ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації. Відновлення незалежності України. Становлення України як незалежної держави.

В Радянську карикатуру присвячено політичній кампанії перших повоєнних років – «лисенківщині», яку супроводжувало цькування генетиків.

Наукові підходи, що суперечили марксистсько-ленінській ідеології, було визнано антинауковими. Ініціатор кампанії Трохим Лисенко відкидав так званий менделізм – морганізм: Грегор Мендель відкрив закони спадковості, Томаса Моргана було вшановано Нобелівською премією за відкриття, пов'язані з функцією хромосом у спадковості. Лисенко ж стверджував, що можна змінювати властивості рослин, вирощуючи їх у специфічних умовах, і це відповідало грандіозним планам соціалістичного перетворення природи. «Лисенківщина» завдала значної шкоди радянській біології на роки вперед.

А Карикатура, створена за часів «відлиги», висміює нерозуміння окремими керівниками необхідності впровадження в сівозміну кукурудзи, яку вирішив зробити головною сільськогосподарською культурою Микита Хрущов.

Б Карикатура акцентує проблему реалізації політики «перебудови» Михайла Горбачова, коли, виголошуючи перебудовні гасла, на ділі консервативні сили чинили опір реальним змінам.

Г Карикатура відображає проблеми корупції в системі органів державної влади сучасної України.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Б, 4 – Г.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Волинський князь Роман Мстиславович 1199 р., скориставшись тим, що в сусідньому Галичі після смерті князя Ярослава Осмомисла почалися смута й безлади, об’єднав Волинське й Галицьке князівства в єдину Галицько-Волинську державу. Князь намагався приборкати свавільне галицьке боярство й провадив активну внутрішню і зовнішню політику.

Як нащадок волинської гілки роду Ольгердовичів, він незадовго до смерті за правом обійняв київський престол Роман Мстиславович став фактично правителем Київського й підлеглого йому Переяславського князівств, водночас залишаючись князем об’єднаних Галицько-Волинських земель.

Правильна відповідь: 2, 4, 6.

ТЕМА: Культура України б другій половині XIX – на початку XX ст. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Представниками українського художнього мистецтва першої третини XX ст. були Георгій Нарбут, Василь Кричевський, Михайло Бойчук.

Георгій Нарбут – видатний український художник-графік, який створив унікальний візуальний стиль Української революції 1917–1921 рр., що базувався на народних мотивах, стародруках, козацькій геральдиці, традиціях українського бароко. Він розробив ескізи грошових знаків, поштові марки, проєкти державних печатки й герба.

Його ілюстрація до «Енеїди» Івана Котляревського «Еней та його військо» – шедевр українського графічного мистецтва.

Василь Кричевський – художник, архітектор, автор ескізу державного герба Української Народної Республіки. Його ім’я вперше прославилося завдяки реалізації проєкту будинку Полтавського губернського земства. Зведення саме цієї будівлі вважають точкою відліку українського модерну в архітектурі.

Михайло Бойчук – основоположник українського монументального мистецтва, який заснував унікальний художній напрям – бойчукізм, що поєднав традиції візантійського живопису, іконопису та українського народного мистецтва з європейськими модерними течіями. Під час Великого терору 1937 р. художника разом з учнями заарештували за звинуваченням у «націонал-фашизмі» та розстріляли.

Правильна відповідь: 2, 3, 6.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Дисидентський рух в УРСР наприкінці 1950 – на початку 1960-х рр. зародився як реакція на обмеженість «хрущовської відлиги», продовження політики русифікації та національних утисків.

Перші таємні групи діяли переважно в Західній Україні й охоплювали різні соціальні групи населення.

Зародження дисидентського руху в цей період повʼязують зі створенням Левком Лук'яненком Української робітничо-селянської спілки (1959 р.).

Члени організації діяли в межах Конституції УРСР. Вони ставили за мету мирний вихід України зі складу СРСР, оскільки це право було закріплено в основному законі держави.

Така діяльність ознаменувала початок нового етапу боротьби за незалежність України, який базувався на інтелектуальному та правовому спротиві, а не на збройній силі.

Правильна відповідь: 1, 2, 6.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Перші писемні згадки про давніх слов’ян містяться у працях Плінія Старшого, Тацита, Птолемея, Йордана та Прокопія Кесарійського. Усі вони згадують давніх слов’ян під назвою венеди (І–II ст. н. е.), анти та склавини (VI ст.).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

На картосхемі А грубою темною лінією позначено торговий шлях «із варяг у греки», що зв’язував Скандинавію з Візантійською імперією і безпосередньо пролягав теренами Русі-України, відіграючи ключову роль у торгівельних відносинах із Константинополем.

На картосхемі Б стрілками позначено Балканські походи князя Святослава (968–971 рр.), які призвели до військового зіткнення з Візантією.

На картосхемі В стрілками позначено походи Володимира Мономаха (1103, 1107, 1111 рр.) проти половців для захисту Русі-України від кочівників.

На картосхемі Г стрілками позначено маршрут, за яким князі Русі-України здійснювали полюддя.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

На монеті зображено Верхній замок у Луцьку (друга половина XIV–XV ст.). Його звели за велінням князя Любарта (сина Гедиміна), чий прихід до влади на Волині 1340 року став свідченням утвердження в регіоні литовської династії Гедиміновичів.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

Князь Василь-Костянтин Острозький заснував 1576 р. в Острозі слов’яно-греко-латинську школу (Острозьку академію). Цей навчальний заклад став першим закладом вищого типу в Україні та мав визначальний вплив на розвиток вітчизняної освіти й педагогічної думки в другій половині XVI ст. На портретах зображені:

А Петро Могила – митрополит, засновник колегіуму (1632 р.), що згодом став Києво-Могилянською академією.

Б Василь-Костянтин Острозький – видатний культурно-освітній діяч, меценат, засновник Острозької школи та друкарні (правильна відповідь).

В Петро Конашевич-Сагайдачний – гетьман реєстрового козацтва, меценат Київського братства, який не пов’язаний із заснуванням Острозької школи.

Г Іван Федорович – першодрукар, який працював в Острозі на запрошення князя, але не був засновником закладу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

Документ чітко вказує на виконання певного обсягу робіт у господарстві пана (власника, господаря) і свідчить про форму загальної відробіткової ренти (В).

В інших варіантах описано або статус землі (А), або юридичне право на зміну місця проживання (Б), або сплату частки врожаю (Г).

Правильна відповідь – В.