ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів. «Коліївщина».

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про події гайдамацького повстання, що отримало назву Коліївщина.

Повстання було спрямоване проти засилля польської шляхти і католицької церкви. Основні події розгорталися на території Правобережжя, яке перебувало на той час у складі Речі Посполитої.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Російсько-французька війна. І. Котляревський.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичну постать на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Я також син Росії», «хочу воювати проти французів», «бути співучасником Полтавського полку» – допомагають визначити з запропонованих діячів Івана Котляревського.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Перебіг національно-визвольного руху в Галичині під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії. Наслідки та значення подій 1848–1849 рр.

Завдання передбачає перевірку знань основних подій загальноєвропейської революції 1848–1849 рр. на українських землях.

Революційні події в Європі надали широкого розмаху національно-визвольному руху в Східній Галичині. Ураховуючи настрої народних мас, уряд монархії Габсбургів змушений був остаточно ліквідувати панщину. З цією метою 16 квітня 1848 р. цісар підписав спеціальний патент, за яким скасування панщини на галицьких землях сталося майже на п'ять місяців раніше, ніж в інших частинах імперії. Боротьба селян на Буковині призвела до розгортання повстання під проводом Л. Кобилиці.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Розвиток мистецтва. Т. Шевченко. «Катерина».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Завдання передбачає визначення картини художника Т. Шевченка «Катерина», яка є ілюстрацією до його однойменного поетичного твору. На картині зображена вагітна молода жінка, яку покидає солдат-москаль.

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Політика російського царизму щодо України. Валуєвський циркуляр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичний документ за оцінкою його змісту на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичний документ.

Наведений уривок джерела є оцінкою розпорядження російської влади.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «відняти в 24 мільйонів українців їхню мову», «заборонити друкувати українські газети, виголошувати промови на ювілеях українських поетів», «найдурніший документ… у сфері духовного життя», – допомагають визначити, що оцінка дається Емському указу імператора Олександра ІІ від 18 травня 1876 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні. Особливості проведення реформ на українських землях.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки.

У цьому випадку слід визначити причини аграрного перенаселення Наддніпрянської України наприкінці ХІХ ст.

Аграрне перенаселення – це відсутність можливості для значної частини сільського населення через малоземелля або безземелля забезпечити необхідний прожитковий мінімум достатку для себе і своєї родини.

Малоземельні і безземельні селяни складали 80 % сільського населення. Це було зумовлено тим, що після реформи 1861 р. відбулося дроблення невеликих селянських наділів через демографічний вибух і перебування більшості земель сільськогосподарського призначення в руках великих землевласників (поміщиків, власників цукрових заводів тощо). До того ж існуючі промислові підприємства не могли поглинути зростаючу кількість вільної некваліфікованої робочої сили.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Утворення монополістичних об’єднань в Україні. Особливості економічного розвитку Наддніпрянської України.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про економічний розвиток Наддніпрянської України на початку ХХ ст.

Незважаючи на економічну кризу 1900–1903 рр., на територію України приходилося 25 % іноземних інвестицій у Російську імперію. Більшість інвестицій (англійських, бельгійських, французьких, німецьких) спрямовувалися в галузі добувної і важкої промисловості. Так, у вугільній промисловості 63 % основного капіталу перебувало у володінні іноземних компаній, а в металургії – 90 %, така ж ситуація була і в машинобудуванні.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Боротьба політичних партій Західної України за реформу виборчої системи.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки.

У цьому випадку треба визначити наслідки боротьби за реформування виборчої системи Австро-Угорщини.

У 1907 р. було запроваджено загальне виборче право для чоловіків.

Відповідь – В.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Розвиток музичного мистецтва. М. Лисенко.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичну постать (діяча культури) на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому  подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – діяч української культури.

За портретними рисами вгадується видатний композитор і музикант М. Лисенко.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «значення його мистецтва для української музики таке саме, як…», «…крім "Запорожця за Дунаєм", справді мистецької музики до нього не було…» – допомагають визначити правильну відповідь.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Діяльність австрійської та російської адміністрації в Галичині. «Галицько-Буковинське генерал-губернаторство».

Завдання передбачає перевірку знань основних подій Першої світової війни на українських землях.

«Галицько-Буковинське генерал-губернаторство» було створено на захопленій в Австро-Угорщини російськими військами в 1914 р. частині територій Галичини і Буковини.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні в 1917 – на початку 1918 р. Еволюція поглядів політичних сил України в питанні самовизначення українців.

Завдання передбачає перевірку знань основних положень І Універсалу УЦР, який був ухвалений 10 червня 1917 р.

В Універсалі наголошувалось, що Центральна Рада буде «творити новий лад вільної автономної України». Це відповідає гаслу: «Автономію Україні!».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція. Війна радянської Росії з УНР. Перебіг першої війни УНР з Радянською Росією.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), вміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, картосхема дає змогу визначити

• кордони Української Народної Республіки. На це вказують обриси кордонів, землі, які входять до складу держави. Назви сусідніх державних утворень.
• лінію фронту часів Першої світової війни.
• напрямки наступу більшовицьких військ в Україні у грудні 1917 – лютому 1918 рр.

Зазначена інформація дає змогу встановити правильну відповідь: на картосхемі зображена Перша війна радянської Росії проти УНР.

Відповідь – А.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу, Військова конвенція УНР з Німеччиною та Австро-Угорщиною.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку наслідки укладення Брест-Литовського мирного договору для України.

Разом з підписанням українською делегацією мирного договору було укладено і військову конвенцію, за якою Німеччина й Австро-Угорщина надавали допомогу у вигнанні з території УНР військ радянської Росії. У результаті наступу німецьких військ до Києва повернулась УЦР.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Політика «коренізації» в УСРР (українізація). Причини та наслідки «українізації».

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь аналізу статистичного матеріалу у відповідності з історичним контекстом.

Зростання кількості шкіл з українською мовою навчання в другій половині 1920-х рр. було зумовлено здійсненням політики «коренізації», яка в Україні проводилась у формі «українізації».

Відповідь – Б.