ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

В уривку А йдеться про події червня 1920 року, коли польська армія відступала з Києва під натиском більшовиків.

Маркери, якими є слова й словосполучення «31 серпня», «денікінські війська», «Київ», «генерал Кравс» тощо у фрагменті Б, дають підстави вважати, що в ньому описано події, які Симон Петлюра назвав «Київською катастрофою» 1919 року.

Уривок В – спогади вояка Української Галицької армії (УГА), який перетинав кордон між Австро-Угорщиною і Російською імперією. Територію українських земель, що перебували у складі Російської імперії, галичани називали Великою Україною. Державні установи, армія і цивільні біженці Західної області Української Народної Республіки 6–17 липня 1919 року перейшли через річку Збруч, якою проходив колишній кордон Австро-Угорської й Російської імперій, та опинилися на Поділлі поруч із Директорією, урядом й армією Української Народної Республіки.

В уривку Г йдеться про падіння Гетьманату Скоропадського 14 грудня 1918 року.

Правильна відповідь: 1Г 2В 3Б 4А.

ТЕМА: загострення кризи радянської системи

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку знання тестованими низки історико-культурних пам’яток, зокрема картин, уміння візуально розпізнавати їх.

Цифрою 1 у завданні позначено літографію «Гуцул із квіткою» Василя Касіяна (Д), цифрою 2 – картину Тетяни Яблонської (Б) «Хліб», цифрою 3 – картину Катерини Білокур (Г) «Хата в Богданівці», цифрою 4 – картину Марії Приймаченко (А) «Гороховий звір».

Правильна відповідь: 1Д 2Б 3Г 4А.

ТЕМА: Творення нової України

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку знання учасниками тестування низки дат історичних подій. Пригадавши їх, можна встановити відповідність, про яку йдеться в завданні, на основі розуміння причиново-наслідкових зв’язків.

У березні 1990 року відбулися вибори у Верховну Раду Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР). Вибори здійснено на альтернативній основі, прямим, таємним голосуванням. Попри активну протидію влади народними депутатами обрано багато прихильників радикальних соціально-економічних реформ. Це вможливило ухвалення Верховною радою УРСР 16 липня 1990 року доленосного документа – Декларації про державний суверенітет України, яким визначено основи державного, політичного, економічного ладу й підкреслено самостійність і суверенітет України.

Три дні серпневого путчу 1991 року були останньою спробою зберегти Радянський Союз у тому вигляді, у якому він існував майже 70 років. Україна й інші республіки, не підтримали переворот і використали його як можливість позбутися домінування Москви. 24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР (ВРУ) ухвалила Акт проголошення незалежності України: «Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною у зв’язку з державним переворотом у СРСР…».

21 листопада 2013 року півтори тисячі людей вийшли на площу на знак протесту проти того, що проросійський президент Віктор Янукович відмовився підписувати документ, до якого держава йшла роками: угоду про асоційоване членство України в Європейському Союзі. Євроінтеграційні гасла стали причиною того, що безперервний мітинг названо Євромайданом. Перетворившись на проект повного оновлення державної системи, він отримав назву Революція гідності. Політичну частину Угоди про асоціацію України з ЄС підписано 21 березня 2014 року, економічну частину – 27 червня 2014 року.

Збройна агресія Росії проти України розпочалася 27 лютого 2014 року силовим захопленням приміщення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, супроводжувалася окупацією півострова російськими збройними регулярними й іррегулярними формуваннями. Російська Федерація, порушивши норми й принципи міжнародного права, двосторонні й багатосторонні угоди, анексувала Автономну Республіку Крим і Севастополь, окупувала окремі райони Донецької й Луганської областей. Перші Мінські домовленості підписано на початку вересня 2014 року з метою підведення риски під збройним конфліктом на Сході України. 19 вересня 2014 року підписано додатковий меморандум, який уточнював і конкретизував заходи із забезпечення перемир’я. Російська агресія пов’язана з невиконанням Мінських домовленостей.

Правильна відповідь: 1 Г 2Б 3В 4А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Для правильного розв’язання завдання потрібно проаналізувати події, наведені в правій колонці його умови, і визначити, на якій території вони відбулися.

Карпатська Україна (до 26 жовтня 1938 Підкарпатська Русь) – автономна республіка у складі Чехо-Словаччини в 1938–1939 роках, Українська незалежна держава (переважно на гірській частині території Закарпаття) від 15 березня до кінця травня 1939 року.

Пацифікація (від лат. pacificatio – утихомирення) – позазаконна адміністративно-репресивна поліцейська акція польської державної влади проти української людності Галичини, що відбулася восени 1930.

Татарбунарське повстання – збройне повстання українців у Буджаку (історична область на півдні України) проти румунської окупації, що тривало 15– 25 вересня 1924 року.

Голодомор – це геноцид української нації, який розпочато наприкінці 1920-х років. Організоване вищим керівництвом партійно-радянського комуністичного режиму в СРСР нищення частини української нації тривало до кінця 1930-х.

Євгена Коновальця – українського військового й політичного діяча, полковника Армії УНР, засновника Організації українських націоналістів – ліквідовано радянськими спецслужбами 23 травня 1938 року в нідерландському місті Роттердамі.

Правильна відповідь: 1Б 2В 3А 4Г.

ТЕМА: Творення нової України.

В уривку з історичного джерела описано єдиний випадок в історії сучасної України, коли парламенту «невідомо, де перебуває президент». Ці слова-маркери дають змогу дійти правильного висновку щодо дати описаної в документі події. Ідеться про пленарне засідання четвертої сесії Верховної Ради України сьомого скликання, що відбулося 22 лютого 2014 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Для правильного розв’язання завдання потрібно взяти до уваги наведену в ньому дату – 1989 рік. Варіант відповіді А містить термін «люстрування». Заклики до люстрування в Україні розпочалися після Помаранчевої революції 2004 року й приходу до влади Віктора Ющенка. У 2014 році, після усунення від влади президента Віктора Януковича внаслідок масових громадських протестів, питання люстрування знову набуло актуальності. Тобто варіант відповіді А не стосується протесту шахтарів УРСР в 1989 році.

Невдоволення шахтарів загостренням соціально-економічних проблем і неспроможністю союзного й республіканського керівництва їх розв’язати було головною причиною страйку, що стихійно розпочався 15 липня 1989 року на шахті Ясинуватська-Глибока в Макіївці Донецької області. Його підтримано на інших підприємствах, і 25 липня 1989 року  по всій Україні страйкувало майже півмільйона гірників (варіант відповіді Б). Страйк, що розпочався з виголошення економічних вимог, швидко переріс у багатьох містах у політичний. Одним із важливих результатів шахтарських страйків стало ухвалення 3 серпня 1989 року Верховною Радою УРСР Закону «Про економічну самостійність України».

У варіанті відповіді В йдеться про «Революцію на граніті» – кампанію широкомасштабних акцій ненасильницької громадянської непокори, заздалегідь організовану українською молоддю, переважно студентами. Вона тривала 2–17 жовтня 1990 року.

Українських дисидентський рух (варіант відповіді Г), не припинявся від часу утворення. Тож варіанти відповіді А, В, Г є неправильними.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період кризи радянської системи.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку вміння учасників тестування візуально розпізнавати низку персоналій. Поміж них – Іван Миколайчук – яскравий представник українського поетичного кіно 1970-х років, кіноактор, кінорежисер, сценарист. Він зіграв головну роль (Іван Палійчук) у кінофільмі Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», працював як самостійний режисер (кінокартина «Вавілон ХХ» й ін.).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період кризи радянської системи.

В умові завдання зазначено період від 1970-х до 1980-х років. Відбудова (варіант відповіді А) знищеного в роки Другої світової війни народного господарства тривала до кінця 1950-х. Термін «лібералізація» (варіант відповіді Б) стосується періоду хрущовської десталінізації (1953–1964 роки). У 1970-х почалося й надалі пришвидшувалося технічне відставання СРСР від розвинених країн Європи й США. Інколи цей період, що тривав до 1980-х, називають періодом «розвиненого соціалізму». У публіцистиці цей час дістав назву «застій». «Перебудова» – загальна назва сукупності політичних й економічних реформ в СРСР у 1985–1991 роках.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

У завданні йдеться про шістдесятників – представників дисидентського руху, передовсім діячів культури, які виступали на захист мови й культури, свободи художньої творчості. Це молоде покоління митців шістдесятих років ХХ століття, сформоване в період тимчасової «відлиги» радянського режиму після засудження культу особи Сталіна й узяття курсу на десталінізацію.

Як варіант відповіді А, так і варіант відповіді В не задовольняє умову завдання, бо Відень – австрійське місто, а Меджліс кримськотатарського народу засновано 1991 року. Українська робітничо-селянська спілка (Б), створена по війні у Львові, ставила політичні завдання, зокрема вихід УРСР зі складу СРСР. Клуб творчої молоді «Сучасник» – осередок ранніх шістдесятників, що діяв у 1960–1964 роках у Києві.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Фрагмент історичного документа містить слова-маркери – «українсько-німецькі націоналісти», «буржуазна ідеологія». У ньому йдеться про «шкідливий» науково-популярний нарис, присвячений розгляду основних етапів історії української літератури, що вийшов друком 1945 року за редакцією наукових співробітників Інституту літератури імені Тараса Шевченка, літературознавців Сергія Маслова і Євгена Кирилюка. Невдовзі працю засуджено офіційною критикою, її авторів звинувачено в буржуазному націоналізмі й антикласовому підході до висвітлення історії української літератури.

Також в аналізованому фрагменті піддано критиці роботу голови Спілки радянських письменників України Максима Рильського (очолював СРПУ в 1943–1946 роках) і головного редактора її друкованого органу – літературного часопису «Вітчизна» (виходив у 1941–1945 роках) Юрія Яновського. У повоєнне десятиріччя вийшла низка постанов ЦК КП(б)У з питань літератури, історії, театру, кіно й мистецтва. Ці документи – інструменти ідеологічних кампаній, відомих під назвою «ждановщини», що були засобом політико-ідеологічного контролю тоталітарної влади за творчою діяльністю інтелігенції.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Фрагмент історичного документа містить слова-маркери – «українсько-німецькі націоналісти», «буржуазна ідеологія». У ньому йдеться про «шкідливий» науково-популярний нарис, присвячений розгляду основних етапів історії української літератури, що вийшов друком 1945 року за редакцією наукових співробітників Інституту літератури імені Тараса Шевченка, літературознавців Сергія Маслова і Євгена Кирилюка. Невдовзі працю засуджено офіційною критикою, її авторів звинувачено в буржуазному націоналізмі й антикласовому підході до висвітлення історії української літератури.

Також в аналізованому фрагменті піддано критиці роботу голови Спілки радянських письменників України Максима Рильського (очолював СРПУ в 1943–1946 роках) і головного редактора її друкованого органу – літературного часопису «Вітчизна» (виходив у 1941–1945 роках) Юрія Яновського. У повоєнне десятиріччя вийшла низка постанов ЦК КП(б)У з питань літератури, історії, театру, кіно й мистецтва. Ці документи – інструменти ідеологічних кампаній, відомих під назвою «ждановщини», що були засобом політико-ідеологічного контролю тоталітарної влади за творчою діяльністю інтелігенції.

Поміж наведених варіантів відповіді періоду післявоєнної відбудови стосується також «лисенківщина» – політична кампанія з переслідування і шельмування групи генетиків, заперечення генетики й тимчасової заборони генетичних досліджень в СРСР. Однак в уривку джерела йдеться лише про письменницьку діяльність.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Фрагмент історичного документа містить слова-маркери – «українсько-німецькі націоналісти», «буржуазна ідеологія». У ньому йдеться про «шкідливий» науково-популярний нарис, присвячений розгляду основних етапів історії української літератури, що вийшов друком 1945 року за редакцією наукових співробітників Інституту літератури імені Тараса Шевченка, літературознавців Сергія Маслова і Євгена Кирилюка. Невдовзі працю засуджено офіційною критикою, її авторів звинувачено в буржуазному націоналізмі й антикласовому підході до висвітлення історії української літератури.

Також в аналізованому фрагменті піддано критиці роботу голови Спілки радянських письменників України Максима Рильського (очолював СРПУ в 1943–1946 роках) і головного редактора її друкованого органу – літературного часопису «Вітчизна» (виходив у 1941–1945 роках) Юрія Яновського. У повоєнне десятиріччя вийшла низка постанов ЦК КП(б)У з питань літератури, історії, театру, кіно й мистецтва. Ці документи – інструменти ідеологічних кампаній, що були засобом політико-ідеологічного контролю тоталітарної влади за творчою діяльністю інтелігенції.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

У завданні йдеться про 1944–1950-ті роки. Основи організації «Поліська Січ» закладено 1940 року, УПА утворено 1942 року, Акт відновлення Української Держави проголошено 30 червня 1941 року. УГВР – орган політичного керівництва українським визвольним рухом, який оголосив себе «верховним органом українського народу в його революційно-визвольній боротьбі»,– утворено в Україні наприкінці Другої світової війни.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Знання тестованими терміну «чорносвитники» передбачено програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України.

«Чорносвитники» або «чорна піхота» – неофіційна назва чоловіків і юнаків, мобілізованих польовими військовими комісаріатами, а фактично командирами об’єднань, з’єднань і частин Червоної армії в 1943–1944 роках після звільнення окупованих ворогом територій. Їх кидали в бойові дії часто без проходження військової підготовки в запасних частинах, іноді неозброєними, не перевдягненими у військову форму (звідси назва).

Варіант відповіді А не задовольняє умову завдання, оскільки «збройних формувань українського визвольного руху» у 1939 році не було. Населення з українських земель, яке вивозили в Німеччину на примусові роботи (варіант відповіді Б), називали «остарбайтерами» (нім. Ostarbeiter – «східні робітники»). Полонених у 1941–1942 роках військовослужбовців-українців (варіант відповіді Г) у німецьких концтаборах розрізняли переважно за ідентифікаційними номерами, нанесеним на одяг, а пізніше й витатуйованими на шкірі. Спеціалізованішу ідентифікацію проводили за допомогою значків на одязі, а також нарукавних пов’язок.

Правильна відповідь – В.