ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Соціально-економічне життя.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури.

Загалом інтерпретація й аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Відповідно до умови завдання, карикатура присвячена розвитку підприємництва в незалежній Україні. До речі, про це й свідчить напис «бізнес» на підставці для колеса. У колесі карикатурист зобразив спітнілого чоловіка, який важко, з шумом дихає внаслідок бігу. У такий спосіб карикатурист візуалізує загальновідомий вислів-фразеологізм «крутитися як білка в колесі», акцентуючи увагу глядача на його негативному значенні – людина щось робить, працює, але анітрохи не просувається вперед у своїй діяльності. Для підсилення саме такого сприйняття глядачем «роботи» бізнесмена карикатурист зобразив основу колеса у вигляді друкарського символу (§), який вживається для позначення параграфа в документах та зазвичай асоціюється з бюрократією. Таким художнім прийомом автор додає асоціації негативного забарвлення, підкреслюючи неефективність роботи установ, паперову тяганину, безвідповідальність чиновників, зосереджених на формальних правилах, застарілих нормах, що перешкоджають продуктивному вирішенню нагальних справ.

Таким чином, здійснений опис-аналіз поданої карикатури дає підстави стверджувати, що правильним варіантом відповіді в завданні є варіант «значні бюрократичні обмеження організації та ведення бізнесу».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Угода про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС).

Одним із можливих шляхів пошуку правильної відповіді в завданні є шлях установлення послідовності зазначених подій у проміжку часу від 1991 р. до 2014 р., спираючись на знання основних етапів долучення України до європейських і світових інституцій.

Найбільш активно українська дипломатія діяла в цьому напрямку в першій половині 1990-х рр. Прагнення України до євроатлантичної та європейської інтеграції наочно проявилося в 1994 р., коли вона стала першою країною Співдружності Незалежних Держав, яка приєдналась до програми «Партнерство заради миру», і 1995 р., коли Комітет міністрів РЄ одностайно ухвалив резолюцію про запрошення України стати 37-м членом організації і приєднатися до її Статуту, а Верховна Рада України прийняла Закон України про приєднання до Статуту Ради Європи. Наступним важливим дипломатичним проривом, але в економічній царині, стало приєднання України до Світової організації торгівлі. У 2008 р. Україна стала 152-м офіційним членом організації, ратифікувавши Протокол про вступ до СОТ. Угода про асоціацію України з ЄС – угода, зміст якої розроблено конкретно для України і яка мала замінити угоду про партнерство та співробітництво та відкрити Україні шлях до політичної асоціації та економічної інтеграції. Підписання Угоди про асоціацію між Європейським Союзом і Україною планувалося в 2013 р на 3-му саміті ЄС «Східне партнерство» у Вільнюсі, але не відбулося. Політичну частину угоди було підписано 21 березня 2014 р., економічну частину — 27 червня 2014 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у IX–XIV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі. Становище представників різних соціальних станів.

1-Г. Ізгої — особи, які втратили зв'язок зі своєю соціальною групою (громадою) і з різних причин (наприклад, через розорення, викуп на волю або смерть батька-священика) втратили свій соціальний статус. Вони були відносно вільною, але безправною верствою, часто переходили на службу до князів.

2-А. Бояри — представники правлячого стану, великі землевласники, які формували старшу дружину князя та обіймали найвищі посади в управлінні державою.

3-Б. Смерди — особисто вільні селяни-общинники, які володіли власним господарством і землею, але несли повинності на користь князя (держави). Вони становили основну масу населення.

4-Г. Закупи — тимчасово залежні селяни, які через бідність або лихо брали позику (купу) в землевласника і мусили її відпрацьовувати (закуповуватися). Після повернення боргу вони відновлювали свою свободу.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького.

1 Г. 60000 реєстрових козаків, царські грамоти на вольності.

Березневі статті (Угода з Московським царством). (1654 р.)

2 В. Козаки лише у Київському воєводстві, без Брацлавського та Чернігівського. 

Білоцерківський договір (Обмеження після поразки під Берестечком). (1651 р.)

3 Д. Союз із королем Швеції та князем Трансільванії проти Польщі.

Раднотський договір (Міжнародний договір про поділ Речі Посполитої). (1656 р.)

4 Б. Київське, Брацлавське та Чернігівське воєводства – козацька територія; Чигирин при булаві.

Зборівський договір (Перше офіційне визнання автономії). (1649 р.)

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького.

Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Ухвалення Гадяцьких пунктів. Поділ Гетьманщини. Чигиринські походи турецько-татарського війська.

1-А Чигиринські походи турецько-татарських військ.

Знелюднення частини Правобережної України, руйнація козацької столиці

2-В Укладення Андрусівського договору (1667 р.)

Поділ території Гетьманщини між Річчю Посполитою та Московським царством

3-Г Підписання Віленського перемир’я (1656 р.)

Пошук Б. Хмельницьким нових союзників у боротьбі з Річчю Посполитою

4-Б Ухвалення Гадяцьких пунктів (1658 р.)

Початок війни Московського царства проти Гетьманщини

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Поширення на Україну російського та польського суспільних рухів. Розвиток національного руху. Програмні засади та діяльність Кирило-Мефодіївського братства

Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Діяльність «Руської трійці». Діяльність Головної руської ради (ГРР).

Правильна відповідність між організаціями та їхніми програмними цілями:

1 – Г (Кирило-Мефодіївське братство) Програма братства («Книга буття українського народу») передбачала скасування кріпацтва, повалення самодержавства та об'єднання всіх слов'янських народів у рівноправну демократичну федерацію з центром у Києві.

2 – В («Руська трійця») Головною метою гуртка М. Шашкевича було культурне відродження: довести, що мова галицьких селян є повноцінною літературною мовою, та підкреслити єдність українців по обидва боки кордону.

3 – Д (Головна руська рада) Як перша українська політична організація, ГРР під час «Весни народів» вимагала від австрійського уряду вільного розвитку української мови та адміністративного поділу Галичини на українську (східну) та польську (західну) частини.

4 – Б («Південне товариство» декабристів) Програма П. Пестеля («Руська правда») була радикальною: повалення монархії шляхом військового перевороту, встановлення унітарної республіки (без федералізму) та звільнення селян.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики.

Українське національне відродження 20-х рр. М. Хвильовий (Фітільов), Л. Курбас, М. Бойчук, О. Довженко.

На першому фото зображено Миколу Хвильового – прозаїка, поета, публіциста, засновника літературних об’єднань «Гарт» (1923), «Урбіно» (1924), «ВАПЛІТЕ» (1926).

Друге фото належить Михайлові Бойчуку – митцю-монументалісту, графіку, фундатору новаторської художньої школи в українському мистецтві 1920-х рр.

На третьому фото – Олександр Довженко – письменник, фундатор національного кінематографа, автор кінофільмів «Звенигора», «Арсенал», «Земля».

На четвертому – Лесь Курбас – актор, режисер, новатор українського театру, керівник мистецького об’єднання «Березіль».

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Реформування управління економікою.

Україна в період загострення кризи радянської системи. Стан сільського господарства.

Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України. Початок «перебудови». Зміст та основні напрями політики «перебудови» Соціально-економічна ситуація в УРСР.

Україна в умовах незалежності. «Торговельні війни» з Росією.

Ключові в першому джерелі словосполучення-маркери – «частина підприємств місцевого значення перейшла у підпорядкування обласних рад депутатів», «місцеві органи влади одержали широкі права» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про заходи, здійснені в ході реорганізації управління господарством у період «відлиги».

Ключові в другому джерелі словосполучення-маркери – «економічне протистояння», «внесення митною службою Росії», «призвело до блокади поставок товарів з України до Росії» – дозволяють стверджувати, що  в уривку йдеться про перебіг подій так званих «торговельних війн» з Росією часів незалежності.

Ключові в третьому джерелі словосполучення-маркери – «винних у порушенні антиалкогольного законодавства», «у Закарпатті та в Криму знищили виноградники унікальних сортів» – дозволяють стверджувати, що в уривку наведено деякі з комплексу урядових заходів щодо зниження споживання алкоголю серед населення в період 1985–1987 рр., на самому початку епохи «перебудови».

Ключові в четвертому джерелі словосполучення-маркери – «Продовольча програма», «скоротити імпорт продовольства з капіталістичних країн» – дозволяють стверджувати, що уривок стосується державної програми, прийнятої в СРСР у 1982 р. на Пленумі ЦК КПРС для подолання товарного дефіциту в країні. Програма була розрахована на період 1982–1990 рр. та повинна була інтенсифікувати виробництво у сфері сільського господарства і поліпшити ситуацію з продовольчим постачанням в СРСР. Отже, цей уривок належить до періоду «застою».

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Правління Ярославичів. Монгольська навала на південно-західні землі Русі.

Послідовність подій, описаних в уривках з історичних джерел:

1-Г (1068 р.): Поразка Ярославичів на річці Альта від половців. Це перша велика зіткнення з половцями після смерті Ярослава Мудрого.

​2-В (1097 р.): Любецький з'їзд князів (за ініціативи Володимира Мономаха), скликаний для припинення міжусобиць. Відбувся після тривалого періоду боротьби з половцями та внутрішньої боротьби.

3-Б (1223 р.): Половці просять допомоги у руських князів перед спільною битвою проти монголів на річці Калка. Це був перший великий контакт руських князів з монголами.

4-А (1240 р.): Монгольська навала (війська Батия) на чолі з Данилом, взяття Києва та наступ на Галицько-Волинське князівство. Це найпізніша подія.

Відповідь: 1 – Г; 2 – В; 3 – Б; 4 – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини. Діяльність Другої Малоросійської колегії. Ліквідація Запорозької Січі. Скасування козацького устрою на Слобожанщині.

• В – Скасування полкового устрою на Слобідській Україні (1765 р.). Це була одна з перших масштабних реформ Катерини II, яка перетворила козацькі полки на регулярні гусарські, а територію — на Слобідсько-Українську губернію.

• Г – Утворення Другої Малоросійської колегії (1764 р.). Хоча указ про її створення з'явився у листопаді 1764 року (після відставки К. Розумовського), її активна діяльність щодо ліквідації автономії Гетьманщини розгорнулася паралельно і тривала до 1786 року. (У тестах цей захід зазвичай іде одразу після скасування гетьманства).

• Б – Остаточна ліквідація Запорозької Січі (1775 р.). Війська під командуванням генерала Текелі зруйнували Нову (Підпільненську) Січ, що поклало край існуванню козацького самоврядування на півдні.

• А – Закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України (1783 р.). Указ Катерини II від 3 травня 1783 року юридично заборонив селянам переходити від одного власника до іншого, що стало фінальним акордом у соціальній уніфікації українських земель з імперськими стандартами.

Відповідь: 1 – Г; 2 – В; 3 – Б; 4 – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Польсько-радянська війна на території України.

Радянська модернізація України.

Україна під час Другої світової війни. Початок Великої Вітчизняної війни.

Україна в умовах десталінізації. Зміни в сільському господарстві.

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як агітаційно-пропагандистський плакат. Перш за все, варто підкреслити, що агітаційний плакат за своєю природою є повідомленням. Але повідомленням, зробленим певною мовою, яка відрізняється від мови статті в газеті або мови роману чи повісті. Повідомленням зі своїм набором символів, навантажених певними смислами. Кожен плакат щось значить. Аби зрозуміти, що він значить, необхідно володіти мовою плаката. Але складність у тому, що, якщо навчання сприйняттю художньої мови – річ нормальна та необхідна, то відносно агітації зовсім навпаки. Її мову ніде не вивчають, вона є відомою, загальновживаною та інтуїтивно зрозумілою. Тому в агітації немає місця складним образам, які вимагають естетичного сприйняття, багатошарової інтерпретації. ЇЇ завдання – бути простою, зрозумілою, ефектною та ідеологічно впливати, переконувати свого адресата.

Своєрідним алгоритмом аналізу агітаційно-пропагандистського плакату є відповіді на запитання:

• Що вимагається визначити (ідентифікувати) за плакатом (персонаж, епоха, явище, процес, подія, рік події, тощо)?
• Які персонажі, предмети, речі, зображені на плакаті, пов’язані з предметом ідентифікації та дозволять його впізнати?
• Чи є на плакаті якась текстова інформація, яка допомагає здійснити ідентифікацію?

Предмети ідентифікації в завданні – події різних епох радянської історії. Мета ідентифікації – установлення послідовності створення плакатів.

На першому плакаті під гаслом «Кожен удар молота – удар по ворогу!» зображено робітника з молотом біля ковадла, від якого відлітають іскри-кулі (снаряди) та вражають чорного карлика з шибеницею й закривавленою сокирою в руках. Свастика, характерні вуса та зачіска дозволяють одразу впізнати образ А. Гітлера. Отже, цей плакат створено в роки Великої Вітчизняної війни (1941–1945 рр.).

На другому плакаті під гаслом «Вперед! За індустріалізацію країни, за колективізацію села!» зображено групу з робітників і селян на фоні заводу та колгоспу. Отже, плакат створено в роки радянської (сталінської) модернізації країни (1929–1938 рр.)

На третьому плакаті зображено двох життєрадісних, усміхнених доярок-колгоспниць, які несуть бідон з молоком. На плакаті є напис – «Із виробництва м’яса, молока та масла на душу населення наздоженемо Америку!», – виголошення якого та практичне втілення повязують з іменем Першого секретаря ЦК КПРС М. Хрущова. Отже, плакат створено за часів «хрущовської відлиги» (1956–1964 рр.).

На четвертому плакаті зображено червоноармійця, який лупцює маленького карикатурного персонажа («Поспішай панові доброго прочухана дати!»). На плакаті є також напис-нагадування – «Барона також не забудь!!!». В узагальненому вигляді плакат указує на перебіг подій радянсько-польської війни (1920–1921 рр.) та подій розгрому Червоною армією білогвардійських військ барона П. Врангеля в Криму (1920 р.).

Відповідь: 1 – Г; 2 – Б; 3 – А; 4 – В.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Відбудова промисловості.

Україна в умовах десталінізації. Лібералізація суспільно-політичного життя УРСР в середині 1950–1960-х рр.; припинення масових репресій, реабілітація.

Україна в період загострення кризи радянської системи. Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні (середина 1960 – початок 1980-х рр.).

Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України. Початок «перебудови».

 «Розвинений соціалізм» – поняття, пропагандистське кліше, офіційна назва, яка використовувалася для характеристики розвитку радянського суспільства середини 1970 – початку 1980-х рр. Уперше ввів в обіг «головний ідеолог» КПРС М. А. Суслов. Поняття виникло як потреба «позитивного пояснення» глибокої системної економічної, політичної та ідейної кризи Радянського Союзу, як спроба уникнення відкритого визнання історичної поразки радянської моделі «комунізму» та відмови від власних цілей, задекларованих у 1961 р. в Програмі КПРС – будівництво матеріально-технічної бази комунізму впродовж наступних 20 років.

«Політична реабілітація» – реабілітація жертв політичних репресій в СРСР та в УРСР, розпочалася після смерті Й. Сталіна. У період «хрущовської відлиги» насамперед було перевірено справи, сфабриковані у 1937–1938 рр., сотні тисяч несправедливо засуджених людей було реабілітовано. Процес реабілітації відбувався за ініціативи та під контролем КПРС та мав обмежений характер.

«Гласність» – політичний термін, що позначає політику максимальної відкритості в діяльності державних установ і свободу інформації. Основна складова політики перебудови, яку провадив М. Горбачов у другій половині 1980-х рр. в СРСР. Полягала в істотному ослабленні цензури та знятті існуючих у радянському суспільстві численних інформаційних бар’єрів. Уперше про гласність заговорили на XXVII з’їзді КПРС в 1986 р. Тоді основною її метою вбачалося звернення уваги людей на окремі «недоліки, слабкості та діри» існуючої господарської системи, з метою їх оперативного усунення. Однак незабаром гласність виходить за задані партією рамки й наприкінці 1980-х рр. утілюється в практично необмежену свободу слова.

«Відбудова» – поняття, що використовується для позначення періоду відновлення та розвитку народного господарства СРСР та УРСР після завершення Другої світової війни. Основне завдання повоєнної п'ятирічки було сформульовано Й. Сталіним у 1946 р. – відбудувати постраждалі райони країни, відновити довоєнний рівень промисловості та сільського господарства, а потім перевершити цей рівень у більш-менш значних розмірах.

Відповідь: 1 – Г; 2 – Б; 3 – А; 4 – В.

ТЕМА: Стародавня історія України. Кочовики за раннього залізного віку. Заснування античних міст-колоній у Північному Причорномор’ї та Криму. Розселення скіфів.

Картосхема дає змогу

• 4. указати територію Боспорського царства – так, – оскільки на карті позначено Пантікапей, заштриховано території Керченського й Таманського півостровів, Східне Приазов’я, пониззя Кубані й дельта Дону;
• 5. окреслити територію Великої Скіфії – так, – оскільки на карті кольором виділено територію від верхів’їв Дністра на заході до пониззя Дону на сході, від Верхнього Подніпров’я на півночі до Кримських гір на сході. Ці межі загалом відповідають опису, здійсненому Геродотом;
• 6. указати напрямок походу перського царя Дарія I – так, – оскільки на карті позначено напрямок походу, який відповідає напрямку вторгнення армії перського царя Дарія І у Скіфію в 514 р. до н. е. (за іншими даними 513 pp. до н. е.) з метою її загарбання та включення її до складу Перської імперію;
• визначити торговельний шлях «із варяг у греки» – ні, – оскільки цей шлях пролягав від Балтійського моря Фінською затокою по р. Неві Ладозьким озером, далі р. Волховом, оз. Ільмень, р. Ловаттю, потім волоком човнами до Дніпра, р. Дніпро, потім Чорним морем уздовж західного берега до Царгорода. Жодного з цих елементів маршруту на карті не позначено.
• окреслити територію Антського царства – ні, оскільки ця держава займала територію між Дністром і Дніпром, на карті її кордони не нанесені;
• указати основний шлях грецької колонізації – ні, хоча на карті й позначено античні міста-держави Північного Причорномор’я та Криму (Тіра, Ольвія, Херсонес, Пантікапей), проте відсутнє зображення материкової й острівної Греції та напрямки переселення, яке йшло Чорним морем;
• визначити межі розселення племен трипільської культури – ні, – оскільки карта стосується хронологічно більш пізнього періоду – VI–V ст. до н. е., тоді як трипільська культура датується V–ІV тис. до н. е.;

Відповідь: 4, 5, 6.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний.

Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний уславився тим, що:

• сприяв відновленню вищої ієрархії православної церкви на українських землях. 
• очолював удалі морські походи козаків проти Османської імперії.
• знищив фортецю Кодак, збудовану поляками для контролю над Запорозькою Січчю.

Відповідь: 1, 2, 7.