ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Маркери 15 червня 1947 р. село було оточене військом, Чотири години на підготовку – і в дорогу, Вивезли…, житель Холмщини – дають змогу визначити, що йдеться про операцію «Вісла».

Операція «Вісла» (28 квітня – 29 липня 1947 р.) – військово-політична операція польської комуністичної влади, що стала інструментом етнічної чистки й полягала в депортуванні всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель.

Операція підірвала соціальну базу діяльності ОУН й УПА й призвела до припинення її на цих територіях (Закерзоння).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання спрямовано на перевірку знань про розподіл українських земель після окупації їх у 1941–1942 рр. німецькими військами та їхніми союзниками під час  Другої світової війни.

Захопивши Україну, окупанти намагалися передовсім знищити її цілісність. Вони поділили українські землі на чотири частини, підпорядкувавши їх різним державам і різним адміністративним органам.

Так, було створено три губернаторства – Бессарабія (шість повітів Молдавської РСР та Ізмаїльська область УРСР з центром у місті Кишинів), Буковина (Чернівецька область і деякі північні райони МРСР із центром у місті Чернівці) та Трансністрія (Одеська, південні райони Вінницької, західні райони Миколаївської областей, лівобережні райони Молдавії із центром у місті Тирасполь, згодом Одеса). Вони перейшли під правління союзниці Німеччини – Румунії.

На відміну від Бессарабії та Буковини, Трансністрія формально до складу Румунії не входила. І. Антонеску лише отримав німецький мандат на здійснення тимчасового правління й економічної експлуатації.

Німеччина зберігала в Трансністрії  верховне право, за яким розпоряджалася залізницями й морськими портами, а також запровадила німецьку марку як єдину законну валюту на окупованій радянській території.

Західноукраїнські землі – Львівська, Дрогобицька, Станіславська й Тернопільська області – на правах окремого дистрикту (округу) під назвою Галичина було включено до складу польського генерал-губернаторства, що охоплювало польські землі із центром у Кракові. Ці землі стали безпосереднім складником Третього рейху.

Прифронтові області – Чернігівщину, Сумщину, Харківщину й Донбас – підпорядкували безпосередньо німецькому військовому командуванню.

Інші українські землі входили до складу райхскомісаріат «Україна» із центром у Рівному. Райхскомісаріат був поділений на шість генеральних округів із центрами у Дніпропетровську, Мелітополі, Миколаєві, Києві, Житомирі, Рівному.

Територію райхскомісаріату від військової зони відділяв кордон, який місцевому населенню під загрозою смерті забороняли переходити.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Розстріляним відродженням називають покоління українських митців, розквіт творчого таланту яких припав на 1920–1930-ті роки.

Митців були винищені під час сталінських репресій. Загалом було винищено близько 500 діячів.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

На картосхемі зображено терени Центрально-Східної Європи з кордонами держав, визначеними за підсумками Першої світової війни й роботи Паризької мирної конференції.

Заштрихована територія – терени Галичини, де в 1918–1919 рр. існувала Західноукраїнська Народна Республіка. Її територію 1919 р. окупували польські війська.

Верховна Рада Антанти 1923 р. визнавала суверенітет Польщі над всією територією, якою вона фактично володіла, зокрема над Східною Галичиною. Передумовою для прийняття такого рішення було визнання Польщею потреби автономії для східної частини Галичини.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Гасла плакатів – Жінки йдіть у ради комнезами кооперацію  і  Товариші селяни! Здавайте хлібний податок. Робітники й Червона армія ждуть хліб. Податок переможе голод – дають змогу визначити правильні відповіді.

Гасла, відображені на радянських агітаційних плакатах, були невіддільним складником реалізації нової економічної політики. Важливою підказкою для визначення правильної відповіді є маркери кооперація, хлібний податок, переможе голод (1921–1923 роки).

Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 рр., ухвалений на X з’їзді партії. Мав забезпечити вихід з економічної та політичної кризи через повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткове відновлення приватної власності.

Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму. Під контролем держави залишалися провідні галузі промисловості й зовнішня торгівля.

Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком.

Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства й промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.

Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928), поява безробіття і зростання соціальної нерівності.

Й. Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, 1929 р. відкинув політику непу.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

Маркери – У Київ очікується приїзд професора М. Грушевського, засланого в адміністративному порядку в Симбірськ…, Ужиті заходи зі звільнення греко-католицького митрополита Шептицького,  повернення з Далекого Сходу всіх українців-галичан, Відновлюється закрите адміністрацією українське товариство “Просвіта”… – дають змогу визначити, що описані події пов’язані з початком Української революції (березень 1917 року).

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Початок Української революції.

Українська Центральна Рада існувала протягом березня 1917 – квітня 1918 рр.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

Проаналізувавши діаграму, можна дійти висновку щодо домінування регіону у видобутку вугілля і залізної руди, виплавлянні чавуну і сталі, виробництві цукру тощо.

Отже, йдеться про Наддніпрянську Україну, яка в межах Російської імперії була її головною паливно-енергетичною і продовольчою базою.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

За портретними рисами можна визначити, що на світлині зображено Володимира Антоновича.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ століття.

Створення і діяльність освітнього товариства галицьких греко-католицьких священників і «Руської трійці» свідчили про початок національного відродження на західноукраїнських землях.

Культурно-освітнє товариство греко-католицьких священників, повна назва Перемиське Товариство галицьких греко-католицьких священників для поширювання письмами просвіти і культури серед вірних на основі християнської релігії – перша українська просвітницька організація в Галичині, заснована в 1816 р. Іваном Могильницьким.

«Руська трійця» – громадсько-культурне угруповання демократичного спрямування, сформоване серед українського студентства Львова. Очолювали товариство Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький.

Напрям діяльності було визначено ідеями романтизму. Діячі товариства, наслідуючи приклад наддніпрянців, ідеологів слов’янського відродження, прагнули сприяти піднесенню освітнього рівня і пробудженню національної свідомості галичан, щоб прислужитися справі відродження національного життя українського народу та входження його в коло вільних і культурних націй Європи, насамперед слов’янських.

Представники «Руської трійці» своєю творчістю поклали початок новій, національній літературі в Галичині й на західноукраїнських землях.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX століття.

Устим Кармелюк (Кармалюк) – одна з найяскравіших і водночас найбільш суперечливих постатей української історії XIX століття. Його називали «українським Робін Гудом» та «останнім гайдамакою».

• Регіон діяльності: Поділля (сучасні Хмельницька та Вінницька області).

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII століття.

Правильною відповіддю є московські.

Описані події увійшли в історію як Батуринська трагедія (або Батуринська різанина), яка сталася 2 листопада (13 листопада за новим стилем) 1708 року.

Коли гетьман Іван Мазепа відкрито перейшов на бік шведського короля Карла XII у Північній війні, російський цар Петро I наказав своєму фавориту Олександру Меншикову негайно захопити та знищити гетьманську столицю – Батурин.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII століття.

Наведена картосхема дає змогу визначити райони, охоплені повстанням проти гетьмана Івана Виговського.

На карті зображено події Громадянської війни 1657–1659 років, яка стала початком періоду Руїни. 

1. Райони, охоплені антигетьманськими виступами: Заштрихована територія (Полтавщина та південь Лівобережжя) — це район повстання Мартина Пушкаря та Якова Барабаша. 

2. Кордони «Руського князівства»: Жирна лінія, що охоплює Київщину, Брацлавщину та Чернігівщину. Це пряма відсилка до Гадяцького договору (1658 р.), за яким Україна мала увійти до складу Речі Посполитої як третій рівноправний член під назвою Велике Князівство Руське.

3. Місце битви біля Конотопа: Хрестик біля міста Конотоп позначає славетну Конотопську битву (червень 1659 р.), де козацьке військо Виговського разом із кримськими татарами вщент розгромило московську армію князя Трубецького.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Цей уривок, що різко критикує московське самодержавство та рабство, є аргументацією полковника Івана Богуна щодо недоцільності укладання «Березневих статей».

• «Березневі статті» (або Переяславський договір) були укладені в 1654 році між Гетьманщиною (на чолі з Богданом Хмельницьким) та Московським царством.

• Іван Богун був одним із найпалкіших противників цього союзу, вбачаючи в ньому загрозу українським вольностям та козацьким правам. Його позиція, висловлена у наведеному джерелі, відображає страх перед московським абсолютизмом і поневоленням, яке він вважав несумісним із козацькою свободою.

Правильна відповідь: А.