ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Ідеологізація суспільного життя, культ особи. Особливості суспільно-політичного та культурного життя періоду.

У цьому випадку визначати наслідок створення у 1934 р. Спілки письменників України. При виконанні завдання треба звернути увагу на рік створення Спілки. Це час, коли було згорнуто політику «українізації», натомість почалося розгортання масових репресій проти української інтелігенції та інших прошарків суспільства, установлення жорсткого ідеологічного контролю над творчістю митців, насадження єдиного творчого методу – соціалістичного реалізму.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі (1921–1939 рр.). Українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини. Політика урядів Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини в українських землях. «Пацифікація».

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «відділи озброєної жандармерії та кавалерійські полки з артилерією за наказом польської влади пішли… проти беззбройного українського населення Східної Галичини.», «шляхи цих каральних експедицій позначені ганебним насильством над українським населенням, руйнуванням і нищенням бібліотек, будинків просвітніх і економічних організацій та різного приватного майна» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про події «пацифікації» (1930 р.), яка здійснювалася щодо українського населення, яке проживало на українських землях, що у 1920–1930-ті рр. входили до складу Польщі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної  воєн (1939–1945 рр.). Наслідки радянсько-німецьких договорів 1939 р. для українських земель. Приєднання Західної України, Південної та Північної Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку визначати передумови вступу Червоної армії у вересні 1939 р. на територію Західної України.

1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу, що стало початком Другої світової війни. 17 вересня 1939 р. Червона армія завдала удару по Польщі зі Сходу. Цей напад став можливим через  укладений 23 серпня 1939 р. Пакт про ненапад між Німеччиною й СРСР і таємний протокол до нього (Пакт Ріббентропа-Молотова), який розмежовував «сфери впливу» між СРСР та Німеччиною. Зокрема, в радянську сферу впливу потрапляли Бессарабія, Західна Україна, Західна Білорусія, східна частина польських земель до р. Вісла, Латвія, Естонія і Фінляндія.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної  воєн (1939–1945 рр.). Визволення України.

На карті зображено перебіг бойових дій на Правобережній території України і в Криму. Напрям дій радянської армії, місця оточення німецьких військ, географічні назви вказують на їхні наступальні дії в січні-травні 1944 р. На цей період ще не було повністю завершено вигнання німецьких військ та їхніх союзників з території УРСР.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Повоєнна відбудова та розвиток України в 1946 – на початку 1950-х рр. Зовнішньополітична діяльність УРСР. Д. Мануїльський.

УРСР, ставши однією з країн-співзасновниць ООН (1945 р.), відновила свою зовнішньополітичну діяльність. Для реалізації зовнішньої політики в 1944 р. було відновлено Народний комісаріат закордонних справ УРСР, який очолив Д. Мануїльський. Проте участь України як суб’єкта міжнародних відносин була обмеженою. Будучи складовою СРСР, вона у своїх зовнішньополітичних діях не виходила за межі політики, яку диктувало радянське керівництво.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Лібералізація суспільно-політичного життя УРСР в середині 1950–1960-х рр.: припинення масових репресій, реабілітація. Сутність процесу лібералізації.

Смерть Й. Сталіна спричинила в СРСР зміни, які отримали образну назву «відлига». Основним змістом цих змін, які асоціюються з діяльністю М. Хрущова, є заходи з ліквідації найбільш одіозних проявів сталінського режиму. Кульмінацією цих заходів стало офіційне засудження Комуністичною партією СРСР «культу особи Й. Сталіна», яка відбулось у 1956 р. на ХХ з’їзді КПРС.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Культура і духовне життя. Б. Патон.

За портретними рисами на фото можна впізнати видатних вчених: Є. Патона, М. Амосова, В. Глушкова, О. Антонова. Видатним вченим у галузі електрозварювання, металургії та технології металів є Є. Патон.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Тенденції розвитку соціальної сфери. Здобутки та проблеми розвитку соціальної сфери.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена одній з негативних явищ радянської дійсності – низькому рівню культури обслуговування у сфері торгівлі. На це вказує сам малюнок (керівник торгівельного закладу роздає співробітникам маски з посмішкою) і підпис, який є прямою мовою керівника торгівельного закладу: «Наш магазин включився в місячник ввічливості!».

Відповідь – В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Початок «перебудови». Загострення соціально-економічної кризи. Зростання соціальної та національної активності українського суспільства наприкінці 1980-х рр. Загальноукраїнський страйк шахтарів.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «страйкуючі», «шахтарі», «вимоги…: проголошену економічну реформу треба проводити в життя… самостійність підприємств, самоврядування трудових колективів, самофінансування та госпрозрахунок» – допомагають визначити, що у джерелі йдеться про період «перебудови». Саме в цей період шахтарі започаткували страйковий рух, який мав не тільки економічний, а й політичний характер.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Проведення референдуму та виборів Президента України

Правильна відповідь випливає з аналізу зображеного. Написи на листівці вказують, що вона розповсюджувалася напередодні проведення всеукраїнського референдуму на підтвердження Акта проголошення незалежності України, який відбувся 1 грудня 1991 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Проведення референдуму й виборів Президента України.

Стиль і зміст джерела чітко вказують на положення Конституції України, яка була ухвалена 28 червня 1996 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Київське, Чернігівське, Переяславське князівства за доби роздробленості.

Відповідність між пронумерованими на карті теренами давньоруських удільних князівств у період політичної роздробленості та їхніми назвами:

• 1. Галицьке князівство (Б): Цей терен охоплює територію навколо міста Перемишль та на захід від Дністра і Прута, прилягаючи до Королівства Угорщини та Королівства Польщі (на карті позначене як "Королівство Польща" та "Королівство Угорщина").

• 2. Волинське князівство (В): Ця територія розташована на північ від Галицького князівства (1), включаючи міста Володимир та Пінськ, і межує із західною частиною Королівства Польщі ("Зах. Буг").

• 3. Київське князівство (А): Цей терен займає центральне положення, включаючи історичні центри Київ (позначений як Вишгород, що був поряд і є частиною регіону), Юр'їв та простягається вздовж середньої течії Дніпра, на північ від Дикого Поля ("П").

• 4. Чернігівське князівство (Г): Ця велика територія знаходиться на схід від Київського князівства (3), охоплюючи землі навколо Любеча, Новгорода-Сіверського, Смоленська та до Оки і Сейму, що відповідає історичному розміщенню Чернігівщини та Сіверщини.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Гетьманування П. Дорошенка, Д. Многогрішного, І. Самойловича.

Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи.

Правильна відповідність між подіями та гетьманами, які їх здійснювали:

1 – Б Петро Дорошенко: У 1669 році на Корсунській раді він офіційно прийняв протекторат Османської імперії, намагаючись з допомогою султана об’єднати Україну під своєю владою.

2 – А Іван Мазепа: У 1708 році під час Північної війни уклав таємний, а згодом відкритий союз зі шведським королем Карлом XII, щоб вивести Україну з-під влади Московського царства.

3 – Г Дем’ян Многогрішний: Він першим серед лівобережних гетьманів почав створювати полки найманого війська — «компанійців» (кінота) та «сердюків» (піхота), які підлягали особисто гетьману та служили противагою непевній старшині.

4 – Д Іван Самойлович: У 1678–1679 роках організував «Великий згін» — насильницьке переселення мешканців Правобережжя на Лівобережну Україну, щоб позбавити Юрія Хмельницького та турків підтримки та продовольчої бази.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Поширення в Україні російського та польського суспільних рухів. Розвиток національного руху. Програмні засади та діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Діяльність «Руської трійці. Перебіг національного руху в Галичині під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії.

1833–1837 рр. – діяльність «Руської трійці».

1846–1847 рр. – діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

1848–1849 рр. – революція в Австрійській імперії.

1863–1864 рр. – польське національно-визвольне повстання.

Відповідь: 1–А, 2–Д, 3–Б, 4–В.