ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

У цитаті описано собор Святої Софії (Софійський собор) у Києві (фото позначено буквою А).

Собор було закладено в XI ст., а його спорудження пов'язують із правлінням князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

З відродженням легітимності українського православʼя 1632 р. Петро Могила офіційно повернув собор православній пастві й розпочав його грандіозну реконструкцію. Храм знову набув статусу головної катедри київських митрополитів.

Після гучних перемог над коронним військом Речі Посполитої, у грудні 1648 р. Богдан Хмельницький урочисто в'їхав до Києва. Біля стін Софії гетьмана зустрічали тисячі киян, вище духовенство, київський митрополит Сильвестр Косів і єрусалимський патріарх Паїсій. Під час урочистої служби в соборі патріарх Паїсій благословив Богдана Хмельницького на війну, відпустив усі майбутні гріхи й символічно оголосив його «ясновельможним князем Русі».

За кошти гетьмана Івана Мазепи храм капітально перебудували й він набув свого сучасного вигляду у стилі українського (мазепинського) бароко.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Об'єднання Галицького й Волинського князівств 1199 р. князем Романом Мстиславичем заклало фундамент для формування унікального геополітичного феномену.

Після розпаду Київської держави й монгольської навали Галицько-Волинська держава (Королівство Руське) стала новим потужним центром політичного й економічного життя східних слов'ян.

Коронація Данила Романовича юридично підняла статус держави, що означало повноцінне визнання в європейському християнському світі.

Правителі держави укладали шлюби й династичні союзи з європейськими монархами, активно впливаючи на європейську політику.

Королівство Руське вело постійну дипломатичну та збройну боротьбу проти монгольського експансіонізму.

Створення окремої православної митрополії за князя Юрія I Львовича дало змогу зберегти релігійну та культурну незалежність від північно-східних князівств (раніше резиденцію київських митрополитів було перенесено зі зруйнованого монголами Києва на північ – до Володимира-над-Клязьмою) й від зазіхань сусідніх католицьких держав.

Вигідне географічне розташування та багаті природні ресурси сприяли економічному піднесенню. Через територію князівства проходили важливі торгівельні шляхи. Великі прибутки державній скарбниці приносили видобуток і продаж солі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Руські удільні князівства в складі іноземних держав у другій половині XIV – перші половині XVI ст. Кримське ханство.

Уривок із «Хроніки польської» Й. Бєльського містить першу писемну згадку про українських козаків.

У ньому описано події 1489 р., коли польський королевич Ян Ольбрахт здійснив похід проти татар, які напали на Поділля. У тексті окремо наголошено, що він мав під своєю орудою козаків, які виступали як провідники, що добре знали місцевість.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Руські удільні князівства в складі іноземних держав у другій половині XIV– першій половині XVI ст. Кримське ханство.

На центральній марці художнього поштового блоку зображено Хотинську фортецю (ХІІІ–XVI ст.) – величну середньовічну фортифікаційну споруду України на березі Дністра.

Стіни фортеці були свідками доленосних битв для Центрально-Східної Європи, найвизначнішою з яких стала Хотинська битва 1621 року. 

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. під проводом Богдана Хмельницького спричинила справжню революцію в соціально-економічному устрої українських земель.

Було докорінно зруйновано стару феодальну систему – ліквідовано кріпацтво, селяни здобули особисту свободу. Вони повністю позбулися юридичної та особистої залежності від магнатів і шляхти, здобули свободу пересування, право вільно вступати до козацького стану та змінювати місце проживання. Замість панщинної системи утвердилася дрібна козацька й селянська власність на землю.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Окрасою Жовкви є синагога – юдейський молитовний будинок і головний осередок громадського життя євреїв (зображення марки позначено буквою А).

З початком XVII ст. засновник міста Жолкевський дозволив євреям осісти в Жовкві. Пересічно євреї займалися торгівлею, купецтвом, лихварством, кравецтвом, шевством тощо.

У другій половині XVII ст. король Ян III Собеський зробив Жовкву королівською резиденцією. Він дав дозвіл на будівництво мурованої синагоги. У документі було наголошено й на оборонному призначенні споруди: для захисту єврейської громади. Синагогу було зведено з міцними підпорами й бійницями на даху, бо стояла при міському мурі й одній із чотирьох в’їзних брам.

Заведено вважати, що автором жовківської синагоги, яскравого взірця ренесансно-барокової споруди оборонного типу, є Петро Бебер.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

На фото зображений Маркіян Шашкевич – лідер товариства «Руська трійця» (1833–1837 рр.), до якого також входили Яків Головацький та Іван Вагилевич.

Семінарист Львівської духовної семінарії Шашкевич наважився на експеримент – виголосив промову українською мовою, та ще й поєднав у ній поетичну і прозову частини. До цього такі промови готували латиною, німецькою чи польською мовами.

Цей крок став фундаментом переосмислення народної мови й самоідентифікації українців, він ознаменував перехід до культурницького етапу національного відродження на західноукраїнських землях.

Маркіян Шашкевич був головним натхненником, автором й упорядником альманаху «Русалка Дністровая» – першої книги народною українською мовою на західноукраїнських землях.

Через свою патріотичну позицію Шашкевич постійно зазнавав утисків від влади та церковного керівництва, через що був висланий у бідну парафію.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Емський указ імператора Олександра II 1876 р., один із заходів імперської антиукраїнської мовної політики заборон, найбільше вплинув на громадсько-культурну сферу життя Наддніпрянської України.

Указом, зокрема, було заборонено друкувати книги українською мовою, влаштовувати концерти з українськими піснями чи театральними виставами, ввозити на територію Російської імперії книги українською мовою без особливого дозволу.

Указ призвів до згортання діяльності громад – напівлегальних організацій національно свідомої української інтелігенції, закриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства й газети «Киевский телеграф», а також вислання за межі України деяких українських діячів.

Ці заходи було спрямовано на ліквідацію будь-яких проявів національної ідентичності українців.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в 1900–1914 рр.

На діаграмі, що відображає частку Наддніпрянської України в загальноімперському виробництві ключових видів промислової та сільськогосподарської продукції Російської імперії напередодні Першої світової війни, темно-синім кольором позначено відсотковий внесок українських земель, а світло-синім – частку решти регіонів імперії.

Дані діаграми демонструють колоніальний або напівколоніальний характер економіки українських земель у складі Російської імперії. Українські регіони посідали провідні позиції в гірничо-металургійному комплексі (78 % видобутку вугілля, 72 % – залізної руди, 70 % виплавки чавуну, 57 % виплавки сталі) і в цукровому виробництві (82 % забезпечували українські губернії). Водночас вони виробляли менше половини продукції машинобудування (40 % загальноімперського обсягу) і лише 20 % продукції металооброблення.

Отже, галузі з високим рівнем перероблення та значною доданою вартістю – машинобудування й металооброблення – розвивалися повільно й концентрувалися переважно в центральних промислових районах Росії.

Правильна відповідь – Б.