ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Бої за гору Маківка тривали з 29 квітня до 4 травня 1915 р. й стали серйозним бойовим випробуванням легіону Українських січових стрільців (УСС), адже спочатку австро-угорське командування з великою пересторогою та політичною підозрою ставилося до українського військового формування. Героїчний чин стрільців на Маківці довів залізну дисципліну й боєздатність українського національного підрозділу, а реакція військового керівництва була винятково схвальною і докорінно змінила ставлення командування до УСС.

Росіяни планували взяти гору за день, однак усуси завдали значних втрат російській армії та зупинили її стратегічний прорив.

Хоча росіянам згодом вдалося захопити гору, але наступальний потенціал вони втратили. Менш як за десять днів росіяни змушені були залишити Маківку, а далі почався загальний відступ російських військ із Галичини 1915 р. (Горлицький прорив).

Бої за Маківку стали початком створення бойового літопису легіону УСС і символом відродження українського війська в новітній історії, що і відзначено в статті львівської газети «Діло» за 1915 р.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

Пам’ятну монету присвячено річниці скликання Курултаю – вищого представницького органу народного самоврядування кримськотатарського народу.

Перший Курултай відкрили в грудні 1917 р. в Бахчисараї, що знаменувало підйом кримськотатарського національного руху, засвідчило волю до самовизначення й державницькі прагнення кримських татар.

З'їзд обрав Тимчасовий Кримсько-Мусульманський виконавчий комітет, головою якого став Номан Челебіджіхан.

Перший Курултай кримськотатарського народу проголосив створення Кримської Народної Республіки й ухвалив демократичну Конституцію.

Однак, утвердитися молодій кримськотатарській державі не судилося. У середині січня 1918 р. більшовики захопили Крим і розігнали Курултай.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Початок Української революції. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Наведені цитати є історичними джерелами, які описують драматичні події лютого – квітня 1918 р. в Україні.

Історичний контекст уривка документа 1 такий: Українська Центральна Рада (УЦР) у лютому 1918 р. уклала Берестейський мирний договір із Центральними державами, за умовами якого Німеччина й Австро-Угорщина розгорнули наступ задля витіснення більшовиків із території Української Народної Республіки (УНР) і забезпечення постачання українського зерна до своїх держав.

Уривок документа 2 є фрагментом «Грамоти до всього українського народу» гетьмана Павла Скоропадського, який, за підтримки німецького командування, 29 квітня 2018 р. розігнав УЦР через її неспроможність навести лад у країні й оголосив про створення Української Держави, перебравши на себе диктаторські повноваження.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Ці фрагменти газетних шпальт – наочний приклад застосування репресивного механізму Голодомору (1932–1933 рр.) як геноциду українського селянства.

Занесення на «чорну дошку» означало блокаду сіл: припинення торгівлі, дострокове стягнення боргів, заборону виїзду та вилучення всього продовольства, що неминуче призводило до масової голодної смерті.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Український вільний університет (УВУ), рекламу якого зображено, було засновано у Відні (Австрія) 1921 р. Створений українською інтелігенцією в еміграції, він став науковою та освітньою інституцією для української діаспори, яка не хотіла втрачати свою ідентичність. Приватний навчальний заклад був незалежним від владних структур, вільним у виборі й спрямуванні навчальних програм і наукових розвідок. УВУ об’єднав навколо себе багатьох провідних українських науковців XX ст.

Діяльність УВУ охоплює три періоди: віденський, празький, мюнхенський. Найпродуктивнішим етапом діяльності Українського Вільного Університету в міжвоєнний період уважають «празький період» (Чехословаччина).

У міжвоєнний період Прага стала центром українського емігрантського руху, а чехословацький уряд надавав допомогу еміграційним закладам. Український Вільний Університет у Празі отримував щомісячну допомогу, а керівництво Карлового університету надавало приміщення для занять.

Наприкінці Другої світової війни радянська влада ліквідувала УВУ в Празі, а майно й архіви вивезла до СРСР.

Після Другої світової війни навчальний заклад було відновлено в повоєнному Мюнхені практично з нуля.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

На картосхемі зображено наступальні операції радянських військ на території України в січні – травні 1944 р.: Корсунь-Шевченківську наступальну операцію січня – лютого 1944 р. (штрихуванням позначено кільце оточення й розгрому німецьких військ у районі Корсуня), Умансько-Ботошанську й Проскурівсько-Чернівецьку операції березня – квітня 1944 р. (звільнено значну частину Правобережної України й здійснено вихід на державний кордон СРСР), Кримську наступальну операцію квітня – травня 1944 р. (звільнення Кримського півострова).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Радянська сатирична карикатура висміює явище спекуляції, яке виникло внаслідок тотального дефіциту товарів у Радянському Союзі.

Перекупники викуповували дефіцитний товар (часто завдяки звʼязкам у сфері торгівлі) і продавали «з рук» утридорога. Асортимент товарів у нелегальних перекупників під стінами магазину часто був кращим й актуальнішим, ніж у самому державному закладі торгівлі, де товари можна було придбати лише відстоявши у багатогодинних чергах.

Тотальний дефіцит товарів в СРСР виник через саму природу радянської командно-адміністративної (планової) економіки. Виробництво товарів широкого вжитку фінансували за залишковим принципом, тому легка промисловість просто не мала потужностей задовольнити потреби населення. Негнучке державне планування не могло вчасно реагувати на реальні потреби, смаки, зміну моди тощо. На роки вперед установлені державою ціни не стимулювали виробництво.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Укрпошта випустила поштову марку 1991 р. до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи – найбільшої техногенної та екологічно-гуманітарної аварії в історії людства, коли руйнування 4-го енергоблока Чорнобильської АЕС 26 квітня 1986 р. призвело до викиду радіоактивних речовин.

Того самого року в серпні було випущено марку «Монумент Незалежності (2001), Київ», яку національний оператор увів в обіг до 30-ї річниці Незалежності України, проголошеної 24 серпня 1991 р.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Творення нової України.

Автори плаката використали сюжетну лінію ікони Покрови Богородиці.

На передньому плані зображено захисницю України, яка тримає над силуетами воїнів широке довге покривало – омофор (елемент богослужбового церковного одягу в християнських церквах).

У традиційному українському іконописі Матір Божа ним символічно покриває, захищає і бере під свій захист усіх вірян від бід і ворогів. Наприклад, ікона «Покров Богородиці» (з портретом гетьмана Богдана Хмельницького).

Для українського козацтва, а згодом і для сучасних українських воїнів, образ Богородиці з омофором став головним духовним оберегом.

Правильна відповідь – А.