ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Утворення Київської Русі.

Згідно з текстом, який описує «ударну силу князівських військ Русі», що принесла «високу... систему організації, навчання й озброєння армії», а також зробила «вагомий внесок у формування й зміцнення державних інституцій», йдеться про варягів (вігінгів).

Варяги (вікінги) були професійними воїнами. Вони служили в дружинах руських князів і становили їхню основу. 

Багато істориків вважають, що саме варяги відіграли ключову роль у формуванні ранньої державності на Русі. Літопис «Повість минулих літ» описує покликання варязьких князів Аскольда і Діра для управління слов'янськими землями.

Відповідь – А.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого. Внутрішня політика Ярослава Мудрого.

Великий київський князь Ярослав Мудрий 1036 р. «став єдиновладним володарем Руської землі» завдяки успадкуванню земель князя Мстислава Володимировича.

Ярослав Мудрий став єдиновладним володарем Руської землі після смерті свого брата Мстислава Володимировича у 1036 році та після перемоги над печенігами в тому ж році. Eспадкування земель Мстислава є ключовою подією, що об'єднала Лівобережжя та Правобережжя Русі.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Боротьба за київський стіл між Ярославичами. Причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі.

Характеристику політичної роздробленості Київської Русі наведено в уривку з історичного джерела.

Уривок: «Перестали князі невірних воювати, стали один одному казати: се моє, а се моє теж, брате! Стали вони діла дрібні вважати за великі, на себе самих підіймати чвари, — а невірні з усіх сторін находили, землю Руську долали...»

Цей фрагмент є цитатою зі «Слова о полку Ігоревім» і відображає основні риси періоду політичної роздробленості (XII–XIII ст.).

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича. Монгольська навала на південно-західні землі Русі. Зовнішня політика Данила Романовича.

Головне завдання зовнішньої політики князя Данила Галицького в другій половині 40—60-х рр. XIII ст. полягало в створенні коаліції європейських держав для боротьби із Золотою Ордою.

Данило прагнув створити широку антимонгольську коаліцію (союз) європейських держав, які б підтримали його боротьбу проти Золотої Орди.

• Підтримував дипломатичні відносини з Папою Римським Інокентієм IV, який обіцяв допомогу (хоча й не надав її).

• Прийняв королівський титул (1253 р.) для підвищення свого міжнародного статусу та залучення союзників.

• Таким чином, основним вектором його зовнішньої політики було формування альянсу для протистояння Орді.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Внутрішня політика Володимира Великого.

Володимир Великий почав карбувати перші монети Київської Русі — златники та срібляники — наприкінці Х століття. На цих монетах, окрім зображення самого князя, було розміщено тризуб — родовий знак Рюриковичів, який є прототипом сучасного Державного Герба України.

Відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний і культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави в ІХ–ХІV ст. Поширення писемності. Розвиток культури й освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Здобутки в галузі писемності, освіти, літератури. Родина князя Святослава Ярославича. Мініатюра з «Ізборника» 1073.

Пам'ятка часів Київської Русі, що містить зображений портрет князівської родини, — це «Ізборник Святослава» 1073року.

В «Ізборнику Святослава» на одному з початкових аркушів розміщена унікальна мініатюра із зображенням князя Святослава Ярославича (сина Ярослава Мудрого) з дружиною та п'ятьма синами. 

Мініатюра - це невелике кольорове зображення, що використовується для оздоблення та ілюстрації рукописних книг.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.). Кревська унія.

Кревську унію між Польським королівством і Великим князівством Литовським укладено у 1385 р.

1385 р. — Укладення Кревської унії. Це був династичний союз, за яким великий князь литовський Ягайло одружився з польською королевою Ядвігою, приймав католицизм і ставав польським королем, зобов'язавшись приєднати (інкорпорувати) землі Великого князівства Литовського до Польського королівства.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Розвиток культури й освіти. Здобутки в галузі освіти та науки. Василь-Костянтин Острозький.

На картині зображено князя Василя-Костянтина Острозького.

Його називали "некоронованим королем Русі". Він був центральною фігурою серед православної шляхти, використовуючи свій авторитет і багатство для захисту інтересів українських земель.

Заснування Острозької академії (1576): Заснував у своїй резиденції в Острозі культурно-освітній осередок. Острозька академія стала першим вищим навчальним закладом на українських і східнослов'янських землях.

Він став головним покровителем і захисником православної віри на українських землях в умовах наступу католицизму.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Участь українського козацтва в Хотинській війні.

Участь українських козаків у Хотинській війні (1621 р.) врятувала Річ Посполиту від турецько-татарської навали.

У 1621 році козацьке військо на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним приєдналося до польсько-литовських сил Речі Посполитої в битві проти величезної армії Османської імперії під Хотином.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. Зміни в суспільно-політичному житті.

Масове покозачення населення українських земель відбулося в результаті розгортання національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.

Покозачення – соціальний процес переважно самовільного набуття козацьких прав представниками інших соціальних груп і верств українського суспільства, що наприкінці ХVІ–ХVІІІ ст. становив одну з провідних тенденцій соціального розвитку.

Найбільш прискорила цей процес Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої під приводом Б. Хмельницького.

Відповідь – В.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. Територіальні зміни, що відбулися внаслідок Національно-визвольної війни, територія української козацької держави за Зборівським і Білоцерківським договорами/

На карті зображені межі Війська Запорозького (Гетьманщини). Завдяки географічним назвам Брацлав, Київ, Чернігів, Стародуб можна визначити, що межі Гетьманщини займали територію колишніх воєводств Речі Посполитої: Київського, Брацлавського та Чернігівського. Саме на територію цих воєводств поширювалася влада гетьмана відповідно до Зборівського договору 1649 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Поділ Гетьманщини. «Руїна».

Наведений уривок докладно описує ключові ознаки історичного періоду Руїни (приблизно 1657–1687 рр.)

Руїна — це термін, що використовується в історії України для позначення трагічного періоду занепаду, громадянських війн та зовнішнього втручання, який охопив українські землі після смерті гетьмана Богдана Хмельницького.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Причини та наслідки Руїни. Адміністративно-територіальний устрій Слобідської України.

Слобідська Україна – це історико-географічнии регіон формується впродовж XVI–ХVII ст. в результаті колонізації українцями прикордонних земель Речі Посполитої, Московського царства та Кримського ханства

Регіон мав особливий полково-сотенний устрій, подібний до Гетьманщини, але під верховенством Московського царя. Головними центрами стали такі міста-фортеці, як Харків, Суми, Охтирка, Ізюм, Острогозьк.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. П. Орлик. Зміст Конституції Пилипа Орлика.

Аналіз джерела вказує на те, що у цьому випадку наведено уривок з Конституції П. Орлика, яка була ухвалена в 1710 р.

Конституція Пилипа Орлика (повна назва – «Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького») була ухвалена 5 квітня 1710 року в місті Бендери. Це унікальний документ, який став результатом домовленості між новообраним гетьманом Пилипом Орликом, козацькою старшиною та Запорозькою Січчю.

Відповідь – В.