ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Із-поміж наведених варіантів правильними є відповіді:

• колективізація в західних областях України (в основному завершена на початку 1950-х років);
• створення владою масового штучного голоду (1946–1947 роки);
• відновлення репресивної політики щодо селянства (відновлено дію «Закону про п’ять колосків»).

Правильна відповідь: 2, 3, 6.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Маркери – «Денікін і Петлюра в тісному союзі наступають на Київ», «Денікін і Петлюра вдвох хочуть накинути зашморг на шию пролетаріату», «Прокляття юдам!», «На боротьбу зі зрадниками трудового народу», «Смерть катам!» – указують на такі правильні відповіді:

• плакат створює образ ворога (Денікін і Петлюра);
• плакат покликаний мобілізувати прихильників більшовиків (Денікін і Петлюра вдвох хочуть накинути зашморг на шию пролетаріату);
• плакат дискредитує мету боротьби противників влади більшовиків (Денікін і Петлюра вдвох хочуть накинути зашморг на шию пролетаріату. Прокляття юдам! На боротьбу зі зрадниками трудового народу. Смерть катам!).

Правильна відповідь: 1, 5, 6.

ТЕМИ: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період. Україна в роки Другої світової війни.

Маркери в джерелі А – «ІХ зїзд КП(б)У. Українізація» – указують на 1923 рік, коли була започаткована політика українзації.

Маркери в джерелі Б – «Німецькі дивізії перейшли бухту «Северную» та прорвалися у внутрішню смугу укріплених фортів Севастополя», «В Донецькому басейні місцева атака ворога провалилася», «Велика совєтська проривна офензива, з метою звільнити Ленінград від облоги, відбита» – указують на події 1942 року, коли після 250 днів оборони підрозділів Червоної армії німецькі війська захопили Севастополь. Зверніть увагу, що «ворогами» в статті названо підрозділи Червоної армії.

Маркери в джерелі В – «Марево нового голоду в СРСР. Останній рік п’ятилітки. Дніпрельстан» – указують на 1932 рік, який став початком Голодомору, останнім роком першої пятирічки й часом запуску Дніпрогесу (Дніпрельстану).

Маркери в джерелі Г – «Карпатська Україна проголосила незалежність», «Карпатська Україна боронить свої кордони» – указують на березень 1939 року.

Правильна відповідь: 1 А, 2 В, 3 Г, 4Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Маркери в джерелі А – «Вирок прозвучав доволі трагічно: Бандеру, Лебедя і Карпинця засуджено до смертної кари... Але згідно з амністією смертну кару замінено на довічне ув’язнення... Підсудні вислухали вирок спокійно, а Бандера та Лебедь вигукнули: "Хай живе Україна!"» – чітко вказують на вирок Варшавського процесу 1936 року.

Маркери в джерелі Б – «Від нинішнього дня весь український національний табір виступає як одна цілісність, стає в одній оборонній і бойовій лаві, в одній суцільній фаланзі під назвою УНДО» – чітко вказують на 1925 рік.

Маркери в джерелі В – «Громадяни! Українці–Українки! Пам’ятайте, що 12 лютого Ви виберете свій перший сойм! На чолі кандидатів стоять: батько прем'єр отець Августин Волошин та міністр Юліян Ревай» – чітко вказують на події 1938–1939 року в Карпатській Україні.

Маркери в джерелі Г – «У селі Копилів Сокальського повіту Львівського воєводства знищено приміщення читальні, подерто бібліотечні книжки й портрети Шевченка та Франка. Після знищення читальні вишикувано людей перед читальнею і змушено їх кричати: Хай живе Пілсудський!"» – чітко вказують на події «пацифікації» 1930 року.

Правильна відповідь: 1 Б, 2 Г, 3 А, 4 В.

ТЕМИ: Відновлення незалежності України. Становлення України як незалежної держави.

16 липня 1990 р. – ухвалення Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет УРСР.

24 серпня 1991 р. – ухвалення Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності України.

1 грудня 1991 р. – проведення Всеукраїнського референдуму на підтвердження Акта проголошення незалежності України.

6 грудня 1991 р. – заснування Збройних Сил України.

Правильна відповідь: 1 Д, 2 В, 3 Г, 4 Б.

ТЕМИ: Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи.

Леонід Биков присвятив своє життя кіномистецтву, створивши яскраві кінообрази.

Володимир Івасюк став примітною постаттю українського естрадного мистецтва, подолав його провінційність.

Василь Стус завдяки своїй творчості став помітним явищем в українській літературі. Його дисидентська діяльність призвела до трагічної смерті.

Алла Горська – представниця українського образотворчого мистецтва, активістка дисидентського руху.

Правильна відповідь: 1 Г, 2 Д, 3 А, 4 В.

ТЕМА 24. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Здійснення суцільної колективізації призвело до ліквідації індивідуального селянського господарства.

Масові репресії, окрім знищення політичних опонентів, були покликані насадити в суспільстві атмосферу страху.

Культурна революція передбачала нав’язування суспільству комуністичної ідеології.

Форсована індустріалізація призвела до домінування промислового виробництва над сільськогосподарським.

Правильна відповідь: 1 А, 2 Д, 3 В, 4 Б.

ТЕМА: Творення нової України.

Маркери – «"статистика", "референдумі" (подані в лапках, що вказує на переносне значення понять),… за приєднання до Російської Федерації – абсолютна брехня», «Ніколи такої активної участі в голосуванні не було й бути не може», «Зі 180 тис. кримських татар на "дільниці" прийшло тільки 900, до того ж більшість із них наївно думала, що потрібно сказати про своє бажання бути в складі України», «ми маємо секретне донесення ФСБ Криму своєму начальству в Москві. Реальна участь була 34,2 %, і не всі голосували за приєднання до РФ» – чітко вказують на події 2014 року, які стали складником російської агресії проти України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Маркери – заголовки «Остання витівка карбованця: з другого вересня ми з «мільйонерів» станемо просто … нормальними людьми», «Якими будуть ціни при новій валюті», зображення зразків гривневих купюр різного номіналу – чітко вказують на запровадження національної грошової одиниці – гривні.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Маркери – «Соціалістичне самоврядування реалізується в умовах широкої гласності шляхом участі всього колективу та його громадських організацій у виробленні найважливіших рішень і контролі за їх виконанням, виборності керівників та єдиноначальності в керуванні підприємством» – чітко вказують на період «перебудови». Найприкметнішим маркером є слово «гласність».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Оприлюднення цього документа свідчило про початок нового етапу дисидентського руху, його організаційне оформлення, вироблення спільної мети. Тобто документ є свідченням розвитку дисидентського руху.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичне джерело й розпізнавати історичні постаті за портретними рисами, а також знання основних подій дисидентського руху в Україні й фактів біографії його лідерів.

На фотографіях за портретними рисами можна впізнати Івана Дзюбу (А), Олеся Гончара (Б), Василя Симоненка (В), Левка Лук’яненка (Г).

Серед запропонованих історичних постатей одним із засновників Української гельсінської групи був Левко Лук’яненко.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Маркер – «сприяння виконанню статей заключного Акта з питань безпеки й співробітництва в Європі» – чітко вказує на діяльність Української гельсінської групи, адже документ (Гельсінський заключний акт), фрагмент якого наведено в завданні, був підписаний країнами Європи, США й Канади 1975 року в м. Гельсінки.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу здобути уявлення про думки й настрої людей у певний час. На карикатурах коротко подано або узагальнено суть проблеми. Однак потрібно пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість адресата про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. Вони передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено на карикатурі?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано засобами карикатури?
• Які ідеї й політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події на карикатурі?

Карикатуру, про яку йдеться в завданні, присвячено одній із характерних вад радянської моделі економіки – зрівнюванню в оплаті праці незалежно від її результатів і дотримання трудової дисципліни. На це вказують зображення карикатури – два діаметрально протилежні за ставленням до роботи персонажі й репліка одного з них.

Така практика не сприяла зростанню продуктивності праці робітників. Спробу віднайти в межах радянської планово-командної моделі систему стимулів було здійснено піж час реалізації так званих «косигінських реформ» (1965–1970 роки, автор Олексій Косигін).

Одне з ключових положень реформ передбачало залежність заробітної праці від її ефективності. Проте реформи Косигіна, які на рівні експерименту давали гарний результат, виявилися неефективними в загальнодержавних масштабах. Плановий характер економіки не давав змоги реалізовувати нові можливості.

Правильна відповідь – А.