розташування зображень чітко регламентували.

Зразки візантійського впливу на розвиток храмового будівництва Русі-України в період її розквіту – Десятинна церква (кінець X ст.) – перший кам'яний храм, Софія Київська (XI ст.) – духовний, політичний і культурний центр Київської держави.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України.

На фото зображено прикраси, які створено у звіриному стилі, характерному для кочових племен, зокрема скіфів і сарматів.

Основною тематикою предметів у звіриному стилі були тварини (реальні та міфічні) у динамічних позах. Ці мотиви трапляються в оздобленні прикрас, зброї, кінської збруї, посуду тощо.

Зображені предмети використовували в побуті скіфи, які населяли степи Північного Причорномор’я у VII–III ст. до н. е. Їхнє мистецтво мало не лише декоративне, а й сакральне значення – такі речі часто клали в кургани поряд зі знатними людьми.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Творення нової України.

На марці зображено «кіборгів», які впродовж 242 днів героїчно тримали оборону Донецького аеропорту. Цей поштовий випуск вшановує подвиг оборонців під час відсічі російської агресії на Сході України та плекає почуття патріотизму

Правильна відповідь: 1, 2, 6.

Тема: Україна в перші повоєнні роки.

В період повоєнної відбудови для культурного життя в Україні були притаманні такі явища:

«ждановщина» – ідеологічна кампанія, що полягає в контролі держави над культурою, літературою та мистецтвом, впроваджена з 1946 р.

«лисенківщина» – кампанія з переслідування вчених-генетиків, пік якої припав на 1948 р.

«культурна революція» – після звільнення Західної України від німців і повернення її до складу УРСР, в другій половині 1940-х рр. радянська влада насильно впроваджувала ідеологічні стандарти в освіту та культуру краю (русифікація).

Усі інші пункти не стосуються даного періоду.

Правильна відповідь: 1, 2, 6.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.; Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст.; Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст.

Наприкінці XVIII – на початку XIX ст. українські землі опинилися у складі Австрійської та Російської імперій.

У 1780–1782 рр.  ліквідували особисту залежність селян в Австрійській імперії.

У 30-ті роки ХІХ ст. розпочався промисловий переворот (перехід від ручної праці до машинної).

На початку ХІХ ст. розпочалися антикріпосницькі виступи селян: на Поділлі – селянський виступ Устима Кармалюка, а в 1840-х рр. на Буковині повстання селян організував Лук’ян Кобилиця.

Решта подій стосується другої половини ХІХ – першої половини ХХ ст.

Правильна відповідь: 2, 5, 7.

Тема: Україна в умовах десталінізації; Україна в період загострення кризи радянської системи.

1 – Г утворення Української робітничо-селянської спілки – 1959 р.

2 – В перша хвиля масових затримань діячів антирежимного руху (дисидентів) – 1965 р.

3 – Б видання суспільно-політичного журналу (самвидав) «Українського вісника» – 1970–1972 рр.

4 – А утворення Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод (УГГ) – 1976 р.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст.; Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст. Україна в роки Першої світової війни.

1 – А «Зоря Галицька» – це перша українська газета, що видавалася у Львові з 1848 р.

2 – В «Основа» (1861–1862) – український суспільно-політичний та літературно-мистецький журнал у Російській імперії, що видавався громадівцями

3 – Б «Діло» – це перша українська щоденна газета, видана народовцями в 1880 р. у Львові

4 – Г «Вістник Союза визволення України» – друкований орган Союзу визволення України (СВУ). Часопис, що виходив у Відні з 1914 р.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – В, 3 – Б, 4 – Г.