ТЕМА: Стародавня історія України.

Стрілками позначено вторгнення сарматів. Сармати — це давні кочові племена іранського походження, які панували в степах сучасної України з III ст. до н.е. до IV ст. н.е. Вони прийшли на зміну скіфам і відіграли ключову роль в історії регіону.

Основою їхнього життя було кочове скотарство. Сарматське суспільство було дуже войовничим. Існують археологічні свідчення, що жінки в сарматських племенах мали високий статус і нерідко були жінками-воїнами. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

У ХІХ столітті на землях колишньої Лівобережної Гетьманщини й Слобожанщини створено Чернігівську, Харківську й Полтавську губернії. Колишня Лівобережна Гетьманщина не включала землі Запорозької Січі й Кримського ханства, а саме території південних губерній – Катеринославської, Таврійської й Миколаївської. Київська губернія простягалася на території Наддніпрянської України.

Правильна відповідь: 1, 3, 5.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Ключові терміни, які потрібно використати, щоб схарактеризувати суспільний устрій Русі-України (Київської держави) ХІ–ХІІ ст., це: смерди, ізгої та закупи.

• Смерди (1): Особисто вільні селяни-общинники, які були землевласниками і сплачували данину безпосередньо князю. Вони становили основу землеробського населення.

• Ізгої (4): Особи, що втратили свій попередній соціальний стан (були "вигнані" зі свого середовища). Це могли бути сини священників, які не отримали місця, збіднілі купці чи звільнені раби. Вони шукали нового покровителя.

• Закупи (6): Напіввільне населення, яке потрапляло у тимчасову залежність за борги (за "купу" – позику). Вони працювали на пана до відпрацювання боргу, зберігаючи деякі права, але їхнє життя було регламентоване.

Правильна відповідь: 1, 4, 6.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

Послідовність гетьманування, гетьманів на портретах:

• А – Богдан Хмельницький: Гетьман Війська Запорозького, очільник Національно-визвольної війни. Період гетьманування: 1648–1657 рр.

• Б – Петро Конашевич-Сагайдачний: Гетьман реєстрового козацтва, відомий своїми морськими походами та підтримкою культури. Період гетьманування (з перервами): 1616–1622 рр.

• В – Іван Мазепа: Гетьман Лівобережної України, меценат, який прагнув об'єднати українські землі. Період гетьманування: 1687–1709 рр.

• Г – Петро Дорошенко: Гетьман Правобережної України, відомий як «Сонце Руїни», який намагався відновити єдність держави. Період гетьманування: 1665–1676 рр.

Правильна відповідь – 1 Б, 2 Г, 3 А, 4 В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

1. В. Цей уривок «Ходив Олег проти сіверян, і переміг сіверян...» описує події початку правління князя Олега (кінець IX - початок X століття), а саме його походи і встановлення влади над східнослов'янськими племенами, зокрема сіверянами, звільняючи їх від данини хозарам. 

2. А. Уривок «І деревляни кажуть їй:“Нас земля послала Деревлянська, щоби таке сказати...» Тут описано події після смерті князя Ігоря, який був наступником Олега. Його вбили деревляни (945 рік). Уривок фіксує відповідь деревлян княгині Ользі, яка правила після Ігоря як регент при малолітньому сині Святославі. 

3. Г. Уривок «Іде Святослав на Дунай воювати болгар...» розповідає про походи князя Святослава Ігоровича (син Ігоря та Ольги) на Болгарію (960-ті роки) і його спробу закріпитися на Дунаї в Переяславці. 

4. Б. Цей уривок «…а сам повернувся в Київ. І коли прийшов, повелів скинути всіх кумирів: одних порубати, а інших попалити .» описує події, пов'язані з хрещенням Русі князем Володимиром Великим (онук Ольги, син Святослава) у 988 році. 

Правильна відповідь: 1 В, 2 А, 3 Г, 4 Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

У грудні 1845 року – січні 1846 року Микола Гулак разом із Миколою Костомаровим і Василем Білозерським заснував Кирило-Мефодіївське братство. Михайло Грушевський – багаторічний голова Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові (1897–1913). Павло Чубинський був членом Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. Микола Міхновський – яскравий представник течії самостійників у роки Української революції, наприкінці ХІХ століття був членом «Братства тарасівців», таємної політичної організації, створеної в Полтаві 1891 року.

Правильна відповідь: 1 Д, 2 А, 3 Г, 4 Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу в середині XVII століття.

• 1-Г (1656 р.): Лист про союз зі Швецією та Трансільванією (Ракоці). Цей союз був укладений після Віленського перемир'я (жовтень 1656 р.) і оформився в Раднотський договір у грудні 1656 р.

• 2-Б (1651 р.): Згадка про поразку під Берестечком (червень–липень 1651 р.). Уступки польському королю, про які йдеться, були зафіксовані в Білоцерківському договорі, укладеному у вересні 1651 р.

• 3-А (1649 р.): Вимоги щодо статусу Києва та обмеження перебування коронних військ у козацьких землях є ключовими пунктами Зборівського мирного договору, укладеного у серпні 1649 р.

• 4-В (1653 р.): Згадка про загибель сина стосується Тимоша Хмельницького, який загинув під час облоги Сучави у вересні 1653 р.

Правильна відповідь: 1 Д, 2 Б, 3 А, 4 В.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Відповідність битв із супротивниками руських дружин:

1 - В. Битва під Ітілем (близько 965 р.) - хозари. Пояснення: Ця битва є частиною походу київського князя Святослава Ігоровича проти Хозарського каганату, що призвело до його розгрому.

2 - Д. Битва під Києвом (1036 р.) - печеніги. Пояснення: Це була вирішальна битва, в якій князь Ярослав Мудрий остаточно розгромив печенігів під стінами Києва.

3 - Г. Битва біля річки Альта (1068 р.) - половці. Пояснення: У цій битві об'єднані сили руських князів (Ізяслава, Святослава та Всеволода Ярославичів) зазнали поразки від половців, що призвело до повстання в Києві.

4 - Б. Битва біля річки Калка (1223 р.) - монголи. Пояснення: Це була перша велика битва руських князів (разом із половцями) проти монгольських військ, яка закінчилася трагічною поразкою.

Правильна відповідь: 1 В, 2 Д, 3 Г, 4 Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини 1900–1914 роках.

У наведеному в завданні уривку джерела є словосполучення-маркери – «нафтова й озокеритна» промисловість. Значні родовища нафти є в Дрогобицько-Бориславському районі Галичини, саме туди вкладали кошти іноземні інвестори. Нафтовий район Галичини був важливим ресурсним об’єктом і в роки Другої світової війни.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

Уряд Петра Столипіна видав низку законодавчих актів, основними з яких були указ 1906 року й ухвалений на його підставі Державною думою Російської імперії закон 1910 року.

Згідно із цими законами кожному селянинові надавали право закріпити свою земельну ділянку, що перебувала в розпорядженні сільської громади, в особисту приватну власність; після чого він мав змогу із цією землею вийти з громади, господарювати на хуторі чи отримати відруб (польова ділянка без садиби) або продати її. Складовою аграрної реформи була переселенська політика. Діставши землю у власність і продавши її, селяни масово переселялися до Азії. В Україні, де поширилося аграрне переселення, цей рух помітно збільшився після 1906 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Олександр Мурашко є автором картини «Дівчина в червоному капелюсі», зображеної на фото Б.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

Правильне розв’язання завдання полягає у визначенні спільної риси економічного становища Наддніпрянщини й західноукраїнських земель у другій половині ХІХ століття. Західноукраїнські землі, що перебували у складі Австро-Угорської імперії, ніколи не вирізнялися високим промисловим розвитком. У цьому регіоні розвивалися лише ті галузі, що не мали конкуренції в імперії. Поміж таких галузей була нафтова промисловість, саме в цю галузь вкладали іноземні інвестиції. В економіку підросійських земель також укладали кошти іноземні підприємці, зокрема англійський промисловець Джон Джеймс Юз.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

На світлині, наведеній у завданні, зображено Пантелеймона Куліша. Він був засновником науково-літературного щомісячного часопису «Основа» – першого українського суспільно-політичного й літературно-мистецького журналу в Російській імперії.

«Киевская старина» – щомісячний історико-етнографічний і літературний часопис, що виходив друком у Києві російською мовою і українською протягом 1882–1906 років. Його першим редактором-видавцем був Феофан Лебединцев, потім часопис редагували Олександр Лашкевич, Євген Кивлицький, Володимир Науменко.

«Громада» – український громадсько-політичний і науково-літературний збірник, що видавав у Женеві Михайло Драгоманов у період 1878–1879 й 1882 років.

«Русалка Дністровая» – перший західноукраїнський альманах народною мовою, виданий у м. Буда 1837 року силами членів гуртка «Руська трійця» Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким й Іваном Вагилевичем.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

В умові завдання зазначено дату – друга половина ХІХ ст., а також регіон – Наддніпрянська Україна. Для правильного розв’язання завдання потрібно визначити подію, що привела до економічного зростання в цьому регіоні в цей час.

Сервітути – землі, які належали панові і якими могли спільно користуватися селяни. Як форма землекористування набули поширення в Галичині й Правобережній Україні впродовж XVI–XIX століть під час формування системи феодальної залежності селянства, коли землевласники приєднували землі, які були раніше в користуванні в селян, до своїх оброблюваних земель, залишивши їм натомість низькопродуктивні невеликі наділи й право користуватися з дозволу пана неорними угіддями – луками, лісами тощо.

Наприкінці XIX століття зросло розшарування селянства. Велика його кількість після аграрної реформи 1862 року втратило землю, що спричинило посилення еміграції з України в пошуках вільних земель. Ліквідація селянської громади пов’язана зі столипінською аграрною реформою 1906 року – на початку ХХ століття. Тобто жоден із-поміж цих варіантів відповіді не задовольняє умову завдання.

Скасування 1861 року кріпосного права сприяло економічному зростанню. Реформа 1861 року, хоча й не ліквідувала цілком конфлікту між капіталістичними й феодально-кріпосницькими залишками, полегшила перехід від феодально-кріпосницького ладу до буржуазного. Після реформи розвиток капіталізму в Російській імперії пішов настільки швидко, що за кілька десятиліть відбулися такі перетворення, які в деяких країнах Європи тривали цілі століття.

Правильна відповідь – В.