ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

На світлині зафіксовано момент масштабної антицерковної кампанії кінця 1920-х – початку 1930-х років у радянській Україні – зняття церковних дзвонів для їх подальшого перетоплення.

Нищенням духовних святинь і традиційного укладу життя українців тоталітарний режим намагався уніфікувати українське суспільство під радянські стандарти.

Також, конфіскуючи церковне майно, влада планувала забезпечити промисловість, що стрімко розвивалася, кольоровими металами і сплавами (міддю, бронзою).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

В уривку джерела йдеться про згортання на початку 1930-х рр. радянською владою політики коренізації, яка передбачала, зокрема, функціонування в районах компактного проживання національних меншин шкіл із німецькою, польською, чеською та іншими мовами навчання.

Ще 1923 р. Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет і Рада народних комісарів Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) ухвалили декрет «Про заходи рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови». Це був один з етапів політики коренізації, яка в радянській Україні набула форми українізації.

Радянська коренізація була насамперед засобом утвердження радянської влади. Однак, коли стало очевидним те, що на місцях ця політика стимулювала зростання національної самосвідомості, влада поступово почала згортати її й карати причетних до її розвитку.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

«Новий порядок», запроваджений нацистами в Україні, викликав потужний опір місцевого населення, який набув форми підпільної та партизанської боротьби.

Особливістю руху Опору на українських землях були три течії, кожна з яких мала власну мету й завдання:

• радянська течія орієнтувалася на відновлення радянської влади. Партизани й підпільники вдавалися до диверсій, нападів на ворожі штаби, підриву комунікацій, доріг і мостів. Під керівництвом Українського штабу партизанського руху (УШПР) великі з’єднання проводили рейди в тили ворога. До українських самостійників радянські партизани ставилися взаємно вороже;
• націоналістична (самостійницька) течія була представлена обома фракціями Організації українських націоналістів: ОУН(б) (бандерівці) та ОУН(м) (мельниківці). Ці сили прагнули створити незалежну Українську Державу. Після того як нацисти зажадали відкликати проголошений у Львові 30 червня 1941 р. Акт відновлення Української Держави, заарештували лідерів ОУН(б) і розпочали масові репресії проти похідних груп обох фракцій, націоналісти пішли в підпілля. Створена восени 1942 р. Українська повстанська армія (УПА) вела збройну боротьбу проти нацистів, радянських партизанів та польських сил;
• польська течія (Армія Крайова – АК) протистояла гітлерівцям, зокрема й на українських теренах. Її головним завданням було повернення під контроль Польщі західноукраїнських земель, втрачених 1939 р. Реалізацію цих задумів супроводжували терористичні акції проти мирного українського населення, що спровокувало УПА на відкриту збройну відсіч польським силам.

Отже, єдиною спільною метою для всіх течій руху Опору в Україні було вигнання нацистських окупантів із території України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Оцінка іноземного журналіста є свідченням колосального внеску України в перемогу над нацизмом і масштабів її руйнувань у Другій світовій війні. Це стало офіційною підставою для залучення представників УРСР до участі у створенні Організації Об'єднаних Націй (ООН).

На Тегеранській і Ялтинській конференціях було підтверджено наміри членів антигітлерівської коаліції створити міжнародну організацію, засновану на принципі суверенної рівності всіх миролюбних держав – ООН.

Щоб Радянський Союз мав більший вплив на розв'язання глобальних політичних питань, Йосип Сталін виступив з ініціативою включення радянських республік до кола членів-засновників ООН.

Для здійснення цього наміру 1944 р. було внесено зміни до конституцій СРСР і УРСР, які надавали Україні формальне право виходу на міжнародну арену. Верховна Рада УРСР ухвалила закон про утворення Народного комісаріату закордонних справ республіки. А 1945 р. УРСР стала однією із засновниць і перших членів Організації Об’єднаних Націй.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Ця радянська карикатура висміює ваду радянської економічної системи – низький рівень трудової дисципліни.

На плакаті, що імітує дошку розшуку злочинців, замість правопорушників розміщено фотографії звичайних працівників установи. Причиною їхнього «розшуку» є часті відлучення в робочий час.

Таке явище було спричинено кількома факторами: відсутністю реальних стимулів до праці, гарантованою державою зайнятістю, тотальним дефіцитом товарів і послуг, через що радянські громадяни були змушені витрачати робочий час на черги в магазинах, походи до перукарень чи розв'язання побутових питань.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

На цій світлині зображено пам'ятник героям-ліквідаторам на тлі зруйнованого внаслідок катастрофи 1986 р. четвертого енергоблока Чорнобильської атомної електростанції.

Цей візуальний образ увічнює наслідки радянської техногенної катастрофи, що стала однією з найбільших трагедій в історії України та підірвала довіру суспільства до комуністичного керівництва СРСР.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Любомир Гузар – видатний український релігійний діяч, богослов і кардинал Католицької церкви, який із 2001 до 2011 р. очолював Українську Греко-Католицьку Церкву (УГКЦ).

Він зініціював історичне перенесення патріаршого престолу УГКЦ зі Львова до столиці України Києва та будівництво Патріаршого собору Воскресіння Христового. Це підкреслило загальноукраїнський, а не суто регіональний статус церкви.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

1 – В Ця цитата є ключовим положенням Білоцерківського мирного договору, укладеного між урядом Речі Посполитої та гетьманом Богданом Хмельницьким 1651 р.

За умовами договору Брацлавське і Чернігівське воєводства поверталися під владу королівської адміністрації.

2 – Б В уривку цитовано умову Зборівського мирного договору 1649 р., яким польський уряд визнав Українську козацьку державу – Військо Запорозьке зі столицею в Чигирині в межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств.

3 – Д В уривку з дипломатичного листа гетьмана Богдана Хмельницького до шведського короля Карла X Густава 1656 р. гетьман підтверджував наміри Війська Запорозького вести спільну боротьбу проти Речі Посполитої після укладення нею з Московським царством Віленського перемирʼя.

4 – Г Це уривок із Березневих статей – українсько-московського договору 1654 р., яким встановлено протекторат Московського царства над Гетьманщиною і визначено чисельність козацького війська у 60 тисяч осіб.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – Д, 4 – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 рр.

1 – Г Андрей Шептицький – митрополит Української Греко-Католицької Церкви, який вважав підготовку високоосвіченого духовенства пріоритетом і сприяв заснуванню та реорганізації низки українських греко-католицьких семінарій: зокрема, проведенню масштабної реформи Львівської семінарії та відкриттю нових осередків у Станіславській та Перемишльській єпархіях, заснував Малу духовну семінарію у Львові, а згодом долучився до створення Малої духовної семінарії в Рогатині тощо.

2 – А Іван Боберський – професор, педагог, державний діяч, фундатор і популяризатор спортивного руху в Галичині, засновник гімнастично-патріотичного товариства «Сокіл-Батько».

3 – Б Кирило Трильовський – адвокат, громадсько-політичний і культурно-освітній діяч, поет і видавець, засновник руханково-пожежного товариства «Січ», фундатор січового руху в Галичині.

4 – В Юліан Бачинський – політичний і громадський діяч, публіцист, дипломат, перший ідеолог політичної незалежності України, автор брошури «Ukraina irredenta» («Україна уярмлена»).

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – А, 3 – Б, 4 – В.