ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Аналіз текстового джерела дає змогу визначити, що йдеться про проголошення незалежності України. Цю подію – мітинг під гаслом «Україна виходить з СССР» – зображено на фото В.

На інших фото зображено подію часів Революції Гідності (А), Революції на граніті (Б), акції «Україна без Кучми!» (Г).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Маркери в джерелі – «Виходячи зі смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною…» – чітко вказують на спробу державного перевороту ДКНС (ГКЧП) в СРСР 19–21 серпня 1991 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Маркери в джерелі – «Верховна Рада… проголошує незалежність України й створення самостійної української держави – України» – чітко вказують на події 24 серпня 1991 року, коли було ухвалено Акт проголошення незалежності України. Уривок саме цього документа є джерелом для аналізу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Завдання скеровано на перевірку знань характерних рис соціально-економічного розвитку УРСР на початку 1980-х років.

У зазначений період економіка УРСР перебувала в періоді «застою», характерною рисою якого було зростання дефіциту товарів широкого вжитку.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей.

За портретними рисами на фото можна впізнати Василя Симоненка й Василя Стуса. Обидва поети були представниками руху «шістдесятників».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

На картосхемі зображено Північно-Кримський канал, який було зведено для господарського освоєння степової частини Криму і, відповідно, до поліпшення економічного стану півострова.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Операція передбачала депортацію частини населення західних областей України до східних регіонів СРСР у рамках боротьби з Українською Повстанською Армією (УПА), яка вела збройну боротьбу проти утвердження радянської влади в регіоні.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Розв’язати це завдання можна двома способами.

1. Знання факту, про який ідеться в завданні. Один із заходів розв’язання владою проблем відбудови важкої промисловості України в другій половині 1940-х – на початку 1950-х рр. – використання трудового ентузіазму робітників.

2. Виключення неправильних відповідей.

Система раднаргоспів існувала в 1957–1965 роках, що не відповідає хронологічним рамкам відбудови. Використання матеріальних стимулів праці за часів СРСР використовували в 1920-ті роки, за часів «реформ Косигіна» (1965–1970 рр.) і під час перебудови (1985–1991 рр.). Також не відповідає дійсності твердження про широку виробничу інтеграцію з провідними країнами Заходу. Економіка СРСР розвивалася на принципах автархії. До того ж СРСР відмовився від допомого за «планом Маршалла» (1947–1951 рр.).

Правильна відповідь – В.

Тема: Україна в роки Другої світової війни.

Розв’язати це завдання можна двома способами.

1. Знання факту, про який ідеться в завданні. У результаті Другої світової війни Україна зазнала значних людських і матеріальних утрат.

За  офіційними статистичними даними демографічні втрати УРСР від 1940 до 1945 рік становлять понад 13 млн чоловік (убиті, переселені, депортовані тощо.). Загиблими уважають від 7 до 9 млн осіб.

За підрахунками вчених Центральна, Південна й Східна Україна втратила 30 % населення, Галичина – 22 %, Волинь і Полісся – 12 %.

За роки війни було зруйновано 714 міст і селищ, понад 28 тис. сіл, без даху над головою залишилося понад 10 млн. чоловік.

2. Виключення неправильних відповідей.

А зазнала значних людських і матеріальних утрат

Це – правильна відповідь.

Б втратила суверенітет і незалежність

Напередодні війни УРСР не була суверенною і незалежною державою. Адже була складовою СРСР, хоча й мала формальні ознаки державності – зокрема 1945 року стала членом-засновником ООН.

В зазнала суттєвих територіальних утрат

За роки Другої світової війни територія УРСР збільшилася за рахунок приєднання українських земель, що перебували у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини.

Г втратила полікультурність і поліетнічність

Попри депортації та Голокост населення УРСР залишалося багатонаціональним. Відповідно зберігалася полікультурність і поліетнічність.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Територія радянської України стала ареною збройної боротьби між СРСР і Німеччиною в результаті німецько-радянської війни, яка розпочалася 22 червня 1941 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Наведені факти біографії відповідають життєвому шляху Василя Мудрого.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку знання і вміння розпізнавати історико-культурні пам’ятки.

За архітектурними рисами на фото можна розпізнати будівлю Держпрому в Харкові й будівлю Верховної Ради УРСР. Обидві пам’ятки архітектури України радянської епохи було зведено для розміщення органів державної влади.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Маркери в джерелі – «необхідність наближення уряду України, центрального партійного й радянського апаратів до найважливіших сільськогосподарських районів, розташованих на Правобережжі», «подальшого швидкого розвитку національно-культурного будівництва й більшовицької українізації на базі індустріалізації і колективізації» – чітко вказують на перенесення столиці УСРР із Харкова до Києва, що відбулося 1934 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу здобути уявлення про думки й настрої людей у певний час. На карикатурах коротко подано або узагальнено суть проблеми. Однак потрібно пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість адресата про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. Вони передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено на карикатурі?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано засобами карикатури?
• Які ідеї й політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події на карикатурі?

Карикатуру, про яку йдеться в завданні, присвячено процесу форсованої індустріалізації в СРСР і дає змогу визначити її мету. Партійно-радянське керівництво СРСР стверджувало, що це необхідно для зміцнення обороноздатності держави. На це вказує зображення червоноармійця, який зі зброєю в руках стримує карикатурні образи «ворогів СРСР» (Велику Британію, фашистську Німеччину, соціал-демократів, Ватикан, Японію, Францію, Польщу).

Правильна відповідь – А.