ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

• 1 → Г (1632): Ухвалення «Пунктів для заспокоєння руського народу» відбулося після смерті короля Сигізмунда III. Документ легалізував відновлену у 1620 р. православну ієрархію в Речі Посполитій. 

• 2 → В (початок XVII ст.): Морські походи на турецькі володіння (Кафа, Синоп, Стамбул) були однією з найважливіших і найяскравіших рис діяльності Петра Конашевича-Сагайдачного як гетьмана. 

• 3 → Б (1625): Куруківська угода, укладена після повстання Жмайла, стала компромісом між козаками та урядом Речі Посполитої. Її ключовим положенням було збільшення козацького реєстру з 3 тисяч до 6 тисяч осіб.

• 4 → А (1638): Постанова сейму «Ординація…» (1638) була прийнята після жорстокого придушення повстань Павлюка, Острянина і Гуні. Вона фактично ліквідувала козацьку автономію, скасувала виборність старшини, зменшила реєстр до 6 тис. і заборонила проживання козаків у містах. 

Правильна відповідь – 1 Г, 2 В, 3 Б, 4 А.

ТЕМА: Стародавня історія України.

1. Трипільці — А. Збудували перші протоміста на території України. Трипільська культура (IV—III тис. до н.е.) відома своїми гігантськими поселеннями, які археологи називають протомістами або мега-поселеннями. 

2. Скіфи — Д. Вели війну проти агресії перського царя Дарія І. У 513 р. до н.е. перський цар Дарій І здійснив великий військовий похід на територію Скіфії. Скіфи відступали вглиб степу, виснажуючи перське військо, що зрештою змусило Дарія І відступити без перемоги.

3. Кімерійці — Б. Виготовляли перші залізні знаряддя праці та зброю на території України. Кімерійці (IX—VII ст. до н.е.) є першим народом Північного Причорномор'я, який перейшов від бронзової до залізної доби. 

4. Сармати — Г. Здійснювали набіги на володіння Римської імперії. Сармати (III ст. до н.е. — IV ст. н.е.) прийшли на зміну скіфам і й часто здійснювали руйнівні набіги на прикордонні провінції Римської імперії.

Правильна відповідь – 1 А, 2 Д, 3 Б, 4 Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 роках.

У завданні йдеться про нову форму соціального протесту на селі на початку ХХ століття. Утечі селян (А) і повстання (В) траплялися й раніше. Голодування (Г) стали прикметою новішого часу, після Другої світової війни, коли Австро-Угорщини вже не існувало. Спершу поодинокі страйки селян в Галичині від 1902 року набули масового організованого характеру.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 років.

Для правильного розв’язання завдання потрібно пригадати рік видання україномовної газети «Зоря Галицька» – 1848. З огляду на цю дату варіанти відповіді А (події 1905–1907 років не стосуються галицьких земель) і Б (Євген Чикаленко народився 1861 року) не можуть бути правильними. Політичні партії виникли наприкінці ХІХ століття, а на українських землях у Російській імперії 1900 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ століття – на початку ХХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання пам’яток архітектури й уміння розрізняти їх. На фото зображено будівлю Київського університету (1837–1843, А), палац Кирила Розумовського в Батурині (1799–1803, Б), будинок страхового товариства «Дністер» у Львові (1905–1906, В), костел святого Варфоломія в Дрогобичі (1392–XV ст., Г). Також для правильного розв’язання завдання потрібно розуміти, що стиль «модерн» набув поширення наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. До споруд ХІХ століття належить лише будівля А, однак це початок століття, а не його завершення. Будівлі Б й Г споруджено значно раніше. До того ж приміщення головного корпусу університету імені Тараса Шевченка й палац Кирила Розумовського мають спільну ознаку – колони, характерні для класицизму.

Правильна відповідь – В.

Тема: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

У завданні йдеться про австрійський парламент другої половини ХІХ століття, тобто час до 1868 року. Саме тоді утворилась Австро-Угорська дуальна монархія. Натомість австрійський парламент бере початок з «весни народів», а це 1848 рік. У цей час утворено Головну руську раду, що ставила як основну вимогу поділ Галичини на польську й українську частини.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Емський указ, підписаний імператором Олександром ІІ 1876 року, спрямовано на витіснення української мови в культурній сфері й обмеження її лише побутовим ужитком. Указ забороняв друкувати книги українською мовою, викладати нею в початкових школах, влаштовувати концерти з українськими піснями чи театральними виставами, ввозити на територію Російської імперії книги українською мовою без особливо дозволу. Про жодний економічний, міжнародний, військовий складник у цьому документі не йдеться.

Правильна відповідь – А.

Тема: Культура України кінця XVIII століття – першої половини ХІХ століття.

У наведеному уривку документа йдеться про об’єднання греко-католицької церкви з православною, тож потрібно пригадати дату ліквідації греко-католицької церкви на Правобережній Україні – 1839 рік.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України кінця XVIII століття – першої половини ХІХ століття.

У завданні наведено зображення таких картин: А – «Дівчина з Поділля» Василя Тропініна, Б – «Карпатська мати» Василя Касіяна, Г – «Святочне Ворожіння» Миколи Пимоненка. В – «Катерина» Тараса Шевченка. Картину написано на тему його однойменної поетичної поеми влітку 1842 року в Санкт-Петербурзі.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

Для правильного розв’язання завдання потрібно знати хронологію історичних подій і процесів. У завданні йдеться про освітнє товариство греко-католицьких священників, утворене в Перемишлі 1816 року, а також про діяльність «Руської трійці», утвореної 1832 року. Трудова еміграція – явище, характерне для другої половини ХІХ століття. Політизація національно-визвольного руху – це час «весни народів» 1848 року. Національний рух під релігійними гаслами на українських землях не розгортався. Це явище здебільшого характерне для поширення протестантських ідей, які не знаходили підтримки на українських землях, зокрема в зазначений період.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати історичних персон за їхніми зображеннями. У завданні наведено портрети Пантелеймона Куліша й Миколи Костомарова, обидва були учасниками Кирило-Мефодіївського братства.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

Для правильної відповіді на завдання потрібно використати словосполучення-маркер «барська змова». Ідеться про Барську конфедерацію – військово-політичне об’єднання польської шляхти й римо-католицького духовенства, спрямоване проти короля Станіслава Августа Понятовського (протеже Катерини ІІ), і втручання Російської імперії у внутрішні справи Речі Посполитої. «Барська змова» розпочалася 1768 року й тривала до першого поділу Речі Посполитої. Коліївщина – козацько-селянське національно-визвольне повстання в Правобережній Україні в 1768–1769 роках, спровоковане національним і релігійним гнітом правобережного українського населення в Речі Посполитій.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

За наведеною картосхемою можна визначити перебіг подій Північної війни на території України у 1708–1709 рр.

На картосхемі, наведеній у завданні, позначено місто Батурин і Чортомлицьку Січ. Тобто йдеться про гетьманування Івана Мазепи, точніше – про його перехід на бік шведського короля Карла ХІІ. Саме це спровокувало російську владу знищити резиденцію гетьмана (Батурин) і Чортомлицьку Січ. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття.

Наслідком подій, описаних у документі, стало укладення Бахчисарайського мирного договору.

Поразка московсько-козацьких військ у Чигиринських походах 1677–1678 рр. та фактичне перетворення Правобережжя на пустку змусили Московське царство піти на переговори з Османською імперією.

Результатом цих переговорів став Бахчисарайський мирний договір (1681 р.). За ним султан визнав Лівобережжя за Москвою, а територія між Дніпром та Південним Бугом (де й стояв зруйнований Чигирин) мала залишатися незаселеною 20 років.

Правильна відповідь – В.