ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Розвиток національного руху. Поширення в Україні російського та польського суспільних рухів. «Масонство».

Масонство – це релігійно-етичний рух за моральне самовдосконалення та об’єднання людства в релігійний братерський союз. Масони називали себе вільними каменярами, які мають збудувати нове суспільство.

Наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. на українських землях існувало як форма політичної організації національних рухів: польського, українського, російського.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Діяльність Головної руської ради.

Правильною відповіддю є Головна руська рада.

Цей уривок є частиною славнозвісного «Маніфесту до руського народу», виданого 10 травня 1848 року. Це був перший програмний документ Головної руської ради (ГРР) – першої української політичної організації в Галичині.

• «Весна народів»: Згадка про «весну, що наступає по зимі» – це метафора європейських революцій 1848 року, які несли свободу народам Австрійської імперії.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Розвиток національного руху. Початок національного відродження.

При виконанні завдання у першу чергу слід звернути увагу на хронологічні рамки. Саме вони допоможуть визначити, що чинники, зазначені у відповідях Б, В, і Г, не належать до періоду першої половини ХІХ ст. Початок національного відродження припадає на період кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст. До того ж національне відродження тісно пов’язано з процесами в культурній сфері, а діячі культури є першими носіями національного відродження.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні. Особливості проведення реформ на українських землях.

Завдання передбачає знання перебігу і змісту реформ 1860–1870-х рр. у Російській імперії. Зокрема земської реформи 1864 р., що передбачала створення земств, які мали перейматися питаннями утримання лікувальних закладів, сприяння розвитку народної освіти тощо.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст. Основні течії суспільно-політичного руху (москвофіли та народовці).

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «немає ніякого українського народу, є єдина і неподільна російська народність», «ми не можемо… відділятися… від наших братів… усім руським світом» – допомагають визначити, що в джерелі йдеться про москвофілів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Піднесення української культури. Розвиток архітектури. Будинок резиденції митрополита Буковини в Чернівцях.

На фото зображено резиденцію Буковинських митрополитів у Чернівцях. Цей унікальний архітектурний ансамбль з’явився завдяки зусиллям єпископа Євгена Гакмана. Проект архітектурного ансамблю виконав відомий чеський учений, архітектор, академік Йозеф Главка. Він спроектував нетрадиційний комплекс споруд у дусі еклектики з переважанням елементів візантійського та романського стилів. Будівництво почалося в 1864 р. та було закінчено через вісімнадцять років – у 1882 р. Композиція ансамблю досить складна, але при цьому відзначається чіткістю планування. Вона складається з трьох монументальних споруд-корпусів: головного, духовної семінарії разом із церквою Трьох Святителів та пресвітерія. У 2011 р. Резиденція була включена до списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії на початку ХХ ст. Утворення монополістичних об'єднань в Україні.

Також завдання передбачає знання особливостей розвитку українських земель у складі Російської імперії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

У цей період відбувається процес монополізації виробництва.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Активізація національного руху.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про місце українських земель у системі міжнародних відносин напередодні Першої світової війни.

Українські землі на початку ХХ ст. були розділені між Російською імперією та Австро-Угорщиною. Відсутність власної державності перетворювало Україну в об’єкт міжнародних відносин. Напередодні війни обидві держави виношували загарбницькі плани щодо українських земель противника. Для нейтралізації російського впливу австрійський уряд на початку ХХ ст. пішов на суттєві поступки українському руху: запроваджено загальне виборче право для чоловіків, що розширило українське представництво у віденському парламенті та Галицькому сеймі; обіцяно відкрити Український університет у Львові тощо.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Перебіг воєнних дій на території України. Бойовий шлях легіону Українських січових стрільців.

Початок Першої світової війни призвів до утворення українськими політичними партіями Галичини Головної української ради, яка, у свою чергу, ініціювала створення українського добровольчого збройного формування – легіону Українських січових стрільців.

Стрільці взяли активну участь у Першій світовій війні. Уславилися в битвах на г. Маківка і г. Лисоня. Під час Української революції і визвольних змагань вони стали основою для створення Армії УНР та Української галицької армії (УГА).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні в 1917 – на початку 1918 р. Еволюція поглядів політичних сил України в питанні самовизначення українців (Універсали Центральної Ради).

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку визначати наслідки ухвалення ІІ Універсалу УЦР.

Цей Універсал був фактично угодою між Тимчасовим урядом Росії та УЦР, яка передбачала відмову від самочинного проголошення автономії до скликання Всеросійських установчих зборів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Гетьманський переворот й утворення Української Держави. Денікінський режим в Україні.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань про зміст політики уряду гетьмана П. Скоропадського та генерала А. Денікіна.

Виконувати завдання можна за таким алгоритмом.

Спочатку визначаються основні риси політики кожного режиму, зазначеного в умові.

Другий крок – власне порівняння.

Обидва режими у своїй політиці спиралися і діяли в інтересах великих землевласників. Відповідно, вони сприяли відновленню приватної власності на землю.

Відповідь – В.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Варшавська угода між УНР та Польщею. Польсько-радянська війна на території України.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Наші Орли», «Волинь, Поділля та Київщина», «наступ наших військ… не є загарбницьким», «ми повинні встановити такі стратегічні кордони, які забезпечили б неможливість нової війни» – допомагають визначити, що джерело є зверненням Сейму Польської Республіки під час наступу польських і українських військ у квітні–травні 1920 р. на Київ.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Неп в УСРР. Політика більшовиків щодо релігії та церкви в Україні.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку – визначати привід до масового вилучення державою церковних цінностей на початку 1920-х рр.

Таким приводом став масштабний голод 1921–1923 рр. Влада заявляла, що церква має значні цінності і багатства, які можна використати на закупівлю продовольства для порятунку голодуючих. Насправді вилучені цінності були витрачені на фінансування комуністичного руху і розпалювання «світової революції».

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Українське національне відродження 20-х рр. М. Хвильовий.

Уривок джерела є критикою Комуністичною партією (більшовиків) України поглядів і гасла Миколи Хвильового: «Геть від Москви!». Своїм гаслом він закликав українських митців орієнтуватися на європейські, а не на російські зразки у творчості.

Відповідь – В.