ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

На репродукціях робіт українського художника Івана Батечка зображено символ християнства та державності Русі – Софію Київську.

Митець працював у Державному архітектурно-історичному заповіднику «Софійський музей» і створив тематичні гравюри на дереві «40 років Софійському заповіднику», «Скоморохи. З історії Софії Київської» (що відсилає до відомих фресок Софійського собору), «Брама Заборовського в Києві» та інші, у яких майстер поєднав національні традиції з кращими технічними досягненнями майстрів графіки.

Найвеличнішою спорудою Національного заповідника «Софія Київська» є Софійський собор – всесвітньо відома пам’ятка архітектури й монументального живопису XI ст.

Заснування собору згадується в літописах і під 1017, і під 1037 рік. Будівничим Святої Софії літописці називають великого київського князя Ярослава Мудрого. Джерела свідчать, що в цій справі Ярослав завершив починання свого батька Володимира.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – перші половині XVI ст. Кримське ханство. Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст. Українські землі в другій половині XVIII ст.

Поняття, яке позначає описану спільноту, – козацтво.

Цей текст змальовує соціальні зміни в козацькому середовищі, а саме – виділення козацької старшини, яка зосередила у своїх руках владу та багатство, відійшовши від первинної рівності.

На початковому етапі формування козацтва (з кінця XV ст.) у цій спільноті панували принципи військової демократії, рівноправʼя і відсутності майнового розшарування.

Із часом старшина почала перетворюватися на окремий привілейований стан, наближаючись за статусом до шляхти, а в останній чверті XVIII ст. активно інтегрувалася в російське дворянство.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

Газетну публікацію датовано 1686 р. Того ж року було укладено «Вічний мир» – договір, за яким Річ Посполита визнавала за Московським царством Лівобережну Україну, Київ, Запорожжя, Чернігово-Сіверську землю та Смоленщину.

Річ Посполита зберігала за собою Північну Київщину, Волинь і Галичину, а південні Київщина і Брацлавщина, спустошені тривалою війною, мали стати незаселеною нейтральною територією.

Для Гетьманщини «Вічний мир» став актом її остаточного поділу на Лівобережжя і Правобережжя та зрештою призвів до ліквідації козацького устрою по обидва береги Дніпра.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Причиною арешту наказного гетьмана Павла Полуботка було подання чолобитних (звернень) імператору з вимогою відновлення прав Гетьманщини.

Коли 1722 р. Іван Скоропадський помер, інститут гетьманства замінила Малоросійська колегія.

Полуботок, якого вже обрали на гетьманство без дозволу царя, мав статус наказного гетьмана (тимчасово виконувача обовʼязків).

Навколо нього гуртувалася козацька еліта, яка була невдоволена втручанням колегії у внутрішні справи Гетьманщини й вимагала повернення давніх козацьких прав і привілеїв.

Представники старшинської опозиції 1723 р. склали на ім’я царя так звані Коломацькі чолобитні, у яких вимагали скасувати запроваджені Малоросійською колегією податки й дати дозвіл на обрання гетьмана.

Коли ці чолобитні отримав Петро I, то наказав ув’язнити Полуботка разом з українськими старшинами в Петропавлівській фортеці. Там 1724 р. наказний гетьман і помер.

Правильна відповідь – Г. 

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

На картосхемі штрихуванням позначено територію Правобережної України, де 1839 р. було фактично ліквідовано (заборонено) греко-католицьку церкву.

Греко-католицька церква зазнала справжніх випробувань після трьох поділів Речі Посполитої кінця XVIII ст. Тоді її віряни опинилися в підданстві двох імперій  – Російської та Австрійської. І якщо у володіннях Габсбургів уніати не зазнавали утисків, то Російська імперія використала різноманітні засоби, аби цю церкву знищити.

Відкриту розправу над греко-католицькою церквою було розпочато після невдалого польського повстання 1830–1831 рр. Оскільки головним напрямом російської релігійної політики було «оправославлення» Правобережної України як умова повної інкорпорації регіону до імперії, Полоцький церковний собор прийняв акт про «возз'єднання» уніатів із православною церквою під тиском царської влади.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Поштову марку присвячено Пантелеймону Кулішу, письменнику, етнографу, мовознавцю, члену Кирило-Мефодіївського товариства.

Куліш був автором першого українського історичного роману «Чорна рада», створив першу фонетичну абетку для української мови, яку називають «кулішівкою».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

Проголошення 1890 р. в стінах Галицького крайового сейму «нової ери» – спроби українсько-польського порозуміння за участі австрійського уряду та українських громадських діячів Наддніпрянщини – стало наслідком низки процесів, зокрема, загострення відносин між Австро-Угорщиною та Російською імперією.

Це порозуміння полягало в культурно-освітніх і господарських поступках австрійських і польських владних кіл в обмін на лояльне ставлення українців до імперії Габсбургів.

Серед здобутків «нової ери» відкриття 1894 р. кафедри української історії («друга кафедра всесвітньої історії з особливою увагою до історії Східної Європи») на чолі з Михайлом Грушевським; перетворення Літературного товариства імені Шевченка в Наукове з наданням щорічної грошової допомоги з державного бюджету, створення першого українського страхового товариства «Дністер», заснування української гімназії в Коломиї тощо.

Угоду розкритикували галицькі радикали через надмірні, на їхню думку, поступки полякам. Польська сторона також не була готова до повного рівноправ’я, що призвело до розриву домовленостей 1894 р.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Активний розвиток сільського господарства в Наддніпрянській Україні в 70–90-х рр. XIX ст. був зумовлений скасуванням кріпосного права 1861 р. та поширенням капіталістичних відносин.

Однак, розвиток аграрного сектора гальмували залишки кріпосництва, зокрема, збереження селянської общини.

Община була інструментом контролю над селянами: вона несла колективну відповідальність за сплату викупних платежів і податків, що привʼязувало селян до села.

Згідно з реформою селяни отримували землю не в особисту власність, а в користування від общини, що часто обмежувало їхню господарську ініціативу.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Зображена на фото пам’ятна монета Національного банку України прославляє воєнну звитягу легіону Українських січових стрільців (УСС), створеного у Львові 1914 р.

З початком Першої світової війни на заклик Головної Української Ради долучитись до окремого українського формування в складі австрійської армії відгукнулося 28 тисяч добровольців. Здебільшого це були члени довоєнного січового, сокольського та пластового рухів.

Хоча австрійська влада обмежила чисельність легіону лише 2,5 тисячами осіб, УСС стали символом відродження українського збройного чину.

Окрім присяги цісареві, усуси складали обітницю Україні, у тексті якої було відображено неперервність української військової традиції й окреслено мотивацію Легіону – відновлення національно-визвольних змагань.

Правильна відповідь – Б.