ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Виконання завдання передбачає розпізнавання за портретними рисами історичних діячів. У завданні йдеться про третього президента України, тобто про 2000-ні роки (точніше 2005–2010). Василь Липківський помер 1937 року, Андрей Шептицький – 1944, Йосип Сліпий – 1984. Любомир Гузар (1933–2017) – український релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української Греко-Католицької Церкви в 2001–2011 роках.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

В умові завдання зазначено дату – серпень 1991 року, що дає змогу визначити правильну відповідь. Референдум, підсумки якого стали основою для створення Автономної Республіки Крим у складі УРСР, відбувся 20 січня 1991 року. Декларацію про державний суверенітет України ухвалено 1990 року, Конституцію України – 1996 року, Акт проголошення незалежності України – у серпні 1991 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Процеси «перебудови» в СРСР, пов’язують із керівництвом Михайла Горбачова. Спочатку термін «перебудова» вживали стосовно змін в економіці. Однак із часом межі його застосування поширилися і на сфери суспільного життя в СРСР, зокрема й в Україні. Хоча намагання влади досягти позитивних зрушень в економіці не увінчались успіхом, у суспільно-політичному житті відбувалися суттєві зміни.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період кризи радянської системи.

Для правильного розв’язання завдання потрібно знати й розуміти поняття і терміни у варіантах відповіді й уміти працювати з карикатурою як візуальним джерелом інформації, що стисло висвітлює або узагальнює суть проблеми. У завданні йдеться про вади радянської моделі економіки. На карикатурі зображено людей, що стоять у черзі й очікують, щоб отримати те, чого бракує (інакше черги не було б). Товарний дефіцит в СРСР – хронічна нестача окремих товарів і послуг, економічне й соціальне явище, притаманне радянській плановій економіці. Проблема корупції (А) загострилася в СРСР в 1990-х, тож цей варіант неправильний. Так само неправильним є варіант відповіді (В) – бюрократизація, бо на карикатурі не зображено жодного чиновника. У плановій економіці СРСР безробіття не було, тож варіант відповіді Г також неправильний.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період кризи радянської системи.

Усі діячі, зображення яких є в завданні (Левко Лук’яненко – А, Сергій Параджанов – Б, Іван Дзюба – В, В’ячеслав Чорновіл – Г), належать до когорти дисидентів. Історичний документ, уривок із якого наведено в умові, містить словосполучення-маркер «праця “Інтернаціоналізм чи русифікація”» і дату – 1965 рік. Це дає змогу визначити, що йдеться про Івана Дзюбу. Безпосереднім поштовхом для написання ним памфлету про загрозливі проблеми національних відносин у соціалістичному суспільстві стало проведення 1965 року в Україні репресій проти української інтелігенції. Влада оголосила «Інтернаціоналізм чи русифікацію?» антирадянським твором, а його поширення, зберігання чи навіть просто читання – кримінальним злочином. Іван Дзюба втратив роботу, був виключений зі Спілки письменників України й зазнав переслідувань з боку КДБ, а 1972-го року був ув’язнений на 18 місяців.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період кризи радянської системи.

Усі діячі, зображення яких є в завданні (Левко Лук’яненко – А, Сергій Параджанов – Б, Іван Дзюба – В, В’ячеслав Чорновіл – Г), належать до когорти дисидентів. Історичний документ, уривок із якого наведено в умові, містить словосполучення-маркер «праця “Інтернаціоналізм чи русифікація”» і дату – 1965 рік. Це дає змогу визначити, що йдеться про Івана Дзюбу. Безпосереднім поштовхом для написання ним памфлету про загрозливі проблеми національних відносин у соціалістичному суспільстві стало проведення 1965 року в Україні репресій проти української інтелігенції.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період кризи радянської системи.

Усі діячі, зображення яких є в завданні (Левко Лук’яненко – А, Сергій Параджанов – Б, Іван Дзюба – В, В’ячеслав Чорновіл – Г), належать до когорти дисидентів. Історичний документ, уривок із якого наведено в умові, містить словосполучення-маркер «праця “Інтернаціоналізм чи русифікація”» і дату – 1965 рік. Це дає змогу визначити, що йдеться про Івана Дзюбу.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Аналіз уривка з джерела дає змогу визначити, що йдеться про період повернення з місць ув’язнення значної кількості осіб реабілітованих або відбувших термін покарання. Словосполучення-маркери «особи, особливо із числа буржуазних націоналістів», «минула антирадянська діяльність» дають змогу визначити правильну відповідь – адже одним із завдань ГУТабу (Головне управління виправно-трудових таборів, трудових поселень і місць ув’язнення, російською – ГУЛАГ) була ізоляція радянським режимом «ненадійних елементів».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

У завданні йдеться про владу Польської Народної республіки, тобто про державне формування, що утворилося по закінченні Другої світової війни. З-поміж варіантів відповіді лише один стосується території Польщі: Вісла – найбільша її річка. Інші варіанти не задовольняють умову завдання. Адже операцію «Захід» здійснювали органи радянської влади, які ставили за мету переселення українців із заходу в східні регіони СРСР. «Ост» і «Барбаросса» – назви операцій, проведених нацистською Німеччиною в роки Другої світової війни.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Термін «безрідний космополітизм» чи не вперше введено в обіг у повоєнний період ідеологом ЦК ВКП (б) Андрієм Ждановим. Звинувачення в космополітизмі адресовано переважно тим інтелектуалам, які контактували із Заходом або зберігали вірність переконанням, близьким до світогляду дореволюційних лібералів. Але найбільш потенційно вразливими щодо таких звинувачень були представники єврейської національності, оскільки вони мали численних родичів за кордоном, а їхні одноплемінники були достатньо й виразно представлені серед інтелектуальних еліт США й країн Західної Європи.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку знання і розуміння історичних термінів і понять, уміння працювати з уривком історичного джерела. «Колабораціоністи» – це населення або громадяни держави, що співпрацюють з ворогом в інтересах ворога-загарбника на шкоду самій державі чи її союзникам. «Чорносвитниками» називали частини набраних переважно із селян, що були одягнені в доморобні свитки; умовна назва піхотних підрозділів Червоної Армії, сформованих із цивільного населення окупованих територій після їхнього звільнення. «Остарбайтери» – німецький термін для позначення осіб, вивезених гітлерівцями зі східних окупованих територій під час Другої світової війни на примусові роботи до Німеччини. «Осадниками» називали польських поселенців на теренах Східної Галичини в 1920–1930-х роках ХХ століття.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

В умові завдання зазначено дати, за якими можна визначити, що йдеться про події Другої світової війни. Роман Шухевич – керівник Української повстанської армії в 1943–1950 роках. Андрій Мельник і Степан Бандера значну частину часу Другої світової війни провели в концтаборі Заксенхаузен. Перший загін «Поліської Січі» створено Тарасом Боровцем (псевдо Бульба) 28 червня 1941 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Для правильного розв’язання завдання потрібно в уривку історичного документа виокремити слова-маркери. За словосполученнями «незалежність Карпатської України» і «новообраний Президент» визначаємо, що йдеться про регіон Закарпаття і проголошення в березні 1939 року української держави – Карпатської України, президентом якої обрано Августина Волошина. Саме його фото потрібно розпізнати за портретними рисами, відрізнивши від Євгена Коновальця (А), Дмитра Донцова (Б) і Степана Бандери (Г).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Для правильного розв’язання завдання потрібно в уривку історичного документа виокремити словосполучення-маркери «незалежність Карпатської України» і «новообраний Президент». За ними можна визначити, що йдеться про регіон Закарпаття і проголошення в березні 1939 року української держави – Карпатської України, президентом якої обрано Августина Волошина. Він після проголошення Незалежності відразу ж звернувся з телеграмою особисто до Адольфа Гітлера з проханням про визнання Карпатської України під охороною Третього Рейху й недопущення її захоплення Королівством Угорщина. Інші з-поміж наведених варіантів відповіді не задовольняють умову завдання: Чехо-Словаччини в березні 1939 року вже не було, Радянський Союз розпочав окупацію західних регіонів із вересня цього самого року, а Закарпаття – значно пізніше, 1945 року. Румунія ж мала у своєму складі Північну Буковину й сама перебувала під загрозою переділу території.

Правильна відповідь – Б.