ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Розвиток культури. Андріївська церква в Києві.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Завдання передбачає визначення стильових ознак Андріївської церкви, яка збудована у стилі бароко (іноді мистецтвознавці вказують, що в стилі рококо). Особливістю споруди є те, що в ній відсутня дзвіниця. Ця церква є окрасою міста Києва.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ та українські землі.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – час і ким здійснені вказані в джерелі перетворення.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «землі, що відійшли до Австрії», «поліпшити долю кріпаків українських», «обмежити безмежну владу польських панів» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про територію Галичини, яка відійшла до володінь австрійських Габсбургів у результаті І поділу Речі Посполитої 1772 р. Приєднані землі перебували у вкрай занедбаному стані. У цей час при владі в Австрії перебували при владі імператриця Марія-Терезія, а згодом її син Йосип ІІ, які здійснювали реформи у дусі «освіченого абсолютизму».

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Задунайська Січ. Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Включення українських земель до складу Російської імперії.

Завдання передбачає знання перебігу російсько-турецької війни 1828-1829 рр. і участі в ній козацьких формувань.

У 1828 р. частина козаків Задунайської Січі, яка розташовувалась у володіннях Османської імперії, на чолі з отаманом Гладким переходить на бік російських військ і показує їм зручні міста для форсування Дунаю. У відповідь на такі дії частини козаків турецькі війська знищують Задунайську Січ.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Розвиток національного руху. Програмні засади та діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – програмові положення діяльності громадсько-політичної організації.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Україна… непідлегла в союзі слов’янськім», «ліквідація кріпацтва», «осередком [федерації] мав стати Київ», «Для усіх народів передбачалися загальне виборче право, свобода совісті, освіта рідною мовою…» – допомагають ідентифікувати програмові положення саме Кирило-Мефодіївського братства.

Також це завдання можна розв’язати, використавши знання про наявність чи відсутність програми діяльності в організації. Із зазначених у відповіді організацій програмові документи мали лише дві: Кирило-Мефодіївське братство («Книга буття українського народу», «Статут») і «Південне товариство» декабристів («Руська правда»). Спираючись на знання того, що «Південне товариство» виступало за унітарний характер майбутньої республіки Росії, логічно приходимо до правильної відповіді.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні.

Завдання передбачає знання особливостей модернізації Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Одним з локомотивів стрімкого зростання економіки українських земель у складі Російської імперії стало широке залізничне будівництво. Особливістю цього будівництва було те, що колії насамперед прокладалися з урахуванням потреб економічного розвитку: до портів, промислових центрів, місць добування сировини тощо.

Будівництво першої залізниці було завершено в 1865 р. Вона з’єднала Одесу і місто Балта. Ця залізниця мала сприяти розвитку хлібного експорту.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Розвиток громадівського руху. Діяльність «Південно-Західного відділу Російського географічного товариства».

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – наукове товариство, засноване представниками громадівського руху

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «засідання Громади», «головування генерал-губернатора», «займатися науковою діяльністю про Україну й для України» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про відкриття в 1873 р. Південно-Західного відділення російського географічного товариства. Відкриття Товариства відбулося під головуванням київського генерал-губернатора. Більшість учених, які були залучені до роботи Товариства, була учасниками таємної Київської громади. Завдяки відкриттю Товариства Київська громада отримала можливість легально займатись українознавчими дослідженнями. Проте ця діяльність тривала лише до 1876 р., коли було оприлюднено Емський указ царя Олександра ІІ.

Виконання цього завдання також можливо шляхом виключення. Собор руських вчених, товариство «Просвіта», Наукове товариство ім. Т. Шевченка – це товариства, які у ХІХ ст. діяли на теренах західноукраїнських земель. Лише Південно-Західне відділення російського географічного товариства існувало на теренах Наддніпрянської України, що перебувала під владою Російської імперії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст. Політизація національного руху й утворення перших політичних партій: Русько-української радикальної партії (РУРП), Української національно-демократичної партії (УНДП), Української соціал-демократичної партії (УСДП).

Завдання спрямоване на перевірку знання перебігу подій, пов’язаних із політизацією українського національного руху на західноукраїнських землях. Радикальна течія в українському русі була першої, що утворила політичну партію – Русько-українську радикальну партію. Це відбулося в 1890 р. Засновниками цієї партії були І.Франко і М.Павлик.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Земельна реформа П. Столипіна та її вплив на Україну.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причиново-наслідкові зв’язки на основі знання заходів і суті Столипінської аграрної реформи.

Реформа передбачала підвищення ефективності сільського господарства, збільшення його товарності; розв’язання проблеми аграрного перенаселення та створення соціальної опори самодержавства на селі. Цією опорою мало стати заможне селянство. Відповідно заходи реформи спрямовувалися в русло створення сприятливих умов для нього. Одним зі способів стало заохочення виходу з селянської общини, виділення відрубів і заснування хуторів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Вплив української греко-католицької церкви на піднесення національної свідомості населення Західної України. А. Шептицький.

Завдання передбачає знання постаті митрополита УГКЦ А. Шептицького, який очолив церкву в 1901 р. і перебував на цій посаді до своєї смерті у 1944 р.

Завдяки А.Шептицькому церква перетворилася на моральний авторитет українського руху, стала його опорою.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії на початку ХХ ст. Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Україна в Першій світовій війні. Територіально-політичні плани і наміри ворогуючих держав щодо українських земель.

Завдання спрямоване на перевірку знання адміністративно-територіального поділу територій розселення українського етносу.

На початку ХХ ст. українські землі перебували в складі Російської та Австро-Угорської імперій.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні у 1917 – на початку 1918 р.

Завдання передбачає знання хронологічних рамок подій. У цьому випадку – періоду діяльності Української Центральної Ради (УЦР).

Створення УЦР пов’язано з явищем Української революції, яка почалася у 1917 р. УЦР проіснувала до гетьманського перевороту 1918 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. «Київська катастрофа». Українська галицька армія.

Завдання передбачає знання воєнно-політичного становища в Україні влітку 1919 р.

У цей час Українська Народна Республіка і Західна область УНР опинились у вкрай складному становищі. Їхні збройні формування Армія УНР і УГА контролювали лише незначну частину території на Поділлі (17 липня 1919 р. УГА залишила територію ЗУНР під тиском польської армії). У цей час над Україною намагалися встановити владу Червона армія радянської Росії, Біла армія генерала А. Денікіна. Частину українських земель захопили Польща та Румунія. У південних портах України хазяйнували війська Антанти. По всій території України діяли селянські повстанські загони, які іноді вступали в ситуативні союзи то з більшовиками, то з владою УНР.

Натомість у середині літа склалися сприятливі умови для розгортання наступу українських армій по звільненню території від ворогів. Влада більшовиків була зруйнована могутнім селянським повстанням, а Червона армія зазнала поразки від Білої армії генерала А.Денікіна. Об’єднані українські армії діяли згідно зі стратегією: звільнити територію Наддніпрянської України, а потім, спираючись на її ресурси, звільнити територію Західної України.

У середині літа УГА розгорнула наступ на Київ, а Армія УНР – на Одесу. Спочатку наступ розгортався успішно. УГА, завдавши поразки Червоній армії, вступила в Київ. Проте одночасно, з іншого боку, до Києва вступила Біла армія. Вона завдала поразки українським арміям, які були змушені відступити на Захід. Тобто похід українських армій на Київ влітку 1919 р. завершився «Київською катастрофою». Таким чином, наступ під гаслом «На Львів через Київ!» здійснювала Українська галицька армія (УГА).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Більшовицький режим в Україні.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки здійснення владної політики.

Для ідентифікації того, який уряд здійснював зазначену в джерелі політику, слід звернути увагу на відповідні словосполучення-маркери «довели країну до страхітливого стану», «голод охопив усю країну», «зруйнували природний зв’язок товарообміну між містом і селом», «силовим відчуженням, реквізиціями за допомогою каральних загонів…», які чітко вказують на здійснювані радянською владою заходи «воєнного комунізму» (ліквідація приватної власності, грошей, запровадження продрозверстки і прямого продуктообміну тощо).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Неп в УСРР. Неп та її складові, процес стабілізації економічного і соціального життя в Україні.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причиново-наслідкові зв’язки на основі розуміння сутності змін, зазначених у його умові.

Як зазначено в умові, ці зміни стали результатом здійснення в республіці нової економічної політики (1921–1929 рр.). Ця політика передбачала відхід від політики «воєнного комунізму» з його продовольчою розкладкою (продрозверсткою), зрівняльною оплатою праці і загальною трудовою повинністю та іншими заходами. Неп передбачала відновлення елементів ринкової економіки і частково приватної власності.

Відповідь – Г.