ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Братський рух. Утворення греко-католицької церкви.

Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Вплив Берестейської унії на розвиток церковного життя в Україні. Петро Могила.

Українські землі в другій половині XVIII ст. Розвиток культури, науки, освіти. Собор Святого Юра у Львові.

Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність подій церковного і культурного життя.

Спорудження собору Святого Юра у Львові – ХVІІІ ст.

Заснування Львівського православного братства – середина ХVІ ст.

Реформування митрополитом П. Могилою православної церкви – перша половина ХVІІ ст.

Утворення греко-католицької церкви в Речі Посполитій – кінець ХVІ ст.

Відповідь: Б Г В А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні. Особливості проведення реформ на українських землях.

Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність реформ 1860–1870-х рр. у Російській імперії. Реформи запроваджувалися таким чином:

Ліквідація кріпосної залежності селян (1861 р.).

Запровадження суду присяжних (1864 р.).

Упровадження міського самоврядування (1870 р.).

Упровадження загальної військової повинності (1874 р.).

Відповідь: Б В А Г.

ТЕМА: Українська революція. Проголошення Української Народної Республіки. Місце і роль Всеукраїнських з’їздів рад у Києві та Харкові.

Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Прийняття Конституції УНР. Акт злуки УНР та ЗУНР.

Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність подій Української революції й українського державотворчого процесу.

Проголошення УЦР Української Народної Республіки (листопад 1917 р.).

Проголошення радянської влади в Україні Всеукраїнським з’їздом рад у Харкові (грудень 1917 р.).

Затвердження УЦР Конституції УНР (квітень 1918 р.).

Проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки (січень 1919 р.).

Відповідь: Б Г В А.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Кревська унія. Політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав до і після Кревської унії.

Завдання передбачає визначення характерних рис суспільно-політичного життя Великого князівства Литовського в ХІV–ХV ст.

Серед запропонованих варіантів відповідей правильними є:

• здійснення судочинства на основі норм «Руської правди»;
• поступова ліквідація удільних князівств;
• укладення міждержавних уній.

Відповідь: 2 3 5.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини. Діяльність Другої Малоросійської колегії.

Завдання передбачає перевірку знань заходів, які здійснювала Друга Малоросійська колегія в 1764–1782 рр. Серед запропонованих варіантів відповідей правильними є:

• загальна ревізія населення, земельної власності, худоби, іншого майна;
• запровадження намісництва, загальноросійських судових установ;
• заміна натуральних повинностей грошовим податком.

Відповідь: 2 4 7.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Більшовицький режим в Україні. Внутрішня політика урядів УСРР. «Воєнний комунізм».

Завдання передбачає перевірку знань складових політики воєнного комунізму, яка здійснювалась більшовиками у 1919-1921 рр. на території України. Серед запропонованих варіантів відповідей правильними є:

• націоналізація підприємств великої промисловості, транспорту та банків;
• запровадження загальної трудової повинності;
• запровадження розкладки на продовольство та сільськогосподарську сировину (продрозверстки).

Відповідь: 1 3 5.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Основні результати та наслідки війни для України й українського народу.

Завдання передбачає перевірку знань основних наслідків Другої світової війни (1939–1945 рр.) для України. Серед запропонованих відповідей правильними є такі:

• об’єднання основного масиву українських етнічних земель у межах однієї держави;
• вихід республіки на міжнародну арену, вступ до ООН;
• чисельні людські втрати та матеріальні збитки народного господарства УРСР.

Відповідь: 3 5 6.

ТЕМА: Стародавня історія України

Завдання спрямоване на перевірку розуміння, що таке археологічна періодизація історії України.

В основу археологічної періодизації покладено матеріал, з якого виготовлялися знаряддя праці. Так, археологи виділяють кам’яний вік (палеоліт, мезоліт, неоліт), перехідний (енеоліт – мідно-кам`яний), бронзовий вік і ранній залізний вік.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України

Завдання спрямоване на перевірку знань особливостей розвитку грецьких міст-держав Північного Причорномор’я в VІІ–VІ ст. до н. е.

Грецькі міста держави постали у зазначеному регіоні в результаті Великої грецької колонізацією.

Особливістю новоутворених міст-держав (колоній) було те, що вони були незалежними від метрополії, тобто від грецьких міст, вихідці з яких утворили нові поселення.

Відповідь – А.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Увідповіднюємо інформацію, отриману з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено територію Київської держави за часів правління князя Святослава. На це вказують позначені походи князя проти Хазарського каганату та на Дунай. Штрихуванням позначені території слов'янських союзів племен (в’ятичів, тиверців, уличів), які увійшли до складу Русі. Додатково на Святослава вказує назва міста Переяславець на Дунаї, куди князь намагався перенести столицю своєї держави.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

Завдання спрямоване на перевірку розуміння причинно-наслідкових зв’язків.

Розширенню рівноправних зв’язків Київської Русі з Візантією та європейськими державами стало наслідком запровадження Володимиром Великим християнства як державної релігії.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

Завдання передбачає опрацювання уривків з історичних джерел, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери або словосполучення-маркери, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата події.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Володимир Глибович», «Переяславль», «За ним же Україна багато потужила» – чітко вказують на першу згадку в літописі назви Україна, яка датується 1187 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь характеризувати відповідних період розвитку Галицько-Волинського князівства.

У 1199–1205 рр. відбувається утворення і становлення єдиної держави князем Романом Мстиславичем, він поширює свою владу на Київ і Київську землю.

Відповідь – А.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь визначати причинно-наслідкові зв’язки, а також розуміння основних понять, передбачених Програмою ЗНО.

У завданні перераховані основні шляхи формування на Русі вотчин – однієї з форм феодальної земельної власності. Власник вотчини мав право передати її у спадщину, продати, обміняти, поділити тощо. Термін «вотчина» походить від слова «отчина», тобто батьківська власність.

Відповідь – В.