ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні в 1917 – на початку 1918 р. Місце і роль Всеукраїнських з’їздів рад у Києві та Харкові, Ультиматуму Раднаркому в політиці більшовиків щодо усунення УЦР. Війна радянської Росії з УНР.

Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Внутрішня політика уряду гетьмана П. Скоропадського. Причини падіння режиму гетьмана П. Скоропадського.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери допомагають визначити, що в уривках ідеться про такі події:

Джерело «А» – селянське повстання літа 1918 р.

Джерело «Б» – проголошення радянської влади в Україні в грудні 1917 р.

Джерело «В» – утворення Генерального секретаріату в червні 1917 р.

Джерело «Г» – початок українізації частин Російської армії.

Відповідь: Г В Б А.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Більшовицький режим в Україні. «Воєнний комунізм». Внутрішня політика урядів УСРР.

Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність колективізації в Україні.

Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Внесок українського народу в перемогу над Німеччиною та її союзниками.

Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Зміни в сільському господарстві.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Предмет ідентифікації в завданні – події, зображені/відображені на плакатах.

Перший плакат належить до періоду Другої світової війни (1939–1945 рр.). На це вказує сам малюнок (ешелон з бойовою технікою) і гасло плакату: «Трактор у полі – що танк в бою!».

Другий плакат створений у період завершального періоду громадянської війни (1918–1920 рр.). На це, з одного боку, вказує манера, стиль, в якому створений плакат. З іншого боку, гасло: «Селянин, якщо ти не хочеш годувати поміщика, – нагодуй фронт, що захищає твою землю, твою свободу», яке вказує на політику «воєнного комунізму».

Третій плакат присвячений «кукурудзяній кампанії» кінця 1950-х – початку 1960-х рр. На це теж вказує малюнок плакату і слоган плакату: «Кукурудзи щедрий урожай – багатства непочатий край!».

Четвертий плакат відображає один з аспектів процесу колективізації початку 1930-х рр. На це вказують слогани плакату: «Іди в колгосп!», «З усім реманентом у колгосп вступай! Не ріж своєї худоби! Не продавай!».

Відповідь: Б Г А В.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Володимира Мономаха. Внутрішня та зовнішня політика Володимира Мономаха.

Діяльність князя Володимира Мономаха пов'язана з такими подіями:

4. Скликання князівських з'їздів (снемів): Володимир Мономах був ініціатором та активним учасником князівських з'їздів, зокрема Любецького (1097) та Витичівського (1100). Їхньою метою було припинення міжусобних війн та об'єднання зусиль князів для боротьби з половцями.

7. Об'єднання руських князів для боротьби проти половецької загрози: Це одна з найважливіших сфер діяльності Мономаха. Він організував та очолив успішні спільні походи руських князів проти половців, що на деякий час припинило їхні набіги на руські землі.

2. Ініціювання нової системи престолонаслідування: На Любецькому з'їзді 1097 року, ініційованому Мономахом, було закріплено принцип вотчинного (спадкового) володіння землями. Це означало, що кожен князь повинен був успадковувати землю свого батька, що мало на меті зменшити міжусобиці.

Відповідь: 2 4 7.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.). Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського до і після Кревської унії. Особливості суспільно-політичного життя українських земель у складі Великого князівства Литовського

Характерними рисами суспільно-політичного життя Великого князівства Литовського (ВКЛ) у XIV–XV ст. є:

✅ 1. Збереження судочинства на основі норм "Руської правди"

✅ 2. Поступова ліквідація удільного устрою земель

✅ 4. Укладення уній з Польським королівством

Відповідь: 1 2 4.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Гетьманський переворот й утворення Української Держави. Територія Української Держави П. Скоропадського. Зовнішня політика урядів гетьмана П. Скоропадського.

Картосхема дає змогу

• визначити кордони Української Держави гетьмана П. Скоропадського. На це вказують обриси кордонів, землі, які входять до складу держави.
• окреслити район формування українських радянських повстанських дивізій. На це вказує «демаркаційна лінія» і «нейтральна зона», зазначені на карті.
• визначити один із підсумків переговорів українсько-німецької та радянської делегацій у травні 1918 р. На це вказує «демаркаційна лінія» і «нейтральна зона», зазначені на карті, які були зазначені у прелімінарному договорі.

Відповідь: 2 4 6.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Опозиційний рух. В. Чорновіл.

За портретними рисами можна визначити, що на фото зображено дисидента, політика В. Чорновола.

Із зазначених біографічних фактів з діяльністю Чорновола пов’язані такі:

• він обіймав посаду голови Народного Руху України.
• один з засновників Української Гельсінської спілки.
• засновник «самвидавського» часопису «Український вісник».

Відповідь: 1 2 4.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поява та розселення людей на території України.

Залюднення (поява перших людей) на території України розпочалося в добу палеоліту (давнього кам'яного віку), приблизно 1 мільйон років тому. Найдавніша стоянка первісних людей на території України знайдена біля с. Королеве на Закарпатті.

Перші люди жили невеликими групами, займалися збиральництвом і полюванням, використовуючи найпростіші знаряддя.

Відповідь – А.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Пам'ятки, зображені на фото, є типовими ювелірними виробами, характерними для доби Київської Русі (X – XIII ст.). Це різноманітні колти (порожнисті скроневі підвіски) та скроневі кільця, виконані в техніках скані (філіграні), зерні та перегородчастої емалі (видно на двох правих прикрасах).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава.

Велика княгиня київська Ольга звернулася з такими словами до древлян.

Ключові  слова –– «вже не хочу мститися», «невелику данину», «Дайте мені від кожного двору по три голуби і по три горобці…» – допомагають визначити літописну легенду про помсту княгині Ольги древлянам, які вбили її чоловіка Ігоря. 

Цей епізод описано в "Повісті минулих літ". Він стався після того, як древляни вбили чоловіка Ольги, князя Ігоря, під час збору данини. Ольга вирішила помститися за смерть чоловіка. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Запровадження християнства як державної релігії.

 Християнство запроваджено як державну релігію Київської Русі в 988 р.

У 988 році князь Володимир Великий охрестив Київську Русь. Ця подія вважається офіційним запровадженням християнства як державної релігії. Спочатку Володимир охрестився сам, а потім наказав усьому населенню Києва пройти обряд хрещення у річці Почайна, що є притокою Дніпра.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Наведені норми є цитатами з «Руської правди» — найвидатнішої правової пам'ятки Київської Русі.

«Руська правда» — це звід давньоруського права, який регулював відносини в суспільстві, встановлював покарання за злочини та визначав майнові права.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Об’єднання Галицького та Волинського князівств. Роман Мстиславович.

На картосхемі позначено Галицько-Волинську державу та князівства, залежні від неї, за правління Романа Мстиславовича.

Роман Мстиславович (об'єднав Галичину і Волинь у 1199 р.) помер у 1205 р. Після його смерті настала довга епоха міжусобиць, яка тривала до 1238 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Князі, бояри та інші представники панівної верхівки в Київській Русі могли передавати в спадок, продавати, дарувати, обмінювати у власність - вотчину.

Вотчина (від слова «отчина» — батьківська власність) — це родове спадкове земельне володіння, яке формувалося в Київській Русі з XI століття. Вона належала на праві приватної власності і могла передаватися в спадок, продаватися, даруватися або обмінюватися. Власниками вотчин були князі, бояри та інші представники феодальної верхівки.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція).

На фото зображено Вишгородську ікону Богородиці, якає однією з найдавніших і найважливіших святинь Київської Русі. Належить до візантійського мистецтва.

Ікону, ймовірно, було створено візантійським майстром у Константинополі у XII столітті. Вона була подарована київському князю Мстиславу Великому (або Юрію Долгорукому) і близько 1131 року розміщена у Вишгороді.

Ікона - це сакральне (священне) зображення в християнстві, особливо поширене у православній та греко-католицькій традиціях.

Відповідь – В.