ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Завдання скеровано на перевірку знання учасниками тестування дат історичних подій.

Аналіз змісту наведених у завданні уривків з історичних джерел засвідчує, що всі вони стосуються діяльності галицько-волинського князя Данила Романовича в різні періоди його діяльності. Прочитавши фрагменти історичних джерел, зрозумівши їхню суть і знайшовши маркери – певні слова й словосполучення – можна правильно визначити дати, що відповідають змісту цих уривків.

У варіанті відповіді А йдеться про князя Данила: топонім Галич і словосполучення «прийняв стіл батька» указують на початок правління Данила Романовича.

Слова «Папа», «скіпетр», «корона», «королівство» у варіанті відповіді Б свідчать, що йдеться про отримання корони від Папи Римського князем Данилом Романовичем.

Назва річки Калка у варіанті відповіді В указує на першу зустріч руських князів із монголами.

У варіанті відповіді Д згадано хана Батия і взяття монголами Києва – подію 1240 року. Цієї дати немає в лівій частині, отже варіант Д є зайвим.

Правильна відповідь: 1–В, 2–А, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

На початку ХХ століття українські землі входили до складу двох держав – Російської імперії й Австро-Угорської монархії. Це означає, що причина зростання трудової еміграції українців буде характерною як для тих, що жили під Австро-Угорщиною, так і для населення українських земель підросійської України. Українське населення переважно було селянським, тож украй неохоче йшло працювати в міста. Та попри селянські реформи, проведені владою, більшість селянських родин відчували брак земельних наділів, що й було однією з причин зростання трудової еміграції українців на початку ХХ століття.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900-1914 роках.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку знання учасниками тестування низки персоналій, зокрема й  тих осіб, чиї прізвища наведено в завданні:

• Петро Валуєв, міністр внутрішніх справ Російської імперії, видав таємне розпорядження (Валуєвський циркуляр 1863 року) для територіальних цензурних комітетів, у якому наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою.
• Богдан Ханенко – український колекціонер старовини й творів мистецтва, меценат, промисловець.
• Петро Столипін, російський державний діяч, прем’єр-міністр у 1909–1911 роках, автор аграрної реформи, зокрема указу від 9 листопада 1906 року «Про доповнення деяких постанов чинного закону, який стосується селянського землеволодіння і землекористування». Суть указу полягала в тому, що кожний домогосподар, який володів надільною землею на общинному праві, міг у будь-який час вимагати закріплення за собою в приватну власність частини землі, яка йому належить. 
• Василь Симиренко – український промисловець, інженер-конструктор і технолог у галузі цукроваріння, визначний меценат української культури, видавець.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 роках.

Обов’язковість в освіті як зараз, так і на початку ХХ століття визначено державною структурою. До кінця Першої світової війни Польща й Галичина були у складі Австро-Угорської монархії. Тому на початку ХХ століття німецька мова була обов’язковою для вивчення в школах на цих територіях.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку вміння учасників тестування візуально розпізнавати низку персоналій, зокрема й  ті, чиї зображення наведено в завданні:

• А – Маркіян Шашкевич, письменник, поет, духовний просвітитель, натхненник національного пробудження Галичини;
• Б – Агатангел Кримський, український історик, письменник і перекладач, один з організаторів Академії наук України;
• В – Володимир Антонович, історик, археолог, археограф, етнограф, нумізмат і громадсько-політичний діяч, член-кореспондент Петербурзької АН, фундатор київської школи істориків;
• Г – Михайло Вербицький, священик, композитор, автор мелодії національного гімну, хоровий диригент.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку не лише знання дат історичних подій, а й розуміння понять і термінів.

В уривку історичного джерела маркером, що вказує на правильну відповідь є слово «тимчасовозобов’язаний». Тимчасовозобов’язані селяни – становище селян після скасування в Російській імперії кріпосного права. Тимчасовозобов’язані селяни отримували особисту свободу (до цього вони були власністю поміщика), а також у власність садибу і польовий наділ землі, які вони мусили викупити, і після чого переходили в становище «селянина-власника». У 1883 року категорію «тимчасово зобов’язаних селян» у Росії скасовано.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України кінця XVIII століття – першої половини ХІХ століття.

В умові завдання безпосередньо зазначено місце («ополячений край Західної Росії») й опосередковано – дату події (період керування Сергієм Уваровим міністерством освіти Російської імперії, 1833–1849). Тож його розв’язання ґрунтується на знанні географії й хронології історичних подій.

Після польського повстання 1830 року імперський уряд вирішив об’єднати західні губернії, що колись належали Речі Посполитій – Правобережну Україну, Білорусію і Литву – і русифікувати їх. Тож із-поміж варіантів відповіді потрібно вибрати вищий навчальний заклад на Правобережжі. Ним є Київський університет, історію якого започатковано 8 листопада 1833 року, коли було підтримано подання міністра освіти С. Уварова про заснування в Києві Імператорського Університету Св. Володимира. Цей виш відкрито 1834 року переважно заради того, щоби замінити закриті нещодавно польські навчальні заклади – Кременецький ліцей і Віленський університет. Інші причини відкриття нового університету полягали в необхідності боротьби з польським культурним впливом на Правобережній Україні й посиленні русифікації краю, на чому й наголошено в наведеному уривку історичного документа.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

Завдання скеровано на перевірку знання учасниками тестування дат історичних подій.

В умові зазначено 1772 рік – дату першого поділу Речі Посполитої. У Петербурзі 5 серпня 1772 року повноважними представниками Пруссії, Австрії й Росії підписано договір про поділ польських земель. Згідно з ним Пруссія забрала Помор’я, Куяви й частину Великопольщі, Австрія – Малопольщу й Галичину, Росія – Східну Білорусь і частину Лівонії (Інфлянти).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку знання учасниками тестування низки персоналій, зокрема й історичних діячів, про яких ідеться в завданні. Автор «Чорної ради» – Пантелеймон Куліш, важливою сторінкою в житті якого є довголітнє знайомство й дружба з Тарасом Шевченком.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

В умові завдання зазначено місце й дату подій – Південь підросійської України, 1778–1851 роки. Тож його розв’язання ґрунтується на знанні географії й хронології історичних подій.

Поступове руйнування селянської громади стало наслідком столипінської аграрної реформи на початку 1900-х років.

Масштабного розвитку кооперація набула після ухвалення царським урядом Зразкового статуту споживчого товариства (1897 рік).

На початку ХІХ століття Південна Україна була малозаселеним краєм, однак високі темпи колонізації й хороші умови збуту сільськогосподарської продукції завдяки сусідству чорноморських й азовських портів сприяли розвитку торгового землеробства. Тому за період від 1778 року до 1851 року посівні площі в краї збільшилися у 25 разів.

Селянський поземельний банк створено 1882 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

Розв’язання цього завдання ґрунтується на знанні хронології й географії історичних подій.

Гайдамацький рух – це національно-визвольний і суспільно-політичний рух проти народного поневолення на Правобережній Україні наприкінці XVIII століття – на початку XIX століття, який поширився на Київщині, Брацлавщині й Волині.

«Весна народів» – революційний pyx антиабсолютистського й національно-визвольного спрямування в країнах Європи в 1848–1849 роках.

Опришки – учасники українського селянського повстанського руху у XVI столітті – першій половині XIX століття в Галичині, на Закарпатті, Буковині проти польської шляхти, молдовських бояр, угорських феодалів, згодом – також проти австрійської адміністрації.

Устим Кармалюк – «останній гайдамака» – 1814 року очолив повстанський рух селян проти російської адміністрації і дворянства на території Поділля, а почасти – й у Бессарабії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

Для правильного розв’язання завдання потрібно знати, що лівобережний гетьман Данило Апостол помер 1834 року, і зіставити із цією датою роки діяльності органів влади, про які йдеться в завданні.

Малоросійський приказ – центральний орган державного курування Російської держави, що відав справами Лівобережної України – створено 31 грудня 1662 року з метою зміцнення позицій царизму на Україні.

Перша Малоросійська колегія (1722–1727 роки) керувала українськими землями Російської імперії під час Глухівського періоду (від 1708 року до 1784 року) в історії Гетьманщини.

Правління гетьманського уряду (1734–1750 роки) – уряд, якому після смерті гетьмана Данила Апостола російська імператриця Анна Іоанівна доручила керування Гетьманщиною, фактично був видозміненою Малоросійською колегією.

Друга Малоросійська колегія (1764–1786 роки) – колегія Російської імперії, що керувала Лівобережною Україною під час Глухівського періоду після ліквідації інституту гетьманства.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття.

Для правильного розв’язання завдання потрібно уважно розглянути картосхему, звернути увагу на умовні позначки, наведені в її легенді (зведенні умовних позначень, використаних на карті, із текстовими поясненнями до них). Позначку «Місце битви» на картосхемі розташовано поблизу міста Конотопа. Стрілками позначено дії московських і козацько-татарських військ. Іншу умовну позначку «Місце укладання угоди» розташовано поблизу міста Гадяча. Ці слова й словосполучення є маркерами, за якими можна дійти висновку: ідеться про діяльність Івана Виговського. Війська під орудою цього гетьмана 1659 року дали бій московитам під Конотопом. У Гадячі підписано Гадяцьку угоду, у якій ішлося про федерацію Речі Посполитої, Литви й земель «Руського князівства». Важливо, що на картосхемі кордони «Руського князівства» включають землі як Правобережної України (м. Брацлав), так і Лівобережної (м. Чернігів). Іван Виговський був гетьманом по обидва боки Дніпра. Павло Тетеря, Іван Брюховецький і Дем’ян Многогрішний – гетьмани або ж Правобережної України, або ж Лівобережної (поділ від 1663 року)

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.

В уривку йдеться про гетьмана, ворогом якого був Чаплинський (чигиринський підстароста), а союзником – татари. Польські війська рухалися в напрямку Жовтих Вод. Саме ці слова й словосполучення є маркерами, що дають змогу зрозуміти: цим гетьманом був Богдан Хмельницький, а описані події припали на 1648 рік – початок звільнення українських земель від польського панування.

Ординацію реєстрового Війська Запорозького, що перебуває на службі Речі Посполитої – законодавчий акт варшавського вального сейму, який радикально змінював політичний і правовий устрій, а також військово-організаційні засади Війська Запорозького – прийнято 1638 року. Угоду гетьмана з Московською державою укладено 1654 року. Козакам забороняли перебувати на Січі за часів Руїни – періоду історії України другої половини XVII століття від смерті гетьмана Богдана Хмельницького (1657) до початку гетьманства Івана Мазепи (1687).

Правильна відповідь – Г.