ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

На фото, наведеному в завданні, зображено портрети Петра Дорошенка (А, 1665–1676 роки), Петра Сагайдачного (Б, із незначними перервами від 1616 року до 1622 року), Івана Мазепи (В, 1687–1709 роки), Богдана Хмельницького (Г, 1648–1657 роки).

Правильна відповідь – 1 Б, 2 Г, 3 А, 4 В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

1. В. Цей уривок «Ходив Олег проти сіверян, і переміг сіверян...» описує події початку правління князя Олега (кінець IX - початок X століття), а саме його походи і встановлення влади над східнослов'янськими племенами, зокрема сіверянами, звільняючи їх від данини хозарам. 

2. А. Уривок «І деревляни кажуть їй:“Нас земля послала Деревлянська, щоби таке сказати...» Тут описано події після смерті князя Ігоря, який був наступником Олега. Його вбили деревляни (945 рік). Уривок фіксує відповідь деревлян княгині Ользі, яка правила після Ігоря як регент при малолітньому сині Святославі. 

3. Г. Уривок «Іде Святослав на Дунай воювати болгар...» розповідає про походи князя Святослава Ігоровича (син Ігоря та Ольги) на Болгарію (960-ті роки) і його спробу закріпитися на Дунаї в Переяславці. 

4. Б. Цей уривок «…а сам повернувся в Київ. І коли прийшов, повелів скинути всіх кумирів: одних порубати, а інших попалити .» описує події, пов'язані з хрещенням Русі князем Володимиром Великим (онук Ольги, син Святослава) у 988 році. 

Правильна відповідь: 1 В, 2 А, 3 Г, 4 Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

У грудні 1845 року – січні 1846 року Микола Гулак разом із Миколою Костомаровим і Василем Білозерським заснував Кирило-Мефодіївське братство. Михайло Грушевський – багаторічний голова Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові (1897–1913). Павло Чубинський був членом Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. Микола Міхновський – яскравий представник течії самостійників у роки Української революції, наприкінці ХІХ століття був членом «Братства тарасівців», таємної політичної організації, створеної в Полтаві 1891 року.

Правильна відповідь: 1 Д, 2 А, 3 Г, 4 Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу в середині XVII століття.

Уривок 1 – фрагмент листа Богдана Хмельницького до князя Трансільванії Юрія Ракоці про союз зі Швецією (26 січня 1657 року). Ці події розгорталися після Віленського перемир’я, коли Московія пішла на союз із Річчю Посполитою і (на думку Богдана Хмельницького) зрадила інтереси українців. Пригадавши, що Віленське перемир’я укладено 1656 року, а йдеться про час після нього, можна визначити дату написання листа – 1657 рік. В уривку 2 йдеться про битву під Берестечком 1651 року. У фрагменті 3 згадано «духовенство римської курії», тобто священників-католиків, яким заборонено перебувати в Києві. Такі вимоги до Речі Посполитої Богдан Хмельницький міг ставити після численних перемог на початку національно-визвольної війни 1648–1657 років, тобто 1649 року. В уривку 4 йдеться про смерть 1853 року Тимоша Хмельницького, який був зятем молдавського господаря Василя Лупула.

Правильна відповідь: 1 Д, 2 Б, 3 А, 4 В.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Відповідність битв із супротивниками руських дружин:

1 - В. Битва під Ітілем (близько 965 р.) - хозари. Пояснення: Ця битва є частиною походу київського князя Святослава Ігоровича проти Хозарського каганату, що призвело до його розгрому.

2 - Д. Битва під Києвом (1036 р.) - печеніги. Пояснення: Це була вирішальна битва, в якій князь Ярослав Мудрий остаточно розгромив печенігів під стінами Києва.

3 - Г. Битва біля річки Альта (1068 р.) - половці. Пояснення: У цій битві об'єднані сили руських князів (Ізяслава, Святослава та Всеволода Ярославичів) зазнали поразки від половців, що призвело до повстання в Києві.

4 - Б. Битва біля річки Калка (1223 р.) - монголи. Пояснення: Це була перша велика битва руських князів (разом із половцями) проти монгольських військ, яка закінчилася трагічною поразкою.

Правильна відповідь: 1 В, 2 Д, 3 Г, 4 Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини 1900–1914 роках.

У наведеному в завданні уривку джерела є словосполучення-маркери – «нафтова й озокеритна» промисловість. Значні родовища нафти є в Дрогобицько-Бориславському районі Галичини, саме туди вкладали кошти іноземні інвестори. Нафтовий район Галичини був важливим ресурсним об’єктом і в роки Другої світової війни.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

Уряд Петра Столипіна видав низку законодавчих актів, основними з яких були указ 1906 року й ухвалений на його підставі Державною думою Російської імперії закон 1910 року.

Згідно із цими законами кожному селянинові надавали право закріпити свою земельну ділянку, що перебувала в розпорядженні сільської громади, в особисту приватну власність; після чого він мав змогу із цією землею вийти з громади, господарювати на хуторі чи отримати відруб (польова ділянка без садиби) або продати її. Складовою аграрної реформи була переселенська політика. Діставши землю у власність і продавши її, селяни масово переселялися до Азії. В Україні, де поширилося аграрне переселення, цей рух помітно збільшився після 1906 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Олександр Мурашко є автором картини «Дівчина в червоному капелюсі», зображеної на фото Б.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

Правильне розв’язання завдання полягає у визначенні спільної риси економічного становища Наддніпрянщини й західноукраїнських земель у другій половині ХІХ століття. Західноукраїнські землі, що перебували у складі Австро-Угорської імперії, ніколи не вирізнялися високим промисловим розвитком. У цьому регіоні розвивалися лише ті галузі, що не мали конкуренції в імперії. Поміж таких галузей була нафтова промисловість, саме в цю галузь вкладали іноземні інвестиції. В економіку підросійських земель також укладали кошти іноземні підприємці, зокрема англійський промисловець Джон Джеймс Юз.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

На світлині, наведеній у завданні, зображено Пантелеймона Куліша. Він був засновником науково-літературного щомісячного часопису «Основа» – першого українського суспільно-політичного й літературно-мистецького журналу в Російській імперії.

«Киевская старина» – щомісячний історико-етнографічний і літературний часопис, що виходив друком у Києві російською мовою і українською протягом 1882–1906 років. Його першим редактором-видавцем був Феофан Лебединцев, потім часопис редагували Олександр Лашкевич, Євген Кивлицький, Володимир Науменко.

«Громада» – український громадсько-політичний і науково-літературний збірник, що видавав у Женеві Михайло Драгоманов у період 1878–1879 й 1882 років.

«Русалка Дністровая» – перший західноукраїнський альманах народною мовою, виданий у м. Буда 1837 року силами членів гуртка «Руська трійця» Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким й Іваном Вагилевичем.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

В умові завдання зазначено дату – друга половина ХІХ ст., а також регіон – Наддніпрянська Україна. Для правильного розв’язання завдання потрібно визначити подію, що привела до економічного зростання в цьому регіоні в цей час.

Сервітути – землі, які належали панові і якими могли спільно користуватися селяни. Як форма землекористування набули поширення в Галичині й Правобережній Україні впродовж XVI–XIX століть під час формування системи феодальної залежності селянства, коли землевласники приєднували землі, які були раніше в користуванні в селян, до своїх оброблюваних земель, залишивши їм натомість низькопродуктивні невеликі наділи й право користуватися з дозволу пана неорними угіддями – луками, лісами тощо.

Наприкінці XIX століття зросло розшарування селянства. Велика його кількість після аграрної реформи 1862 року втратило землю, що спричинило посилення еміграції з України в пошуках вільних земель. Ліквідація селянської громади пов’язана зі столипінською аграрною реформою 1906 року – на початку ХХ століття. Тобто жоден із-поміж цих варіантів відповіді не задовольняє умову завдання.

Скасування 1861 року кріпосного права сприяло економічному зростанню. Реформа 1861 року, хоча й не ліквідувала цілком конфлікту між капіталістичними й феодально-кріпосницькими залишками, полегшила перехід від феодально-кріпосницького ладу до буржуазного. Після реформи розвиток капіталізму в Російській імперії пішов настільки швидко, що за кілька десятиліть відбулися такі перетворення, які в деяких країнах Європи тривали цілі століття.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України кінця XVIII століття – першої половини ХІХ століття.

Для правильного розв’язання завдання потрібно пригадати міста Слобожанщини. Одним із-поміж них є Харків, де 1805 року відкрито університет. Інші варіанти відповіді не стосуються цього регіону.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

Товариство «Просвіта» – громадська організація, утворена 1868 року у Львові з метою культурно-наукового розвитку, консолідування народної спільноти й піднесення національної свідомості українського народу. «Руська трійця» – галицьке літературне угруповання, очолюване Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким й Іваном Вагилевичем, що від кінця 1820-х років розпочало на західних українських землях національно-культурне відродження. Головна Руська Рада – перша українська політична організація в Галичині. Створена 1848 року у Львові під час революції в Австрійській імперії для захисту прав українського населення. Просвітницьке «Товариство галицьких греко-католицьких священиків для поширення письма, просвіти й культури серед вірних на основі християнської релігії» організовано 1816 року митрополитом Михайлом Левицьким.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

В умові завдання зазначено проміжок часу від 1806 року до 1812 року. Російська імперія напередодні протистояння з французькою армією Наполеона Бонапарта намагалася розв’язати територіальне питання з Османською імперією. Війна з Туреччиною у 1806–1812 роках завершилася підписанням Бухарестського договору й приєднанням до Російської імперії Бессарабії (територія, позначена цифрою 3 на картосхемі). Щодо інших позначених на картосхемі цифрами територій, то вони відійшли до Російської імперії ще у XVIII столітті відповідно до Третього поділу Речі Посполитої, Ясського мирного договору й Кючук-Кайнарджинського мирного договору.

Правильна відповідь – В.