ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

Уряд Петра Столипіна видав низку законодавчих актів, основними з яких були указ 1906 року й ухвалений на його підставі Державною думою Російської імперії закон 1910 року.

Згідно із цими законами кожному селянинові надавали право закріпити свою земельну ділянку, що перебувала в розпорядженні сільської громади, в особисту приватну власність; після чого він мав змогу із цією землею вийти з громади, господарювати на хуторі чи отримати відруб (польова ділянка без садиби) або продати її. Складовою аграрної реформи була переселенська політика. Діставши землю у власність і продавши її, селяни масово переселялися до Азії. В Україні, де поширилося аграрне переселення, цей рух помітно збільшився після 1906 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Олександр Мурашко є автором картини «Дівчина в червоному капелюсі», зображеної на фото Б.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

Правильне розв’язання завдання полягає у визначенні спільної риси економічного становища Наддніпрянщини й західноукраїнських земель у другій половині ХІХ століття. Західноукраїнські землі, що перебували у складі Австро-Угорської імперії, ніколи не вирізнялися високим промисловим розвитком. У цьому регіоні розвивалися лише ті галузі, що не мали конкуренції в імперії. Поміж таких галузей була нафтова промисловість, саме в цю галузь вкладали іноземні інвестиції. В економіку підросійських земель також укладали кошти іноземні підприємці, зокрема англійський промисловець Джон Джеймс Юз.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

На світлині, наведеній у завданні, зображено Пантелеймона Куліша. Він був засновником науково-літературного щомісячного часопису «Основа» – першого українського суспільно-політичного й літературно-мистецького журналу в Російській імперії.

«Киевская старина» – щомісячний історико-етнографічний і літературний часопис, що виходив друком у Києві російською мовою і українською протягом 1882–1906 років. Його першим редактором-видавцем був Феофан Лебединцев, потім часопис редагували Олександр Лашкевич, Євген Кивлицький, Володимир Науменко.

«Громада» – український громадсько-політичний і науково-літературний збірник, що видавав у Женеві Михайло Драгоманов у період 1878–1879 й 1882 років.

«Русалка Дністровая» – перший західноукраїнський альманах народною мовою, виданий у м. Буда 1837 року силами членів гуртка «Руська трійця» Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким й Іваном Вагилевичем.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

В умові завдання зазначено дату – друга половина ХІХ ст., а також регіон – Наддніпрянська Україна. Для правильного розв’язання завдання потрібно визначити подію, що привела до економічного зростання в цьому регіоні в цей час.

Сервітути – землі, які належали панові і якими могли спільно користуватися селяни. Як форма землекористування набули поширення в Галичині й Правобережній Україні впродовж XVI–XIX століть під час формування системи феодальної залежності селянства, коли землевласники приєднували землі, які були раніше в користуванні в селян, до своїх оброблюваних земель, залишивши їм натомість низькопродуктивні невеликі наділи й право користуватися з дозволу пана неорними угіддями – луками, лісами тощо.

Наприкінці XIX століття зросло розшарування селянства. Велика його кількість після аграрної реформи 1862 року втратило землю, що спричинило посилення еміграції з України в пошуках вільних земель. Ліквідація селянської громади пов’язана зі столипінською аграрною реформою 1906 року – на початку ХХ століття. Тобто жоден із-поміж цих варіантів відповіді не задовольняє умову завдання.

Скасування 1861 року кріпосного права сприяло економічному зростанню. Реформа 1861 року, хоча й не ліквідувала цілком конфлікту між капіталістичними й феодально-кріпосницькими залишками, полегшила перехід від феодально-кріпосницького ладу до буржуазного. Після реформи розвиток капіталізму в Російській імперії пішов настільки швидко, що за кілька десятиліть відбулися такі перетворення, які в деяких країнах Європи тривали цілі століття.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України кінця XVIII століття – першої половини ХІХ століття.

Для правильного розв’язання завдання потрібно пригадати міста Слобожанщини. Одним із-поміж них є Харків, де 1805 року відкрито університет. Інші варіанти відповіді не стосуються цього регіону.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

Товариство «Просвіта» – громадська організація, утворена 1868 року у Львові з метою культурно-наукового розвитку, консолідування народної спільноти й піднесення національної свідомості українського народу. «Руська трійця» – галицьке літературне угруповання, очолюване Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким й Іваном Вагилевичем, що від кінця 1820-х років розпочало на західних українських землях національно-культурне відродження. Головна Руська Рада – перша українська політична організація в Галичині. Створена 1848 року у Львові під час революції в Австрійській імперії для захисту прав українського населення. Просвітницьке «Товариство галицьких греко-католицьких священиків для поширення письма, просвіти й культури серед вірних на основі християнської релігії» організовано 1816 року митрополитом Михайлом Левицьким.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

В умові завдання зазначено проміжок часу від 1806 року до 1812 року. Російська імперія напередодні протистояння з французькою армією Наполеона Бонапарта намагалася розв’язати територіальне питання з Османською імперією. Війна з Туреччиною у 1806–1812 роках завершилася підписанням Бухарестського договору й приєднанням до Російської імперії Бессарабії (територія, позначена цифрою 3 на картосхемі). Щодо інших позначених на картосхемі цифрами територій, то вони відійшли до Російської імперії ще у XVIII столітті відповідно до Третього поділу Речі Посполитої, Ясського мирного договору й Кючук-Кайнарджинського мирного договору.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

З умови завдання зрозуміло, що йдеться про Карпатський регіон. Опришки – розбійники, які діяли в Галичині, на Буковині й у Закарпатській Україні в XVI–XIX століттях. Сердюки – козаки найманих піхотних (сердюцьких) полків, а компанійці – полків кінноти в Лівобережній Україні в останній чверті ХVІІ століття – 1-й чверті ХVІІІ століття. Гайдамаки – самоназва народних повстанців на Правобережній Україні, що залишалася до кінця XVIII століття під владою Речі Посполитої.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

На фото, наведеному в завданні, зображено Жовківську синагогу – юдейський молитовний будинок, пам’ятку архітектури, історії й культури в місті Жовква, одну з найбільших синагог у Європі.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття.

В умові завдання ідеться про гетьмана Івана Виговського, який 1659 року в союзі з кримським ханом пішов війною в Московію. В уривку описано один із ключових епізодів московсько-української війни 1658–1659 років – битву, що відбулася 1659 року між військами гетьмана Івана Виговського й Кримського ханату й московським військом біля міста Конотопа сучасної Сумської області.

Битва 1652 року під горою Батіг біля сучасного села Четвертинівки Тростянецького району на Вінниччині – бій союзної армії Війська Запорозького й Кримського Ханства. Відбулася під проводом Богдана Хмельницького проти війська Речі Посполитої під командуванням Марціна Калиновського. Битва під Оршею сталася 1514 року між 15-тисячним військом під командуванням князя Костянтина Івановича Острозького й московською армією на чолі з воєводою Іваном Челядніним. Хотинська битва між військами Речі Посполитої й Османської імперії біля міста Хотина відбулася 1621 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.

У наведеному в завданні уривку полковник Іван Богун аргументував свою позицію щодо недоцільності укладання «Березневих статей» 1654 року – комплексу документів, які регламентували політичне й правове становище Гетьманщини після Переяславської ради й включення України до складу Московського царства. Важливо пам’ятати, що чи не всі угоди козацьких гетьманів із Московією, а згодом Росією називали «статтями». Це слово є лише в одному (правильному) варіанті відповіді.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVІI століття.

Куруківська угода завершує повстання Марка Жмайла. Тоді польський польний гетьман Станіслав Конєцпольський для уникнення поразки досяг компромісу з повстанцями, яких підтримували запорозькі козаки. Цей компроміс зафіксовано в Куруківській угоді. Одним з найважливіших наслідків Куруківської угоди був остаточний поділ козацтва на дві групи: реєстрових, заможних (дуків), за якими уряд визнавав козацькі права й вольності, і які здебільшого дотримувалися угодовської позиції щодо польського уряду; нереєстрових, «випищиків», що за Куруківською угодою мусили повернутися в кріпацтво.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVІ століття.

Для правильного розв’язання завдання потрібно пригадати дати подій, наведених у варіантах відповіді й розуміти значення поняття «полемічна література». Утворення окремої Галицької православної митрополії відбулося за часів Галицько-Волинського князівства, тобто в XIV столітті. Київську митрополію підпорядковано Московському патріархату в другій половині XVII століття. Митрополитом Петром Могилою реформовано православну церкву 1632 року, тобто в першій половині XVII століття. Церковну унію (Берестейську) укладено 1596 року (тобто наприкінці XV століття), а дискусії (тобто полеміка) щодо об’єднання православної і католицької церкви вели й у першій половині XVII століття.

Правильна відповідь – Г.