У цьому завданні йдеться про розташування подій у хронологічних послідовності.

За словами-маркерами учасники зможуть визначити, про кого / про що йдеться в уривках з історичних джерел.

Варіант А «Ярослав ... печеніги», вказує, що це час правління Ярослава Мудрого.

Варіант Г «отчина» –  традиційно вказує на Любецький з’їзд князів.

Варіанти Б та В між собою пов’язані, в обох ідеться про синів Ярослава Мудрого. Однак у варіанті В йдеться про «заповідаю свій стіл…» – заповіт київського князя, а у варіанті Б «троє Ярославичів» – діяльність тріумвірату (правління трьох).

Відповіді: А, В, Б, Г.

Це завдання на встановлення відповідності.

У завданні учасників просять поставити у відповідність прізвища історичних діячів кінця ХІХ – початку ХХ ст. і факти їхньої діяльності.

Діяльність історичних осіб, прізвища яких маємо в лівій колонці, відповідає періоду кінця ХІХ – початку ХХ ст.. Таким чином, у правій колонці варіант В мав би бути відкинутий (ідеться про ініціатора відкриття Харківського університету В. Каразіна).

Далі застосовуємо свої знання. Видавець щоденних україномовних газет – Є. Чикаленко. Його слова «Україну слід любити не лише до глибини душі, а й до глибини кишені» звучать і досі актуально.

М. Драгоманов пов’язаний з журналом «Громада», що видавався у Женеві.

Б. Грінченко ніколи не був промисловцем, натомість разом із М. Міхновським був одним з фундаторів «Братства тарасівців».

І навіть якщо ви не пам’ятаєте Б. Ханенка, то це прізвище автоматично стає в правильну відповідність.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–Д.

Це завдання на встановлення відповідності.

Завдання вимагає від вас знати дати національно-визвольної війни Б. Хмельницького і його наступника.

Усі дати, що містить завдання, є в Програмі ЗНО з історії України.

Варіанти 1, 3, 4 стосуються національно-визвольної війни Богдана Хмельницького.

Лише варіант 2 – це час гетьманування І. Виговського.

Зайвим у правій колонці буде дата 1652 р. – Батозька битва, на якій козаки помстилися за поразку під Берестечком. У 1648 р. відбулися три битви – Жовті Води, Корсунь і Пилявці. Залишається варіант 1, який відповідає 1653 р.

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–А, 4–Б.

Це завдання на встановлення відповідності.

У ньому слід поставити у відповідність наслідок подій, що відбувалися на українських землях у княжі часи (ІХ – ХІІІ ст.).

У трьох варіантах лівої колонки бачимо імена князів. Аскольда учасники мали б пам’ятати як одного з перших князів, про якого  згадує літопис. Раз перший то доречно увідповіднити варіант Г (початок…).

Похід Святослава на хозар розколов думки істориків. Частина вважає, що це похід призвів до відкриття шляху кочовиків на Русь, інші вважають, що молодий князь мусив знищити державне формування на Сході.

У третьому варіанті йдеться про Романа Мстиславовича, який об’єднанням Галицького та Волинського князівств сформував новий центр суспільно-політичного життя Русі. Інколи говорять що Галицько-Волинська держава є продовжувачем справи Київської Русі.

Похід монгольських орд Батия мав наслідком зруйнування Києва.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст.

Серед осіб у Списку персоналій обов’язкових для візуального розпізнавання є лише дві жінки – Леся Українка та Соломія Крушельницька.

Фото Соломії Крушельницької бачимо в цьому завданні. Усесвітньо відома українська оперна співачка з Галичини 1893 року дебютувала на сцені Львівської опери. Навчалася в майстрів оперного співу Італії. Із 1895 р. виступала в усіх великих операх Європи й Америки.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в Австрійській (Австро-Угорській імперії) в другій половині ХІХ ст.

Тестове завдання перевіряє знання понять і термінів.

«Нова ера» – це спроба лідерів українського та польського рухів Галичини наприкінці 1880-х – на початку 1890-х рр. досягти порозуміння, яка вилилася в «джентльменську угоду» про взаємні поступки, що діяли впродовж 1890–1894 рр. «Джентльменська угода» не притаманна соціал-демократам, а тим паче радикальному рухові; москвофіли ж убачали розвиток українських земель у російській співпраці. Залишається лише одна відповідь – народовці.

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Після реформи 1861 р. в аграрних відносинах поєднувалися дві системи господарювання: 

• відробіткова, яка була прямим залишком панщини;
• ринкова, яка ґрунтувалася на вільнонайманій праці і поступово витісняла відробіткову.

Російський уряд розвивав неросійські регіони імперії, у тому числі Україну, виходячи виключно з інтересів імперії. Унаслідок цього в Україні прогресували тільки ті галузі промисловості, які не мали відповідних природних умов в Росії (цукрова), або ті, що постачали сировину та напівфабрикати для російської індустрії.

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Це завдання можна виконати у два способи.

Перший: треба пригадати дати Кримської війни, а також дати історичних подій у варіантах відповідей. Варіант А – початок ХІХ ст., варіант В – 1825–1826 рр., варіант Г – 30-ті або 60-ті роки ХІХ ст. Натомість нам потрібно знайти подію 1850-х років.

Другий спосіб пов'язаний з терміном: «ополчення» – це допоміжне військо, створюване в надзвичайних умовах воєнного часу з добровольців – цивільного населення, здатного тримати зброю, але звільненого від дійсної військової служби. Під це визначення підходить лише «Київська козаччина».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України в кінці XVIIIст. – першій половині ХІХ ст.

Пам'ятник градоначальникові та генерал-губернаторові Арману Емманюелю дю Плессі де Рішельє в Одесі (скульптор І. Мартос, 1828) є не лише окрасою міста. Це практично візитівка південної Пальміри. До того ж цей пам’ятник входить до Переліку пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання учасниками ЗНО.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії в другій половині XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Якщо перефразувати, то в умові завдання нас запитують, яка з представлених організацій першою ставила політичну вимогу.

З-посеред варіантів вибирати треба з двох: В або Г.

Варіант А відкидаємо, бо Наукове товариство ім. Т. Шевченка – це структура, що опікувалася  питаннями розвитку української науки, а питання політичні не були для неї пріоритетними.

Священники, зокрема Товариство галицьких греко-католицьких священників (варіант Б), своїм завданням вбачало просвітницьку діяльність.

А от політичні питання стають для українців можливими в час «весни народів»: саме тоді формується перша політична структура українців, перший парламентський досвід. Пригадавши рік утворення Русько-української радикальної партії (1890), ми виходимо на правильну відповідь – Головна руська ради (1848).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України наприкінці XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Пропоноване завдання перевіряє знання історичних подій.

Після придушення польського визвольного повстання, котре частково поширилось і на Правобережну Україну, царський уряд зрозумів необхідність вирішити українське питання на Правобережжі. Саме тому всіляко підтримувалась українська ідентичність на противагу польській. У 1834 р. було відкрито університет у Києві, а вже через п’ять років українці Правобережжя мали повністю перейти в підпорядкування московського патріархату, відкинувши все, що пов’язувало їх з поляками, у цьому випадку з католицизмом.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII ст. – у першій половині ХІХ ст.

В уривку з історичного джерела йдеться про дворян, які вивчали історію України, збирали літописи «й різні документи з історії краю».

Цей процес був до певної міри започаткований указом Катерини ІІ «жалувана грамота дворянству». Щоб долучитись до дворянського стану, у Російській імперії слід було довести своє походження. Отож значна частина української шляхти розпочала пошук архівних документів і в такий спосіб зацікавилася своїм минулим, а також минулим свого краю. Це дало поштовх появі таких літературних творів, як «Історія русів», і зрештою «Енеїди» Івана Котляревського. Пригадайте: саме з цього твору розпочинається нова українська література, що була складовою національного відродження кінця XVIII ст.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Подане завдання перевіряє, чи розуміють учасники тестування поняття і терміни для характеристики соціально-економічного життя Наддніпрянської України.

В умові завдання є часові межі (наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст.). Звернімо увагу на те, що кожен варіант має по два поняття. Це означає, що обидва поняття мають відповідати часовим межам.

Варіант В відпадає, тому що «Коліївщина» – поняття що підходить для XVIII ст., але не наприкінці століття. «Займанщина» – це час другої половини XVII ст.

Варіант Г – це початок ХХ ст.

Варіант А – це друга половина ХІХ ст.

Залишається варіант Б: «кріпосництво» – 1783 р. у Російській імперії, «промисловий переворот» розпочався в першій половині ХІХ ст.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у другій половині XVIII ст.

Це тестове завдання вам допоможуть виконати знання з трьох предметів: історії, географії та української літератури.

В умові завдання зазначено XVIII століття, а це 1700-ті роки. Маємо дату 1768 р. –Коліївщина як складова гайдамацького руху.

Пригадайте з української літератури поему Тараса Шевченка «Гайдамаки», де згадано очільників Коліївщини та місто Умань.

Географія ж підкаже, у якому регіоні України розташована Умань.

Відповідь – Г.