ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу здобути уявлення про думки й настрої людей у певний час. На карикатурах коротко подано або узагальнено суть проблеми. Однак потрібно пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість адресата про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. Вони передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено на карикатурі?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано засобами карикатури?
• Які ідеї й політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події на карикатурі?

Карикатуру, про яку йдеться в завданні, присвячено процесу форсованої індустріалізації в СРСР і дає змогу визначити її мету. Партійно-радянське керівництво СРСР стверджувало, що це необхідно для зміцнення обороноздатності держави. На це вказує зображення червоноармійця, який зі зброєю в руках стримує карикатурні образи «ворогів СРСР» (Велику Британію, фашистську Німеччину, соціал-демократів, Ватикан, Японію, Францію, Польщу).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

У 1925 році в УСРР залишилася лише одна комуністична партія – Комуністична партія (більшовиків) України – КП(б)У, яка фактично була обласною організацією Російської комуністичної партії (більшовиків). Усі українські партії націонал-комуністичного спрямування до 1925 року було розпущено або ліквідовано. Ідеться про Українську комуністичну партію (боротьбисти), Українську комуністичну партію (УКП, укапісти).

Хронологічні рамки відповідають періоду нової економічної політики (1921–1928 роки).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Маркери в джерелі (статистична таблиця) – приватна й кооперативна форми власності за домінування державної власності, особливо у важкій промисловості – чітко вказують на те, що таке співвідношення між формами власності й галузями промисловості характерне для періоду нової економічної політики в Українській СРР.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Фрагмент тексту в завданні – «українські війська захопили Львів під командою УСС Вітовського», – чітко вказує на події 1 листопада 1918 року, які увійшли в історію під назвою «Листопадовий зрив». Вони започаткували створення Західноукраїнської Народної Республіки, якій довелося вести збройну боротьбу з відновленою Польською державою, що претендувала на західноукраїнські землі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

За портретними рисами на фото можна впізнати: Симона Петлюру (А), Миколу Міхновського (Б), Михайла Грушевського (В), Павла Скоропадського (Г).

Лідером «самостійників», які видали цитовану відозву, був Микола Міхновський.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

Події, зазначені в уривку джерела, відбулися в липні 1917 року. На це вказують такі слова відозви: «Другий Універсал не визнаємо».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

Маркери в джерелі – «Ми, українці-козаки, не хочемо мати свободи на папері або півсвободи», «Другий Універсал не визнаємо», «всіх росіян і ренегатів, які гальмують українську роботу, скидаємо з постів силою, не рахуючись із російським урядом», «Визнаючи Центральну Раду за свій найвищий уряд, ми поки що виганяємо зрадників з України без її відома. Коли все опануємо силою, тоді підпорядкуємося Центральній Раді. Тоді вона порядкуватиме в Києві й на всій Україні» – чітко вказують на подію, яка увійшла в історію як виступ полуботківців або повстання самостійників. Тобто в документі відображено ідеї самостійників, які вимагали негайного проголошення незалежності України й силового захоплення влади.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Маркери в джерелі – Раштатський табор, 1916 рік, перше січове свято – чітко вказують на діяльність Союзу визволення України (СВУ).

СВУ – політична організація, утворена 4 серпня 1914 року у Львові українцями – емігрантами з Росії. СВУ вважав себе репрезентантом інтересів українського народу Росії й намагався використати війну австро-німецького блоку проти Росії для завоювання самостійності України.

Із вересня 1914 року СВУ почав працювати серед українських військовополонених. Він домігся від влади Австро-Угорщини й Німеччини виділення українців в окремі табори. У 1915 році понад 40 тис. українців-полонених було зосереджено у Фрайштадтському й Дунасердагельському (Австрія) і понад 50 тис. – у Раштатському, Зальцведельському й Вецларському таборах (Німеччина). У цих таборах організовано культурну й національно-виховну роботу: школи, бібліотеки, читальні, хори, оркестри, театри, курси української історії й літератури, кооперації, політекономії, німецької мови, засновано українські газети тощо.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Серед наведених професійними діячами музичного мистецтва були Михайло Вербицький (композитор, хоровий диригент, священник УГКЦ, громадський діяч, автор музики державного гімну України «Ще не вмерла Україна»), Соломія Крушельницька (всесвітньовідома українська оперна співачка з Галичини, лірико-драматичне сопрано), Микола Лисенко (основоположник української класичної музики).

Правильна відповідь: 1, 2, 7.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство. Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині ХVІ століття.

У ХVI ст. відбулися такі події:

• 1. Заснування реєстрового козацтва. 1572 р. – Король Речі Посполитої Сигізмунд II Август вперше прийняв на державну службу загін із 300 козаків, які були внесені до спеціального списку (реєстру). Згодом реєстр був збільшений королем Стефаном Баторієм у 1578 р.

• 2. Створення першої слов'яно-греко-латинської школи (Острозької академії). 1576 р. – Заснована князем Костянтином-Василем Острозьким у місті Острозі.

• 6. Видання у Львові Іваном Федоровичем книг «Апостол» і «Буквар». 1574 р. – Іван Федорович видав у Львові перші друковані книги в Україні — «Апостол» і «Буквар».

Правильна відповідь: 1, 2, 6.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Створення освітнього товариства галицьких греко-католицьких священників – 1816 рік.

Початок діяльності «Руської трійці» – 1833 рік.

Видання першої українськомовної газети «Зоря Галицька» – 1848 рік.

Видання альманаху «Русалка Дністровая» – 1837 рік.

Правильна відповідь: 1 А, 2 Б, 3 Г, 4 В.

ТЕМИ: Русь-Україна (Київська держава). Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – перші половині XVІ століття. Кримське ханство. Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

Відруб – назва земельної ділянки, яку виділяли з громадської надільної землі в приватну власність окремим селянам без перенесення садиби (житлового будинку й господарських споруд) під час здійснення столипінської аграрної реформи (1906–1916 роки).

Вотчина – одна з форм приватної земельної власності в часи Київської держави (Русі-України). Власник вотчини мав право передати її в спадщину, продати, обміняти, поділити тощо. Термін «вотчина» походить від слова «отчина», тобто батьківська власність.

Полюддя – щорічний збір данини (грошей, хутра та продовольства), рання форма державної податі, яку збирали дружинники слов’янських князів із підвладних племен і народів. 

Фільварки – багатогалузеві господарські комплекси, що базувалися на постійній щотижневій панщині залежних селян і були зорієнтовані на товарне виробництво сільгосппродукції, хоча й зберігали чимало рис натурального господарства.

Правильна відповідь: 1 В, 2 Б, 3 Г, 4 А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку сформованості знань основних історичних персоналій історії України й уміння визначати логічні пари.

За портретними рисами на фото можна впізнати Павла Чубинського (А), Володимира Антоновича (Б), Михайла Драгоманова (В), Ісмаїла Гаспринського (Г).

П. Чубинський – етнограф, громадський діяч, автор тексту Державного Гімну України.

В. Антонович – історик, професор Київського університету Св. Володимира, один з основоположників археології в Україні й ініціаторів заснування першого в Україні історичного журналу «Киевская старина».

М. Драгоманов – історик, публіцист, засновник Вільної української друкарні в Женеві, видавець першого українського політичного часопису.

І. Гаспринський – просвітник, письменник, лідер національного відродження кримських татар, видавець першої в Криму тюркськомовної газети.

Правильна відповідь: 1 В, 2 А, 3 Г, 4 Б.

ТЕМА: Руські удільні князівства в складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство. Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині ХVІ століття. Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині ХVІІ століття.

Пояснення відповідності:

• 1. Шляхта. Г: Шляхта (дворянство) була панівним станом.

  • Фільварок — маєток, господарство, орієнтоване на ринок, де використовувалася праця закріпачених селян.

  • Сейм і Вето — інструменти політичного впливу польської та полонізованої української шляхти в Речі Посполитій (право liberum veto на Сеймі).

• 2. Духовенство. Д: Цей стан був у центрі релігійної боротьби.

  • Унія — Берестейська церковна унія 1596 р., що розділила духовенство на православне та уніатське (греко-католицьке).

  • Полемічна література — твори, написані для захисту або критики Унії (наприклад, Івана Вишенського, Мелетія Смотрицького).

  • Ставропігія — право, яке отримували деякі братства (або монастирі) прямого підпорядкування патріарху, а не місцевому єпископу, що стосується церковної ієрархії.

• 3. Міщани. Б: Мешканці міст, які мали специфічні права.

  • Братства — національно-релігійні організації міщан, що боролися за права Православної Церкви та розвиток освіти.

  • Магдебурзьке право — право міст на самоврядування (вибори магістрату, власні суди).

  • Магістрат — орган міського самоврядування.

• 4. Селяни. В: Найбільш численний і залежний стан.

  • Панщина — примусова праця селян у фільварках поміщика.

  • Закріпачення — процес втрати особистої свободи та прикріплення до землі, який посилився у XVI ст.

  • Покозачення — втеча селян до козаків з метою здобуття свободи.

Правильна відповідь: 1 Г, 2 Д, 3 Б, 4 В.