ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Серед наведених професійними діячами музичного мистецтва були Михайло Вербицький (композитор, хоровий диригент, священник УГКЦ, громадський діяч, автор музики державного гімну України «Ще не вмерла Україна»), Соломія Крушельницька (всесвітньовідома українська оперна співачка з Галичини, лірико-драматичне сопрано), Микола Лисенко (основоположник української класичної музики).

Правильна відповідь: 1, 2, 7.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство. Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині ХVІ століття.

У ХVI ст. відбулися такі події:

• 1. Заснування реєстрового козацтва. 1572 р. – Король Речі Посполитої Сигізмунд II Август вперше прийняв на державну службу загін із 300 козаків, які були внесені до спеціального списку (реєстру). Згодом реєстр був збільшений королем Стефаном Баторієм у 1578 р.

• 2. Створення першої слов'яно-греко-латинської школи (Острозької академії). 1576 р. – Заснована князем Костянтином-Василем Острозьким у місті Острозі.

• 6. Видання у Львові Іваном Федоровичем книг «Апостол» і «Буквар». 1574 р. – Іван Федорович видав у Львові перші друковані книги в Україні — «Апостол» і «Буквар».

Правильна відповідь: 1, 2, 6.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Створення освітнього товариства галицьких греко-католицьких священників – 1816 рік.

Початок діяльності «Руської трійці» – 1833 рік.

Видання першої українськомовної газети «Зоря Галицька» – 1848 рік.

Видання альманаху «Русалка Дністровая» – 1837 рік.

Правильна відповідь: 1 А, 2 Б, 3 Г, 4 В.

ТЕМИ: Русь-Україна (Київська держава). Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – перші половині XVІ століття. Кримське ханство. Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

Відруб – назва земельної ділянки, яку виділяли з громадської надільної землі в приватну власність окремим селянам без перенесення садиби (житлового будинку й господарських споруд) під час здійснення столипінської аграрної реформи (1906–1916 роки).

Вотчина – одна з форм приватної земельної власності в часи Київської держави (Русі-України). Власник вотчини мав право передати її в спадщину, продати, обміняти, поділити тощо. Термін «вотчина» походить від слова «отчина», тобто батьківська власність.

Полюддя – щорічний збір данини (грошей, хутра та продовольства), рання форма державної податі, яку збирали дружинники слов’янських князів із підвладних племен і народів. 

Фільварки – багатогалузеві господарські комплекси, що базувалися на постійній щотижневій панщині залежних селян і були зорієнтовані на товарне виробництво сільгосппродукції, хоча й зберігали чимало рис натурального господарства.

Правильна відповідь: 1 В, 2 Б, 3 Г, 4 А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку сформованості знань основних історичних персоналій історії України й уміння визначати логічні пари.

За портретними рисами на фото можна впізнати Павла Чубинського (А), Володимира Антоновича (Б), Михайла Драгоманова (В), Ісмаїла Гаспринського (Г).

П. Чубинський – етнограф, громадський діяч, автор тексту Державного Гімну України.

В. Антонович – історик, професор Київського університету Св. Володимира, один з основоположників археології в Україні й ініціаторів заснування першого в Україні історичного журналу «Киевская старина».

М. Драгоманов – історик, публіцист, засновник Вільної української друкарні в Женеві, видавець першого українського політичного часопису.

І. Гаспринський – просвітник, письменник, лідер національного відродження кримських татар, видавець першої в Криму тюркськомовної газети.

Правильна відповідь: 1 В, 2 А, 3 Г, 4 Б.

ТЕМА: Руські удільні князівства в складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство. Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині ХVІ століття. Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині ХVІІ століття.

Пояснення відповідності:

• 1. Шляхта. Г: Шляхта (дворянство) була панівним станом.

  • Фільварок — маєток, господарство, орієнтоване на ринок, де використовувалася праця закріпачених селян.

  • Сейм і Вето — інструменти політичного впливу польської та полонізованої української шляхти в Речі Посполитій (право liberum veto на Сеймі).

• 2. Духовенство. Д: Цей стан був у центрі релігійної боротьби.

  • Унія — Берестейська церковна унія 1596 р., що розділила духовенство на православне та уніатське (греко-католицьке).

  • Полемічна література — твори, написані для захисту або критики Унії (наприклад, Івана Вишенського, Мелетія Смотрицького).

  • Ставропігія — право, яке отримували деякі братства (або монастирі) прямого підпорядкування патріарху, а не місцевому єпископу, що стосується церковної ієрархії.

• 3. Міщани. Б: Мешканці міст, які мали специфічні права.

  • Братства — національно-релігійні організації міщан, що боролися за права Православної Церкви та розвиток освіти.

  • Магдебурзьке право — право міст на самоврядування (вибори магістрату, власні суди).

  • Магістрат — орган міського самоврядування.

• 4. Селяни. В: Найбільш численний і залежний стан.

  • Панщина — примусова праця селян у фільварках поміщика.

  • Закріпачення — процес втрати особистої свободи та прикріплення до землі, який посилився у XVI ст.

  • Покозачення — втеча селян до козаків з метою здобуття свободи.

Правильна відповідь: 1 Г, 2 Д, 3 Б, 4 В.

ТЕМИ: Русь-Україна (Київська держава). Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала. Руські удільні князівства в складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство.

• Уривок 1 описує звернення половців до руських князів щодо спільної боротьби проти нового грізного ворога — монголів. Це призвело до об'єднання русько-половецького війська і його поразки у битві на річці Калці (1223 р.). (1 → А)

• Уривок 2 прямо описує перемогу литовського князя Ольгерда над татарами, відому як Битва на Синіх Водах (1362 р.). Наслідком цієї перемоги стало масове приєднання українських земель (Київщини, Поділля) до ВКЛ. (2 → Б)

• Уривок 3 описує облогу та взяття Києва монгольськими військами на чолі з Батиєм у 1240 році. Це стало початком встановлення монголо-татарського іга та залежності руських князівств від Золотої Орди. (3 → Г)

• Уривок 4 описує розгром Хозарського каганату князем Святославом Ігоревичем (захоплення Ітілю та Білої Вежі). Хоча це розширило кордони Русі, головним геополітичним наслідком було те, що після знищення Хозарії південноруські степи стали відкритими для нових кочовиків — печенігів, які незабаром стали постійною загрозою для Русі. (4 → В)

Правильна відповідь: 1 А, 2 Б, 3 Г, 4 В.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

Маркери (фотообрази) – сім’ї в національному одязі на вокзалах (фото 1), у рекламному оголошенні для переселенців зазначено місто Львів (фото 3) – чітко вказують на Галичину.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

Маркери (візуальні образи) – сім’ї в національному одязі на вокзалах» (фото 1, 2), рекламне оголошення для переселенців до Канади, у якому зазначено розміри земельних ділянок, що отримували поселенці (фото 4) – чітко вказують на малоземельних селян. На кінець ХІХ ст. половина селян на західноукраїнських землях мали наділ в один-два морги (австрійський морг дорівнює 0,56 гектара).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

Маркери, фотообрази – сім’ї в національному вранні на вокзалах (фото 1, 2), рекламні оголошення для переселенців до Америки (фото 3, 4) – чітко вказують на процес трудової міграції.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

Товариство «Просвіта» (1868–1939 роки) – громадська організація, утворена 1868 року у Львові з метою культурно-наукового розвитку й піднесення національної свідомості українського народу. Проте на українських землях у складі Російської імперії така робота була ускладнена законодавчими заборонами української мови. Активізації просвітницького процесу посприяли революційні події 1905–1907 років. Вони оживили громадсько-політичне життя в Україні. Царський Маніфест 17 жовтня 1905 року задекларував свободу об’єднань громадян, а указ 4 березня 1906 року «Про тимчасові правила про Товариства та Союзи» розкривав механізм функціонування таких об’єднань. Протягом 1905–1907 років на території України було відкрито близько 15 організацій товариства «Просвіта». Так, починаючи з Одеси 1906 року, регіональні організації «Просвіти» виникають і в інших містах України – Києві, Полтаві, Катеринославі, Чернігові, Житомирі тощо.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання історико-культурних пам’яток другої половини ХІХ – початку ХХ століття.

За архітектурними особливостями можна впізнати на фото такі зображення:

А «Будинок з химерами» в Києві (1902–1903 роки)

Б будинок Полтавського губернського земства (1903–1908 роки)

В будинок резиденції митрополита Буковини в Чернівцях (1864–1873 роки, нині Національний університет)

Г будівля Держпрому в Харкові (1925–1929 роки)

Мотиви й форми української народної архітектури й декоративного мистецтва у зовнішньому вигляді можна виявити в будівлі Полтавського губернського земства.

Будинок Полтавського губернського земства споруджено за проєктом архітектора Василя Кричевського з використанням первісних проєктів місцевого земського архітектора Олександра Ширшова й київського архітектора Володимира Ніколаєва. Будівля створена в формах українського модерну. Інтер’єри оздоблені поліхромним орнаментальним і декоративним живописом за тими ж народними мотивами, що й на фасадах. У будівництві й оздобленні будинку брали участь відомі художники й майстри народної творчості. Живописні роботи виконали маляри Сергій Васильківський і Микола Самокиш за участю Михайла Беркоса й Миколи Уварова.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Виконання селянами Наддніпрянської України повинностей на користь поміщика після набуття ними особистих і майнових свобод згідно з Маніфестом 19 лютого 1861 року царська влада закріплювала впровадженням стану тимчасовозобов’язаних.

Тимчасовозобов’язані селяни – категорія колишніх поміщицьких селян, яких після скасування кріпосного права (1861 рік) було звільнено від кріпосної залежності, але не переведено на викуп. Отримання селянством у повному обсязі прав вільних сільських обивателів було не одноразовим актом, а тривалим процесом.

Протягом двох років, тобто до 19.ІІ(3.ІІІ) 1863 року, селяни зобов’язані були відбувати ті самі повинності, що й за часів кріпацтва. У цей час поміщики або мирові посередники повинні були складати для кожної селянської громади уставну грамоту – своєрідний договір селянина з поміщиком про умови звільнення, за яким між ними виникали обов’язкові відносини: поміщик зберігав право власності на всі належні йому землі, а селянин отримував у користування садибу й наділ польової землі. За це селяни мусили розраховуватися повинностями на користь поміщика – панщиною або оброком. За присадибну ділянку, за яку повинність нараховували окремо від польового наділу, селянин повинен був, зазвичай, сплачувати оброк, а за користування польовим наділом або сплачувати оброк, або відробляти панщину. До панщини залучали чоловіків віком від 18 до 55 років і жінок віком від 17 до 50 років. За кожний подушний наділ чоловік повинен був відробити за рік 40, а жінка – 30 днів, із них 3/5 – улітку. Оброк нараховували за розмірами селянських платежів попередньої реформи, тобто незалежно від дохідності наділу, який селянин отримав у користування.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття.

У характеристиці йдеться про Михайла Максимовича – історика, першого ректора Київського університету Св. Володимира, основоположника української фольклористики, автора збірок українських народних пісень.

Правильна відповідь – В.