ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «необхідність підняття загального повстання в Україні», «польовий повстанський штаб приступив до підготовчих заходів щодо його організації», «пустити два відділи: південний – на Поділля, північний – на Волинь», «у Першій повстанській групі під керуванням командира І групи генерал-хорунжого Гулого» – чітко вказують на Другий зимовий похід Армії УНР (жовтень – листопад 1921 року).

Метою походу було піднятття антибільшовицького збройного повстання на Правобережній Україні, створення бази для визволення від більшовицької окупації.

Сили українських повстанців були згруповані у три групи. Волинська група – головні сили (майже 800 бійців під командуванням генерала Юрія Тютюнника). Бессарабська група (300 бійців під командуванням генерала Андрія Гулого-Гуленка). Подільська група (400 бійців під командуванням полковника Михайла Палія, згодом – полковника Сергія Чорного).

Радянська сторона була добре поінформована про похід і прагнула заманити повстанців якомога далі від польського й румунського кордонів, оточити і знищити. Повстанці, які стали успішно просуватися вглиб України, усвідомили небезпеку. До того ж стало зрозуміло, що більшовики на осінь 1921 року вже розгромили більшість повстанських осередків на Правобережжі, і рейд втратив сенс.

Більшість повстанців змогли уникнути оточення і відступили на територію Польщі й Румунії. Проте частина Волинської групи була оточена й потрапила в полон. Після рішучої відмови перейти на службу до окупаційної Червоної армії 359 бійців Української Повстанської Армії 21 листопада 1921 року було розстріляно під містечком Базар (Житомирщина).

Другий Зимовий похід частин Армії УНР став останньою героїчною спробою українських національно-державних сил відкритим військовим шляхом здобути незалежність України в ході боротьби за державність 1918–1921 років.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

За портретними рисами на фото можна впізнати Костя Левицького – співзасновника Української національно-демократичної партії, голову Державного секретаріату Західноукраїнської Народної Республіки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Початок Української революції.

Ключові зображення, словосполучення-маркери в джерелі – прапор, військові в одностроях російської армії часів Першої світової війни, бойовий прапор, Перший український імені Богдана Хмельницького козацький полк, 1917 – чітко вказують на процес українізації частин російської армії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Маркери в джерелі – «Відозва Загальної української ради», «завзялася російська імперія загарбати українські землі Австро-Угорщини», «Уже другий раз у часи цієї війни насувається на українські землі Австро-Угорщини російський наступ», «Другий раз українське населення Галичини, Буковини й північно-східної Угорщини попадає в огонь національного й релігійного переслідування з боку Росії» – чітко вказують на 1916 рік, коли російська армія здійснила «Брусиловський прорив» і знов окупувала частину Східної Галичини, Північної Буковини.

Цією відозвою ЗУР, яку утворено1915 року, засвідчувала свою лояльність до влади Австро-Угорщини і своє негативне ставлення до російської окупації.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Маркери в джерелі – «Відозва Загальної української ради», «завзялася російська імперія загарбати українські землі Австро-Угорщини», «Уже другий раз у часи цієї війни насувається на українські землі Австро-Угорщини російський наступ», «Другий раз українське населення Галичини, Буковини й північно-східної Угорщини попадає в огонь національного й релігійного переслідування з боку Росії» – чітко вказують на 1916 рік, коли російська армія здійснила «Брусиловський прорив» і знов окупувала частину Східної Галичини, Північної Буковини.

Цією відозвою ЗУР, яку утворено1915 року, засвідчувала свою лояльність до влади Австро-Угорщини і своє негативне ставлення до російської окупації.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Маркери в джерелі – «Відозва Загальної української ради», «завзялася російська імперія загарбати українські землі Австро-Угорщини», «Уже другий раз у часи цієї війни насувається на українські землі Австро-Угорщини російський наступ», «Другий раз українське населення Галичини, Буковини й північно-східної Угорщини попадає в огонь національного й релігійного переслідування з боку Росії» – чітко вказують на 1916 рік, коли російська армія здійснила «Брусиловський прорив» і знов окупувала частину Східної Галичини, Північної Буковини.

Цією відозвою ЗУР, яку утворено1915 року, засвідчувала свою лояльність до влади Австро-Угорщини і своє негативне ставлення до російської окупації.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Серед запропонованих варіантів правильні відповіді такі:

• різке соціальне розшарування в суспільстві (різке зубожіння населення, поява заможного прошарку суспільства);
• стрімке зростання тіньової економіки (становила понад 50 %);
• лібералізація цін (упроваджена 1992 року).

Правильна відповідь: 3, 5, 7.

ТЕМА: Початок Української революції.

Аналіз картосхеми дає змогу визначити обриси території УНР кінця 1917 – початку 1918 років. Заштрихована територія була приєднана до УНР за умовами Берестейського (Брестського) миру (січень 1918 р.). Позначена лінія фронту була зафіксована перемир’ям у грудні 1917 року. Тобто картосхема дає змогу визначити правильні відповіді:

• показати лінію просування німецьких й австро-угорських військ на Східному фронті на кінець 1917 року;
• визначити кордони Української Народної Республіки згідно з Третім Універсалом Української Центральної Ради;
• указати територію, що увійшла до складу Української Народної Республіки за умовою Брестського мирного договору.

Правильна відповідь: 2, 6, 7.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

У другій половині XVIII ст. на Лівобережній і Слобідській Україні відбувалися соціально-економічні зміни:

2. Запровадження кріпацтва: Процес поступового обмеження свободи селян завершився указом Катерини II від 3 травня 1783 року, який юридично закріпив кріпосне право на Лівобережжі та Слобожанщині.

4. Роздавання російському дворянству земель Війська Запорозького: Після ліквідації Нової Січі у 1775 році запорозькі землі («Вольності Війська Запорозького») почали активно роздавати російським вельможам, генералам та іноземним колоністам.

7. Зрівняння в правах козацької старшини з російським дворянством: У 1785 році було видано «Жалувану грамоту дворянству», згідно з якою українська шляхта та козацька старшина отримували права і привілеї російського дворянства, що забезпечило їхню лояльність імперії.

Правильна відповідь: 2, 4, 7.

ТЕМА: Київська держава.

Рисами, притаманними розвитку Київського князівства в другій половині ХІІ – на початку ХІІІ ст., були:

2. Політична нестабільність. За сто (приблизно) років змінилося 47 князів;

3. Центр релігійного життя Русі. У Києві розташовано найбільші релігійні святині – собори, церкви, монастирі;

4. Один із найрозвиненіших і густонаселених регіонів Русі. Окрім Києва, у якому проживало близько 50 тис. чоловік (на той час одне з трьох найбільших міст Європи), у князівстві нараховували близько 70 міст і містечок із населенням 1–4 тис. осіб).

Правильна відповідь: 2, 3, 4.

ТЕМИ: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Україна в роки Другої світової війни. Україна в перші повоєнні роки.

Словосполучення-маркери й образи у джерелі А – «Сто тисяч червоноармійців – на фронт соціалістичної перебудови села!», п’ять сюжетів, які показують переваги колективної праці, колгоспного будівництва – указують на період кінця 1920 – початку 1930-х років, коли здійснювали суцільну колективізацію.

Словосполучення-маркери та образи у джерелі Б – «Продовольчий податок – це махове колесо державного механізму», «продподаток», візуальні образи спрямування доходів з податків – указують на час реалізації нової економічної політики 1921–1929 років.

Словосполучення-маркери у джерелі В – «На трактор дівчини сідають сміло, дають бійцям упевнений наказ: «Фашистів бийте хоробро й уміло, а ми попрацюємо за вас!» – указують на часи німецько-радянської війни (1941–1945 роки).

Словосполучення-маркери й образи у джерелі Г – «Цілину піднімемо!» – указують на заклик, який з’явився в СРСР 1954 року.

Правильна відповідь: БАВГ.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття. Українські землі у складі Російської імперії у другій половині ХІХ століття.

Кирило-Мефодіївське братство – 1846–1847 роки.

«Руська трійця» – 1833–1837 роки.

Братство тарасівців – 1892 рік.

Стара Київська громада – 1860–1870-ті роки.

Правильна відповідь: БАГВ.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Правильна послідовність подій першої половини XVIII ст.:

1 – Г (Полтавська битва). 1709 рік Вирішальна битва Північної війни, у якій війська Петра I перемогли шведську армію Карла XII та козацькі полки Івана Мазепи.

2 – В (ухвалення Конституції П. Орлика). 1710 рік Документ «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» був ухвалений у Бендерах після смерті Івана Мазепи під час обрання Пилипа Орлика гетьманом в еміграції.

3 – Б (утворення Першої Малоросійської колегії). 1722 рік Орган російської імперської влади, створений Петром I для контролю за діяльністю гетьмана (Івана Скоропадського) та управління українськими землями, що стало початком серйозного обмеження автономії.

4 – А (заснування Нової (Підпільненської) Січі). 1734 рік Остання Запорозька Січ, заснована козаками з дозволу російського уряду на річці Підпільній після їхнього повернення з-під протекторату Кримського ханства.

Правильна відповідь: ГВБА.

ТЕМА: Київська держава.

Правильна послідовність подій:

Б. Утвердження в Києві князівської династії Рюриковичів (882 рік): Князь Олег захопив Київ, убив Аскольда і Діра та оголосив Київ столицею, об'єднавши північні та південні землі східних слов'ян. 

Г. Запровадження християнства як державної релігії (988 рік): Князь Володимир Великий здійснив релігійну реформу, що мала вирішальне значення для інтеграції Русі у європейську цивілізацію та зміцнення князівської влади.

В. Створення першого писаного збірника норм руського права (Початок ХІ ст., бл. 1016 р.): Ярослав Мудрий уклав першу частину кодексу "Руська Правда" ("Правда Ярослава"), що стало основою для формування єдиної правової системи держави.

А. Ухвалення принципу престолонаслідування: «кожен хай держить отчину свою» (1097 рік): Рішення, ухвалене на Любецькому з'їзді князів, яке формально закріпило принцип феодальної роздробленості й переходу до вотчинного володіння землями.

Правильна відповідь: БГВА.