ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років ХVІІ століття.

Хронологічні межі періоду Руїни охоплюють період від кінця 1650-х до кінця 1680-х років.

У цей час гетьманами були Іван Брюховецький (1663–1668), Юрій Хмельницький (1659–1662), Дем’ян Многогрішний (1669–1672).

Пилип Орлик, Іван Скоропадський, Данило Апостол, Костянтин Розумовський – це гетьмани, які діяли у ХVІІІ столітті.

Правильна відповідь: 1, 2, 3.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

За заповітом великого князя київського Ярослава Мудрого (1054 р.) були реалізовані такі положення:

• 1. Визначено стольні міста для княжіння. Ярослав Мудрий розподілив головні міста (уділи) між своїми синами, визначивши, де кожен з них має княжити: Київ — Ізяславу, Чернігів — Святославу, Переяслав — Всеволоду тощо.

• 3. Передано владу над Києвом старшому сину Ізяславу. Заповіт чітко призначав Київ, головний стіл, старшому сину — Ізяславу, що відповідало його статусу як найстаршого у роді (сеньйора).

• 5. Встановлено принцип сеньорату в престолонаслідуванні. Ярослав запровадив так званий «сеньорат» (або «родовий», «драбинний» принцип), за яким право на київський престол мав не прямий спадкоємець (син), а найстарший у роді (старший брат чи наступний за віком родич), який пересувався по «драбині» княжих столів.

Правильна відповідь: 1, 3, 5.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині ХVІ століття.

Утворення у Львові першої братської (слов’яно-греко-латинської) школи відбулося 1585 року.

Укладення Берестейської церковної унії – 1596 рік.

Видання Іваном Федоровичем «Апостола» й «Букваря» – 1574 рік.

Створення Пересопницького Євангелія – 1556–1561 роки.

Правильна відповідь: 1 Г, 2 В, 3 А, 4 Б.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

1-В – «була велика битва, і переміг Святослав, і побігли греки, і пішов Святослав до Царграда, воюючи і розорюючи міста» – чітко вказують на події другого Балканського походу Святослава – 969–971 роки.

2-Б – «сталася жорстока січа, і ледве переміг Ярослав під вечір. Розбіглися печеніги» – чітко вказують на битву 1036 року.

3-А – «Прийшли половці перший раз на Руську землю воювати» – чітко вказують на середину ХІ століття (1055 рік).

4-Г – «Татари пішли проти Русі», «обложили Київ… і після довгої облоги взяли його й убили жителів цього міста» – чітко вказують на монгольську навалу на Русь-Україну й захоплення ними 1240 року Києва.

Правильна відповідь: 1 В, 2 Б, 3 А, 4 Г.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках. Україна в роки Першої світової війни. Початок Української революції.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій історії України початку ХХ століття і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Економічна криза 1900–1903 років призвела до посилення концентрації виробництва, зростання питомої ваги українських земель в економіці Російської імперії.

Революція 1905–1907 років сприяла втраті чинності Емського указу, легалізації діяльності українських політичних партій, створенню українських думських громад.

Столипінська реформа 1906–1911 років сприяла руйнуванню селянської общини, перетворенню Наддніпрянської України на одного з основних експортерів хліба в Європу.

Перша світова війна дала поштовх до повалення самодержавства, розпаду Російської імперії, Української революції.

Правильна відповідь: 1 В, 2 Г, 3 Б, 4 Д.