ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів.

Гайдамацький і опришківський рухи у XVIII ст. було спрямовано проти визисків з боку польської шляхти.

Хоча ці рухи виникали в різних географічних регіонах, вони мали спільну соціально-політичну причину:

• Гайдамаччина охопила Правобережну Україну, яка у XVIII ст. перебувала під владою Речі Посполитої. Селяни повставали проти релігійного гніту (нав’язування унії) та посилення кріпацтва (панщини), яке запроваджували польські магнати.

• Рух опришків діяв на західноукраїнських землях (Галичина, Буковина, Закарпаття). У Галичині, яка до 1772 року також належала Польщі, головним об'єктом протесту була місцева польська шляхта та орендарі, що експлуатували селянське населення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Розвиток культури. Андріївська церква в Києві.

На фото зображена Андріївська церква, яка є однією з найвідоміших архітектурних пам'яток Києва.

• Час будівництва: 1747–1753 роки. Зведена на замовлення імператриці Єлизавети Петрівни.

• Стиль: Бароко (пізнє бароко з елементами рококо). Характеризується витонченістю, великою кількістю ліпнини, позолоти та легкістю форм.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ та українські землі.

Правильною відповіддю є реформами Марії-Терезії та Йосифа II 1770-х – 1780-х рр.

Уривок Михайла Грушевського описує період одразу після першого поділу Речі Посполитої (1772 р.), коли Галичина перейшла під владу австрійських Габсбургів.

• Політика «освіченого абсолютизму»: Марія-Терезія та її син Йосип II прагнули модернізувати імперію. Вони вважали, що держава буде сильнішою, якщо селяни (основні платники податків) будуть захищені від повного свавілля шляхти.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Задунайська Січ. Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Включення українських земель до складу Російської імперії.

У 1828 р. Задунайську Січ було зруйновано та знищено турецькими військами.

У 1828 р. частина козаків Задунайської Січі, яка розташовувалась у володіннях Османської імперії, на чолі з отаманом Гладким переходить на бік російських військ і показує їм зручні міста для форсування Дунаю. У відповідь на такі дії частини козаків турецькі війська знищують Задунайську Січ.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Розвиток національного руху. Програмні засади та діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

У цитованому уривку викладено ключові положення програмних документів братчиків – «Книги буття українського народу» та «Статуту слов'янського товариства св. Кирила і Мефодія».

Кирило-Мефодіївське братство (1846–1847) висувало ідеї:

• Панславізм та федералізм: створення спілки рівноправних слов'янських республік.

• Центр у Києві: місто мало стати місцем засідання загального сейму (парламенту) федерації.

• Демократичні цінності: загальне виборче право, свобода совісті та скасування кріпацтва (що було радикальним для Російської імперії).

• Християнський месіанізм: роль України як «каменя», що об'єднає слов'ян на засадах правди.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні.

Завдання передбачає знання особливостей модернізації Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Одним з локомотивів стрімкого зростання економіки українських земель у складі Російської імперії стало широке залізничне будівництво. Особливістю цього будівництва було те, що колії насамперед прокладалися з урахуванням потреб економічного розвитку: до портів, промислових центрів, місць добування сировини тощо.

Будівництво першої залізниці було завершено в 1865 р. Вона з’єднала Одесу і місто Балта. Ця залізниця мала сприяти розвитку хлібного експорту.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Розвиток громадівського руху. Діяльність «Південно-Західного відділу Російського географічного товариства».

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «засідання Громади», «головування генерал-губернатора», «займатися науковою діяльністю про Україну й для України» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про відкриття в 1873 р. Південно-Західного відділення російського географічного товариства. Відкриття Товариства відбулося під головуванням київського генерал-губернатора. Більшість учених, які були залучені до роботи Товариства, була учасниками таємної Київської громади. Завдяки відкриттю Товариства Київська громада отримала можливість легально займатись українознавчими дослідженнями. Проте ця діяльність тривала лише до 1876 р., коли було оприлюднено Емський указ царя Олександра ІІ.

Виконання цього завдання також можливо шляхом виключення. Собор руських вчених, товариство «Просвіта», Наукове товариство ім. Т. Шевченка – це товариства, які у ХІХ ст. діяли на теренах західноукраїнських земель. Лише Південно-Західне відділення російського географічного товариства існувало на теренах Наддніпрянської України, що перебувала під владою Російської імперії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст. Політизація національного руху й утворення перших політичних партій: Русько-української радикальної партії (РУРП), Української національно-демократичної партії (УНДП), Української соціал-демократичної партії (УСДП).

Завдання спрямоване на перевірку знання перебігу подій, пов’язаних із політизацією українського національного руху на західноукраїнських землях. Радикальна течія в українському русі була першої, що утворила політичну партію – Русько-українську радикальну партію. Це відбулося в 1890 р. Засновниками цієї партії були І.Франко і М.Павлик.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Земельна реформа П. Столипіна та її вплив на Україну.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причиново-наслідкові зв’язки на основі знання заходів і суті Столипінської аграрної реформи.

Реформа передбачала підвищення ефективності сільського господарства, збільшення його товарності; розв’язання проблеми аграрного перенаселення та створення соціальної опори самодержавства на селі. Цією опорою мало стати заможне селянство. Відповідно заходи реформи спрямовувалися в русло створення сприятливих умов для нього. Одним зі способів стало заохочення виходу з селянської общини, виділення відрубів і заснування хуторів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Вплив української греко-католицької церкви на піднесення національної свідомості населення Західної України. А. Шептицький.

Завдання передбачає знання постаті митрополита УГКЦ А. Шептицького, який очолив церкву в 1901 р. і перебував на цій посаді до своєї смерті у 1944 р.

Завдяки А.Шептицькому церква перетворилася на моральний авторитет українського руху, стала його опорою.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії на початку ХХ ст. Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Україна в Першій світовій війні. Територіально-політичні плани і наміри ворогуючих держав щодо українських земель.

На початку ХХ ст. українські землі перебували в складі Російської та Австро-Угорської імперій.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні у 1917 – на початку 1918 р.

Завдання передбачає знання хронологічних рамок подій. У цьому випадку – періоду діяльності Української Центральної Ради (УЦР).

Створення УЦР пов’язано з явищем Української революції, яка почалася у 1917 р. УЦР проіснувала до гетьманського перевороту 1918 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. «Київська катастрофа». Українська галицька армія.

Завдання передбачає знання воєнно-політичного становища в Україні влітку 1919 р.

У цей час Українська Народна Республіка і Західна область УНР опинились у вкрай складному становищі. Їхні збройні формування Армія УНР і УГА контролювали лише незначну частину території на Поділлі (17 липня 1919 р. УГА залишила територію ЗУНР під тиском польської армії). У цей час над Україною намагалися встановити владу Червона армія радянської Росії, Біла армія генерала А. Денікіна. Частину українських земель захопили Польща та Румунія. У південних портах України хазяйнували війська Антанти. По всій території України діяли селянські повстанські загони, які іноді вступали в ситуативні союзи то з більшовиками, то з владою УНР.

Натомість у середині літа склалися сприятливі умови для розгортання наступу українських армій по звільненню території від ворогів. Влада більшовиків була зруйнована могутнім селянським повстанням, а Червона армія зазнала поразки від Білої армії генерала А.Денікіна. Об’єднані українські армії діяли згідно зі стратегією: звільнити територію Наддніпрянської України, а потім, спираючись на її ресурси, звільнити територію Західної України.

У середині літа УГА розгорнула наступ на Київ, а Армія УНР – на Одесу. Спочатку наступ розгортався успішно. УГА, завдавши поразки Червоній армії, вступила в Київ. Проте одночасно, з іншого боку, до Києва вступила Біла армія. Вона завдала поразки українським арміям, які були змушені відступити на Захід. Тобто похід українських армій на Київ влітку 1919 р. завершився «Київською катастрофою». Таким чином, наступ під гаслом «На Львів через Київ!» здійснювала Українська галицька армія (УГА).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Більшовицький режим в Україні.

Для ідентифікації того, який уряд здійснював зазначену в джерелі політику, слід звернути увагу на відповідні словосполучення-маркери «довели країну до страхітливого стану», «голод охопив усю країну», «зруйнували природний зв’язок товарообміну між містом і селом», «силовим відчуженням, реквізиціями за допомогою каральних загонів…», які чітко вказують на здійснювані радянською владою заходи «воєнного комунізму» (ліквідація приватної власності, грошей, запровадження продрозверстки і прямого продуктообміну тощо).

Відповідь – Б.