ТЕМА: Україна в умовах незалежності. «Революція Гідності».

Шарж — це різновид карикатури, у якому зберігається подібність з об’єктом зображення, сатиричні тенденції поступаються перед м’яким, доброзичливим гумором. Отже, зображене джерело треба аналізувати як карикатуру. Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури.

У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, шарж, відповідно до умови завдання, присвячений подіям Революції гідності. На це вказують барикада з автомобільних шин, студент і Прапор України.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава.

Встановлення відповідності між іменами князів і подіями Київської Русі:

• 1. Ігор — Б) загибель руського флоту від «грецького вогню». Князь Ігор здійснив невдалий похід на Візантію в 941 році, під час якого його флот був спалений візантійцями за допомогою "грецького вогню" — таємничої горючої суміші.

• 2. Ольга — Г) організація погостів та запровадження системи уроків. Після вбивства свого чоловіка, князя Ігоря, древлянами, Ольга провела адміністративно-фінансову реформу. Вона встановила "уроки" (розмір данини) та "погости" (місця для її збору), що впорядкувало систему оподаткування.

• 3. Святослав — В) розгром Хозарського каганату. У 965 році князь Святослав здійснив грандіозний похід, в результаті якого було знищено Хозарський каганат. Ця перемога відкрила Русі шлях до торгівлі та нових земель на сході.

• 4. Олег — Д) об'єднання північних та південних руських земель. У 882 році князь Олег захопив Київ, убивши Аскольда і Діра. Він переніс столицю до Києва, тим самим об'єднавши північні та південні землі східних слов'ян і створивши єдину державу — Київську Русь.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу.

1-Г. 1648 рік: Рік тріумфальних перемог, включно з Корсунською та Пилявецькою битвами.

2-А. 1649 рік: Завершення першого етапу війни Зборівською битвою та підписанням Зборівського договору.

3-Д. 1651 рік: Рік трагічної поразки під Берестечком, що призвела до Білоцерківського договору.

4-Б. 1652 рік: Перемога під Батогом, яка відновила військову міць Гетьманщини та скасувала умови Білоцерківського договору.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Українські землі першої половини ХVІІ ст. Морські походи козаків. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр. Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. «Руїна». Українські землі в другій половині XVIII ст. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів.

• 1 – А: Козацько-селянські повстання 1620-х – 1630-х рр. — «Тарасова ніч». У поемі описано переможну битву козаків під проводом Тараса Федоровича (Трясила) проти польського війська під Переяславом у 1630 році.

• 2 – Д: «Коліївщина» — «Холодний Яр». У цьому творі (а також у поемі «Гайдамаки») Шевченко звертається до подій найбільшого гайдамацького повстання 1768 року, центром якого був Холодний Яр.

• 3 – Г: «Руїна» — «Чигрине, Чигрине...». Вірш сповнений болю за занепад колишньої гетьманської столиці та втрату державної незалежності в період міжусобиць і розколу України у другій половині XVII ст.

• 4 – В: «Доба героїчних походів» — «Гамалія». Твір оспівує морські походи запорожців на турецькі фортеці (зокрема на Скутар) для визволення побратимів із неволі, що було характерним для початку XVII ст.

Відповідь: 1–А, 2–Д, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Розвиток національного руху. П. Куліш.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Розвиток громадівського руху. М. Драгоманов, П. Чубинський. Культура України в другій половині XIX – початку XX ст. Піднесення української культури. Розвиток музичного мистецтва. М. Лисенко.

На першому фото зображено Миколу Лисенка – композитора, етнографа, учасника громадівського руху, автора опери «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Тарас Бульба», «Енеїда».

Друге фото належить Михайлу Драгоманову – публіцисту, одному з організаторів «Старої громади», Вільної української друкарні в Женеві, видавцю першого українського політичного журналу «Громада».

На третьому фото – Пантелеймон Куліш – історик, член Кирило-Мефодіївського братства, автор першого українського історичного роману «Чорна рада».

На четвертому – Павло Чубинський – етнограф, фольклорист, один з видавців журналу «Основа», автор вірша «Ще не вмерла Україна…».

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу. Гетьманський переворот і утворення Української Держави. Прихід до влади Директорії.

Оприлюднення 14 листопада 1918 р. «федеративної грамоти» гетьмана П. Скоропадського призвело до початку антигетьманського повстання на чолі з Директорією.

Підписання Брестського мирного договору 9 лютого (27 січня) 1918 р. дало змогу УЦР за допомогою німецьких військ вигнати більшовицькі війська і відновити свою владу в Україні.

Скликаний Трудовий конгрес України 23–28 січня 1919 р. своїм рішенням визнав Директорію вищою владою України.

Всеукраїнський з’їзд хліборобів 29 квітня 1918 р. проголосив П. Скоропадського гетьманом України.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Поняття та терміни: «операція «Вісла», «ждановщина», «космополітизм», «лисенківщина». Україна в умовах десталінізації. Поняття та терміни: «політична реабілітація», «відлига», «раднаргоспи», «шістдесятники». Україна в період загострення кризи радянської системи. Поняття та терміни:«номенклатура», «дефіцит», «самвидав», «правозахисник». Україна в умовах незалежності. Поняття та терміни: «антитерористична операція (АТО)», «тимчасово окупована територія».

Завдання вимагає продемонструвати вміння віднайти ті ключові поняття, які відповідають періодам, вказаним у першій колонці. Деякі поняття мають чітку хронологічну прив’язку. Наприклад: «Операція «Вісла» (1947 р.), раднаргосп (1957 р.), «шістдесятники», АТО (2014–2016 рр.), що допоможе віднайти ключ для розв’язання завдання.

Періоду післявоєнній відбудові (1945 – початок 1950-х рр.) відповідають поняття: «операція «Вісла», «ждановщина», «космополітизм», «лисенківщина».

Періоду політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.) відповідають поняття: «відлига», «політична реабілітація», «раднаргоспи», «шістдесятники».

Періоду загострення кризи радянської системи (середина 1960-х – початок 1980-х рр.) відповідають поняття: «самвидав», «номенклатура», «дефіцит», «правозахисник».

Періоду України в умовах незалежності (1991 р. – початок ХХІ ст.) відповідають поняття: «приватизація», «тимчасово окупована територія», «антитерористична операція (АТО)».

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.).

Пояснення:

1. Б. Битва на річці Сині Води (1362 р.): Ця битва є найранішою. Після перемоги литовсько-руських військ на чолі з Ольгердом територія Київщини та значної частини Поділля була остаточно звільнена з-під монголо-татарського панування, і ці землі увійшли до складу Великого князівства Литовського.

2. Г. Укладення Кревської унії (1385 р.): Укладена між Великим князівством Литовським та Королівством Польським, що започаткувало процес об'єднання двох держав і вплинуло на подальшу долю українських земель.

3. А. Ліквідація Київського удільного князівства (1471 р.): Після смерті князя Семена Олельковича Великий князь Литовський Казимир IV Ягеллончик ліквідував Київське князівство, перетворивши його на воєводство.

4. В. Перша згадка про українських козаків у писемних джерелах (1489 р.): Найпізніша подія. Ця згадка міститься в "Польській хроніці" Марціна Бєльського і пов'язана з набігами татар і діями козаків.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Дмитро Вишневецький. Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний. Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. І. Сірко. Українські землі в другій половині XVIII ст. П. Калнишевський

1–А Дмитро Вишневецький уславився походами проти Османської імперії, вважається засновником Запорозької Січі – середина ХVІ ст.

2–Б Петро Конашевич-Сагайдачний теж уславився походами проти Османської імперії в добу «героїчних походів», очолював козаків під час походу на Москву в 1618 р., під час Хотинської битви 1621 р. Завдяки його діяльності козацтво фактично перетворилося на регулярне військо і стало захисником православної церкви.

3–Г Петро Калнишевський – останній кошовий отаман Запорозької Січі. Уславився під час російсько-турецьких війн ХVІІІ ст. Після знищення Січі в 1775 р. тривалий час був в ув’язненні в Соловецькому монастирі.

4–В Іван Сірко – найвідоміший отаман Запорозької Січі другої половини ХVІІ ст. Уславився переможними походами в Крим.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Голод у південних губерніях УСРР. Радянська модернізація України. Радянська модернізація в Україні. Україна під час Другої світової війни. Встановлення нацистського окупаційного режиму. Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Відбудова промисловості.

Перш за все, варто підкреслити, що агітаційний плакат за своєю природою є повідомленням. Але повідомленням, зробленим певною мовою, яка відрізняється від мови статті в газеті або мови роману чи повісті. Повідомленням зі своїм набором символів, навантажених певними смислами. Кожен плакат щось значить. Аби зрозуміти, що він значить, необхідно володіти мовою плаката. Але складність у тому, що, якщо навчання сприйняття художньої мови – річ нормальна та необхідна, то відносно агітації – зовсім навпаки. Її мову ніде не вивчають, вона є відомою, загальновживаною та інтуїтивно зрозумілою. Тому в агітації немає місця складним образам, які вимагають естетичного сприйняття, багатошарової інтерпретації. ЇЇ завдання – бути простою, зрозумілою, ефектною та ідеологічно впливати, переконувати свого адресата.

Своєрідним алгоритмом аналізу агітаційно-пропагандистського плакату є відповіді на запитання:

• Що треба визначити (ідентифікувати) за плакатом (персонаж, епоха, явище, процес, подія, рік події тощо)?
• Які персонажі, предмети, речі, зображені на плакаті, пов’язані з предметом ідентифікації та дозволять його впізнати?
• Чи є на плакаті якась текстова інформація, яка допомагає здійснити ідентифікацію?

Предмети ідентифікації в завданні – події різних епох радянської історії. Мета ідентифікації – встановлення послідовності створення плакатів.

На першому плакаті під гаслом «Боєць. Україна чекає на тебе!» зображено жінку, прикуту до стовпа з написом німецькою мовою «Kiew», яка символізую окуповану України. Отже, цей плакат створено в роки радянсько-німецької війни (1941–1945 рр.).

На другому плакаті під гаслом «Відбудуємо на славу!» зображено жінку в робочому одязі з лопатою, яка впевнена у світлому майбутньому. Отже, цей плакат створено в роки повоєнної відбудови (1945 – початок 1950-х рр.).

На третьому під гаслом «Будуй заводи-гіганти. Купуй 3-й займ індустріалізації!» зображені новобудови п’ятирічок. Отже, цей плакат створено в 1930-ті роки.

На четвертому плакаті зображені окраєць хліба, миска супу, кухоль молока, а на задньому плані велика кількість страждаючих від голоду. Цей плакат створений у 1921–1922 рр., бо голод у цей час, на відміну від Голодомору 1932–1933 рр. і голоду 1946–1947 рр. радянська влада не приховувала.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Виникнення дисидентського руху наприкінці 1950 – початку 1960-х рр. Україна в період загострення кризи радянської системи. Кадрові зміни в політичному керівництві УРСР. Опозиційний рух. П. Шелест. Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Початок «перебудови».

Перший уривок джерела пов’язаний з діяльністю Української Гельсінської групи (1976 р.)

Другий є партійною критикою книги Шелеста «Україно наша Радянська!», що стало приводом зняття його з посади Першого секретаря ЦК КПУ в 1972 р.

Третій документ відображає період перебудови (1985-1991 рр.).

Четвертий – уривок програми УРСС, однієї з перших дисидентських організацій (1959–1961 рр.)

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича.

Влада князя Данила Романовича напередодні монгольської навали на Русь (1239 р.) поширювалася на землі таких князівств:

4 Волинського

5 Галицького

7 Київського

У 1239 р. Данило Галицький разом зі своїм братом Васильком завершив відновлення спадщини свого батька Романа Мстиславича, який на початку ХІІІ ст. поширював владу на Волинське, Галицьке та Київське князівства. Також фактично він контролював і Переяславське князівство.

Відповідь: 4 5 7.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи. Перебіг подій національно-визвольної акції гетьмана І. Мазепи. Українські землі, що входили до складу різних держав у зазначений період; території, підвладні гетьманам Лівобережної України.

Картосхема дає змогу:

• 3 – Визначити межі територій, охоплених козацьким повстанням на чолі з С. Палієм. На карті жирною лінією виділено район на Правобережжі (навколо Фастова, Білої Церкви, Брацлава). Це територія повстання Семена Палія (1702–1704 рр.), який прагнув визволити ці землі з-під влади Речі Посполитої та об'єднати їх з Гетьманщиною.

• 5 – Визначити хід бойових дій Північної війни на українських землях. На схемі зображено стрілки руху військ (шведських та російських) у 1708–1709 роках. 

• 7 – Окреслити території, на які поширювалася влада гетьмана І. Мазепи. Карта відображає Лівобережну Гетьманщину та Слобожанщину, а також вказує на поширення впливу гетьмана на Правобережжя після придушення повстання Палія (коли Мазепа фактично об'єднав обидва береги Дніпра під своєю булавою у 1704–1708 рр.).

Відповідь: 3, 5, 7.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні.

Аналіз запропонованих відповідей дає такий результат. Реформи 1860-х-1870-х рр. у Російській імперії сприяли завершенню промислового перевороту (реформи усунули феодальні пережитки, відкривши шлях до прискореної модернізації країни), формуванню ринку вільнонайманої праці (селяни отримали особисту свободу), широкому долученню селян до підприємницької діяльності та торгівлі (завдяки отриманню громадянських прав та особистої свободи).

Відповідь: 1 3 7.