ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій процесу національного відродження на українських землях у першій половині ХІХ ст.

Заснування у Львові просвітницького гуртка «Руська трійця» – 1833 рік. Проіснував до 1837 року.

Утворення «Товариства галицьких греко-католицьких священиків» – 1816 рік.

Відкриття в Києві Південно-західного відділу Російського географічного товариства – 1873 рік. Проіснувало до 1876 року.

Заснування Кирило-Мефодіївського братства – наприкінці 1845 року. Проіснувало до 1847 року.

Правильна відповідь – Б А Г В.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.). Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання хронології основних подій суспільно-культурного життя другої половини ХVІ – першої половини ХVІІІ ст. і вміння встановлювати їхню послідовність.

Надання Києво-Могилянському колегіуму статусу академії – 1701 рік.

Друк Іваном Федоровичем Острозької Біблії – 1581 рік.

Легалізація православної церкви в Речі Посполитій – 1632 рік згідно «Пунктів заспокоєння руського народу…».

Створення Пересопницького Євангелія – 1556–1561 роки.

Правильна відповідь – Г Б В А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Другої світової війни на українських землях, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки й логічні пари.

Установлення «нового порядку» в Україні призвело до вивезення працездатного населення на примусові роботи (остарбайтери) й економічного пограбування окупованих територій.

Поразка Червоної армії в Україні в 1941–1942 роках спонукала до евакуювання матеріальних і людських ресурсів у східні регіони Радянського Союзу, щоби вони не дісталися ворогу. Це дало змогу відновити воєнне виробництво на неокупованих територіях.

Приєднання Західної України до СРСР супроводжували процеси радянізації і депортації частини населення, яка була незгодна або могла чинити опір, у східні регіони Радянського Союзу. Загалом було депортовано 10 % населення.

Визволення території УРСР від нацистської окупації дало початок відбудові зруйнованого війною господарства.

Правильна відповідь – 1 Б 2 А 3 В 4 Д.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту діяльності владних інституцій, що діяли в Україні в 1917–1921 роках. і вміння встановлювати логічні пари.

Всеукраїнський хліборобський конгрес 29 квітня 1918 року обрав Павла Скоропадського гетьманом України.

Трудовий конгрес України, що діяв у січні 1919 року, передав усю повноту влади Директорії УНР, легалізувавши її діяльність.

Українська Національна Рада в листопаді 1918 року проголосила на українських землях, що перебували під владою Австро-Угорщини, Західноукраїнську Народну Республіку.

ІІІ Всеукраїнський з’їзд рад прийняв першу конституцію УСРР.

Правильна відповідь – 1 Д 2 В 3 А 4 Г.

ТЕМИ: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – зміст зазначених документів.

Уривок «Маніфесту…» імператора Олександра II (1861 р.) – джерело А. На це вказують маркери «Ми, Олександр Другий…», «кріпосні люди отримають повні права вільних сільських обивателів».

Уривок Циркуляра міністра внутрішніх справ Петра Валуєва (1863 рік) – джерело В. На це вказує маркер «Видання книг малоруською мовою як духовних, так і навчальних для першопочаткового читання народу, припинити».

Уривок Емського указу імператора Олександра II (1876 рік) – джерело Б. На це вказують маркери «не допустити ввезення в межі імперії... будь-яких книг.., що видаються за кордоном малоросійською говіркою», «припинити видання газети “Киевский телеграф”».

Уривок «Маніфесту…» імператора Миколи II (1905 рік) – джерело Д. На це вказують маркери «До обов’язків уряду Ми віднесли виконання непохитної нашої волі», «дарувати населенню непорушні основи громадянської свободи совісті, слова, зібрань і союзів».

Правильна відповідь – 1 А 2 В 3 Б 4 Д.

ТЕМИ: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.). Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних фактів біографії визначних постатей, в історії України й уміння встановлювати логічні пари.

Василь-Констянтин Острозький заснував перший на українських землях науково-освітній осередок, центр вищої освіти (Острозька академія, 1576 рік).

Дмитро Вишневецький започаткував традицію створення Січі – центру запорозького козацтва. Заснована ним Січ на о. Хортиця існувала в 1550-ті роки.

Петро Могила, який став митрополитом 1632 року, здійснив реформу православної церкви на українських землях.

Богдан Хмельницький, очоливши Національно-визвольну війну українського народу середини ХVІІ ст., 1649 року фактично заснував Українську козацьку державу.

Правильна відповідь – 1 А 2 Д 3 Б 4 В.

ТЕМА: Стародавня історія України.

За палеоліту люди почали використовувати перші знаряддя праці, зародилося мистецтво й релігійні уявлення.

У мезоліті було винайдено водний транспорт (пліт, човен), приручено перших тварин.

У неоліті відбувся перехід до осілого способу життя, було приручено більшість свійських тварин.

У бронзовий вік  камінь витіснено штучним матеріалом (бронза – сплав міді й олова) у виробництві знарядь праці, було приручено коня.

Правильна відповідь – 1 В 2 А 3 Б 4 Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання скеровано на перевірку знання визначних постатей в історії України.

У грудні 1991 року Президентом України обрано Леоніда Кравчука.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки й знання перебігу основних подій, які привели до проголошення незалежності України.

Заколот ГКЧП (ДКНС) у Москві 18–21 серпня 1991 року став останньою спробою законсервувати Радянський Союз у тому вигляді, у якому він проіснував майже 70 років. Організований нашвидкуруч «Державний комітет з надзвичайного стану» (ГКЧП –абревіатура російською мовою) не лише не зміг усунути від влади президента СРСР Михайла Горбачова, а пришвидшив розпад Союзу. Тодішні республіки, серед них і Україна, не підтримали переворот і використали його як можливість позбутися домінування Москви.

24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила Акт проголошення незалежності України: «Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв’язку з державним переворотом в СРСР...».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння опрацювати такий специфічний вид історичного джерела як карикатура.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу дістати уявлення про думки й настрої людей у певний час. Засобами карикатури стисло подають або узагальнюють суть проблеми.

Однак важливо пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації й аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація й аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено на карикатурі?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано на карикатурі?
• Які ідеї і політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Карикатура, наведена в завданні, присвячена явищу тотального дефіциту, що стало найхарактернішим для останніх десятиліть існування СРСР.

На це вказує головний персонаж карикатури, який намагається здолати велику чергу, щоби дізнатися, що «дають» у крамниці. Додатковим натяком є радянське гасло: «Товари для народу».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних віх дисидентського руху.

У 1972 році відбулася друга хвиля арештів дисидентів (перша – 1965 року). Вона була спричинена зміною керівництва УРСР, яке запровадило жорсткі заходи проти інакодумців в угоду вищому партійному керівництву СРСР.

Першим секретарем ЦК КПУ 1972 року призначено Володимира Щербицького. Він став символом періоду «застою» у радянській Україні.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України й уміння їх застосовувати, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Шістдесятники – назва покоління національно свідомих діячів української культури й інших народів СРСР, сформованого в умовах лібералізації радянського режиму у другій половині 1950-х – у першій половині 1960-х років. Своєю творчістю і життєвою позицією утворили внутрішню моральну опозицію радянському тоталітарному режиму. Частина шістдесятників стала дисидентами.

Тобто поява руху «шістдесятників» зумовлена лібералізацією суспільно-політичного життя в СРСР.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності деяких радянських лідерів і вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – постать Микити Хрущова.

Маркери – «його реформи – створення раднаргоспів, ліквідація багатьох міністерств і відомств – носили верхівковий характер», «вони… не зачіпали суті виробничих відносин, не претендували на те, щоб… послабити задушливий прес державної опіки» – указують на реформаторську діяльність Микити Хрущова, що у 1953–1964 роках був керівником СРСР.

Систему раднаргоспів було започатковано 1957 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).

Завдання скеровано на перевірку знання змісту культурного житті в УРСР у 1946–1953 роках.

Культурне життя в УРСР у цей період відбувалося в умовах політики «ждановщини».

«Ждановщина» – ідеологічна кампанія в СРСР (друга половина 1940-х років), метою якої було встановлення повного ідеологічного контролю над суспільством, створення образу ворога в умовах початку «холодної війни». Отримала назву від прізвища секретар ЦК ВКП(б) Андрія Жданова.

Під час кампанії були піддані нищівній критиці, репресіям наукові інститути, творчі спілки, редакцій газет і журналів, видатні діячі культури, проведено кампанії проти «низькопоклонства перед Заходом».

Правильна відповідь – В.