ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ ст. – 1914 – 1945 р.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Визволення України.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

«Битва за Дніпро» 1943 р. стала завершенням перелому на радянсько-німецькому фронті. Відповідно, вона мала такі наслідків:

1) визволення Києва та окремих районів Правобережної України від окупантів;

2) подолання стратегічно важливого рубежу німецької оборони – «Східного вару»;

3) створення умов для визволення Правобережної та Південної України.

Відповідь: 1 3 7.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу. Гетьманський переворот і утворення Української Держави. Прихід до влади Директорії.

Оприлюднення 14 листопада 1918 р. «федеративної грамоти» гетьмана П. Скоропадського призвело до початку антигетьманського повстання на чолі з Директорією.

Підписання Брестського мирного договору 9 лютого (27 січня) 1918 р. дало змогу УЦР за допомогою німецьких військ вигнати більшовицькі війська і відновити свою владу в Україні.

Скликаний Трудовий конгрес України 23–28 січня 1919 р. своїм рішенням визнав Директорію вищою владою України.

Всеукраїнський з’їзд хліборобів 29 квітня 1918 р. проголосив П. Скоропадського гетьманом України.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Діяльність ОУН.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Український народ не хоче й не буде своєю кров’ю рятувати Німеччину», «дикунська політика німецького імперіалізму», «Ми боремося за Українську державу» – допомагають визначити, що документ є зверненням до населення проводом Організації українських націоналістів під керівництвом С. Бендери.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Включення Західної України до складу УРСР.

Оскільки заштрихована територія на карті містить міста Львів, Луцьк, Рівне, Тернопіль, Дрогобич, Станіслав, то це дозволяє стверджувати, що заштрихована територія – Волині і Східної Галичині, які у міжвоєнний період перебували під владою Польщі. 23 серпня 1939 р. між СРСР і Німеччиною було укладено Пакт про ненапад і таємний протокол до нього. Згідно з домовленостями ці та інші території мали ввійти до сфери радянського впливу. 1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу, почалася Друга світова війна. 17 вересня 1939 р. радянські війська теж напали на Польщу, мотивуючи це турботою про українців та білорусів. Стрімким наступом радянська армія окупувала заштриховані на карті території. 28 вересня 1939 р. між Німеччиною і СРСР було укладено Договір про дружбу і кордони, за яким ці території закріплювалися за СРСР. У жовтні 1939 р. було юридично оформлено входження цих територій до складу УРСР та СРСР.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі. Українські землі в складі Польщі. Вплив міжнародної ситуації 1920–1930-х рр. на становище західноукраїнських земель.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки рішення Ради послів Антанти від 14 березня 1923 р.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Іменем Національної Ради Східної Галичини як легального представництва українського населення Східної Галичини», «українське населення ніколи не погодиться з пануванням Польщі» – дозволяють визначити, що в спогадах Є. Петрушевича йдеться про його заяву на рішення Ради послів Антанти про передачу Східної Галичини під владу Польщі. Після цього рішення Ради послів втрачався сенс існування державних структур ЗУНР. Боротьба населення Східної Галичини за своє національне визволення переходило до нових форм.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Радянська модернізація України. Радянська модернізація в Україні. Соціально-економічне життя. О. Стаханов.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – політика індустріалізації та особливості її здійснення. Зокрема йдеться про стаханівський рух.

Ключовим у джерелі є гасло плакату, яке і є словом-маркером, – «Учора – рубіж новатора, сьогодні – робоча норма!» – дозволяє стверджувати, що в уривку йдеться про наслідки стаханівського руху.

Відповідь – А.

ТЕМА: Радянська модернізація України. Масові репресії. «Закон про п’ять колосків».

«Закон про п’ять колосків» – народна назва репресивного закону – Постанови ЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» від 7 серпня 1932 р., – який передбачав як захід судової репресії за розкрадання майна розстріл із конфіскацією або позбавлення волі від 10 років.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Політика «коренізації» в УСРР (українізація).

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «більшовицька політика», «політичний захід оволодіння силою цього [стихійного українського національного] руху», «зміцнення своєї позиції в Україні» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про заходи, здійснювані в республіці в межах політики «українізації» – запровадження української мови в школі, пресі, закладах культури та установах партійно-державного апарату. Українізація була складовою більш масштабної політики – «коренізації» – «вкорінення» радянської влади на «окраїнах» шляхом залучення представників титульного населення республік і автономій до місцевого керівництва.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Неп в УСРР. Неп та її складові, процес стабілізації економічного і соціального життя в Україні.

Як зазначено в умові, ці зміни стали результатом здійснення в республіці нової економічної політики (1921–1929 рр.). Ця політика передбачала відхід від політики «воєнного комунізму» з його продовольчою розкладкою (продрозверсткою), зрівняльною оплатою праці і загальною трудовою повинністю та іншими заходами. Неп передбачала відновлення елементів ринкової економіки і частково приватної власності.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Більшовицький режим в Україні.

Для ідентифікації того, який уряд здійснював зазначену в джерелі політику, слід звернути увагу на відповідні словосполучення-маркери «довели країну до страхітливого стану», «голод охопив усю країну», «зруйнували природний зв’язок товарообміну між містом і селом», «силовим відчуженням, реквізиціями за допомогою каральних загонів…», які чітко вказують на здійснювані радянською владою заходи «воєнного комунізму» (ліквідація приватної власності, грошей, запровадження продрозверстки і прямого продуктообміну тощо).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. «Київська катастрофа». Українська галицька армія.

Завдання передбачає знання воєнно-політичного становища в Україні влітку 1919 р.

У цей час Українська Народна Республіка і Західна область УНР опинились у вкрай складному становищі. Їхні збройні формування Армія УНР і УГА контролювали лише незначну частину території на Поділлі (17 липня 1919 р. УГА залишила територію ЗУНР під тиском польської армії). У цей час над Україною намагалися встановити владу Червона армія радянської Росії, Біла армія генерала А. Денікіна. Частину українських земель захопили Польща та Румунія. У південних портах України хазяйнували війська Антанти. По всій території України діяли селянські повстанські загони, які іноді вступали в ситуативні союзи то з більшовиками, то з владою УНР.

Натомість у середині літа склалися сприятливі умови для розгортання наступу українських армій по звільненню території від ворогів. Влада більшовиків була зруйнована могутнім селянським повстанням, а Червона армія зазнала поразки від Білої армії генерала А.Денікіна. Об’єднані українські армії діяли згідно зі стратегією: звільнити територію Наддніпрянської України, а потім, спираючись на її ресурси, звільнити територію Західної України.

У середині літа УГА розгорнула наступ на Київ, а Армія УНР – на Одесу. Спочатку наступ розгортався успішно. УГА, завдавши поразки Червоній армії, вступила в Київ. Проте одночасно, з іншого боку, до Києва вступила Біла армія. Вона завдала поразки українським арміям, які були змушені відступити на Захід. Тобто похід українських армій на Київ влітку 1919 р. завершився «Київською катастрофою». Таким чином, наступ під гаслом «На Львів через Київ!» здійснювала Українська галицька армія (УГА).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні у 1917 – на початку 1918 р.

Завдання передбачає знання хронологічних рамок подій. У цьому випадку – періоду діяльності Української Центральної Ради (УЦР).

Створення УЦР пов’язано з явищем Української революції, яка почалася у 1917 р. УЦР проіснувала до гетьманського перевороту 1918 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії на початку ХХ ст. Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Україна в Першій світовій війні. Територіально-політичні плани і наміри ворогуючих держав щодо українських земель.

На початку ХХ ст. українські землі перебували в складі Російської та Австро-Угорської імперій.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Варшавська угода між УНР та Польщею.

Умовою Варшавської угоди (1920 р.) між представниками Директорії УНР і уряду Польщі було

передання Польщі Східної Галичини та Західної Волині – так, оскільки в обмін на визнання незалежності УНР і військову допомогу, С. Петлюра погоджувався визнати українсько-польський кордон по річці Збруч і далі по Прип’яті до її гирла. До Польщі мала відійти Східна Галичина та 5 повітів Волині, тобто територія, що належала Австро-Угорщині та Росії;

об’єднання Армії УНР та Української Галицької армії (УГА) – ні, оскільки ця подія відбулася в 1919 р. За угодою між урядами УНР і ЗУНР УГА влилася в армію УНР для продовження спільної боротьби за незалежність України під гаслом «На Львів через Київ!». Об’єднана армія налічувала 80 тис. осіб, з яких 50 тис. були галичанами. Об’єднаний штаб армій очолив генерал М. Юнаків;

визнання Польщею ЗУНР та відмова від втручання в її внутрішні справи – ні, оскільки на момент укладання угоди ЗУНР припинила своє існування, а її територія в 1919 р. була повністю окупована Польщею;

ведення спільних воєнних дій проти радянських військ на території УНР – так, оскільки складовою частиною договору була військова конвенція, підписана 24 квітня 1920 р., яка передбачала ведення спільних польсько-українських військових дій проти більшовицьких військ на території України;

надання військово-політичної допомоги в боротьбі проти гетьмана П. Скоропадського – ні, оскільки на момент укладання угоди Українська Держава гетьмана П. Скоропадського припинила своє існування внаслідок листопадового 1918 р. повстання, очолюваного Директорією УНР;

визнання Директорією кордону між Польщею та УНР по «лінії Керзона» – ні, оскільки вказана умовна демаркаційна лінія стосувалася перебігу війни між більшовицькою Росією та Польською республікою під час польсько-радянської війни 1919–1920 рр.;

визнання Польщею Директорії УНР на чолі з С. Петлюрою верховною владою УНР – так, оскільки, згідно з договором, польський уряд Ю. Пілсудського відмовився від намірів розширити територію Польщі до кордонів Речі Посполитої 1772 року та визнав УНР.

Відповідь: 1, 4, 7.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики.

Українське національне відродження 20-х рр. М. Хвильовий (Фітільов), Л. Курбас, М. Бойчук, О. Довженко.

На першому фото зображено Миколу Хвильового – прозаїка, поета, публіциста, засновника літературних об’єднань «Гарт» (1923), «Урбіно» (1924), «ВАПЛІТЕ» (1926).

Друге фото належить Михайлові Бойчуку – митцю-монументалісту, графіку, фундатору новаторської художньої школи в українському мистецтві 1920-х рр.

На третьому фото – Олександр Довженко – письменник, фундатор національного кінематографа, автор кінофільмів «Звенигора», «Арсенал», «Земля».

На четвертому – Лесь Курбас – актор, режисер, новатор українського театру, керівник мистецького об’єднання «Березіль».

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Установлення нацистського окупаційного режиму.

По-перше, ключові в джерелі словосполучення-маркери – «встановили свою владу до річки Буг», «від Дністра до Бугу» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться не тільки про Бессарабію, а й Одеську, південні райони Вінницької та західні – Миколаївської областей. Таким чином, запропонований у завданні варіант – Бессарабія – є неправильною відповіддю, оскільки в уривку йдеться про географічно значно ширший регіон.

По-друге, ключові в джерелі словосполучення-маркер – «німецько-румунські загарбники», «запанувала румунська нагайка» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про землі, які перебували під контролем Румунії. Румунія, будучи союзницею Німеччини та беручи безпосередню участь у війні проти СРСР, претендувала на свою частину «окупаційного пирога». Формально такі претензії було оформлено румунсько-німецьким договором, підписаним 30 серпня 1941 р. в Бендерах. На підставі договору на землях «від Дністра до Бугу» було запроваджено тимчасову румунську цивільну управу та створено окрему адміністративно-політичну одиницю – Трансністрію. Саме ця румунська географічна дефініція й маркує регіон між течіями річок Дністер і Південний Буг, який раніше входив до складу Османської імперії. Правильність міркувань підтверджуються й тим, що ані Північна Буковина, ані Марморощина географічно не належать до межиріччя Дністра й Південного Бугу. Північна Буковина охоплює Буковинське Прикарпаття та Хотинську височину між середньою течією Дністра та витоками Сучави у долинах верхньої течії Прута та Серету. Марморощина – історична область у Карпатах у долині Тиси.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Діяльність ОУН. Утворення УПА.

На передньому плані зображено вояка, який, стоячи на прапорі із зображенням серпа та молота, однією рукою тримає зброю, іншою – прапор із зображенням тризуба та написом «Воля народам – воля людині!». На другому плані плаката зображено багатоповерхову цегляну будівлю із заґратованими вікнами, на якій написано «СССР – тюрма народів». Крім того, зображено людину із сокирою, яка трощить двері будівлі. Таким чином, зображення поваленого прапору з емблемою Радянського Союзу дозволяє виключити як можливі правильні відповіді варіанти, у яких ідеться як про розгортання радянського партизанського руху, так і про радянізацію західних областей України. Запропонований варіант щодо установлення незалежності Карпатської України не відповідає загальні тематиці плаката.

Єдиним можливим правильним варіантом відповіді в завданні є варіант Б. Плакат пропагував мету боротьби Української повстанської армії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі. Українські землі в складі Польщі. Економіка українських земель.

Ключові в джерелі слова-маркери – «“осадження” колоністів на Східних кресах» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про заходи, здійснювані урядом Польщі в міжвоєнний період. Саме в цій країні з метою інкорпорації новоприєднаних територій Західної України та Західної Білорусі влада заохочувала переселення на ці землі офіцерів, солдатів у відставці, членів їх сімей, а також цивільних добровольців з числа етнічних поляків. Осадники з числа військових мали можливість безкоштовно отримати до 45 га землі, а переселенці-добровольці – придбати землю за пільговою ціною в кредит на 30 років зі звільненням від оплати у перших 5 років володіння.

Відповідь – А.

ТЕМА: Радянська модернізація України. Суспільно-політичне життя. Масові репресії.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Варіантами відповіді є такі події:

• справа «Спілки визволення України» – показовий процес, сфабрикований органами держбезпеки УРСР наприкінці 1920-х рр., на якому викривалася вигадана антирадянська організація серед української наукової, творчої та церковної інтелігенції;
• «Шахтинська справа» – перший політичний процес в СРСР над «шкідниками», під час якого в 1928 р. засуджено велику групу керівників вугільної промисловості Донбасу;
• Голодомор – акт геноциду українського народу, здійснений партійно-радянським керівництвом СРСР та УСРР у 1932–1933 рр. шляхом організації штучного масового голоду, що призвів до багатомільйонних людських втрат у сільській місцевості на території УСРР та Кубані, переважну більшість населення якої становили українці;
• «Закон про п’ять колосків» – народна назва репресивного закону – Постанови ЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» від 7 серпня 1932 р., – який передбачав як захід судової репресії за розкрадання майна розстріл із конфіскацією або позбавлення волі від 10 років.

Аналіз запропонованих варіантів відповіді та зіставлення їх із загальновідомими фактами біографії Сергія Єфремова – літературний критик, історик літератури, академік Української Академії Наук (з 1919 р.), віце-президент ВУАН (з 1922 р.) – дає можливість визначити правильну відповідь

Відповідь – Г.

ТЕМА: Радянська модернізація України. Радянська модернізація в Україні. Сутність політики форсованої індустріалізації в Україні.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «експропріація непродуктивних класів», «зосередження доходів в руках держави», «дають можливість нагромадження в країні» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про джерела індустріалізації.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Політика «коренізації» в УСРР (українізація).

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причиново-наслідкові зв’язки на основі розуміння сутності змін, зазначених у його умові. Крім того, в умові вказані хронологічні рамки цих змін: з 1925 р. по 1930 р.

Зростання кількості шкіл з українською мовою викладання саме в зазначений період дозволяє стверджувати, що ці зміни стали результатом здійснення в республіці політики «українізації» – запровадження української мови в школі, пресі, закладах культури й установах партійно-державного апарату. Українізація була складовою більш масштабної політики – «коренізації» – «вкорінення» радянської влади на «окраїнах» шляхом залучення представників титульного населення республік і автономій до місцевого керівництва.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Неп в УСРР. Неп та її складові, процес стабілізації економічного і соціального життя в Україні.

В завданні йдеться про період нової економічної політики в історії УСРР. Необхідно визначити одну з характерних рис соціально-економічного життя, притаманних саме цьому періоду розвитку країни.

Нова економічна політика (неп) – економічна політика більшовиків, що прийшла на зміну політиці «воєнного комунізму» та базувалася на впровадженні елементів ринкової економіки. Стрижнем політики «воєнного комунізму» було забезпечення в умовах війни Червоної гвардії та Червоної армії продовольством та іншими необхідними ресурсами. Механізмом її реалізації стала так звана «продрозкладка» – система примусової заготівлі сільськогосподарських продуктів, яка зобов’язувала селян здавати державі за твердими цінами надлишки (понад встановлені норми на особисті і господарські потреби) хліба та інших продуктів. Проводилася органами Наркомпроду, продзагонами, за участі частин Червоної армії, спільно з комбідами та місцевими Радами. Спочатку продрозкладка поширювалася лише на хліб і фуражне зерно, згодом нею було охоплено картоплю та м’ясо, а до кінця 1920 р. – всі сільськогосподарські продукти та всі види сировини тваринного й рослинного походження. Продрозкладка паралізувала розвиток сільського господарства, скоротивши виробництво зерна (на 40%). Катастрофічне становище в економіці призвело до різкого зростання невдоволення більшовиками, що вилилося у військові заколоти, великі робітничі страйки та селянські повстання, які у 1921 р. охопили майже всю територію України. Хоча влада й нещадно придушувала ці повстання, більшовики, заради збереження влади, змушені були визнати провал політики «воєнного комунізму» й піти на поступки, особливо селянам. Декретом ВЦВК від 23 березня 1921 р., ухваленим на підставі вирішень X з’їзду РКП(б), продрозкладку була скасовано та замінено продподатком, який був удвічі нижчим. Настільки значне послаблення дало стимул до розвитку сільськогосподарського виробництва втомленому від війни селянству.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Гетьманський переворот і утворення Української Держави.

Ключове в джерелі словосполучення-маркер («Українська Держава»), зображення державних символів (тризуба та козака з мушкетом) дозволяють стверджувати, що печатку використовували для скріплення документів у період існування Української Держави гетьмана П. Скоропадського, що заступила Українську Народну Республіку внаслідок державного перевороту. Існувала від 29 квітня до  14 грудня 1918 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція. Політика Української Центральної Ради в умовах загострення конфлікту з Тимчасовим урядом.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причиново-наслідкові зв’язки на основі знання перебігу подій, пов’язаних зі збройним виступом самостійників у Києві в липні 1917 р.

Перш за все, завдання вимагає розуміння сутності поняття «самостійники». Отже, самостійники – узагальнювальна назва членів і прихильників Українського військового клубу імені гетьмана Полуботка, створеного М. Міхновським під час Української революції, що мав на меті українізацію військових частин, дислокованих на території України, і розбудову українських збройних сил. Варто підкреслити, що проблема створення національного війська з самого початку стала своєрідним вододілом серед українських політичних сил. У підходах до його створення склалися дві абсолютно протилежні концепції. Товариство полуботківців на чолі з М. Міхновським вважало, що військовий рух необхідно використати для створення сильної національної армії, яка зможе стати головною запорукою самостійності України. Соціалістична більшість Української Центральної Ради українську державність зводила лише до автономії України в складі федеративної Росії й тому заперечувала необхідність творення національної армії, обстоюючи ідею заміни постійного війська народною міліцією.

У червні 1917 р. силами клубу імені Полуботка сформовано Другий український козачий полк імені гетьмана Павла Полуботка. 3 липня 1917 р. Рада ухвалила Другий Універсал, що став явним кроком назад у порівнянні з Першим Універсалом, і відображав компроміс між Центральною Радою та Тимчасовим урядом щодо майбутньої автономії України. У відповідь на такий крок полуботківці вдалися до спроби військового заколоту, намагаючись змусити Центральну Раду негайно проголосити незалежність України. Вийшовши з казарм, полк здобув арсенал і частину центру Києва. Проте до такого рішучого кроку в питанні державотворення Центральна Рада не була готова, сподіваючись досягти політичним шляхом хоча б автономії для України, і виступ самостійників не підтримала. Володимир Винниченко віддав наказ роззброїти повстанців. 6 липня повстанці склали зброю, а полк згодом відправили на Румунський фронт.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні у 1917 – на початку 1918 р. М. Грушевський.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «приїзд професора М. Грушевського», «ужиті заходи зі звільнення Шептицького», «відновлюється товариство “Просвіта”» – свідчать, що в повідомленні йдеться про події, які відбулися на початку Української революції.

На початку березня 1917 р. члени Тимчасового комітету Державної думи Російської імперії прийняли від Миколи ІІ акт про зречення та сформували Тимчасовий уряд. Упродовж наступних днів на території України практично були ліквідовані органи царської адміністрації, виконавча влада перейшла до призначених Тимчасовим урядом губернських і повітових комісарів. Як і в Росії, в Україні почали формуватися Ради об’єднаних організацій, а також Ради робітничих і солдатських депутатів. 4 березня 1917 р. в Києві засновують Українську Центральну Раду, яка заочно обрала М. Грушевського головою. Викликаний телеграмою, 13 березня він повертається з Москви до Києва.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Позиція українських політичних сил західноукраїнських земель щодо війни.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «перемога Австро-Угорської монархії буде нашою перемогою», «на руїнах царської імперії зійде сонце вільної України» – дозволяють стверджувати, що цитована відозва належить Головній українській раді. Саме ця організація з початком Першої світової війни зайняла відверто проавстрійську позицію та вбачала у виборені державної самостійності України основну мету своєї діяльності.

Революційна українська партія – перша політична партія Наддніпрянської України, заснована в 1900 р. в Харкові діячами студентських громад – ще до початку війни еволюціонувала в Українську соціал-демократичну робітничу партію.

Товариство українських поступовців – позапартійна політична й громадська організація – зайняло нейтральну позицію щодо війни та воюючих сторін і виступало «за демократичну автономію України, гарантовану також федерацією рівноправних народів».

Карпато-руський визвольний комітет, створений у Києві галицькими діячами москвофільського напряму, закликав своїх земляків урочисто зустріти російську армію.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Визволення України. Депортація кримських татар та інших народів Криму.

У даному випадку слід визначити події 1944 р., коли відбувалося завершення вигнання німецьких окупантів з України.

Відповідно правильні відповіді: Корсунь-Шевченківська наступальна операція радянської армії (січень–лютий 1944 р.); проведення депортації кримських татар (травень 1944 р.); визволення всієї території України від окупантів (жовтень 1944 р.).

Відповідь – 1 2 6.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Більшовицький режим в Україні.

Політика «воєнного комунізму» передбачала націоналізацію промисловості, запровадження загальної трудової повинності та продрозкладки (продрозверстки), заборону приватної торгівлі та згортання товарно-грошового обігу.

Відповідь – 2 5 6.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Польсько-радянська війна на території України.

Українська СРР в умовах нової економічної політики. Неп в УСРР. Відбудова народного господарства.

Радянська модернізація України. Радянська модернізація в Україні.

Україна під час Другої світової війни. Включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

Предмет ідентифікації в завданні – події, зображені/відображені на плакатах.

Перший плакат відображає радянську пропагандистку версію агресії СРСР проти Польщі («Визвольний похід»). – вересень 1939 р. (Маркери: «зображення Червоної армії з озброєнням кінця 1930-х років», «Гасло: «Подати руку допомоги братському народу Західної України та Західної Білорусії – наш священний обов’язок!»).

Другий плакат пропагує переваги політики непу, запровадженої в 1921 р. (Маркери: Гасла: «Продовольчий податок. Віддай місту частину врожаю, рештою – розпоряджайся сам»).

Третій плакат пропагує мету радянської індустріалізації, вказує на її переваги. Плакат належить до першої половини 1930-х рр. (Маркери: «П’ятирічку за 4 роки», «Ми знаходимося напередодні перетворення із країни аграрної в країну індустріальну»)

Четвертий плакат закликає на війну проти Польщі 1920 р. (Маркери: «На Польський фронт», «РКП» тощо).

Відповідь – Г Б В А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Установлення нацистського окупаційного режиму. Окупаційні зони, на які була розділена Україна.

На карті різними відтінками сірого, штрихуваннями та цифрами у відповідності з легендою карти позначені території окупаційних зон, які були утворені німецькими окупантами в 1941 р. на українських землях. Спираючись на назви міст, річок можна визначити, що під цифрою 1 позначено дистрикт «Галичина»; 2 – провінцію «Трансністрія» під управлінням румунської адміністрації; 3 – рейхскомісаріат «Україна»; 4 – військову адміністрацію німецького командування.

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Гетьманський переворот і утворення Української Держави. Утворення ЗУНР. Прихід до влади Директорії.

Розгром Добровольчої армії генерала А.Денікіна призвів до встановлення радянської влади на території України.

Проголошення Української Держави на чолі з гетьманом П. Скоропадським сприяло відновленню поміщицького землеволодіння.

Після Утворення Західноукраїнської Народної Республіки її уряд запровадив державну монополію на продаж хліба, цукру, спирту, заборону на вивіз нафти.

Утворена Директорія очолила антигетьманське повстання, яке призвело до повалення режиму гетьмана П.Скоропадського і встановлення влади Директорії УНР.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Розгортання радянського партизанського руху. Визволення України.

Рух Опору був спричинений жорсткою окупаційною політикою Німеччини та її союзників.

Особливістю руху Опору було те, що він мав декілька течій. Одна з них радянська. Вона зародилася з перших днів радянсько-німецької війни, але в силу різних причин спочатку була малочисельною і серйозно не впливала на перебіг бойових дій. Лише після перелому у війні вона почала набирати силу і розмах. Пік чисельності і діяльності радянських партизан в Україні припадає на 1943 р., коли розгорнулось визволення території республіки. Однією з форм боротьби стали рейди в районі, де підтримка радянської влади була мінімальною. Тому головним завданням рейдів, окрім воєнних цілей, були: репрезентація радянської влади, нейтралізація впливу на території Правобережної і Західної України впливу ОУН, УПА, які представляли націоналістичну течію руху Опору.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР.

Після укладення пакту Ріббентропа–Молотова 23 серпня 1939 р. між Німеччиною і СРСР, який поділяв Європу на сфери впливу, обидві сторони стали «впорядковувати» свої надбання. 1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу, 17 вересня 1939 р. – те саме зробив СРСР, прикриваючись гаслом захисту «єдинокровних братів» українців і білорусів. Два союзники знищили і поділили між собою суверенну державу і розпалили Другу світову війну. У липні 1940 р. СРСР пред’явив ультиматум Румунії, щоб та віддала Північну Буковину і Бессарабію. 2 серпня Північна і Південна Бессарабія і Північна Буковина були включені до складу УРСР, утворивши Чернівецьку й Ізмаїльську області.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі. Українські землі в складі Польщі, Румунії, Чехословаччини.

Завдання передбачає знання політики названих держав щодо українства у 1920–1930-ті рр.

Найбільш лояльною щодо українства у міжвоєнний період була політика Чехословаччини. Саме у Празі діяв Український вільний університет і Українська аграрна академія.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Радянська модернізація України. Радянська модернізація в Україні. Суспільно-політичне, соціально-економічне, культурне та релігійне життя. Причини та наслідки Голодомору 1932–1933 рр.

В уривку джерела описані дії влади – «радянська влада до того часу «заготовляла» наш хліб… аж доки ми не залишилися без фунта хліба», які чітко вказують на передумову Голодомору.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Радянська модернізація України. Радянська модернізація в Україні. Суспільно-політичне, соціально-економічне, культурне та релігійне життя.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичний період (п’ятирічка).

Зміст плакату чітко вказує на антицерковну кампанію, що розгорнулась у роки ІІ п’ятирічки, яка була оголошення «п’ятирічкою боротьби з релігією».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Політика «коренізації» в УСРР (українізація).

Ключові в джерелі словосполучення-маркери –– «повна рівноправність української та російської мов», «усунення перешкод… розвитку української культури», «обов’язкове вивчення української мови» –– допомагають визначити, що в уривку йдеться про українізацію, яка була формою політики коренізації.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Неп в УСРР. Відбудова народного господарства.

Запровадження непу в 1921 р. почалося із заміни продрозверстки продподатком (на 1921 р. був у два рази меншим, ніж продрозкладка), який фактично дозволяв селянам здійснювати продаж сільгосппродукції після сплати державі продовольчого податку.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Прихід до влади Директорії.

Завдання передбачає знання перебігу подій повалення влади гетьмана П. Скоропадського і приходу до влади Директорії.

Директорія – орган, створений для керівництва антигетьманського повстання, що розпочалося 14 листопада 1918 р. За місяць загони Директорії вступили до Києва, а гетьман зрікається влади і тікає до Німеччини. Щоб узаконити зміну влади і легітимізувати себе, Директорія скликає Трудовий конгрес, який по суті мав виконати роль Установчих зборів. Обраний за доволі суперечливим виборчим законом, Трудовий конгрес працював 23–28 січня 1919 р. і ухвалив низку важливих рішень, серед яких передачу влади Директорії УНР.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу, Військова конвенція УНР з Німеччиною та Австро-Угорщиною.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери –– «Українська держава визнана», «Центральні держави», «мир… справедливо і корисно розв’язував питання про територіальні межі» –– допомагають визначити, що в уривку йдеться про мирний договір, укладений УНР з країнами Четвертного союзу (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією та Османською імперією), які ще називали «центральними державами», у Брест-Литовську 9 лютого 1918 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція. Еволюція поглядів політичних сил України щодо самовизначення українців (Універсали Центральної Ради).

Завдання передбачає знання змісту І Універсалу УЦР та його наслідків.

І Універсал було ухвалено УЦР 10 червня, а Генеральний Секретаріат був створений 28 червня 1917 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Перебіг воєнних дій на території України.

Вказана у завданні подія відбулась у 1914 р. у результаті успішного наступу російських військ, який отримав назву Галицька битва.

Відповідь – А.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Гетьманський переворот й утворення Української Держави. Територія Української Держави П. Скоропадського. Зовнішня політика урядів гетьмана П. Скоропадського.

Картосхема дає змогу

• визначити кордони Української Держави гетьмана П. Скоропадського. На це вказують обриси кордонів, землі, які входять до складу держави.
• окреслити район формування українських радянських повстанських дивізій. На це вказує «демаркаційна лінія» і «нейтральна зона», зазначені на карті.
• визначити один із підсумків переговорів українсько-німецької та радянської делегацій у травні 1918 р. На це вказує «демаркаційна лінія» і «нейтральна зона», зазначені на карті, які були зазначені у прелімінарному договорі.

Відповідь: 2 4 6.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні в 1917 – на початку 1918 р. Місце і роль Всеукраїнських з’їздів рад у Києві та Харкові, Ультиматуму Раднаркому в політиці більшовиків щодо усунення УЦР. Війна радянської Росії з УНР.

Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Внутрішня політика уряду гетьмана П. Скоропадського. Причини падіння режиму гетьмана П. Скоропадського.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери допомагають визначити, що в уривках ідеться про такі події:

Джерело «А» – селянське повстання літа 1918 р.

Джерело «Б» – проголошення радянської влади в Україні в грудні 1917 р.

Джерело «В» – утворення Генерального секретаріату в червні 1917 р.

Джерело «Г» – початок українізації частин Російської армії.

Відповідь: Г В Б А.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Суспільно-політичне, соціально-економічне, культурне та релігійне життя. Масові репресії. Ідеологізація суспільного життя.

Після встановлення радянської влади на більшій частині України розгорнувся процес її радянізації. Найбільш прискореними темпами цей процес просувався у 30-ті рр., коли він призвів до змін у всіх сферах життя суспільства. Основною його метою проголошувалося перетворення (модернізацію) країни рад з аграрно-індустріальної в індустріально-аграрну. Основними складовими цього процесу стали індустріалізація, колективізація, культурна революція, а також масові репресії проти тих, хто не бажав або опирався процесам модернізації.

Таким чином, культурна революція нав’язувала суспільству комуністичну ідеологію.

Індустріалізація передбачала досягнути перевищення промислового виробництва над сільськогосподарським.

Колективізація через ліквідацію індивідуального селянського господарства мала забезпечити ресурсами індустріалізацію і встановлення жорсткого контролю над селянством з боку держави.

Масові репресії насаджували в суспільстві атмосферу страху і «знищення «ворогів народу». Така модернізація коштувала українському народу дуже дорого – мільйони загиблих громадян і скалічених доль.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918 – 1920 рр.). Гетьманський переворот й утворення Української Держави. Утворення ЗУНР. Прихід до влади Директорії. Більшовицький режим в Україні. Ухвалення конституції УСРР 1919 р.

Завдання передбачає знання основних подій Української революції і державотворчого процесу (1917–1920 рр.).

На Всеукраїнському хліборобському конгресі (квітень 1918 р.) відбулося обрання П.Скоропадського гетьманом України.

Скликання Трудового конгресу (січень 1919 р.) забезпечило передачу всієї повноти влади Директорії УНР після антигетьманського перевороту.

Українська Національна Рада в листопаді 1918 р. проголосила Західноукраїнську Народну Республіку.

ІІІ Всеукраїнський з’їзд рад (березень 1919 р.) ухвалив першу конституцію УСРР.

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Визволення України. Перебіг найважливіших військових подій 1941–1945 рр.

У даному випадку передбачається ідентифікувати результати дій радянських військ у серпні-грудні 1943 р. Цей період можна характеризувати як «Битва за Дніпро», в результаті якої було завершено звільнення Лівобережної України, Донбасу, розпочато визволення Правобережної України.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Розгортання радянського партизанського руху. Діяльність ОУН. Утворення УПА. Діяльність радянських партизан та українського визвольного руху.

На території України в роки війни сформувалися три течії в русі Опору: українська націоналістична, радянська, польська. Представники всіх течій вели непримириму боротьбу з нацистськими окупантами. Формами цієї боротьби була діяльність підпілля і партизанських загонів.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі (1921–1939 рр.). Українські землі у складі Польщі. Політика урядів Польщі в українських землях. «Пацифікація».

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «знищення читальні», «людей… змушено… кричати «Хай живе Пілсудський!» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про події «пацифікації» (1930 р.), яка здійснювалася щодо українського населення на українських землях, що у 1920–1930-ті рр. входили до складу Польщі.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Соціально-економічне життя. «Стахановський рух». О. Стаханов.

У цьому випадку необхідно визначити наслідок стахановського руху в СРСР. Стахановський рух – це масовий рух в СРСР послідовників шахтаря-рекордсмена Олексія Стаханова. Це були люди – новатори виробництва – робітники, колгоспники, інженерно-технічні працівники. Вони багато разів перевищували встановлені норми виробництва. Комуністична партія заохочувала й пропагувала стаханівський рух як новий етап соціалістичного змагання і форму підвищення продуктивності праці.

Олексій Григорович Стаханов став новатором вугільної промисловості й основоположником Стахановського руху, Герой Соціалістичної Праці.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність і наслідки колективізації в Україні. Причини та наслідки Голодомору 1932–1933 рр.

У даному випадку мова йде про події Голодомору 1932–1933 рр. Занесення населеного пункту на «чорну дошку» тягло за собою конфіскацію всього продовольства й посівного фонду, припинення постачання товарів.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Політика «коренізації» в УСРР (українізація). Причини «українізації».

Проаналізувавши уривки всіх джерел, ключові словосполучення-маркери – «зростання української культури та української інтелігенції йде швидкими темпами і якщо ми не візьмемо в руки цього руху, він може піти мимо нас», «віддавати цей рух у руки чижих нам елементів не можна» – визначаємо, що про причини впровадження політики «коренізації» йдеться в джерелі під літерою «Г».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Неп в УСРР. Відбудова народного господарства. Особливості впровадження непу в Україні.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Предмет ідентифікації в завданні – допомога США в боротьбі з голодом 1921-1923 рр.

Ключовим у джерелі є гасло плакату, слова-маркери – «Дар американського народу»,«АРА», «Герберт Гувер», а також малюнок роздачі їжі голодуючим дітям – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про допомогу голодуючим.

Відповідь – А.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918 – 1920 рр.). Другий «Зимовий похід» Армії УНР.

Завдання передбачає знання перебігу подій, пов’язаних з Другим «Зимовим походом» Армії УНР.

Цей похід, що відбувся в листопаді 1921 р. під керівництвом Ю. Тютюнника, став останньою подією збройної боротьби за збереження української державності.

Загони Армії УНР, що була інтернована польською владою після підписання Ризького миру, вирішили здійснити відчайдушний рейд у райони, охоплені антирадянським селянським рухом. Його метою було підняти народне збройне повстання проти більшовицької влади.

Відповідь – В.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918 – 1920 рр.). Гетьманський переворот й утворення Української Держави. Внутрішня політика уряду П. Скоропадського.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «конституційна монархія, від традиційної самодержавної системи в Росії», «характер визначався… українською історичною традицією…» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про Українську Державу гетьмана П. Скоропадського.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція. Політика Української Центральної Ради (УЦР) щодо Тимчасового уряду Росії. Взаємовідносини УЦР з Тимчасовим урядом.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «цинічним і провокаційним порушенням угоди 16 липня…», «видерти з рук українства всі його революційні здобутки» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про «Тимчасову інструкцію Генеральному Секретаріату Тимчасового уряду на Україні». Додатковою підказкою є те, що ці слова належать В.Винниченку, який на той час був Головою Генерального Секретаріату. Також слід звернути увагу на те, що під назвою «угода 16 липня» мається на увазі ІІ Універсал УЦР, який фактично був угодою між УЦР і Тимчасовим урядом Росії щодо статусу Генерального Секретаріату.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Перебіг воєнних дій на території України.

У 1914 р. в результаті переможної для росіян Галицької битви (1914 р.), вони окупували українські землі Східної Галичини та Північної Буковини, що перебували в складі Австро-Угорщини.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція. Проголошення незалежності УНР.

Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Прихід до влади Директорії. Варшавська угода між УНР та Польщею. Другий «Зимовий похід» Армії УНР.

Завдання передбачає знання перебігу подій 1918–1921 рр.

Другий «Зимовий похід» Армії УНР відбувся в листопаді 1921 р.

Прихід до влади Директорії УНР – грудень 1918 р.

Укладення Варшавської угоди між УНР і Польщею – квітень 1920 р.

Проголошення незалежності УНР – січень 1918 р.

Відповідь: Г Б В А.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні в 1917 – на початку 1918 р. Еволюція поглядів політичних сил України в питанні самовизначення українців (Універсали Центральної Ради). Основні положення І, ІІ, ІІІ та ІV Універсалів УЦР.

Для реалізації ідей, проголошених у Першому універсалі, було створено Генеральний секретаріат на чолі з В. Винниченком. Проте це загострило відносини з Тимчасовим урядом Росії.

Оприлюднення Другого універсалу спричинило збройний виступ самостійників. Також за умовами універсалу до складу УЦР було включено представників національних меншин.

Згідно з Третім універсалом УЦР поширювала владу на дев’ять українських губерній (без Криму) і декларувала початок соціально-економічних перетворень.

Ухвалення Четвертого універсалу дало змогу українській делегації підписати Брестський мирний договір з Центральними державами і заручитися їхньою підтримкою в боротьбі проти більшовицької агресії.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної  воєн (1939–1945 рр.). Визволення України.

На карті зображено перебіг бойових дій на Правобережній території України і в Криму. Напрям дій радянської армії, місця оточення німецьких військ, географічні назви вказують на їхні наступальні дії в січні-травні 1944 р. На цей період ще не було повністю завершено вигнання німецьких військ та їхніх союзників з території УРСР.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної  воєн (1939–1945 рр.). Наслідки радянсько-німецьких договорів 1939 р. для українських земель. Приєднання Західної України, Південної та Північної Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку визначати передумови вступу Червоної армії у вересні 1939 р. на територію Західної України.

1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу, що стало початком Другої світової війни. 17 вересня 1939 р. Червона армія завдала удару по Польщі зі Сходу. Цей напад став можливим через  укладений 23 серпня 1939 р. Пакт про ненапад між Німеччиною й СРСР і таємний протокол до нього (Пакт Ріббентропа-Молотова), який розмежовував «сфери впливу» між СРСР та Німеччиною. Зокрема, в радянську сферу впливу потрапляли Бессарабія, Західна Україна, Західна Білорусія, східна частина польських земель до р. Вісла, Латвія, Естонія і Фінляндія.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі (1921–1939 рр.). Українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини. Політика урядів Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини в українських землях. «Пацифікація».

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «відділи озброєної жандармерії та кавалерійські полки з артилерією за наказом польської влади пішли… проти беззбройного українського населення Східної Галичини.», «шляхи цих каральних експедицій позначені ганебним насильством над українським населенням, руйнуванням і нищенням бібліотек, будинків просвітніх і економічних організацій та різного приватного майна» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про події «пацифікації» (1930 р.), яка здійснювалася щодо українського населення, яке проживало на українських землях, що у 1920–1930-ті рр. входили до складу Польщі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Ідеологізація суспільного життя, культ особи. Особливості суспільно-політичного та культурного життя періоду.

У цьому випадку визначати наслідок створення у 1934 р. Спілки письменників України. При виконанні завдання треба звернути увагу на рік створення Спілки. Це час, коли було згорнуто політику «українізації», натомість почалося розгортання масових репресій проти української інтелігенції та інших прошарків суспільства, установлення жорсткого ідеологічного контролю над творчістю митців, насадження єдиного творчого методу – соціалістичного реалізму.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність і наслідки політики форсованої індустріалізації та колективізації в Україні.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Предмет ідентифікації в завданні – політика партійно-державного керівництва УСРР.

Зміст плакату чітко вказує на кампанію боротьби з куркульством, яка супроводжувала процес насильницької колективізації.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Українське національне відродження 20-х рр. М. Хвильовий.

Уривок джерела є критикою Комуністичною партією (більшовиків) України поглядів і гасла Миколи Хвильового: «Геть від Москви!». Своїм гаслом він закликав українських митців орієнтуватися на європейські, а не на російські зразки у творчості.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Неп в УСРР. Політика більшовиків щодо релігії та церкви в Україні.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку – визначати привід до масового вилучення державою церковних цінностей на початку 1920-х рр.

Таким приводом став масштабний голод 1921–1923 рр. Влада заявляла, що церква має значні цінності і багатства, які можна використати на закупівлю продовольства для порятунку голодуючих. Насправді вилучені цінності були витрачені на фінансування комуністичного руху і розпалювання «світової революції».

Відповідь – А.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Варшавська угода між УНР та Польщею. Польсько-радянська війна на території України.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Наші Орли», «Волинь, Поділля та Київщина», «наступ наших військ… не є загарбницьким», «ми повинні встановити такі стратегічні кордони, які забезпечили б неможливість нової війни» – допомагають визначити, що джерело є зверненням Сейму Польської Республіки під час наступу польських і українських військ у квітні–травні 1920 р. на Київ.

Відповідь – А.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Гетьманський переворот й утворення Української Держави. Денікінський режим в Україні.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань про зміст політики уряду гетьмана П. Скоропадського та генерала А. Денікіна.

Виконувати завдання можна за таким алгоритмом.

Спочатку визначаються основні риси політики кожного режиму, зазначеного в умові.

Другий крок – власне порівняння.

Обидва режими у своїй політиці спиралися і діяли в інтересах великих землевласників. Відповідно, вони сприяли відновленню приватної власності на землю.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні в 1917 – на початку 1918 р. Еволюція поглядів політичних сил України в питанні самовизначення українців (Універсали Центральної Ради).

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку визначати наслідки ухвалення ІІ Універсалу УЦР.

Цей Універсал був фактично угодою між Тимчасовим урядом Росії та УЦР, яка передбачала відмову від самочинного проголошення автономії до скликання Всеросійських установчих зборів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Перебіг воєнних дій на території України. Бойовий шлях легіону Українських січових стрільців.

Початок Першої світової війни призвів до утворення українськими політичними партіями Галичини Головної української ради, яка, у свою чергу, ініціювала створення українського добровольчого збройного формування – легіону Українських січових стрільців.

Стрільці взяли активну участь у Першій світовій війні. Уславилися в битвах на г. Маківка і г. Лисоня. Під час Української революції і визвольних змагань вони стали основою для створення Армії УНР та Української галицької армії (УГА).

Відповідь – А.

ТЕМИ: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Варшавська угода між Директорією УНР та урядом Польської Республіки була укладена в квітні 1920 року.

Московський договір між СРСР і Німеччиною про ненапад («пакт Молотова – Ріббентропа») був укладений 23 серпня 1939 року.

Ризький мирний договір між РСФРР, УСРР і Польською Республікою було укладено в березні 1921 року.

Брест-Литовський мирний договір між УНР і Німеччиною та її союзниками був укладений 1918 року.

Правильна відповідь: Г А В Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій 1920-х років.

Проголошення курсу на «коренізацію» в УСРР сприяло зростанню питомої ваги українців серед службовців партійно-державного апарату республіки.

Утворення Союзу РСР привело до затвердження нового тексту Конституції УСРР, де було юридично закріплено повноваження республіки.

Утворення Всеукраїнської надзвичайної комісії з боротьби з неписьменністю забезпечило те, що половина сільського та дві третини міського дорослого населення освоїли грамоту та вміли читати.

Проголошення курсу на нову економічну політику створило передумови для швидкої відбудови промисловості, зростання продуктивності праці й обсягу продукції.

Правильна відповідь: 1Б; 2Д; 3Г;4В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій 1943 року на українських землях під час Другої світової війни.

Потрібно визначити наведені в завданні дати подій і виокремити правильні:

• остаточна окупація території України військами Німеччини та її союзників відбулася 22 липня 1942 року (не відповідає умові завдання);
• здійснення радянськими військами Кримської наступальної операції в травні 1944 р. (не відповідає умові завдання);
• визволення Києва 6 листопада 1943 р. (відповідає умові завдання);
• створення Українського штабу партизанського руху в травні 1942 р. (не відповідає умові завдання);
• битва за Дніпро у вересні – листопаді 1943 р. (відповідає умові завдання);
• публікація 1943 р. кіноповісті Олександра Довженка «Україна в огні» (відповідає умові завдання).

Зверніть увагу! На тепер термін «Велика вітчизняна війна» не використовують щодо подій німецько-радянської війни1941–1945 рр., яка була складником Другої світової війни.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Рух Опору – організовані зусилля частини населення країни, спрямовані на опір окупаційній владі нацистів, на підрив громадського порядку та стабільності, зумовлені дуже рішучими діями (досягнення успіху за допомогою найрадикальніших методів).

Усі течії Руху Опору в Україні (радянський і націоналістичний) у роки Другої світової війни прагнули вигнання нацистських окупантів із території України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: 26. Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Маркери в джерелі (При підписанні договору між Німеччиною та Союзом Радянських Соціалістичних Республік…; уповноважені обох сторін обговорили у суворо конфіденційному порядку питання про розмежування сфер обопільних інтересів у Центрально-Східній Європі) чітко вказують на укладення між СРСР і Німеччиною Пакту про ненапад і таємного протоколу до нього (Пакту Молотова – Ріббентропа) 23 серпня 1939 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роки.

Завдання скеровано на перевірку знання заходів, що характерні для політики польського уряду щодо українських земель у 1927–1937 роках.

У цей період у Польщі панував установлений у результаті державного перевороту 1926 р. режим «санації» Юзефа Пілсудського.

Характерними для цього періоду були такі заходи:

• пошук порозуміння з українством через створення двомовних шкіл на Волині;
• призначення українців на високі державні посади;
• запровадження політики «пацифікації» (1930 р.);
• створення табору для політв’язнів у Березі-Картузькій (1937 р.) із метою приборкання українського руху.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929-1939 роки.

Суспільне життя України 1930-х рр. можна схарактеризувати за допомогою термінів і понять «соціалістичний реалізм», «Великий терор», «стаханівський рух».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роки.

Маркери в джерелі (Ударним темпом повним ходом п’ятирічку за чотири роки; Усі сили на пришвидшення темпів завершення п'ятирічки) чітко вказують на прагнення влади переконати суспільство в необхідності мобілізувати робітників на трудові рекорди та подвиги під час реалізації п’ятирічних планів для здійснення індустріалізації.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 роки).

ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури) – це об’єднання письменників і літераторів України в 1920-ті роки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 роки).

Маркери в джерелі (…Вимоги про “негайну дерусифікацію пролетаріату” в Україні, його думка про те, що “від російської літератури, від її стилю українська поезія повинна тікати якнайшвидше”, його заява про те, що “ідеї пролетаріату нам відомі і без московського мистецтва”… звучать тепер… більш ніж дивно) чітко вказують на Миколу Хвильового.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 роки).

Маркери в джерелі (Розмови про переваги російської культури і висування положення про неминучість перемоги більш високої російської культури над культурами більш відсталих народів — українського, азербайджанського та ін. – є не що інше, як спроба закріпити панування великоросійської національності, Рішуче борючись проти пережитків російського шовінізму, партія мусить водночас боротися і проти українського шовінізму) чітко вказують на курс на «коренізацію».

«Кореніза́ція» – політика залучення представників корінного населення радянських республік й автономій до місцевого керівництва та надання офіційного (а інколи й панівного) статусу їхнім національним мовам для утвердження радянської влади та створення для неї національного підґрунтя. Започаткована рішенням XII з’їзду РКП(б) у квітні 1923 р. і формально здійснювана до 1938 р., фактично – до початку 1930-х років.

В УСРР «коренізацію» проводили у формі українізації. Вона сприяла збільшенню представництва українців в органах влади, культури, освіти, державних установ; розширенню сфери застосування української мови в суспільстві; пробудженню інтересу до української культури.

Головними провідниками цієї політики в УСРР були Олександр Шумський і Микола Скрипник. Самогубство останнього вважають завершенням реалізації політики українізації. Більшість національних кадрів і митців, які проявили себе в 1920-ті роки, були репресовані сталінським режимом.

Правильна відповідь – А.