ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ ст. – 1914 – 1945 р.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Гасла плакатів – Жінки йдіть у ради комнезами кооперацію  і  Товариші селяни! Здавайте хлібний податок. Робітники й Червона армія ждуть хліб. Податок переможе голод – дають змогу визначити правильні відповіді.

Гасла, відображені на радянських агітаційних плакатах, були невіддільним складником реалізації нової економічної політики. Важливою підказкою для визначення правильної відповіді є маркери кооперація, хлібний податок, переможе голод (1921–1923 роки).

Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 рр., ухвалений на X з’їзді партії. Мав забезпечити вихід з економічної та політичної кризи через повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткове відновлення приватної власності.

Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму. Під контролем держави залишалися провідні галузі промисловості й зовнішня торгівля.

Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком.

Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства й промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.

Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928), поява безробіття і зростання соціальної нерівності.

Й. Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, 1929 р. відкинув політику непу.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

Маркери – У Київ очікується приїзд професора М. Грушевського, засланого в адміністративному порядку в Симбірськ…, Ужиті заходи зі звільнення греко-католицького митрополита Шептицького,  повернення з Далекого Сходу всіх українців-галичан, Відновлюється закрите адміністрацією українське товариство “Просвіта”… – дають змогу визначити, що описані події пов’язані з початком Української революції (березень 1917 року).

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Початок Української революції.

Українська Центральна Рада існувала протягом березня 1917 – квітня 1918 рр.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Із зазначених понять процес колективізації сільського господарства в УСРР допоможуть схарактеризувати такі поняття: розкуркулення, паспортна система, чорна дошка.

Розкуркулення – кампанія експропріації селянських господарств у 1930-ті рр., складник примусової колективізації. Розкуркулювали  селян на основі постанови ЦК ВКП(б) від 30 січня 1930 р. «Про заходи у справі куркульських господарств у районах суцільної колективізації». Формально спрямована проти найзаможніших селян (в Україні їх було 1,5 %). Поряд із примусовою колективізацією розкуркулення стало передумовою занепаду сільського господарства й Голодомору. Усього в Україні було розкуркулено близько 200 тис. селянських господарств. Разом з усіма членами сімей це становило приблизно 1,2–1,4 млн чол. Характерно, що під розкуркулення потрапляли не лише заможні господарства, а й ті, які не погоджувалися йти в колгоспи. Їх називали підкуркульниками. По суті, кампанія ліквідації куркульства як класу була формою репресій щодо всього селянства. Загроза розкуркулення висіла над селянами й примушувала їх вступати до колгоспів. Більш як половину розкуркулених (близько 860 тис. чол.) було виселено в Східні райони СРСР. Цю безправну категорію населення називали спецпереселенцями, використовували на найважчих роботах. Багато з них, особливо літніх людей, дітей, жінок, загинуло.

Паспортну систему запровадили в СРСР 1932 р. Запровадження єдиної паспортної системи стало черговим кроком тоталітарної системи в закріпаченні селянства, адже нові паспорти видавали лише міським жителям, працівникам державних установ і робітникам радгоспів у селах. Колгоспникам  паспорти не видавали, що перетворювало їх на радянських кріпаків. Відсутність паспортів у часи Голодомору прирекла на голодну смерть мільйони селян, які не могли виїхати за межі населених пунктів. За самовільний виїзд карали грошовим штрафом, а за повторне порушення була кримінальна відповідальність – до трьох років увʼязнення.

Занесення на так звану чорну дошку – один з адміністративно-репресивних засобів колективного покарання, який застосовувала комуністична влада щодо цілих районів, населених пунктів, колгоспів, сільських рад, які чинили опір примусовій колективізації. Режим передбачав блокування їх спецзагонами й військами, заборону виїзду населення за межі цих територій і вилучення всіх харчів, а також заборону торгівлі. Режим чорних дошок став одним із механізмів Голодомору, що був актом геноциду.

Правильна відповідь: 3, 5, 6.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період. Україна в роки Другої світової війни й у перші повоєнні роки. Творення нової України.

Маркери в джерелі А  – гуцул (можна визначити за національним одягом) із мечем і щитом. На щиті зображено Герб Карпатської України. Гуцул відбивається від собак (уособлюють угорську й польську агресію) і знищує змію (внутрішніх ворогів) – чітко вказують на події часів Карпатської України 1938–1939 рр.

Маркери в джерелі Б  – вежа Донецького аеропорту й кіборг. Кіборгами називали українських бійців, які у 2014–2015 рр. в Донецькому аеропорту чинили героїчний опір російським військовим і найманцям. Це чітко вказує на події АТО.

Маркери в джерелі В  – гасла «Волю народам! Волю людині!», «СССР – тюрма народів», зображення бійців, які ведуть боротьбу і підіймають прапор цієї боротьби. Усе чітко вказує на плакат Української Повстанської Армії, що діяла в 1943–1950 рр. на території України.

Маркери в джерелі Г  – українські січові стрільці – чітко вказують на плакат створеного 1914 р. добровольчого формування українців.

Правильна відповідь 1-Г, 2-А, 3-В, 4-Б

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Січень 1918 р.  –  бій під Крутами.

Квітень 1918 р. – державний переворот Павла Скоропадського.

Січень 1919 р. – проголошення Акта Злуки УНР і ЗУНР.

Листопад 1921 р. – Другий «Зимовий похід» Армії УНР.

Правильна відповідь: 1-Г, 2-Б, 3-Д, 4-В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Маркери Український народ не хоче й не буде своєю кров’ю рятувати Німеччину, Німеччина стоїть сьогодні перед смертельною небезпекою зі Сходу, то це наслідки дикунської політики німецького імперіалізму серед поневолених народів Сходу..., Ми боремося за Українську державу, а не за чужий імперіалізм, Ми мусимо берегти наші сили, бо ми впевнені, що війна у своїй кінцевій фазі надасть нам державу... чітко вказують на позицію Проводу ОУН (Бандери).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Асиміляція (англ. cultural assimilation; від лат. assimilatio – уподібнення») у цьому контексті – процес прийняття певним народом або спільнотою культури (мови, цінностей, звичаїв) і самосвідомості (ідентичності) іншого народу або спільноти. Розчинення асимільованого народу або спільноти в народі або спільноті, що реалізує асиміляційну політику (зазвичай, є чисельнішим, посідає панівні позиції в державі тощо).

Предмет ідентифікації в завданні – заходи влади з асиміляції українців.

Маркери Міністерство освіти категорично відхилило прохання відкрити школи з викладанням українською мовою, громадяни зобов’язані давати своїм дітям освіту тільки в ...школах із румунською мовою викладання…  в джерелі А чітко вказують на заходи асиміляції українців владою Румунії в 1920–1930-х рр.

У джерелах Б, В, Г відповідних маркерів немає.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Маркери Урожай у нас був хороший, радянська влада, “заготовляючи” наш хліб, до тих пір…, допоки не залишились [ми] без фунта хліба… в джерелі чітко вказують на передумови Голодомору й засвідчують його штучний характер.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності

Пропагандистський плакат часів «воєнного комунізму» (1919–1921 рр.), одним із заходом якого було впровадження загальної трудової повинності для всього працездатного населення. На це вказує напис Трудова Червона армія.

У час воєнного комунізму існували трудова повинність, мілітаризація праці тощо. Трудова повинність передбачала мілітаризацію праці, створення «трудових армій», які використовувалися для виконання господарських робіт, заборону самовільного переходу на іншу роботу.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Початок Української революції.

28 червня 1917 року було сформовано Генеральний секретаріат – виконавчий орган Української Центральної Ради, вищий революційний орган українського народу.

Формування Генерального секретаріату стало можливим завдяки попередній діяльності Центральної Ради й проведенню низки представницьких зібрань українців. Саме ці зібрання своєю позицією й ухваленими документами легітимізували Центральну Раду як вищий національний законодавчий орган, уповноважений діяти від імені й задля реалізації інтересів усієї української політичної нації. Провідну роль у цьому процесі відіграли українські військові, які рішуче підтримали Центральну Раду під час II Всеукраїнського військового з’їзду.

Законодавчий орган, яким остаточно стала Центральна Рада після ухвалення І Універсалу, гостро потребував виконавчої структури, якою і став Генеральний секретаріат. Його було сформовано в складі восьми генеральних секретарств і генерального писаря. Очолив уряд Володимир Винниченко, який став одночасно головою секретаріату й генеральним секретарем внутрішніх справ.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Галицько-Буковинське генерал-губернаторство – це адміністративно-територіальна одиниця, створена урядом Російської імперії для управління землями Австро-Угорщини, окупованими російською армією під час Першої світової війни (Галицька битва 1914 року).

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму 1929–1939 рр.

Колективізація, тобто формування колективних господарств (колгоспів), запроваджене в СРСР, не знайшла відгуку серед селян радянської України.

Український чорнозем давав можливість селянській родині самостійно працювати й отримувати достатній урожай на своїй ділянці. Тому з 1929 р. цей процес пішов насильницьким шляхом: почалося так зване розкуркулення (обираємо як правильний варіант 3).

Селянам створювали такі умови, що змушували їх іти в колгосп. Зокрема 1932 року жителі міст отримали внутрішні паспорти (обираємо як правильний варіант 6), натомість населення сіл їх не отримало, що означало практично «державне закріпачення» селян до землі. Без паспорта, селянин не міг переїхати працювати з пункту А в пункт Б.

Характерним процесу колективізації було створення МТС (машинно-тракторних станцій), завданням яких було працювати технікою на колгоспних ланах (обираємо як правильний варіант 4).

Відповіді: 3, 4, 6.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Ключові в джерелі словосполучення-маркери вказують на рік виходу вказаної газети.

Варіант відповіді А. Словосполучення-маркери – «Широким фронтом через Дніпро», «Німецькі війська вступили у Київ», «Огляд воєнних дій з 17 по 19 вересня» – вказують на вересень 1941 р. (Німецькі війська вступили в Київ 19 вересня). Зверніть увагу! Газета «Вільна Україна» виходила на території, окупованій німецькими військами.

Варіант відповіді Б. Словосполучення-маркери – «Як дійшло до війни», «Німецько-польська війна», «Похід німецької армії в Польщі» – указують на початок Другої світової війни (1 вересня 1939 р.). Додатковою підказкою є фрагмент карти.

Варіант відповіді В. Словосполучення-маркери – «Харків здобутий», «Перед брамами Москви», «Зовнішня лінія оборони совєтської столиці прорвана», «Великий погром армій Тимошенка» – указують на жовтень 1941 р. Харків був захоплений німецькими військами 25 жовтня 1941 р. Під час першого етапу німецького наступу на Москву (операція «Тайфун»), що тривав з 30 вересня по початок листопада 1941 р. німецьким військам вдалось оточити в районі Брянська і західніше Вязьми та розгромити основні сили Західного фронту радянських військ (у полон потрапило 663 тис. солдатів (за іншими даними – 688 тис., 1242 танки, 5400 гармат), що прикривали Москву. Вермахт захопив Калінін (Твер), Малоярославець, Можайськ, Волоколамськ, упритул наблизився до Тули. Німецькі танки вже стояли за 80–100 км від Москви. Зверніть увагу! Газета «Голос Полтавщини» виходила на території, окупованій німецькими військами.

Варіант відповіді Г. Словосполучення-маркери – «Севастополь пав», «Німецькі відділи на південному і середньому відтинку Східного фронту вирушили в наступ», «До боїв у Північній Африці», «Остання радіопередача з Тобрука» – указують на події літа 1942 р. Зверніть увагу! Газета «Вечірній листок» виходила на території, окупованій німецькими військами.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Початок Української революції.

Проаналізувавши умову завдання, можна дійти висновку, що у варіанті відповіді Д йдеться про утворення Української Центральної Ради. Ця подія передувала виданню документів, тож не задовольняє умову завдання.

У Першому Універсалі проголошено автономію, що викликало невдоволення Тимчасового уряду.

У Другому Універсалі відкладено питання автономії до скликання Установчих зборів, практично Центральна Рада відмовилася від автономії. Цей крок спровокував виступ Другого українського полку імені Івана Полуботка.

У Третьому Універсалі було проголошено утворення української Народної Республіки.

Оприлюднення Четвертого Універсалу й Брест-Литовського договору відбулися 1918 року.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–В .

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

На зображених плакатах підказкою будуть підписи до кожного з них.

Варіант А «Жінки в колгоспах – велика сила» може бути застосований до різного часу існування СРСР. Це можуть бути події як 1930-х років, так і часів війни або повоєнних років.

Підпис до плаката у варіанті В підказує про період «відлиги», адже «вирощування кукурудзи» було актуальним для цього періоду історії.

Підпис у варіанті Г «Відбудуємо на славу» мав би підказати про потребу відбудови чогось зруйнованого. Цей плакат характеризує час післявоєнної відбудови.

Залишається варіант з правильною відповіддю. Підпис «Трактор в полі, що танк в бою» наголошує на ролі жінки, котра замінює чоловіка, керуючи трактором. Додатковою підказкою є зображення ешелону військових, який рухається мостом. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Заголовок «Українська Держава – лад, сила і слава!» газетної публікації наводить на думку щодо регіону українських земель, у якому було проголошено Українську державу.

На поданій у публікації картосхемі позначено (див. легенду) регіон, у якому проживають українці, словаки, мадяри, поляки. Також на картосхемі позначено міста Львів і Станіслав (Польща); територію Буковини (Румунія). Волині на картосхемі немає. Залишається регіон масового проживання українців – Закарпаття.

Тобто йдеться про Карпатську Україну – державу, проголошену 1939 року.

Відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

В умові завдання наведено світлину будівлі, у якій дотепер відбуваються засідання Верховної Ради України.

Верховна Рада – законодавчий орган влади, що приймає Закони держави. Зазвичай уся вертикаль влади (законодавча, виконавча й судова) зосереджена в столиці країни. До 1934 року столицею радянської України був Харків, а після цього року й до нашого часу столицею є місто Київ.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Микола Хвильовий (справжнє ім’я Фітільов Микола Григорович) – активний учасник організації Вільної академії пролетарської літератури (ВАПЛТЕ), літератор, автор чудових памфлетів. В одному з них («Московські задрипанки») Хвильовий наголосив, що українська література повинна орієнтуватися у своєму розвитку на європейську, світову. У деяких підручниках саме йому приписують гасло «Геть від Москви! Дайош Європу!», хоча насправді Хвильовий такого гасла не проголошував.

Пригадавши суть літературної дискусії 20-х років і позицію в ній Хвильового, можна визначити правильну відповідь – Б.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Події Української революції можна умовно розділити на три етапи:

• Центральна Рада на чолі з Михайлом Грушевським;
• Українська Держава, очолювана гетьманом Павлом Скоропадським;
• Директорія УНР на чолі спочатку з Володимиром Винниченком , а згодом Симоном Петлюрою.

У завданні наведено фотопортрет Павла Скоропадського.

Гетьманський переворот – державний переворот у Києві в ніч з 29 на 30 квітня 1918 року, коли генерал Павло Скоропадський, проголошений того ж дня гетьманом, за сприяння німецьких військ захопив владу в Україні, усунувши Українську Центральну Раду.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

У поданому уривку документа зазначено: «землі Ярослава Осмомисла, князя Данила і Романа». За цими словами-маркерами можна визначити правильну відповідь.

Ярослав Осмомисл – Галицький князь. Данило та його батько Роман – Галицько-Волинські князі. Давньоруський Галич – столиця Галицького, потім – Галицько-Волинського князівства. Від міста Галич походить назва «Галичина». З другої половини XIII століття політичним і культурним центром краю стало місто Львів. Відповідно територія Галичини була окупована російською імперією в результаті Галицької битви.

Помилковим є варіант відповіді В, адже генерал Брусилов не зумів 1916 року захопити місто Львів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Після Першої світової війни, згідно із системою міжнародних договорів, а також по закінченні воєнних дій українсько-польської війни українські землі опинились у складі нових та вже існуючих держав.

В умові завдання чітко зазначено рік (кінець 1937 року). Ця обставина мала б нагадати учасникам, що регіон Закарпаття, що входив до складу Чехословаччини, після Мюнхенської конференції та вимог союзника нацистської Німеччини – Угорщини, переходить до останньої. При чому Угорщина військовим шляхом завоювала новостворену державу – Карпатську Україну (1938 року). Отже, на кінець 1937 року Закарпаття належало Чехословаччині.

Східна Україна (Наддніпрянщина та Слобожанщина) була частиною Української РСР, Східна Галичина та Західна Волинь – Польщі, а Північна Буковина та Південна Бессарабія – Румунії.

Варіант: 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Активна участь зазначених персоналій в історичному житті України розпочинається з 1918 року. Саме цей рік відзначений знаковими подіями як у центральній Україні (гетьманський переворот, прихід до влади гетьмана П. Скоропадського), так і на Заході України. 

Саме цього року утворенню Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР), передувало проведення Листопадового зриву у Львові, активним організатором якого був Д. Вітовський. Саме він – Наказний отаман української Національної ради, організатор формування української Галицької армії.

С. Петлюра, хоч і входив до Генерального Секретаріату Центральної Ради, активну роль як лідер українського руху почав відігравати після виїзду за кордон В. Винниченка. Очоливши Директорію УНР, С. Петлюра знайшов союзника в боротьбі з більшовиками в особі Польщі. Саме він підписує від УНР Варшавську угоду.

На протилежній стороні боротьби був Н. Махно, який у той час симпатизував більшовикам і неодноразово допомагав їм у реалізації їхніх планів, зокрема й у розгромі армії П. Врангеля. Така відданість згодом обернулася проти самого Н. Махна. Розгромивши білогвардійські війська Врангеля, махновці були знищені більшовиками.

 Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–В, 4–Б.

ТЕМА: Українська революція. Україна в Першій світовій війні

Українська Центральна Рада була утворена в 1917 р.

Легіон Українських січових стрільців було сформовано в 1914 р.

Брестський мирний договір між УНР і країнами Четвертного союзу було укладено в 1918 р.

Брусиловський прорив (вдалий наступ російської армії) відбувся у 1916 р.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

У 1941 році на території УРСР розгорілися вирішальні бої німецько-радянської війни.

Саме відчайдушний опір частин Червоної армії на території України зірвав плани «блискавичної війни» Німеччини проти СРСР – «план Барбаросса».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено Є. Коновальця, А. Мельника, С. Бандеру. Усі вони в різний час були головами проводу українських націоналістів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

«Розстріляне відродження» – термін, яким позначають знищення генерації літераторів і митців української культури 20–30-х років ХХ ст. в результаті сталінських репресій. Загалом було знищено близько 500 видатних діячів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність і наслідки політики форсованої індустріалізації та колективізації в Україні.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Предмет ідентифікації в завданні – політика партійно-державного керівництва УСРР.

Зміст плакату чітко вказує на кампанію боротьби з куркульством, яка супроводжувала процес насильницької колективізації.

Відповідь – В.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Правильне розв’язання завдання полягає у виборі характерних ознак культурного життя радянської України в 1921–1928 роках.

Боротьба з «космополітизмом» відбувалася після Другої світової війни. Більшовики ніколи не відмовлялися від атеїстичної пропаганди. Повернення в культурний простір імен репресованих українських літераторів відбулося за часів керування державою Микити Хрущова. Утворення творчих об’єднань «ВАПЛІТЕ», «Гарт», «Плуг» тощо відбулося у 1920-х роках.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

На картосхемі зображено територію УСРР на 1921 р. На це вказують обриси кордонів і назви сусідніх держав.

Стрілками на карті позначено Другий «зимовий похід» Повстанської армії УНР, який відбувався в жовтні-листопаді 1921 р. під керівництвом Ю. Тютюнника. Похід завершився поразкою з декількох причин: невдало було обрано час походу; завдяки діяльності радянських спецслужб задум походу був цілком відомим і радянська сторона готувала пастку. Лише завдяки збігу обставин вдалося уникнути повної катастрофи. Натомість поразка походу позначилася трагедією під Базаром, де в полон до Червоної Армії потрапило 359 українських бійців, які за відмову перейти на бік червоних були розстріляні біля м. Базар (позначено на картосхемі).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі. Українські землі в складі Польщі. Вплив міжнародної ситуації 1920–1930-х рр. на становище західноукраїнських земель.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки рішення Ради послів Антанти від 14 березня 1923 р.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Іменем Національної Ради Східної Галичини як легального представництва українського населення Східної Галичини», «українське населення ніколи не погодиться з пануванням Польщі» – дозволяють визначити, що в спогадах Є. Петрушевича йдеться про його заяву на рішення Ради послів Антанти про передачу Східної Галичини під владу Польщі. Після цього рішення Ради послів втрачався сенс існування державних структур ЗУНР. Боротьба населення Східної Галичини за своє національне визволення переходило до нових форм.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

1918 рік (як це зазначено в умові) розпочався підписанням урядом Центральної Ради Брест-Литовського договору з країнами Четверного Союзу. У домовленостях ішлося й про допомогу, яку наддадуть Центральні держави у вигнанні більшовиків з Києва. А також про зобов’язання уряду Центральної Ради надавати відповідну кількість продовольства до Центральних держав, зокрема Німеччини. Однак власне економічне питання і «підкосило» авторитет Центральної Ради.

Тепер перейдемо до варіантів відповідей.

Варіант А відпадає, позаяк Українська Центральна Рада перебувала в стані війни з більшовицькою Росією.

Варіант Б (проголошення ЗУНР і початок польсько-української війни), стосується подій Заходу України.

Варіант В так само не є коректним, бо Директорія УНР утворюється в листопаді 1918 р., зокрема для боротьби з гетьманатом.

Як бачимо, якщо нас запитують про передумову, залишається лише одна правильна відповідь.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні

Формування в роки Першої світової війни легіону Українських січових стрільців у складі австрійської армії засвідчило лояльність українців Галичини до австро-угорської монархії.

Відповідь – А.

ТЕМИ: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Західноукраїнські землі у міжвоєнний період. Україна в роки Другої світової війни.

Кожен період історії України має лише йому притаманні поняття і терміни. Наприклад:

• установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні (1921–1928 рр. – «нова економічна політика», «коренізація», «індустріалізація»;
• утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні (1929–1938 рр.) – «п’ятирічка», «розкуркулення», «розстріляне відродження;
• західноукраїнські землі в міжвоєнний період (1921–1938 рр.) – «осадництво», «пацифікація», «інтегральний націоналізм»;
• Україна в роки Другої світової війни (1939–1945 рр.) – «новий порядок», «план “Ост”», «Голокост».

Відповідь: 1 – Д, 2 – В, 3 – А, 4 – Г.

ТЕМА: Україна на початку ХХ століття.

«Листопадовий зрив» у Львові – українське повстання, організоване в ніч із 31 жовтня на 1 листопада 1918 року Українською Національною Радою силами Українських січових стрільців у Королівстві Галичини і Володимирії, коронній землі Австро-Угорської імперії з метою встановлення влади Української Держави (названої згодом «Західноукраїнська Народна Республіка») на землях, на які вона претендувала.

Державний переворот, здійснений організацією Українська народна громада 29 квітня 1918 року, привів до влади генерала Павла Скоропадського, якого того ж дня було оголошено гетьманом із диктаторськими повноваженнями.

Другий «Зимовий похід» – військова операція Армії УНР проти РСФРР у жовтні – листопаді 1921 року.

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути (між Бахмачем і Ніжином).

Акт Злуки або Велика Злука – урочисте оголошення 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві універсалу про об’єднання УНР і ЗУНР у соборну Україну.

Відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – Д, 4 – В.

ТЕМА: Початок Української революції.

Проаналізувавши умову завдання, можна дійти висновку, що у варіанті відповіді Д йдеться про утворення Української Центральної Ради. Ця подія передувала виданню документів, тож не задовольняє умову завдання.

У Першому Універсалі проголошено автономію, що викликало невдоволення Тимчасового уряду.

У Другому Універсалі відкладено питання автономії до скликання Установчих зборів, практично Центральна Рада відмовилася від автономії. Цей крок спровокував виступ Другого українського полку імені Івана Полуботка.

У Третьому Універсалі було проголошено утворення української Народної Республіки.

Оприлюднення Четвертого Універсалу й Брест-Литовського договору відбулися 1918 року.

Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Г, 4 – В .

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Політичні сили, що зазначені в лівій колонці умови завдання, умовно представляють дві ворогуючі держави, що брали участь у Першій світовій війні. На теренах Австро-Угорщини у Львові на початку війни було створено дві організації. Перша – Головна українська рада, члени якої, підтримуючи Австро-Угорщину, сподівалися на отримання автономії Східної Галичини. Члени другої організації – представники Наддніпрянщини, які у Львові створили Союз визволення України. Вони також підтримували Австро-Угорщину, однак заявляли про самостійність українських земель.

Натомість у Російській імперії політичні сили українців були толерантнішими. Симон Петлюра, на той час редактор часопису «Українське життя», підкреслював, що слід виконати свій громадянський обов’язок перед державою, у якій живеш. Майбутній голова Директорії УНР розумів необхідність заявити про позицію українців, убезпечивши їх від можливих репресій з боку влади. Натомість Товариство українських поступовців, створене в Росії ще 1908 року як позапартійна структура, ставилося до війни як до чужої для українців справи, наголошуючи, що в ній українці воюють один проти одного.

Визначивши політичні сили Російської імперії та Австро-Угорської держави, можна визначити відповідні уривки документів. Слова-маркери в уривках допоможуть це зробити: «державна самостійність України» у варіанті Б, перше речення уривку у варіанті А; «обов’язок громадян Росії» у варіанті В; «цю війну ми визнаємо чужою…українському народу» у варіанті Г.

Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Г, 4 – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

В умові завдання йдеться про нотатку зі щоденника німецького письменника, драматурга й есеїста Генріха Манна. Проаналізувавши її, можна дійти висновку, що йдеться про Адольфа Гітлера, німецького диктатора, який будував свою кар’єру на антибільшовизмі й раптово став прихильником більшовизму. Він 1939 року уклав договір з іншим диктатором – Йосипом Сталіним. Тобто йдеться про так званий пакт «Молотова – Ріббентропа» договір між Німеччиною та Радянським Союзом про ненапад.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Заголовок «Українська Держава – лад, сила і слава!» газетної публікації наводить на думку щодо регіону українських земель, у якому було проголошено Українську державу. На поданій у публікації картосхемі позначено (див. легенду) регіон, у якому проживають українці, словаки, мадяри, поляки. Також на картосхемі позначено міста Львів і Станіслав (Польща); територію Буковини (Румунія). Волині на картосхемі немає. Залишається регіон масового проживання українців – Закарпаття. Тобто йдеться про Карпатську Україну – державу, проголошену 1939 року.

Відповідь: А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

В умові завдання наведено світлину будівлі, у якій дотепер відбуваються засідання Верховної Ради України. Верховна Рада – законодавчий орган влади, що приймає Закони держави. Зазвичай уся вертикаль влади (законодавча, виконавча й судова) зосереджена в столиці країни. До 1934 року столицею радянської України був Харків, а після цього року й до нашого часу столицею є місто Київ.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Варіант відповіді А – неправильний, адже кількість великих промислових підприємств зросла з 0,6 до 8,6 %; кількість зайнятих робітників зменшилася з 56,8 %17,0 %.

Варіант відповіді Б – неправильний, адже кількість підприємств великої промисловості (8,6 %) була меншою за кількість підприємств дрібної промисловості (91,4 %), хоча обсяг виробленої підприємствами великої промисловості продукції (92,5 %) домінував над валовою продукцією дрібних підприємств (7,5 %).

Варіант відповіді В – неправильний, адже, попри значну питому вагу (91,4 %) підприємств дрібної промисловості, обсяг виробленою нею промислової продукції (7,5 %) менший  порівняно з обсягом продукції великих підприємств.

Правильною відповіддю є варіант Г – кількість робітників у великій промисловості (83,0 %) значно перевищує кількість робітників дрібних промислових підприємств (17,0 %); також обсяг валової продукції великої промисловості (92,5 %) домінує над обсягом валової продукції дрібної промисловості (7,5 %).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Микола Хвильовий (справжнє ім’я Фітільов Микола Григорович) – активний учасник організації Вільної академії пролетарської літератури (ВАПЛТЕ), літератор, автор чудових памфлетів. В одному з них («Московські задрипанки») Хвильовий наголосив, що українська література повинна орієнтуватися у своєму розвитку на європейську, світову. У деяких підручниках саме йому приписують гасло «Геть від Москви! Дайош Європу!», хоча насправді Хвильовий такого гасла не проголошував. Пригадавши суть літературної дискусії 20-х років і позицію в ній Хвильового, можна визначити правильну відповідь – Б.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Події Української революції можна умовно розділити на три етапи:

• Центральна Рада на чолі з Михайлом Грушевським;
• Українська Держава, очолювана гетьманом Павлом Скоропадським;
• Директорія УНР на чолі спочатку з Володимиром Винниченком , а згодом Симоном Петлюрою.

У завданні наведено фотопортрет Павла Скоропадського. Гетьманський переворот – державний переворот у Києві в ніч з 29 на 30 квітня 1918 року, коли генерал Павло Скоропадський, проголошений того ж дня гетьманом, за сприяння німецьких військ захопив владу в Україні, усунувши Українську Центральну Раду.

Відповідь: В.

ТЕМА: Початок Української революції.

На картосхемі окреслено кордони України, зазначено сусідні країни – Російську соціалістичну федеративну радянську республіку, Білоруську народну республіку, Молдавську народну республіку й Австро-Угорщину (проіснувала до кінця 1918 року).

Напрямки військових дій позначено стрілками, які витлумачено в легенді мапи. Стрілки беруть початок як із території України, так і з території РСФРР та Білорусі, накреслено лінію фронту Першої світової війни. Це означає, що світова війна ще триває. У варіантах відповіді В та Г зазначено місяць і рік, тому правильну відповідь слід шукати серед варіантів А та Б. У варіанті відповіді Б йдеться про наступ німецьких й австро-угорських військ. Однак на картосхемі немає стрілок, напрямлених із території Австро-Угорщини. Тобто правильним є варіант відповіді А.

Відповідь: А.

ТЕМА: Початок Української революції.

Дати, обов’язкові для запам’ятовування, зазначено в програмі зовнішнього незалежного оцінювання з історії України. Потрібно взяти до уваги, що запитання стосується проголошення незалежності Української Народної Республіки (УНР). Тобто йдеться про Четвертий універсал Центральної Ради, проголошений у січні 1918 року.

Відповідь: В.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

У поданому уривку документа зазначено: «землі Ярослава Осмомисла, князя Данила і Романа». За цими словами-маркерами можна визначити правильну відповідь. Ярослав Осмомисл – Галицький князь. Данило та його батько Роман – Галицько-Волинські князі. Давньоруський Галич – столиця Галицького, потім – Галицько-Волинського князівства. Від міста Галич походить назва «Галичина». З другої половини XIII століття політичним і культурним центром краю стало місто Львів. Відповідно територія Галичини була окупована російською імперією в результаті Галицької битви.

Помилковим є варіант відповіді В, адже генерал Брусилов не зумів 1916 року захопити місто Львів.

Відповідь: Г.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках. Україна в роки Першої світової війни. Початок Української революції.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій історії України початку ХХ століття і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Економічна криза 1900–1903 років призвела до посилення концентрації виробництва, зростання питомої ваги українських земель в економіці Російської імперії.

Революція 1905–1907 років сприяла втраті чинності Емського указу, легалізації діяльності українських політичних партій, створенню українських думських громад.

Столипінська реформа 1906–1911 років сприяла руйнуванню селянської общини, перетворенню Наддніпрянської України на одного з основних експортерів хліба в Європу.

Перша світова війна дала поштовх до повалення самодержавства, розпаду Російської імперії, Української революції.

Правильна відповідь: 1 В, 2 Г, 3 Б, 4 Д.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Під час нападу на СРСР на території України крім військових з’єднань Німеччини діяли й підрозділи її союзників: Італії, Угорщини й Румунії.

Правильна відповідь: 3, 5, 6.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Маркери в джерелі – «Ми свідомо пішли на голод», «нам потрібен був хліб», «жертвами голоду були не трудові елементи, а куркульство» – чітко дають змогу визначити одну з причин Голодомору 1932–1933 років, указати на організаторів геноциду українського народу – ВКП(б), виокремити пропагандистську складову компартійної політики.

Правильна відповідь: 1, 2, 4.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

За портретними рисами на фото можна впізнати Євгена Коновальця. Він 1915 року у складі підрозділу австрійської армії брав участь у боях за гору Маківку, де потрапив у полон до росіян.

У 1917 році під час Української революції, перебуваючи в Києві, з полонених українців, що служили в австрійській армії, створив Галицько-Буковинський курінь січових стрільців. Згодом цей підрозділ переріс у полк, бригаду, корпус. Був одним з найбоєздатніших частин української армії.

Після поразки боротьби за українську державність із колишніх українських військових утворив 1920 року Українську військову організацію (УВО), яка розгорнула підпільну збройну боротьбу проти польської окупації українських земель. Основним регіоном її діяльності була Галичина.

У 1929 році у Відні на основі УВО й інших українських націоналістичних організацій було утворено Організацію українських націоналістів (ОУН). Під проводом Євгена Коновальця ОУН фактично стала на чолі українського національного руху в 1930-ті роки. Загинув Євген Коновалець від рук радянського агента в Роттердамі (Нідерланди).

Правильна відповідь: 1 А, 2 В, 3 Б, 4 Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Маркери в джерелі 1 – «Волею українського народу Організація українських націоналістів під проводом Степана Бандери проголошує відновлення Української держави…» – чітко вказують на події 30 червня 1941 року.

Маркери в джерелі 2 – «Уряд Української РСР... вирішив звернутися до Конференції Об'єднаних Націй із заявою, повідомляючи про своє бажання приєднатися до загальної організації Безпеки як одна з держав-засновниць, а також узяти участь у Конференції Об'єднаних Націй у Сан-Франциско» – чітко вказують на події 1945 року.

Маркери в джерелі 2 – «Волею всього багатонаціонального радянського народу, за наказом Радянського уряду Червона армія звільнила навіки народ Західної України від влади польських поміщиків і капіталістів» – чітко вказують на події 1939 року.

Маркери в джерелі 2 – «…переправлялися через Дніпро... Під вогнем ворога воїни пливли на правий берег хто як міг… Тонули тисячами в холодній листопадовій воді» – чітко вказують на 1943 рік.

Правильна відповідь: 1 Б, 2 Д, 3 А, 4 В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

На території Польської Республіки в 1935–1936-ті роки відбувся судовий процес над членами ОУН (Організації українських націоналістів) у справі вбивства міністра внутрішніх справ Броніслава Перацького.

На українських землях, що в 1920–1930-ті роки входили до складу Королівства Румунія, була створена Володимиром Сергієм Залозецьким-Сасом Українська національна партія (УНП).

У 1938 році у складі Чехо-Словацької Республіки було проголошено автономію Підкарпатської Русі.

В Українській СРР 1930 року відбувся судовий процес над представниками української інтелігенції у справі «Спілки визволення України».

Правильна відповідь: 1 В, 2 Г, 3 Б, 4 Д.

Тема: Україна в роки Другої світової війни.

Розв’язати це завдання можна двома способами.

1. Знання факту, про який ідеться в завданні. У результаті Другої світової війни Україна зазнала значних людських і матеріальних утрат.

За  офіційними статистичними даними демографічні втрати УРСР від 1940 до 1945 рік становлять понад 13 млн чоловік (убиті, переселені, депортовані тощо.). Загиблими уважають від 7 до 9 млн осіб.

За підрахунками вчених Центральна, Південна й Східна Україна втратила 30 % населення, Галичина – 22 %, Волинь і Полісся – 12 %.

За роки війни було зруйновано 714 міст і селищ, понад 28 тис. сіл, без даху над головою залишилося понад 10 млн. чоловік.

2. Виключення неправильних відповідей.

А зазнала значних людських і матеріальних утрат

Це – правильна відповідь.

Б втратила суверенітет і незалежність

Напередодні війни УРСР не була суверенною і незалежною державою. Адже була складовою СРСР, хоча й мала формальні ознаки державності – зокрема 1945 року стала членом-засновником ООН.

В зазнала суттєвих територіальних утрат

За роки Другої світової війни територія УРСР збільшилася за рахунок приєднання українських земель, що перебували у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини.

Г втратила полікультурність і поліетнічність

Попри депортації та Голокост населення УРСР залишалося багатонаціональним. Відповідно зберігалася полікультурність і поліетнічність.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Територія радянської України стала ареною збройної боротьби між СРСР і Німеччиною в результаті німецько-радянської війни, яка розпочалася 22 червня 1941 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Наведені факти біографії відповідають життєвому шляху Василя Мудрого.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Маркери в джерелі – «необхідність наближення уряду України, центрального партійного й радянського апаратів до найважливіших сільськогосподарських районів, розташованих на Правобережжі», «подальшого швидкого розвитку національно-культурного будівництва й більшовицької українізації на базі індустріалізації і колективізації» – чітко вказують на перенесення столиці УСРР із Харкова до Києва, що відбулося 1934 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу здобути уявлення про думки й настрої людей у певний час. На карикатурах коротко подано або узагальнено суть проблеми. Однак потрібно пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість адресата про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. Вони передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено на карикатурі?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано засобами карикатури?
• Які ідеї й політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події на карикатурі?

Карикатуру, про яку йдеться в завданні, присвячено процесу форсованої індустріалізації в СРСР і дає змогу визначити її мету. Партійно-радянське керівництво СРСР стверджувало, що це необхідно для зміцнення обороноздатності держави. На це вказує зображення червоноармійця, який зі зброєю в руках стримує карикатурні образи «ворогів СРСР» (Велику Британію, фашистську Німеччину, соціал-демократів, Ватикан, Японію, Францію, Польщу).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

У 1925 році в УСРР залишилася лише одна комуністична партія – Комуністична партія (більшовиків) України – КП(б)У, яка фактично була обласною організацією Російської комуністичної партії (більшовиків). Усі українські партії націонал-комуністичного спрямування до 1925 року було розпущено або ліквідовано. Ідеться про Українську комуністичну партію (боротьбисти), Українську комуністичну партію (УКП, укапісти).

Хронологічні рамки відповідають періоду нової економічної політики (1921–1928 роки).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Маркери в джерелі (статистична таблиця) – приватна й кооперативна форми власності за домінування державної власності, особливо у важкій промисловості – чітко вказують на те, що таке співвідношення між формами власності й галузями промисловості характерне для періоду нової економічної політики в Українській СРР.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Фрагмент тексту в завданні – «українські війська захопили Львів під командою УСС Вітовського», – чітко вказує на події 1 листопада 1918 року, які увійшли в історію під назвою «Листопадовий зрив». Вони започаткували створення Західноукраїнської Народної Республіки, якій довелося вести збройну боротьбу з відновленою Польською державою, що претендувала на західноукраїнські землі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

За портретними рисами на фото можна впізнати: Симона Петлюру (А), Миколу Міхновського (Б), Михайла Грушевського (В), Павла Скоропадського (Г).

Лідером «самостійників», які видали цитовану відозву, був Микола Міхновський.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

Події, зазначені в уривку джерела, відбулися в липні 1917 року. На це вказують такі слова відозви: «Другий Універсал не визнаємо».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

Маркери в джерелі – «Ми, українці-козаки, не хочемо мати свободи на папері або півсвободи», «Другий Універсал не визнаємо», «всіх росіян і ренегатів, які гальмують українську роботу, скидаємо з постів силою, не рахуючись із російським урядом», «Визнаючи Центральну Раду за свій найвищий уряд, ми поки що виганяємо зрадників з України без її відома. Коли все опануємо силою, тоді підпорядкуємося Центральній Раді. Тоді вона порядкуватиме в Києві й на всій Україні» – чітко вказують на подію, яка увійшла в історію як виступ полуботківців або повстання самостійників. Тобто в документі відображено ідеї самостійників, які вимагали негайного проголошення незалежності України й силового захоплення влади.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Маркери в джерелі – Раштатський табор, 1916 рік, перше січове свято – чітко вказують на діяльність Союзу визволення України (СВУ).

СВУ – політична організація, утворена 4 серпня 1914 року у Львові українцями – емігрантами з Росії. СВУ вважав себе репрезентантом інтересів українського народу Росії й намагався використати війну австро-німецького блоку проти Росії для завоювання самостійності України.

Із вересня 1914 року СВУ почав працювати серед українських військовополонених. Він домігся від влади Австро-Угорщини й Німеччини виділення українців в окремі табори. У 1915 році понад 40 тис. українців-полонених було зосереджено у Фрайштадтському й Дунасердагельському (Австрія) і понад 50 тис. – у Раштатському, Зальцведельському й Вецларському таборах (Німеччина). У цих таборах організовано культурну й національно-виховну роботу: школи, бібліотеки, читальні, хори, оркестри, театри, курси української історії й літератури, кооперації, політекономії, німецької мови, засновано українські газети тощо.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Маркери – «Денікін і Петлюра в тісному союзі наступають на Київ», «Денікін і Петлюра вдвох хочуть накинути зашморг на шию пролетаріату», «Прокляття юдам!», «На боротьбу зі зрадниками трудового народу», «Смерть катам!» – указують на такі правильні відповіді:

• плакат створює образ ворога (Денікін і Петлюра);
• плакат покликаний мобілізувати прихильників більшовиків (Денікін і Петлюра вдвох хочуть накинути зашморг на шию пролетаріату);
• плакат дискредитує мету боротьби противників влади більшовиків (Денікін і Петлюра вдвох хочуть накинути зашморг на шию пролетаріату. Прокляття юдам! На боротьбу зі зрадниками трудового народу. Смерть катам!).

Правильна відповідь: 1, 5, 6.

ТЕМИ: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період. Україна в роки Другої світової війни.

Маркери в джерелі А – «ІХ зїзд КП(б)У. Українізація» – указують на 1923 рік, коли була започаткована політика українзації.

Маркери в джерелі Б – «Німецькі дивізії перейшли бухту «Северную» та прорвалися у внутрішню смугу укріплених фортів Севастополя», «В Донецькому басейні місцева атака ворога провалилася», «Велика совєтська проривна офензива, з метою звільнити Ленінград від облоги, відбита» – указують на події 1942 року, коли після 250 днів оборони підрозділів Червоної армії німецькі війська захопили Севастополь. Зверніть увагу, що «ворогами» в статті названо підрозділи Червоної армії.

Маркери в джерелі В – «Марево нового голоду в СРСР. Останній рік п’ятилітки. Дніпрельстан» – указують на 1932 рік, який став початком Голодомору, останнім роком першої пятирічки й часом запуску Дніпрогесу (Дніпрельстану).

Маркери в джерелі Г – «Карпатська Україна проголосила незалежність», «Карпатська Україна боронить свої кордони» – указують на березень 1939 року.

Правильна відповідь: 1 А, 2 В, 3 Г, 4Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Маркери в джерелі А – «Вирок прозвучав доволі трагічно: Бандеру, Лебедя і Карпинця засуджено до смертної кари... Але згідно з амністією смертну кару замінено на довічне ув’язнення... Підсудні вислухали вирок спокійно, а Бандера та Лебедь вигукнули: "Хай живе Україна!"» – чітко вказують на вирок Варшавського процесу 1936 року.

Маркери в джерелі Б – «Від нинішнього дня весь український національний табір виступає як одна цілісність, стає в одній оборонній і бойовій лаві, в одній суцільній фаланзі під назвою УНДО» – чітко вказують на 1925 рік.

Маркери в джерелі В – «Громадяни! Українці–Українки! Пам’ятайте, що 12 лютого Ви виберете свій перший сойм! На чолі кандидатів стоять: батько прем'єр отець Августин Волошин та міністр Юліян Ревай» – чітко вказують на події 1938–1939 року в Карпатській Україні.

Маркери в джерелі Г – «У селі Копилів Сокальського повіту Львівського воєводства знищено приміщення читальні, подерто бібліотечні книжки й портрети Шевченка та Франка. Після знищення читальні вишикувано людей перед читальнею і змушено їх кричати: Хай живе Пілсудський!"» – чітко вказують на події «пацифікації» 1930 року.

Правильна відповідь: 1 Б, 2 Г, 3 А, 4 В.

ТЕМА 24. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Здійснення суцільної колективізації призвело до ліквідації індивідуального селянського господарства.

Масові репресії, окрім знищення політичних опонентів, були покликані насадити в суспільстві атмосферу страху.

Культурна революція передбачала нав’язування суспільству комуністичної ідеології.

Форсована індустріалізація призвела до домінування промислового виробництва над сільськогосподарським.

Правильна відповідь: 1 А, 2 Д, 3 В, 4 Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Маркери – ««...[регіон] на підставі Договору від 10 вересня 1919 р., укладеного в Сен-Жермен ан Ле, [увійшов] як автономна одиниця в межі Чехословацької Республіки, возз’єднується... зі своєю споконвічною Батьківщиною – Україною» – чітко вказують на Закарпаття, яке 1919 року ввійшло до складу Чехословаччини, а 1945 року – УРСР.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

«Випалена земля» – тактика, метод ведення війни за допомогою знищення всього корисного, що може слугувати життєзабезпеченню або існуванню як військ противника, так і цивільного населення на території, що може бути зайнята ворожим військом.

Одними з перших цю тактику використали скіфи під час нападу перського царя Дарія І.

Наймасштабніше цю тактику застосовували під час Другої світової війни як радянські, так і нацистські війська. Радянськими військами 1941–1942 рр. і військами нацистської Німеччини 1943–1944 рр. застосовувалася тактика «випаленої землі», що передбачала знищення інфраструктури, ресурсів та житла під час відступу, щоб вони не дісталися ворогу. Вона була спрямована на те, щоб зробити регіон непридатним для життя, що призводило до величезних втрат серед цивільного населення.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

На картосхемі зображено частину територій українських земель, які були в складі УСРР, Польщі, Румунії, Угорщини. За легендою можна визначити, що на картосхемі зображено події 1939–1940 років (початок Другої світової війни, агресія СРСР проти Польщі й Румунії), які стали наслідком укладення пакту Молотова – Ріббентропа між СРСР і Німеччиною про розподіл сфер впливу в Європі. На картосхемі відображено впорядковування СРСР своєї сфери впливу з використанням «українського питання».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій на українських землях у 1920-ті роки.

У1920-ті роки освітню політику, яка призвела до ліквідації українськомовних шкіл, здійснювали в Румунії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

На діаграмі відображено офіційну статистику арештів в Україні 1935–1938 років. Пік арештів припадає на 1937–1938 роки. Цей період названо Великим терором, бо впродовж нього сталінські репресії було різко посилено й доведено до максимуму своєї інтенсивності.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Перенесення столиці УСРР із Харкова до Києва відбулося 1934 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Маркери в джерелі – «У цьому напрямі нинішньої політики більшовиків я вбачаю чергову їхню поступку стихійній силі українського національного руху, а водночас – логічно послідовний і політичний захід з метою оволодіння силою цього руху й зміцнення своїх позицій в Україні» – чітко вказують на більшовицьку політику коренізації.

Коренізація – політика залучення представників корінного населення радянських республік й автономій до місцевого керівництва й надання офіційного (а інколи й панівного) статусу їхнім національним мовам для утвердження радянської влади та створення для неї національного підґрунтя. Започаткована рішенням XII з’їзду РКП(б) у квітні 1923 року й формально її реалізовували до 1938 року, фактично до початку 1930-х років.

В УСРР коренізацію здійснювали у формі українізації. Вона сприяла збільшенню представництва українців в органах влади, культури, освіти, державних установ; розширенню сфери застосування української мови в суспільстві; пробудженню інтересу до української культури. Головними провідниками цієї політики в УСРР були Олександр Шумський і Микола Скрипник. Самогубство останнього вважають завершенням реалізації політики українізації. Більшість національних кадрів і митців, які проявили себе у 1920-ті роки були репресовані сталінським режимом.

Правильна відповідь – В.