ТЕМА: Відновлення незалежності України.

В умові завдання зазначено дату – серпень 1991 року, що дає змогу визначити правильну відповідь. Референдум, підсумки якого стали основою для створення Автономної Республіки Крим у складі УРСР, відбувся 20 січня 1991 року. Декларацію про державний суверенітет України ухвалено 1990 року, Конституцію України – 1996 року, Акт проголошення незалежності України – у серпні 1991 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Завдання скеровано на перевірку вміння  інтерпретувати зміст джерел, зокрема карикатур.

На поданій у завданні карикатурі зображено чиновника, який із трибуни промовляє: «З корінням викорчуємо застій!». Сама ж трибуна «вкорінилася». Автор засобами карикатури намагався показати політику подвійної моралі: чиновник закликає до змін, а насправді цих змін не бажає.

Подвійна мораль була характерною рисою Радянського Союзу в цілому й радянської України зокрема: чиновники на словах підтримували рішення М. Горбачова щодо так званої перебудови, на практиці саботували їх, чому, власне, і виникали проблеми в реалізації курсу на перебудову.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

В умові завдання зазначено: в другій половині 1970- рр. 

У другій половині 1970-х років було активізовано дисидентський рух в Україні, зокрема діяла Українська Гельсінська група, яка сприяла виконанню Гельсінських угод. Ця група активно працювала над забезпеченням дотримання прав людини та свобод в Україні, що сприяло зростанню опозиційного руху.

Українську робітничо-селянську спілку було створено 1959 року. 

Іван Дзюба написав і видав книжку «Інтернаціоналізм чи русифікація?» 1965 року. 

Клуби творчої молоді «Сучасник» і «Пролісок» було зорганізовано ще на початку 1960-х років. 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

На зображеній картосхемі визначено кордони України. Територію на заході виділено червоним кольором. Отже, каральну операцію проводили в межах радянської республіки.

Операція «Вісла» – це депортація українців за річку Вісла, у північні та західні частини Польщі.

За картосхемою можна визначити адміністративні одиниці Тернопільської, Львівської, Волинської, Рівненської, Івано-Франківської та Чернівецьких областей.

На території цих областей (окрім Закарпатської) 1947 року було проведено операцію «Захід» – депортацію українського населення до Казахстану й віддалених районів Сибіру.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку знання і розуміння понять і термінів, що стосуються Другої світової війни.

Похідні групи, створення яких зініціювали мельниківці (ОУНм), а згодом і бандерівці (ОУНб) діяли в центральних, східних і південних районах України з метою створення українських органів влади, органів місцевого самоврядування й організації національного, громадського та культурного життя на окупованих нацистською Німеччиною територіях.

Натомість рейкова війна здебільшого стосується діяльності радянського руху опору. До цього ж руху  належить, так званий Карпатський рейд від Путивля до Карпат під командуванням керівника радянського партизанського загону Семена Ковпака.

Чорносвитники – це умовна назва піхотних підрозділів червоної армії, які було сформовано із цивільного населення окупованих територій після звільнення їх. В бій чорносвитників  кидали непідготовленими, без належної амуніції та зброї, наймасовіше використовували в 1943–1944 рр.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Тестове завдання містить уривок з історичного джерела, що містить слова-маркери – підказки.

У наведеному уривку таких підказок є дві – географічна й історична. Якщо пригадати місце на мапі територій Волині й Полісся відносно Румунії, Угорщини й Чехословаччини, можна дійти висновку, що ці варанти відповіді неправильні. 

Історична підказка, це слово-маркер осаджено, тобто йдеться про так званих осадників, колишніх військових, яких польська влада намагалась переселити до Східної Галичини, тобто сполячити місцеве населення і збільшити кількість поляків у регіоні.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Діяльність профспілок в СРСР повністю залежала від лінії Комуністичної партії, окрім того, профспілки того часу створювали здебільшого на фабриках і заводах.

Радгоспи, або ж радянські господарства, відрізнялись від колгоспів тим, що в них існувала фіксована заробітна плата. Натомість в колгоспах працювали за трудодні.

Машинно-тракторні станції (МТС) створювали з метою забезпечити колгоспи  технікою.

«Чорна дошка» була засобом репресивного, колективного покарання. Радянська влада вносила на так звані чорні дошки цілі райони, населені пункти, колгоспи, що означало блокування їх спецзагонами та військами, заборону виїзду населення за межі цих територій та вилучення всіх харчів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Підписуючи Варшавську угоду, С. Петлюра мав на меті знайти союзника у війні з більшовиками, разом з поляками протистояти Червоній армії та намагався зберегти українську державність.

Поляки натомість визнавали Директорію УНР верховною владою та відмовлялись від своїх прав на Правобережну Україну.

Кордон між двома державами мав проходити вздовж р. Збруч, а це означало, що територія колишньої ЗУНР переходить до Другої Речі Посполитої, з чим не могли погодитися громадські та політичні кола Східної Галичини.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Неспроможність Української Центральної Ради (УЦР) налагодити систему державного управління була ключовою причиною її падіння. А саме:

1) відсутність сильної влади та адміністративного апарату

• УЦР видавала багато декларативних законів, але не мала достатніх механізмів для реалізації їх.
• Брак досвідчених чиновників та управлінців, які могли б запроваджувати реформи.
• Не було чіткої системи місцевої влади – багато рішень саботувалися на місцях.

2) слабка армія та нездатність забезпечити оборону

• Центральна Рада не змогла створити регулярної української армії.
• Під час більшовицького наступу в січні 1918 року Київ опинився без належного захисту.
• Покладалася на добровольчі формування, які були розрізненими та неорганізованими.

3) Економічні труднощі

• Нестача продовольства й економічний хаос.
• Неможливість ефективного контролю над податками й фінансами.
• Невдоволення селян, які очікували швидкого розподілення землі, а не довгих обговорень реформи.

4) Втрата підтримки серед союзників

• За Брест-Литовським миром УЦР зобов’язувалася постачати продовольство Німеччині та Австро-Угорщині.
• Через слабку адміністрацію Центральна Рада не змогла виконати ці зобов’язання.
• Унаслідок цього німці й австрійці підтримали державний переворот на користь гетьмана Павла Скоропадського (29 квітня 1918 року).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Уважно розглянувши світлину, можна побачити рік та місце видання. Це місто Відень, 5 жовтня 1914 р.

Отже, на той час розпочалася Перша світова війна, територію Східної Галичини окупували російські війська. Саме в столиці краю, політичні емігранти з підросійської України утворили «Союз визволення України». Та з огляду на окупацію виїхали до Відня.

Серед діячів, чиї імена наведено у варіантах відповіді, тоді залишив Російську імперію Д. Донцов, який згодом відіграє свою роль в обґрунтуванні теорії «інтегрального націоналізму».

Правильна відповідь –​ В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

В уривку йдеться про діяльність Братства тарасівців – першої ідеологічно оформленої української націоналістичної організації, створеної 1891 року.

Ключові ознаки (маркери), що вказують на Братство тарасівців:

• рішучий розрив з українофілами – тарасівці критикували помірковану позицію старшого покоління українських діячів, які прагнули компромісу з владою;
• прагнення до створення незалежної української культури та політики – вони виступали за самостійний розвиток України, а не лише культурницьку діяльність;
• використання тільки української мови й активна агітація – їхня діяльність мала революційний характер;
• просвітницька робота – члени братства зобов’язувалися навчати грамоти інших українців.

Братство тарасівців відіграло важливу роль у формуванні українського національного руху, ставши предтечею майбутніх політичних організацій початку XX століття.

Інші варіанти відповіді є неправильними:

• Головна руська рада – структура, яку створено 1848 р. на теренах Галичини.
• Революційна українська партія ставила політичні цілі, і меншою мірою прагнула «творити українську культуру».
• Товариство українських поступовців було створено 1908 р. після заборони царським урядом політичних партій.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання містить візуальне джерело, отже треба скористатися алгоритм роботи з ним.

Предмети, зображені на фото, є частиною музейної експозиції, присвяченої Борису Грінченку та його внеску в українську мову та літературу.

На фото зображено «Словарь української мови», укладений Борисом Грінченком з дружиною Марією Загірною наприкінці XIX – на початку XX століття. Поверх словника – світлина його автора. Це одна з перших фундаментальних праць з української лексикографії, що систематизувала та утвердила українську мову в науковому й освітньому просторі.

Цей словник став основою для подальшого розвитку української літературної мови, особливо в умовах русифікаційної політики Російської імперії. Він мав велике значення для національного відродження України.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII ст.  – першій половині ХІХ ст.

Передумови для описаних в уривку змін в українському русі створила «Весна народів» 1848 року – революційні події в Європі, що вплинули на Австрійську імперію, зокрема на Галичину.

Унаслідок революції в Австрійській імперії:

• було скасоване кріпацтво, що покращило становище селян;
• українці Галичини активізували культурно-просвітницьку й політичну діяльність;
• було засновано Головну руську раду – першу українську політичну організацію в Галичині.

Це сприяло розвитку української преси, освіти та національного руху.

В уривку звертаємо увагу на слова-маркери: перша українська газета, Галицько-руська матиця, Галицька Україна. Вони свідчать, що події розгортались в Галичині. Саме там 1848 р. було започатковано видання першої української газети «Зоря Галицька».

А виступ декабристів, польське повстання і діяльність Кирило-Мефодіївського братства відбувалися на українських землях Російської імперії. Натомість Галичина була частиною австрійської імперії, яка сповна відчула подих «Весни народів».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

У програмі ЗНО з історії України міститься перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, які треба розпізнавати.

Серед них Палац К. Розумовського в Батурині, архітектора Ч. Камерона (світлина ліворуч) та Троїцький собор в Самарі (зросійщена колоніальна назва Новомосковськ), майстра Я. Погрібняка (світлина праворуч). Ця інформація дає змогу відкинути варіанти – В та Г.

Палаці у Батурині збудовано в класичному стилі, натомість Троїцький храм є найбільшою в Україні дерев’яною церквою, витвір Слобожанської школи народної архітектури, тому варіант відповіді А неправильний.

 Методом виключення визначаємо правильну відповідь Б. Отже, обидві споруди пов’язані з козацькою старшиною і культурною спадщиною Гетьманщини, демонструючи її велич та архітектурні традиції.

Правильна відповідь – Б.