ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

За портретними рисами на фото можна впізнати Івана Котляревського.

Котляревський Іван (1769–1838) – письменник, драматург, перший класик нової української літератури. Близько 1794 року розпочав писати «Енеїду» – перший твір нової української літератури, що знаменував остаточне витіснення старої книжної мови народною. Став одним із зачинателів українського національного відродження.

З’ясувавши історичну постать, слід проаналізувати наведені історичні джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – Іван Котляревський.

Лише у джерелі Б маркери – «З його ім’ям пов’язаний поворот до нового літературного і культурного розвитку», «Його славу… доповнює слава «батька» українського театру...» – указують на постать Івана Котляревського.

Маркери у джерелі А вказують на Михайла Коцюбинського, В – Тараса Шевченка, Г – Григорія Сковороду.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

Закріпачення селянства на українських землях, що входили до складу Російської імперії, відбулося 1783 року – це ХVІІІ ст.

• 3 травня 1783 року – видано указ, який офіційно забороняв селянам Лівобережжя та Слобожанщини переходити від одного власника до іншого. Це фактично означало запровадження кріпосного права.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Оприлюднення цитованого документа спричинила Коліївщина.

Коліївщина (1768 р.) – це найпотужніше народне повстання на Правобережній Україні, яке стало кульмінацією гайдамацького руху. Воно поєднало в собі соціальну боротьбу селян проти кріпацтва, національно-визвольну боротьбу проти польського панування та релігійний захист православ'я.

Російська імперія спочатку підігрувала повстанцям, щоб послабити Польщу. Проте, коли рух став занадто радикальним і антикріпосницьким, Катерина II наказала армії втрутитися.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Дії загони опришків на чолі з Олексою Довбушем охоплювали територію Прикарпаття і Карпат, що перебували на той час (перша половина ХVІІІ ст.) під владою Речі Посполитої.

Опришки — це учасники народно-визвольного руху на західноукраїнських землях (Галичина, Буковина, Закарпаття), який тривав із XVI до середини XIX століття.

Олекса Довбуш (1700–1745) — найславетніший ватажок карпатських опришків, який став символом незламності та боротьби за справедливість на західноукраїнських землях.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст. Пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва.

На фото зображено скульптурну групу святого Юрія Змієборця на фасаді собору святого Юра у Львові (скульптор Йоган-Георг Пінзель).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

У другій половині XVII ст. в Лівобережній Гетьманщині привілейований стан суспільства формувався переважно з козацької старшини і православної шляхти.

Після подій Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького відбулися докорінні зміни у соціальній структурі українського суспільства:

• Козацька старшина стала новою політичною та економічною елітою, поступово перебираючи на себе функції та привілеї, які раніше належали польській шляхті.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Відповідно до умов Андрусівського перемир’я (1667 рік) Запорозька Січ була підпорядкована московському царю і польському королю.

Запорозька Січ потрапляла під сумісну протекцію (спільне володіння) обох держав — Московського царства та Речі Посполитої.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Події, про які йдеться в уривку, спричинило укладення Віленського перемир’я (1656 р.).

• Уривок описує спільний похід козацького війська (під проводом наказного гетьмана Антіна Ждановича) із трансільванським князем Дьордем II Ракоці ("угорцем Ракочієм") проти Польської держави (Речі Посполитої). Цей похід відбувся на початку 1657 року.

• Цей похід був частиною плану розподілу Речі Посполитої, закріпленого Раднотським договором (грудень 1656 р.), до якого Гетьманщина приєдналася разом зі Швецією та Трансільванією.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Перша переможна битва козацького війська в союзі з кримськими татарами в ході війни відбулася у квітні-травні 1648 року на Жовтих Водах.

Жовті Води (травень 1648 р.): Це була перша велика перемога козаків на чолі з Богданом Хмельницьким над авангардним загоном коронного війська. Ця битва стала потужним сигналом для початку масового повстання.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.).

Морські походи запорозьких козаків на початку XVII ст., особливо під проводом Петра Конашевича-Сагайдачного, були спрямовані проти Османської імперії та її васала — Кримського ханства.

Зрештою ці походи призвели до Хотинської війни між Османською імперією і Річчю Посполитою. У вирішальній битві під Хотином 1621 року козацько-польське військо завдало поразки османам.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

На картосхемі зображено зміни підпорядкування українських земель у результаті укладення Люблінської унії 1569 року. 

Люблінська унія (1569 р.) передбачала перехід Волині, Київщини, Брацлавщини та Підляшшя від ВКЛ до складу Польської Корони. Це найточніше відповідає географії заштрихованих територій (Київ, Брацлав, Луцьк, Чернігів).

Правильна відповідь – В.

ТЕМИ: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала. Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

В уривку з історичного джерела йдеться поділ галицько-волинської спадщини між Польщею та Литвою.

Уривок описує події, пов'язані з Війною за галицько-волинську спадщину (1340–1392 рр.).

Контекст: Після смерті останнього галицько-волинського князя з династії Романовичів, Юрія II Болеслава (1340 р.), його землі стали об'єктом зазіхань сусідніх держав, насамперед Польщі (в особі Казимира III) та Великого князівства Литовського (в особі Любарта Гедиміновича).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав      (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

Одним із наслідків поширення магдебурзького права на українських землях у XIV–XVI ст. був захист населення міст від сваволі великих землевласників.

Магдебурзьке право – норми права, за якими міста звільняли від керування і суду великих землевласників (приватні міста) або підпорядкування центральній адміністрації (державні міста) і створювали органи місцевого самоврядування. Виникло в ХІІІ ст. в німецькому місті Магдебурзі. На українських землях існувало з ХІV–ХІХ ст.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Боярами називали представників правлячого стану в Київській Русі, які займали друге після князів панівне становище в державі.

Бояри – панівний (поряд із князями) прошарок людності Київської Русі й середньовічної України.

Правильна відповідь – Г.