ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Маркери в джерелі (статистична таблиця) – приватна й кооперативна форми власності за домінування державної власності, особливо у важкій промисловості – чітко вказують на те, що таке співвідношення між формами власності й галузями промисловості характерне для періоду нової економічної політики в Українській СРР.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Фрагмент тексту в завданні – «українські війська захопили Львів під командою УСС Вітовського», – чітко вказує на події 1 листопада 1918 року, які увійшли в історію під назвою «Листопадовий зрив». Вони започаткували створення Західноукраїнської Народної Республіки, якій довелося вести збройну боротьбу з відновленою Польською державою, що претендувала на західноукраїнські землі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

За портретними рисами на фото можна впізнати: Симона Петлюру (А), Миколу Міхновського (Б), Михайла Грушевського (В), Павла Скоропадського (Г).

Лідером «самостійників», які видали цитовану відозву, був Микола Міхновський.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

Події, зазначені в уривку джерела, відбулися в липні 1917 року. На це вказують такі слова відозви: «Другий Універсал не визнаємо».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

Маркери в джерелі – «Ми, українці-козаки, не хочемо мати свободи на папері або півсвободи», «Другий Універсал не визнаємо», «всіх росіян і ренегатів, які гальмують українську роботу, скидаємо з постів силою, не рахуючись із російським урядом», «Визнаючи Центральну Раду за свій найвищий уряд, ми поки що виганяємо зрадників з України без її відома. Коли все опануємо силою, тоді підпорядкуємося Центральній Раді. Тоді вона порядкуватиме в Києві й на всій Україні» – чітко вказують на подію, яка увійшла в історію як виступ полуботківців або повстання самостійників. Тобто в документі відображено ідеї самостійників, які вимагали негайного проголошення незалежності України й силового захоплення влади.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Маркери в джерелі – Раштатський табор, 1916 рік, перше січове свято – чітко вказують на діяльність Союзу визволення України (СВУ).

СВУ – політична організація, утворена 4 серпня 1914 року у Львові українцями – емігрантами з Росії. СВУ вважав себе репрезентантом інтересів українського народу Росії й намагався використати війну австро-німецького блоку проти Росії для завоювання самостійності України.

Із вересня 1914 року СВУ почав працювати серед українських військовополонених. Він домігся від влади Австро-Угорщини й Німеччини виділення українців в окремі табори. У 1915 році понад 40 тис. українців-полонених було зосереджено у Фрайштадтському й Дунасердагельському (Австрія) і понад 50 тис. – у Раштатському, Зальцведельському й Вецларському таборах (Німеччина). У цих таборах організовано культурну й національно-виховну роботу: школи, бібліотеки, читальні, хори, оркестри, театри, курси української історії й літератури, кооперації, політекономії, німецької мови, засновано українські газети тощо.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Серед наведених професійними діячами музичного мистецтва були Михайло Вербицький (композитор, хоровий диригент, священник УГКЦ, громадський діяч, автор музики державного гімну України «Ще не вмерла Україна»), Соломія Крушельницька (всесвітньовідома українська оперна співачка з Галичини, лірико-драматичне сопрано), Микола Лисенко (основоположник української класичної музики).

Правильна відповідь: 1, 2, 7.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство. Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині ХVІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій ХVІ століття в історії України, уміння виокремлювати їх із запропонованого переліку.

Із запропонованих варіантів подій у ХVІ столітті відбулися:

• заснування реєстрового козацтва – 1578 рік;
• створення першої слов’яно-греко-латинської школи (Острозької академії) – 1576 рік;
• видання у Львові Іваном Федоровичем книг «Апостол» і «Буквар» – 1574 рік.

Правильна відповідь: 1, 2, 6.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Створення освітнього товариства галицьких греко-католицьких священників – 1816 рік.

Початок діяльності «Руської трійці» – 1833 рік.

Видання першої українськомовної газети «Зоря Галицька» – 1848 рік.

Видання альманаху «Русалка Дністровая» – 1837 рік.

Правильна відповідь: 1 А, 2 Б, 3 Г, 4 В.

ТЕМИ: Русь-Україна (Київська держава). Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – перші половині XVІ століття. Кримське ханство. Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

Відруб – назва земельної ділянки, яку виділяли з громадської надільної землі в приватну власність окремим селянам без перенесення садиби (житлового будинку й господарських споруд) під час здійснення столипінської аграрної реформи (1906–1916 роки).

Вотчина – одна з форм приватної земельної власності в часи Київської держави (Русі-України). Власник вотчини мав право передати її в спадщину, продати, обміняти, поділити тощо. Термін «вотчина» походить від слова «отчина», тобто батьківська власність.

Полюддя – щорічний збір данини (грошей, хутра та продовольства), рання форма державної податі, яку збирали дружинники слов’янських князів із підвладних племен і народів. 

Фільварки – багатогалузеві господарські комплекси, що базувалися на постійній щотижневій панщині залежних селян і були зорієнтовані на товарне виробництво сільгосппродукції, хоча й зберігали чимало рис натурального господарства.

Правильна відповідь: 1 В, 2 Б, 3 Г, 4 А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку сформованості знань основних історичних персоналій історії України й уміння визначати логічні пари.

За портретними рисами на фото можна впізнати Павла Чубинського (А), Володимира Антоновича (Б), Михайла Драгоманова (В), Ісмаїла Гаспринського (Г).

П. Чубинський – етнограф, громадський діяч, автор тексту Державного Гімну України.

В. Антонович – історик, професор Київського університету Св. Володимира, один з основоположників археології в Україні й ініціаторів заснування першого в Україні історичного журналу «Киевская старина».

М. Драгоманов – історик, публіцист, засновник Вільної української друкарні в Женеві, видавець першого українського політичного часопису.

І. Гаспринський – просвітник, письменник, лідер національного відродження кримських татар, видавець першої в Криму тюркськомовної газети.

Правильна відповідь: 1 В, 2 А, 3 Г, 4 Б.

ТЕМА: Руські удільні князівства в складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство. Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині ХVІ століття. Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині ХVІІ століття.

Суспільний стан шляхта можна схарактеризувати за допомогою понять фільварок, сейм, вето, духовенство – унія, полемічна література, ставропігія, міщани – братства, магдебурзьке право, магістрат, селяни – панщина, закріпачення, покозачення.

Правильна відповідь: 1 Г, 2 Д, 3 Б, 4 В.

ТЕМИ: Русь-Україна (Київська держава). Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала. Руські удільні князівства в складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство.

Маркери в джерелі 1 – «І прибігло половців багато в Руську землю, і говорили вони руським князям: "Якщо ви не поможете нам, то ми нині порубані будемо, а ви завтра порубані будете". І була рада всіх князів у Києві, і порадилися вони так: "Лучче б нам зустріти їх на чужій землі, аніж на своїй» – чітко вказують на події, які призвели до поразки руських князів у битві на річці Калці 1223 року.

Маркери в джерелі 2 – «У це літо Ольгерд переміг трьох царків татарських з ордами їхніми: Котлубаха, Казчея, Дмитра; і з того часу з Поділля вигнав владу татарську» – чітко вказують на битву на Синіх Водах (бл. 1362 рік), унаслідок якої відбулося входження українських земель до складу Великого князівства Литовського.

Маркери в джерелі 3 – «У той же рік прийшов Батий до Києва з великою силою, множеством сили своєї, і оточив город. І обступила сила татарська, і був город в облозі великій. І пробував Батий коло міста, а вої його облягали город» – чітко вказують на монгольську навалу й захоплення і зруйнування Києва (1240 рік). Після монгольського погрому встановлено залежності руських князівств від Золотої Орди (1242 рік).

Маркери в джерелі 4 – «Хозари вийшли супроти нього з каганом своїм. І зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозарів і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв. І ясів він переміг, і касогів, і прийшов до Києва» – чітко вказують на похід князя Святослава і розгромлення ним Хозарського каганату. Але ця перемога призвела до виникнення на південних кордонах Русі печенізької загрози.

Правильна відповідь: 1 А, 2 Б, 3 Г, 4 В.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

Маркери (фотообрази) – сім’ї в національному одязі на вокзалах (фото 1), у рекламному оголошенні для переселенців зазначено місто Львів (фото 3) – чітко вказують на Галичину.

Правильна відповідь – Б.