ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у IX–XIV ст. Розвиток культури Київської Русі.

У «Слові о полку Ігоревім» ідеться про один із походів руських князів на половців.

«Слово о полку Ігоревім» — це визначна пам'ятка давньоруської літератури, яка описує невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців у 1185 році. Основна ідея твору — заклик до руських князів припинити міжусобиці та об'єднатися для спільної боротьби проти кочової загрози (половців).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Входження українських земель до складу інших держав.

Подія, описана в уривку, стала наслідком Битви на Синіх Водах, яка відбулася у 1362 р.

1362 р. У цьому році відбулася Битва на Синіх Водах (на притоці Південного Бугу). У ній військо Великого князя Литовського Ольгерда розгромило трьох татарських князів (намісників Золотої Орди). Ця перемога призвела до звільнення від татарського панування Київщини та Поділля і їхнього приєднання до Великого князівства Литовського, що повністю відповідає змісту наведеного джерела.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Соціально-економічне життя.

В уривку йдеться про зміст магдебурзького права.

Описані функції (запобігання сваркам у місті, захист сиріт і вдів, піклування про добробут громади, розсуджування спорів, пильнування обману в мірах і вагах) є прямими повноваженнями міської ради (магістрату), яка діяла на основі магдебурзького права.

• Магдебурзьке право надавало містам право на самоврядування, незалежне від феодалів. Його ключовим елементом був власний суд і адміністрація (Рада), які регулювали економічне життя (міри і ваги) та правопорядок у межах громади.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Здобутки архітектури. Верхній замок у Луцьку.

На фото зображено Верхній замок у Луцьку (Замок Любарта).

Зображена на фотографії фортифікаційна споруда з характерною домінуючою масивною в'їзною вежею (Стирова вежа) та високими мурами, що оточують внутрішній двір, є Луцьким замком. Це єдиний замок серед запропонованих варіантів, який має таку виразну в'їзну вежу у своїй композиції.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Зміни в соціальній структурі українського суспільства.

В уривку з історичного джерела йдеться про реєстрове козацтво.

Уривок описує основні привілеї, які надавалися козакам, прийнятим на державну військову службу Речі Посполитої (реєстр) у другій половині XVI ст.

Реєстрове козацтво — це частина українського козацтва, яка перебувала на державній військовій службі уряду Речі Посполитої і була внесена до спеціальних списків (реєстрів).

Відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького. Відносини Війська Запорозького з Кримським ханством.

На початку Національно-визвольної війни українського народу (1648 рік) союзницею козацького війська була держава Кримське ханство.

На початку 1648 року Хмельницький уклав військово-політичний союз із Кримським ханом Іслямом III Ґераєм (так званий Бахчисарайський договір). Кримські татари на чолі з Тугай-беєм надали козакам необхідну кінноту.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького. Відносини Війська Запорозького з Молдовою.

Укладення династичного союзу між Військом Запорозьким і Молдавським князівством стало можливим завдяки перемозі козацького війська в Батозькій битві. (червень 1652 р.)

У червні 1652 року козацьке військо під проводом Богдана Хмельницького здобуло блискучу перемогу над армією Речі Посполитої під Батогом. Ця перемога не лише ліквідувала наслідки трагічного Білоцерківського договору (1651 р.), але й різко підняла міжнародний престиж Гетьманщини.

Після цієї демонстрації сили Василь Лупул погодився на шлюб, і династичний союз був укладений. У серпні 1652 року відбулося весілля.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Самойловича.

Наведені слова, які докоряють гетьману за втрату Чигирина та Правобережної України на користь Османської імперії, а також заслання Петра Дорошенка, належать кошовому отаману Івану Сірку і адресовані гетьману Лівобережної України Івану Самойловичу.

Петро Дорошенко був гетьманом Правобережної України і наприкінці своєї кар'єри (у 1676 році) здав булаву Івану Самойловичу та присягнув на вірність московському царю. Самойлович, однак, не надав йому очікуваної підтримки, і Дорошенко був висланий до Москви у "вічну неволю".

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половині ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи.

З такою промовою І. Мазепа звернувся до своїх прихильників, пояснюючи причини укладення військового союзу зі Швецією.

Цей уривок є частиною знаменитої промови Івана Мазепи, яку наводить автор «Історії Русів». Гетьман виголосив її перед своїми сподвижниками у 1708 році, обґрунтовуючи рішення перейти на бік шведського короля Карла XII під час Північної війни.

У жовтні 1708 року Іван Мазепа підписав угоду з Карлом XII. Згідно з пізнішими домовленостями, Україна мала стати незалежною державою, а шведський король зобов'язувався захищати її від зазіхань Московії. Проте після поразки союзного війська під Полтавою (1709 р.) ці плани не були реалізовані.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половині ХVІІІ ст. Обмеження автономії Гетьманщини.

Правильна відповідь – утворення Першої Малоросійської колегії.

Колегія перебрала на себе адміністративне та фінансове управління Лівобережжям, розглядала судові апеляції та фактично дублювала владу гетьмана, поступово витісняючи його з управління державою.

Ця подія стала одним із найважливіших етапів наступу російського царизму на автономні права Гетьманщини в першій половині XVIII ст.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.

Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні.

Панування кріпосницьких відносин в Наддніпрянській Україні припадає на період 1783-1861 рр.

Цей період охоплює час від офіційного запровадження кріпацтва на Лівобережній та Слобідській Україні до його повного скасування в Російській імперії.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Адміністративно-територіальний поділ українських земель.

Основною одиницею адміністративно-територіального поділу українських земель у складі Російської імперії на початку XIX ст. була губернія.

Наприкінці XVIII ст. (1796–1797 рр.) у Російській імперії було проведено адміністративну реформу, яка остаточно закріпила поділ на губернії, що залишався чинним протягом усього XIX століття.

Українські землі були поділені на 3 генерал-губернаторства, кожне з яких включало 3 губернії:

1. Київське (Південно-Західний край): Київська, Волинська, Подільська.

2. Малоросійське: Чернігівська, Полтавська (згодом додано Харківську).

3. Новоросійсько-Бессарабське: Катеринославська, Херсонська, Таврійська.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Покровський собор у Харкові. 1689.

На фото зображений Покровський собор у Харкові, який є найстарішою будівлею міста, що збереглася до наших днів.

• Це унікальний зразок українського (козацького) бароко кінця XVII століття.

• Собор є тризубним (трибанним), що є характерним для традиційного українського дерев'яного зодчества, але втіленим у камені.

• Зведений у 1689 році козаками Харківського полку на території Харківської фортеці. Він поєднує в собі риси народної архітектури та витонченість барокового декору.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Л. Кобилиця. Форми соціального протесту населення.

Правильною відповіддю є підбурював селян до повстання.

Лук’ян Кобилиця був унікальною постаттю в історії українського руху. Його доля тісно пов'язана з революційними подіями 1848 року:

Він закликав селян не визнавати владу поміщиків, обирати власних старост і самовільно користуватися угіддями. Саме за цю «антидержавну» діяльність та організацію повстання його позбавили депутатського мандата, а пізніше заарештували.

Відповідь – А.