Тема: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

У завданні йдеться про австрійський парламент другої половини ХІХ століття, тобто час до 1868 року. Саме тоді утворилась Австро-Угорська дуальна монархія. Натомість австрійський парламент бере початок з «весни народів», а це 1848 рік. У цей час утворено Головну руську раду, що ставила як основну вимогу поділ Галичини на польську й українську частини.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Емський указ, підписаний імператором Олександром ІІ 1876 року, спрямовано на витіснення української мови в культурній сфері й обмеження її лише побутовим ужитком. Указ забороняв друкувати книги українською мовою, викладати нею в початкових школах, влаштовувати концерти з українськими піснями чи театральними виставами, ввозити на територію Російської імперії книги українською мовою без особливо дозволу. Про жодний економічний, міжнародний, військовий складник у цьому документі не йдеться.

Правильна відповідь – А.

Тема: Культура України кінця XVIII століття – першої половини ХІХ століття.

У наведеному уривку документа йдеться про об’єднання греко-католицької церкви з православною, тож потрібно пригадати дату ліквідації греко-католицької церкви на Правобережній Україні – 1839 рік.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України кінця XVIII століття – першої половини ХІХ століття.

У завданні наведено зображення таких картин: А – «Дівчина з Поділля» Василя Тропініна, Б – «Карпатська мати» Василя Касіяна, Г – «Святочне Ворожіння» Миколи Пимоненка. В – «Катерина» Тараса Шевченка. Картину написано на тему його однойменної поетичної поеми влітку 1842 року в Санкт-Петербурзі.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

Для правильного розв’язання завдання потрібно знати хронологію історичних подій і процесів. У завданні йдеться про освітнє товариство греко-католицьких священників, утворене в Перемишлі 1816 року, а також про діяльність «Руської трійці», утвореної 1832 року. Трудова еміграція – явище, характерне для другої половини ХІХ століття. Політизація національно-визвольного руху – це час «весни народів» 1848 року. Національний рух під релігійними гаслами на українських землях не розгортався. Це явище здебільшого характерне для поширення протестантських ідей, які не знаходили підтримки на українських землях, зокрема в зазначений період.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати історичних персон за їхніми зображеннями. У завданні наведено портрети Пантелеймона Куліша й Миколи Костомарова, обидва були учасниками Кирило-Мефодіївського братства.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

Для правильної відповіді на завдання потрібно використати словосполучення-маркер «барська змова». Ідеться про Барську конфедерацію – військово-політичне об’єднання польської шляхти й римо-католицького духовенства, спрямоване проти короля Станіслава Августа Понятовського (протеже Катерини ІІ), і втручання Російської імперії у внутрішні справи Речі Посполитої. «Барська змова» розпочалася 1768 року й тривала до першого поділу Речі Посполитої. Коліївщина – козацько-селянське національно-визвольне повстання в Правобережній Україні в 1768–1769 роках, спровоковане національним і релігійним гнітом правобережного українського населення в Речі Посполитій.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

За наведеною картосхемою можна визначити перебіг подій Північної війни на території України у 1708–1709 рр.

На картосхемі, наведеній у завданні, позначено місто Батурин і Чортомлицьку Січ. Тобто йдеться про гетьманування Івана Мазепи, точніше – про його перехід на бік шведського короля Карла ХІІ. Саме це спровокувало російську владу знищити резиденцію гетьмана (Батурин) і Чортомлицьку Січ. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття.

Наслідком подій, описаних у документі, стало укладення Бахчисарайського мирного договору.

Поразка московсько-козацьких військ у Чигиринських походах 1677–1678 рр. та фактичне перетворення Правобережжя на пустку змусили Московське царство піти на переговори з Османською імперією.

Результатом цих переговорів став Бахчисарайський мирний договір (1681 р.). За ним султан визнав Лівобережжя за Москвою, а територія між Дніпром та Південним Бугом (де й стояв зруйнований Чигирин) мала залишатися незаселеною 20 років.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття.

Саме ім'я Юрія Хмельницького турки використовували як політичне прикриття своєї агресії. 

Описані події — це Другий чигиринський похід (1678 р.). Після того як Петро Дорошенко зрікся булави, турецький султан вирішив використати іншу постать для утвердження свого впливу на українських землях.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття.

В уривку йдеться про захоплення турками «столиці Української козацької держави» - Чигирина. 

В уривку описано події серпня 1678 року (під час Другого чигиринського походу турецько-татарської армії).

• «Серце Української козацької держави»: Саме так називали Чигирин, адже він був першою столицею Гетьманщини, резиденцією Богдана Хмельницького та Петра Дорошенка.

• «Після майже півторамісячної облоги»: Влітку 1678 року турецька армія понад місяць штурмувала місто, яке обороняли козацькі полки та московські війська.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу в середині XVII століття.

В уривку з джерела схарактеризовано реакцію населення на рішення Переяславської ради.

У тексті описано саме опір частин населення (зокрема, впливових кіл у Києві та деяких полків) виконанню цієї вимоги — присяги московському цареві, що стало прямим наслідком рішень, прийнятих на Переяславській раді та закріплених Березневими статтями.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI століття.

У завданні наведено портрет Василя-Костянтина Острозького.

Він прославився насамперед як меценат, за його сприяння відкрито Острозьку академію, надруковано Острозьку Біблію.

Також відомий як найбільший землевласник у Речі Посполитій, саме тому його інколи називали «некоронованим королем Русі».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVIІ століття.

Термін, який потрібно використовувати, характеризуючи фільваркове господарство, це — «панщина».

• Фільварок — це форма великого феодального господарства, що виникла на українських землях та у Східній Європі у XVI столітті.

• Для забезпечення цього виробництва власник фільварку (шляхта/магнат) використовував працю прикріплених до землі селян.

• Панщина — це обов'язкова примусова праця селянина у фільварковому господарстві поміщика, яка була основною формою земельної ренти (відробіткова рента) у XVI–XVIII століттях. Саме панщина є ключовою ознакою, що характеризує фільварок як господарський комплекс.

Правильна відповідь – Г.