ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Праця «Інтернаціоналізм чи русифікація?», написана 1965 р., стала однією з причин арешту її автора Івана Дзюби та присудження йому п'яти років суворого режиму. На час арешту книжку було перекладено та видано за кордоном англійською, італійською, російською, китайською і французькою мовами.

Для Дзюби, українського літературознавця, дисидента та громадсько-політичного діяча, це була спроба донести до тогочасного партійного керівництва спотворений зміст і сенс ленінської національної політики, що сприяло русифікації та знищенню української національної культури. Автор сам надіслав надруковані примірники першому секретареві ЦК КПУ Петру Шелесту, голові Ради міністрів УРСР Володимиру Щербицькому, у ЦК Компартії в Москву і навіть головному редакторові журналу «Новый мир» Олександру Твардовському.

Однак, критикуючи національну політику уряду, аналізуючи причини і наслідки русифікації українського суспільства, Іван Дзюба був в очах режиму злочинцем.

Після публічного каяття й визнання провини на суді Президія Верховної Ради УРСР ухвалила рішення про помилування Івана Дзюби.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Карикатуру «Тримайся, корово зі штату Айова!» створено в період «відлиги».

У ній жартівливо обіграно заклик М. Хрущова «Наздогнати та перегнати Америку у виробництві м’яса й молочних продуктів!».

Це була одна з його амбітних волюнтаристських надпрограм, яка закінчилася провалом. Для досягнення поставленої мети були потрібні величезні капіталовкладення, ефективні технології, матеріальне заохочення селянства. Але на практиці найбільшу надію покладали на адміністративно-командні методи.

Спроба різко збільшити виробництво м'яса призвела до масового забою худоби (зокрема племінної) і подальшого скорочення поголів'я.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Тетяна Яблонська була символом українського соцреалістичного живопису. Її найвідоміша картина «Хліб» стала одним із найвідоміших творів у Радянському Союзі.

Художниця напрочуд динамічно і живо зобразила фрагмент сільського життя повоєнного періоду.

Картина, виконана в тогочасній пропагандистській манері, мала засвідчити успіхи колгоспного будівництва. Однак Яблонська зобразила не плакатних «ударниць» праці, а звичайних трудівниць, які щиро раділи багатому врожаю.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

На картосхемі відображено наслідки укладення 23 серпня 1939 р. пакту Молотова – Ріббентропа. Цей договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом став ключовим етапом у розвʼязанні Другої світової війни. Він дав змогу Гітлеру уникнути війни на два фронти, а Сталіну – розширити кордони СРСР.

На картосхему нанесено лінію розмежування сфер впливу у Східній Європі, про яку сторони домовилися в таємному додатку до угоди.

Стрілками позначено військові операції, які стали втіленням підписаних у Москві таємних домовленостей: Гітлер вже 1 вересня напав на Польщу, окупувавши її західну частину, а 17 вересня Сталін ввів війська зі сходу.

Сторони 28 вересня 1939 р. скріпили підписами «Договір про дружбу і кордон», який викреслив Польщу з карти Європи. За ним до СРСР відійшла більша частина Західної України, крім Холмщини, Підляшшя, Посяння і Лемківщини.

Унаслідок Бессарабсько-буковинського походу в червні 1940 р. червона армія окупувала Бессарабію і Північну Буковину, що виходило далеко за рамки пакту Молотова – Ріббентропа, за яким Берлін визнавав право СРСР лише на Бессарабію.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Українське національно-демократичне об'єднання (УНДО) – провідна західноукраїнська парламентська партія 1920–1930 рр., головною метою якої було здобуття незалежності правовим шляхом і побудова соборної демократичної України.

Голова УНДО Василь Мудрий 1935 р. проголосив політику нормалізації (врегулювання) польсько-українських відносин через порозуміння між проводом Українського національно-демократичного об'єднання і польським урядом. Ця політика не була успішною та не дала очікуваних позитивних результатів.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

В уривку схарактеризовано наслідки впровадження більшовиками заходів «воєнного комунізму».

Політика «воєнного комунізму» – «лобова атака на капіталізм» – уключала: націоналізацію всіх підприємств, мілітаризацію праці, загальну трудову повинність, централізацію управління, продрозкладку (фактичне вилучення врожаю в селян продзагонами), ліквідацію товарно-грошових відносин, «червоний терор».

Проведення економічної політики, котра повністю йшла в розріз з особливостями  економічного розвитку українського села, мало для Україні трагічні наслідки: скорочення посівних площ, руйнацію сільськогосподарського виробництва до якого додалася засуха і неврожай – все це призвело до голоду 1921–1923 рр.

Зважаючи на перспективу колапсу економіки і повномасштабної війни із селянством, лідер більшовиків В. Ленін 1921 р. відмовився від курсу на безпосереднє комуністичне будівництво й проголосив нову економічну політику (неп).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Творці та видавці Підпільної Пошти України приурочили пам’ятну марку річниці загибелі українських вояків – учасників Другого «Зимового походу» Армії УНР – біля села Базар.

Листопадовий рейд 1921 р. Південної (Бессарабської), Подільської і Волинської груп було організовано на окуповану більшовиками територію України, щоб підняти загальноукраїнське антибільшовицьке повстання.

Однак повстанським загонам не вдалося об’єднатися. У нерівному бою 17 листопада на Житомирщині понад 400 вояків Волинської групи загинули, 537 потрапили в полон. З них більшовики розстріляли та порубали шаблями під Базаром 361 людину.

Другий Зимовий похід став завершенням збройної боротьби за українську державність у роки Української революції 1917–1921 рр.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

У фрагменті Відозви Загальної української ради йдеться про наступальну операцію Південно-Західного фронту російської імператорської армії під командуванням генерала Олексія Брусилова проти австро-угорської і німецької армій у ході Першої світової війни.

Внаслідок Брусиловського прориву 1916 р. під контроль російського війська перейшли частина Волині, Галичини й Буковина.

У документі відображено занепокоєння членів ЗУР через нові переслідування з боку російської влади під час повторної окупації Галичини.

Десять місяців першої російської окупації (вересень 1914 – червень 1915 рр.), що була наслідком успішної для російської армії Галицької битви, принесли галичанам страшну руїну в усіх сферах життя: господарську розруху, руйнування, занепад торгівлі, промисловості, сільського господарства, украй важке становище населення. Російські окупаційні власті, борючись із «мазепинськими» настроями, депортували «неблагонадійних», закрили всі українські часописи, заборонили діяльність «Просвіти», Наукового товариства імені Шевченка, українських кооперативів, музичних товариств і театральних труп, замість українських навчальних закладів відкривали школи з російською мовою навчання. Окупаційна влада відправила у заслання ієрархів греко-католицької церкви на чолі з митрополитом Андреєм Шептицьким, а до Галичини було привезено священиків Російської церкви.

Друга окупація (червень 1916 – липень 1917 рр.) відрізнялася від першої більшою поміркованістю російської політики, що було наслідком виснаження імперії та загострення внутрішньої кризи. Та русифікаційні заходи, закриття українських шкіл і репресії проти греко-католицької церкви тривали.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

Ювілейну монету присвячено 200-річчю від дня народження Михайла Вербицького – українського композитора, громадського діяча, хорового диригента, священника Української греко-католицької церкви, автора музики Державного Гімну України.

Ілюстрацією до тексту на цьому слайді презентації  також була монета із зображенням Павла Чубинського – етнографа, фольклориста, поета, громадського й культурного діяча, автора тексту Гімну України «Ще не вмерла України...».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Валуєвський циркуляр та Емський указ були в Російській імперії заходами мовної політики щодо українців. Оскільки мова була основним елементом формування і збереження української ідентичності, влада заборонами намагалася приборкати цей процес.

Циркуляр 1863 р. міністра внутрішніх справ П. Валуєва про заборону друкування українською мовою наукових, навчальних і релігійних книжок було спрямовано на приборкання українського руху, представників якого звинувачували в поширенні серед українців «сепаратистських задумів». Упровадження циркуляра супроводжувалося закриттям недільних шкіл.

Емський указ 1876 р. імператора Олександра ІІ забороняв друкувати книги українською мовою, улаштовувати концерти з українськими піснями чи театральними виставами, ввозити без особливо дозволу на територію Російської імперії книжки українською мовою.

Указ призвів до згортання діяльності громад – напівлегальних організацій національно свідомої української інтелігенції, закриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства й газети «Киевский телеграф», вислання окремих українських діячів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Передумовою описаних змін в українському суспільному та громадському житті були революційні події 1848–1849 рр. у Європі, відомі як «весна народів».

Революція активізувала національно-визвольні рухи підкорених народів імперієї Габсбургів, зокрема українців.

Західноукраїнська інтелігенція та уніатське духовенство створили у Львові Головну руську раду (ГРР) – політичну організацію, яка безуспішно домагалася від центрального уряду відокремлення Східної Галичини від Західної (польської) і перетворення її на окремий автономний край.

Український національно-визвольний рух досяг успіхів саме в культурно-просвітницькій сфері. Було започатковано видання першої української газети «Зоря Галицька», розпочато будівництво Народного дому у Львові, відкрито кафедру української мови та літератури при Львівському університеті, засновано Галицько-руську матицю, яка видавала популярні книжки для народу, скликано Собор руських учених – перший з’їзд діячів української культури, науки та освіти.

Попри поразку революція сприяла зростанню національної свідомості й формуванню української нації.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

За другим поділом Речі Посполитої 1793 р. правобережні українські землі (Київщина, Східна Волинь, Поділля) перейшли під владу Російської імперії.

Західну Волинь Росія приєднала 1795 р. після третього поділу Речі Посполитої.

На інкорпоровані українські землі поширився адміністративно-територіальний поділ Російської імперії – було утворено Київську, Подільську й Волинську губернії.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Французька газета описує епізод Північної війни – Полтавську битву 1709 р.

Ця війна коаліцій Швеції та Московії за домінування в Північній, Центральній і Східній Європі не була спрямована на захист інтересів України, однак із її початком козацьке військо як союзник Московського царства активно долучилося до бойових дій.

Попри це Петро І виношував плани ліквідації Війська Запорозького та козацького устрою, оскільки козацька автономія була перешкодою повному підпорядкуванню Гетьманщини самодержавній владі царя.

Скориставшись зовнішніми обставинами, гетьман Іван Мазепа спробував відновити державну самостійність, спираючись на допомогу Швеції.

Після поразки шведського війська в Полтавській битві Карл XII із рештою війська, а також гетьман і козацькі загони врятувалися втечею до Молдови, де Мазепа, не витримавши ганьби поразки, помер.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

А Успенський собор Почаївської лаври – 1771–1783рр.

Б Преображенська церква в с. Великі Сорочинці – 1732 р.

В Георгіївська церква Видубицького монастиря в м. Київ – 1696–1701 рр. Храм, шедевр українського бароко, було зведено коштом М. Миклашевського на честь Святого Георгія Переможця (Юрія Змієборця)

Г П’ятницька церква в м. Чернігів – кінець XII – початок XIII ст.

Правильна відповідь – В.