Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині ХVІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання розвитку освіти на українських землях та сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – навчальний заклад.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Нововведенням… української освіти, стало вивчення трьох мов – грецької, латинської та церковнослов’янської», «Створення школи слов’яно-греко-латинського типу було справжньою революцією в освітній православній традиції» – чітко вказують на заснування 1576 року Острозької академії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій із історії України.

Під час Національно-визвольної війни середини XVII століття впродовж 1649–1651 років відбулися Зборівська (1649 рік), Берестецька (1651 рік) битви.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку розуміння наслідків Національно-визвольної війни й періоду «Руїни» для розвитку суспільного життя Лівобережної Гетьманщини.

У другій половині XVII століття на Лівобережжі склалася автономна Козацька держава – Гетьманщина. Становлення держави привело до виокремлення з козацького середовища козацької старшини в панівний привілейований стан.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання періоду правління гетьмана Івана Мазепи, сформованості картографічних умінь.

На картосхемі позначено Українську козацьку державу в межах кордонів, визначених Зборівським договором 1649 року. Терени Війська Запорозького розділено на три частини: Правобережжя (1), Лівобережна Гетьманщина (2), Запорозька Січ (3).

Станом на 1704–1708 роки владу гетьмана Івана Мазепи фактично поширено на частину Правобережжя та Лівобережну Гетьманщину.

Територія Правобережжя перебувала під правлінням гетьмана, який скористався повстанням полковника Семена Палія проти Речі Посполитої. Там було розміщено гетьманські козацькі полки, які наче мали допомагати польському королю в боротьбі проти Швеції.

Територією Лівобережжя Іван Мазепа керував як гетьман.

Територія Запорожжя від часу Андрусівського перемир'я 1667 року була або в спільному польсько-московському володарюванні, або лише в московському.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій із історії України, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – наслідки описаних подій.

Словосполучення-маркери у джерелі – «звільнення графа Розумовського з чину гетьманського», «створити там Малоросійську колегію, в якій бути головним нашому генералу графу Рум’янцеву» – чітко вказують на 1764 рік.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання народних рухів другої половини ХVІІІ століття, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – назва народного руху.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Ми, Катерина II, імператриця всеросійська..», «Об’являємо всім нашим людям, які живуть в... Речі Посполитій, зокрема у воєводствах Київському, Подільському, Брацлавському, Волинському...», «кріпаки, відкинувши послух владі і їхнім панам допустились убивств... внаслідок обману розбишак, які видають себе частиною Війська Запорозького» – чітко вказують на події «Коліївщини» 1768 року, провідниками якої були запорозький козак Максим Залізняк і надвірний козак Іван Гонта.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних програмних документів декабристів.

Програмні вимоги Південного товариства декабристів – це установлення республіканської форми правління, скасування кріпацтва, надання селянам громадянських і політичних прав.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання соціальних протестів українського селянства першої половини XIX століття.

У першій половині XIX століття селяни Наддніпрянської України перебували у кріпосній залежності. Як засоби соціального протесту вони використовували підпали поміщицьких маєтків; відмову відбувати панщину; утечі з маєтків землевласників.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання наслідків поразки Російської імперії в Кримській війні.

Серед зазначених у варіантах відповіді територій Російська імперія втратила Південну Бессарабію.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання урядових заходів, спрямованих проти українського руху, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – Емський указ.

Словосполучення-маркери у джерелі – «ми вимушені були співати у концертах народні пісні на французькій мові...», «Тим [розпорядженням] українська мова була цілком заборонена», « той [документ] не давав мені видавати і моєї драми «Не судилось»» – чітко вказують на прояви дії Емського указу імператора Олександра ІІ, що був виданий 1876 р.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України в другій половини ХІХ – на початку ХХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних фактів біографії історичних постатей (діячів культури) з історії України.

Микола Лисенко – це видатний український композитор, етнограф, учасник громадівського руху, автор опер «Тарас Бульба», «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Енеїда».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання умов розвитку українського руху в різні періоди, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – наслідки урядової політики.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Від заворушень, що виникли, може з’явитися загроза цілісності та єдності держави загальноросійської..», «До обов’язків уряду Ми віднесли виконання непохитної нашої волі: 1) дарувати населенню непорушні основи громадянської свободи совісті, слова, зібрань і союзів» – чітко вказують на імператорський указ Миколи ІІ від 17 жовтня 1905 року. Прагнучи збити революційну хвилю, влада пішла на поступки, якими негайно скористалася українська громадськість для формування інфраструктури національного життя. З 1905 року в Наддніпрянщині було розгорнуто мережу осередків товариства «Просвіта».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту земельної реформи Петра Столипіна.

Придушивши революцію 1905–1907 років, царський уряд розумів, що одними репресіями зняти соціальну напругу в суспільстві неможливо. Однією з головних причин революції було аграрне питання, вирішити яке запропонував голова ради міністрів і міністр внутрішніх справ Петро Столипін. У листопаді 1906 року він видав указ, який був затверджений царем і став законом 14 червня 1910 року. В указі містились основні положення реформи.

Під час розроблення реформи Петро Столипін виходив із положення, що ліквідація поміщицького землеволодіння призведе до втрат виробників товарного хліба, а згодом знову постане проблема малоземельності. Він пропонував реформувати селянське господарство через руйнування селянської общини й перерозподілення земель на користь заможних селян (куркулів). Куркулі повинні були стати опорою царського режиму і водночас виробниками додаткового товарного хліба.

Одержуючи надільну землю у власність, селянин мав змогу об’єднати свої ділянки в один так званий «відруб» і залишатися на старому помешканні або виселитися на хутір, побудований на власній землі.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту зовнішньополітичного курсу держав щодо українських земель напередодні Першої світової війни, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – держава.

Словосполучення-маркери у джерелі – «приєднати західні землі та належною поступовістю викорінити тут мазепинський дух», «заволодіти протоками, які мають для нас виключне стратегічне значення для виходу нашого флоту з Чорного моря до Середземного» – чітко вказують на зовнішньополітичний курс Російської імперії.

Правильна відповідь – А.