ТЕМА: Київська держава.

Десятина в Київській Русі називали частку доходів великого князя, що надавалася для потреб давньоруських церков.

• Десятина — це податок (або частина князівських доходів чи данини), що складав одну десяту частину і регулярно відраховувався на утримання церкви та духовенства.

• Цей принцип був запроваджений після хрещення Русі та став важливим джерелом фінансування церковного будівництва та милостині, зокрема, князем Володимиром Великим для Десятинної церкви в Києві.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Одним із наслідків повстання древлян 945 р. стало визначення розмірів і встановлення місць збирання данини.

Повстання древлян 945 року, хоч і було жорстоко придушене княгинею Ольгою. Щоб уникнути повторення трагедії, вона:

• Встановила «уроки» — точний розмір данини, який племена мали платити.

• Запровадила «погости» — спеціальні місця для збору данини. Замість того, щоб князь і його дружина їздили по землях, племена самі привозили данину в ці пункти.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Стрілками позначено вторгнення сарматів. Сармати — це давні кочові племена іранського походження, які панували в степах сучасної України з III ст. до н.е. до IV ст. н.е. Вони прийшли на зміну скіфам і відіграли ключову роль в історії регіону.

Основою їхнього життя було кочове скотарство. Сарматське суспільство було дуже войовничим. Існують археологічні свідчення, що жінки в сарматських племенах мали високий статус і нерідко були жінками-воїнами. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

У ХІХ столітті на землях колишньої Лівобережної Гетьманщини й Слобожанщини створено Чернігівську, Харківську й Полтавську губернії. Колишня Лівобережна Гетьманщина не включала землі Запорозької Січі й Кримського ханства, а саме території південних губерній – Катеринославської, Таврійської й Миколаївської. Київська губернія простягалася на території Наддніпрянської України.

Правильна відповідь: 1, 3, 5.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Ключові терміни, які потрібно використати, щоб схарактеризувати суспільний устрій Русі-України (Київської держави) ХІ–ХІІ ст., це: смерди, ізгої та закупи.

• Смерди (1): Особисто вільні селяни-общинники, які були землевласниками і сплачували данину безпосередньо князю. Вони становили основу землеробського населення.

• Ізгої (4): Особи, що втратили свій попередній соціальний стан (були "вигнані" зі свого середовища). Це могли бути сини священників, які не отримали місця, збіднілі купці чи звільнені раби. Вони шукали нового покровителя.

• Закупи (6): Напіввільне населення, яке потрапляло у тимчасову залежність за борги (за "купу" – позику). Вони працювали на пана до відпрацювання боргу, зберігаючи деякі права, але їхнє життя було регламентоване.

Правильна відповідь: 1, 4, 6.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

На фото, наведеному в завданні, зображено портрети Петра Дорошенка (А, 1665–1676 роки), Петра Сагайдачного (Б, із незначними перервами від 1616 року до 1622 року), Івана Мазепи (В, 1687–1709 роки), Богдана Хмельницького (Г, 1648–1657 роки).

Правильна відповідь – 1 Б, 2 Г, 3 А, 4 В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

1. В. Цей уривок «Ходив Олег проти сіверян, і переміг сіверян...» описує події початку правління князя Олега (кінець IX - початок X століття), а саме його походи і встановлення влади над східнослов'янськими племенами, зокрема сіверянами, звільняючи їх від данини хозарам. 

2. А. Уривок «І деревляни кажуть їй:“Нас земля послала Деревлянська, щоби таке сказати...» Тут описано події після смерті князя Ігоря, який був наступником Олега. Його вбили деревляни (945 рік). Уривок фіксує відповідь деревлян княгині Ользі, яка правила після Ігоря як регент при малолітньому сині Святославі. 

3. Г. Уривок «Іде Святослав на Дунай воювати болгар...» розповідає про походи князя Святослава Ігоровича (син Ігоря та Ольги) на Болгарію (960-ті роки) і його спробу закріпитися на Дунаї в Переяславці. 

4. Б. Цей уривок «…а сам повернувся в Київ. І коли прийшов, повелів скинути всіх кумирів: одних порубати, а інших попалити .» описує події, пов'язані з хрещенням Русі князем Володимиром Великим (онук Ольги, син Святослава) у 988 році. 

Правильна відповідь: 1 В, 2 А, 3 Г, 4 Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

У грудні 1845 року – січні 1846 року Микола Гулак разом із Миколою Костомаровим і Василем Білозерським заснував Кирило-Мефодіївське братство. Михайло Грушевський – багаторічний голова Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові (1897–1913). Павло Чубинський був членом Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. Микола Міхновський – яскравий представник течії самостійників у роки Української революції, наприкінці ХІХ століття був членом «Братства тарасівців», таємної політичної організації, створеної в Полтаві 1891 року.

Правильна відповідь: 1 Д, 2 А, 3 Г, 4 Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу в середині XVII століття.

Уривок 1 – фрагмент листа Богдана Хмельницького до князя Трансільванії Юрія Ракоці про союз зі Швецією (26 січня 1657 року). Ці події розгорталися після Віленського перемир’я, коли Московія пішла на союз із Річчю Посполитою і (на думку Богдана Хмельницького) зрадила інтереси українців. Пригадавши, що Віленське перемир’я укладено 1656 року, а йдеться про час після нього, можна визначити дату написання листа – 1657 рік. В уривку 2 йдеться про битву під Берестечком 1651 року. У фрагменті 3 згадано «духовенство римської курії», тобто священників-католиків, яким заборонено перебувати в Києві. Такі вимоги до Речі Посполитої Богдан Хмельницький міг ставити після численних перемог на початку національно-визвольної війни 1648–1657 років, тобто 1649 року. В уривку 4 йдеться про смерть 1853 року Тимоша Хмельницького, який був зятем молдавського господаря Василя Лупула.

Правильна відповідь: 1 Д, 2 Б, 3 А, 4 В.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Відповідність битв із супротивниками руських дружин:

1 - В. Битва під Ітілем (близько 965 р.) - хозари. Пояснення: Ця битва є частиною походу київського князя Святослава Ігоровича проти Хозарського каганату, що призвело до його розгрому.

2 - Д. Битва під Києвом (1036 р.) - печеніги. Пояснення: Це була вирішальна битва, в якій князь Ярослав Мудрий остаточно розгромив печенігів під стінами Києва.

3 - Г. Битва біля річки Альта (1068 р.) - половці. Пояснення: У цій битві об'єднані сили руських князів (Ізяслава, Святослава та Всеволода Ярославичів) зазнали поразки від половців, що призвело до повстання в Києві.

4 - Б. Битва біля річки Калка (1223 р.) - монголи. Пояснення: Це була перша велика битва руських князів (разом із половцями) проти монгольських військ, яка закінчилася трагічною поразкою.

Правильна відповідь: 1 В, 2 Д, 3 Г, 4 Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини 1900–1914 роках.

У наведеному в завданні уривку джерела є словосполучення-маркери – «нафтова й озокеритна» промисловість. Значні родовища нафти є в Дрогобицько-Бориславському районі Галичини, саме туди вкладали кошти іноземні інвестори. Нафтовий район Галичини був важливим ресурсним об’єктом і в роки Другої світової війни.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

Уряд Петра Столипіна видав низку законодавчих актів, основними з яких були указ 1906 року й ухвалений на його підставі Державною думою Російської імперії закон 1910 року.

Згідно із цими законами кожному селянинові надавали право закріпити свою земельну ділянку, що перебувала в розпорядженні сільської громади, в особисту приватну власність; після чого він мав змогу із цією землею вийти з громади, господарювати на хуторі чи отримати відруб (польова ділянка без садиби) або продати її. Складовою аграрної реформи була переселенська політика. Діставши землю у власність і продавши її, селяни масово переселялися до Азії. В Україні, де поширилося аграрне переселення, цей рух помітно збільшився після 1906 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Олександр Мурашко є автором картини «Дівчина в червоному капелюсі», зображеної на фото Б.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

Правильне розв’язання завдання полягає у визначенні спільної риси економічного становища Наддніпрянщини й західноукраїнських земель у другій половині ХІХ століття. Західноукраїнські землі, що перебували у складі Австро-Угорської імперії, ніколи не вирізнялися високим промисловим розвитком. У цьому регіоні розвивалися лише ті галузі, що не мали конкуренції в імперії. Поміж таких галузей була нафтова промисловість, саме в цю галузь вкладали іноземні інвестиції. В економіку підросійських земель також укладали кошти іноземні підприємці, зокрема англійський промисловець Джон Джеймс Юз.

Правильна відповідь – Г.