ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Монету присвячено 900-річчю Новгород-Сіверського удільного князівства, утвореного після Любецького з'їзду давньоруських князів 1097 р.

В основу сюжету (художнього оформлення) монети покладено подію давньоруської історії – похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців 1185 р., оспіваний у видатній пам`ятці давньоруської і світової літератури – «Слові о полку Ігоревім» (1187 р.).

Керуючись жагою військової слави й бажанням довести, що Сіверська земля може самостійно перемагати ворогів, Ігор зорганізував власний похід без згоди великого київського князя й інших удільних правителів.

Попри особисту симпатію, автор твору виступає як далекоглядний державний діяч і гостро критикує дії Ігоря, а похід трактує як вияв княжої гордині й амбіцій, що призвело до катастрофи.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Руські удільні князівства в складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

У цитаті описано діяльність великого князя литовського Ольгерда Гедиміновича, а сам історичний документ ілюструє процес експансії литовських князів на українські (руські) землі в XIV ст. й поступове витіснення Золотої Орди. Саме за правління Ольгерда більшість українських земель (Київщина, Чернігово-Сіверщина, Поділля) увійшли до складу Великого князівства Литовського, а головною подією, що це закріпила, була битва на Синіх Водах (1362 р.), у якій литовсько-руське військо розгромило монгольських правителів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Руські удільні князівства в складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

На картині зображено Мукачівський замок «Паланок» (XIV–XVII ст.). Побудований на вершині згаслого вулкана, він упродовж століть був ключовою оборонною цитаделлю на східних кордонах імперії Габсбургів. Розташування й унікальна багатоярусна система оборони робили прямий лобовий штурм стін ворогом практично неможливим.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

У цитаті йдеться про відомого державного діяча, дипломата й магната Адама Киселя. Він був одним із небагатьох православних шляхтичів, які посідали найвищі державні посади в Речі Посполитій (сенатор, а згодом – воєвода київський).

Під час Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького Кисіль став головним дипломатом і посередником на переговорах між козаками й польським урядом. Він намагався знайти компроміс: зберегти шляхетський устрій, але зрівняти в правах православну шляхту й духовенство з католиками.

Для козаків і повсталих селян Кисіль залишався представником ворожого польського панства, але й польські магнати йому не довіряли. Це трагічне роздвоєння відображено в уривку.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

Мапа детально ілюструє розкол Гетьманщини на Правобережну та Лівобережну частини за результатами Чуднівської кампанії 1660 р. (на картосхемі позначена стрілками).

Московський уряд спланував великий наступ на Правобережжя, щоб вибити звідти польські війська. На допомогу їм із Лівобережжя мав підійти молодий гетьман Юрій Хмельницький із козацькими полками. Однак кампанія завершилася катастрофічною поразкою московських військ біля містечка Чуднів. Юрій Хмельницький завагався, вступив у переговори з поляками й підписав із Річчю Посполитою Слободищенський трактат (1660 р.).

Головний політичний наслідок кампанії: лівобережні козацькі полки не визнали Слободищенського трактату й залишилися вірними Москві, тоді як Правобережжя підкорилося Хмельницькому (а згодом Тетері).

На картосхемі Правобережну Гетьманщину позначено світлим відтінком коричневого кольору, як територію, підвладну гетьману Павлу Тетері, який орієнтувався на Річ Посполиту; а Лівобережну Гетьманщину – жовтим кольором, як територію, підвладну гетьману Івану Брюховецькому, який орієнтувався на Московське царство.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст.

В умові завдання йдеться про наказного гетьмана (виконувача обов'язків гетьмана) Лівобережної України Павла Полуботка.

Полуботок активно виступав проти свавілля Малоросійської колегії, заснованої Петром I для ліквідації української автономії, саботував її розпорядження. Коли козацька старшина подала чергове прохання (Коломацькі чолобитні) про відновлення козацьких вольностей і дозвіл на вибори повноцінного гетьмана, Полуботка разом із соратниками заарештували й ув'язнили в Петропавлівській фортеці.

Наведений уривок – це фрагмент промови, яку Полуботок, за переказами, виголосив прямо у вічі Петру I перед смертю. У ХІХ ст. цю промову сприймали як реальний історичний факт, вона була символом незламності й боротьби за права України.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Діяльність освітнього товариства галицьких греко-католицьких священників і «Руської трійці» свідчила про початок національного відродження на західноукраїнських землях.

Товариство галицьких греко-католицьких священників (1816 р.) – перша українська просвітницька організація в Галичині, яка опікувалася народною освітою, організовувала відкриття початкових парафіяльних шкіл із навчанням рідною (українською) мовою, а також видання підручників і релігійних книг для селян і духовенства.

У 30-х – 40-х рр. XIX ст. центром національного відродження став Львів, де діяло громадсько-культурне об’єднання «Руська трійця» (Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький). Лідер товариства Шашкевич зважився на експеримент – виголосив промову українською мовою, та ще й поєднав у ній поетичну та прозову частини. До цього такі промови готували латиною, німецькою чи польською мовами.

Найвагомішим здобутком товариства стало видання 1837 р. першого українського фольклорно-літературного альманаху «Русалка Дністровая». Звеличення визвольної боротьби, поетизація народних героїв, романтизація подвигів козацтва, ствердження етнічної і духовної спільності галичан з усім українським народом – усе це сприяло пробудженню соціальної і національної свідомості підавстрійських українців. 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

У цитаті описано стрімкий розвиток і значення міста Одеси в другій половині ХІХ ст.

Завдяки статусу порто-франко (вільний порт) місто стало багатонаціональним мегаполісом і «вікном у Європу» для експорту українського хліба.

У ХІХ ст. українські губернії стали головною житницею Російської імперії. Через Одеський порт вивозили колосальні обсяги пшениці, що забезпечувало імперії величезні прибутки й політичний вплив на європейські країни, які залежали від цього збіжжя.

Першу залізницю в Наддніпрянській Україні (залізничну гілку Одеса – Балта) було побудовано 1865 р. саме для того, щоб швидше доправляти зерно з внутрішніх українських губерній до Одеського порту.

Щоб українське зерно потрапило до Середземного моря й Західної Європи, кораблі мали пройти через протоки Босфор і Дарданелли, які контролювала Османська імперія. Будь-яке загострення відносин із турками чи закриття проток паралізувало весь російський експорт.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині XIX – на початку XX ст.

На фото зображено визначну пам'ятку монументального мистецтва XIX ст. – памʼятник Богдану Хмельницькому в Києві авторства відомого скульптора Михайла Микешина. Скульптуру вважають шедевром через реалістичність руху. Скульптор зафіксував мить, коли вершник на повному скаку різко осадив коня, щоб звернутися до народу.

Памʼятник було відкрито 1888 р. (у рамках святкування 900-річчя Хрещення Русі).

Ідея спорудити монумент виникла з ініціативи видатних українських істориків Миколи Костомарова й Михайла Максимовича значно раніше. Однак російська імперська влада перетворила цей задум на власний ідеологічний проєкт: початковий варіант мав яскравий антипольський та антисемітський характер, на ньому викарбували імперські гасла «Волим под царя восточного, православного» та «Богдану Хмельницкому – единая и неделимая Россия».

Правильна відповідь – В.