Завдання за темою з історії України

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні в 1917 – на початку 1918 р. Еволюція поглядів політичних сил України в питанні самовизначення українців. Політика Української Центральної Ради в умовах загострення конфлікту з Тимчасовим урядом.

Завдання передбачає перевірку сформованості уявлення про діяльність Української Центральної Ради.

Одним з провідних напрямів діяльності Української Центральної Ради були відносини з Тимчасовим урядом Росії. Виступаючи за автономію України в складі демократичної федеративної Росії, Українська Центральна Рада намагалася знайти компроміс щодо термінів реалізації національних прав українського народу. Про це свідчать переговори Української Центральної Ради з Тимчасовим урядом Росії та положення ІІ Універсалу Української Центральної Ради.

Відповідь – А.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Утворення ЗУНР. Прихід до влади Директорії. Акт злуки УНР та ЗУНР.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична подія.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «віднині зливаються в одне… Галичина, Буковина, Закарпаття і Придніпровська Україна – в одну Велику Україну», «Віднині Український народ… має змогу об’єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної Української Держави» – допомагають визначити, що уривок є частиною Акта Злуки УНР і ЗУНР. Відповідно, Ф. Швець виголосив промову з приводу підписання Акта Злуки.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Більшовицький режим в Україні. Внутрішня політика урядів УСРР. «Воєнний комунізм».

Завдання передбачає перевірку сформованості знань складових політики, яку проводили різні уряди на українських землях у 1918–1920 рр.

Зазначені складові чітко вказують на заходи Ради Народних Комісарів УСРР.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Входження УСРР до складу СРСР.

Завдання спрямоване на знання події, передбаченої програмою ЗНО.

У цьому випадку завдання передбачає знання 1922 р., коли УСРР увійшла до складу СРСР.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Політика «коренізації» в УСРР (українізація). Причини та наслідки «українізації».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні персоналії на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – політика більшовиків.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «нинішньої політики більшовиків я вбачаю чергову їхню поступку стихійні силі українського національного руху», «послідовний і політичний захід з метою оволодіння силою цього руху», «зміцнення своїх позицій в Україні» – допомагають визначити, що йдеться про  політику коренізації, яка здійснювалася в Україні у вигляді українізації.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність і наслідки політики форсованої індустріалізації в Україні.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Джерелом є агітаційно-пропагандистський плакат.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на плакаті, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Предмет ідентифікації в завданні – зміст плакату.

Нагадаємо, що з початком першої п’ятирічки радянське керівництво шукало шляхи інтенсифікації виробництва. На листопадовому пленумі ЦК ВКП(б) 1929 р. було ухвалено рішення «будь-якою ціною прискорити розвиток машинобудування та інших галузей важкої промисловості». Саме 1929 рік мав стати, за словами Й. Сталіна, «роком великого перелому на усіх фронтах соціалістичного будівництва». Упродовж виконання плану п’ятирічки вирішено розпочати масове соціалістичне змагання трудових колективів за виробничі показники й прискорити процес індустріалізації за рахунок максимального напруження сил. Партійні органи розгорнули активну пропагандистську роботу, мобілізуючи робітників на трудові рекорди. Першочерговим гаслом такої роботи стало гасло: «Даєш п’ятирічку в чотири роки!». У 1933 р. було оголошено про дострокове виконання першої п’ятирічки – за 4 роки і 3 місяці, – а цей рік стали вважати першим роком другої п’ятирічки (1933–1937 рр.). Зображений агітаційний плакат є графічною візуалізацією згаданого гасла у вигляді математичної дії додавання: 2+2=5, де цифри «2» символізують роки першої п’ятирічки (1929–1930; 1931–1932), цифра «5» – п’ятирічний план, виконання якого й мало бути досягнуто завдяки трудовому героїзму радянських людей, який на плакаті позначено символом «+» і підписом «плюс ентузіазм робітників».

Таким чином, аналіз складових частин плакату внеможливлює інші правильні варіанти відповіді, окрім варіанта – «джерел індустріалізації».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Масові репресії. Справа СВУ. С. Єфремов.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про репресивні акції сталінського режиму.

Видатний український учений, політичний діяч С. Єфремов був репресований за сфабрикованою справою «Спілки визволення України».

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі (1921–1939 рр.). Українські землі у складі Польщі. Політика урядів Польщі в українських землях. «Осадництво».

Завдання передбачає перевірки сформованості понятійного апарату для розкриття теми «Західноукраїнські землі у 1920–1930-ті рр.».

Осадництво – це політика планомірного заселення українських земель військовими та цивільними колоністами, здійснювана урядом Польщі в 1920-х рр.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Перебіг найважливіших військових подій 1941–1945 рр. (Корсунь-Шевченківська наступальна операція).

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, почасти спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація й аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена подіям Другої світової війни на українських землях.

Що із зображеного на карикатурі дозволяє правильно виконати завдання? По-перше, елементи схематизованої карти (ріка Дніпро, міста Канів, Біла Церква, Богуслав, Звенигородка, Шпола) дають можливість чіткої локалізації місця подій. Це – Правобережна Україна. По-друге, на карикатурі зображено А. Гітлера в стані переживання за своє життя, якому загрожує зашморг, що затягується навколо скупчення нацистських свастик. Зображена петля символізує оточення, «котел», у якому опинилися війська нацистської Німеччини (до речі, не в перший і не в останній раз) завдяки наступальним діям військ Червоної армії. По-третє, підпис на карикатурі – «безумовне позначення» – означає, що оточені гітлерівські дивізії будуть остаточно розгромлені. Цим карикатурист намагався передати трагізм ситуації для німецьких військ, яка склалася в результаті проведення радянськими військами наступальної операції. По-четверте, позначення на карикатурі лінії фронту внеможливлює інші правильні відповіді, окрім варіанта – «Корсунь-Шевченківська операція».

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Визволення України.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості хронологічних умінь.

Знання цієї події передбачено програмою ЗНО. Визволення всієї території України (у межах сучасних кордонів) від німецьких окупантів та їхніх союзників відбулося 28 жовтня 1944 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Неп в УСРР. Відбудова народного господарства. Неп та її складові, процес стабілізації економічного і соціального життя в Україні. «Індустріалізація».

Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність і наслідки політики колективізації в Україні. «Колективізація».

Завдання передбачає перевірку сформованості понятійного апарату для характеристики соціально-економічного життя УСРР в 1920–1930-ті рр.

Об’єднання селянських господарств у великі підприємства шляхом примусового усуспільнення землі, реманенту та худоби – це колективізація.

Створення великого машинного виробництва в усіх галузях господарства, насамперед у промисловості – це індустріалізація.

Тверда норма обсягів натурального відрахування державі частки продукції, виробленої селянськими господарствами – це продподаток.

Форма господарювання в державних підприємствах на основі фінансової самостійності в умовах збереження централізованого керівництва – госпрозрахунок.

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Позиції українських політичних сил Наддніпрянської України та західноукраїнських земель щодо війни. «Союз визволення України».

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про вплив Першої світової війни на український рух.

Серед запропонованих організацій лише Союз визволення України (СВУ) проголосив метою своєї діяльності побудову самостійної соборної України.

Учасники СВУ вважали себе репрезентантами інтересів українців, які перебували під російським пануванням. СВУ, проголосивши своєю метою боротьбу за самостійність України, прагнув використати для цього війну Австро-Угорщини й Німеччини проти Росії. Майбутній устрій української держави мав бути заснованим як конституційна монархія з однопалатним парламентом.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні в 1917 – на початку 1918 р. Утворення Української Центральної Ради.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань хронології основних подій Української революції.

Українська Центральна Рада була утворена ву березні 1917 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Гетьманський переворот і утворення Української Держави. Внутрішня та зовнішня політику урядів гетьмана П. Скоропадського.

Завдання передбачає перевірку сформованості картографічних умінь.

У цьому випадку треба ідентифікувати, яка українська держава зображена на картосхемі.

Завдяки легенді, у якій зазначені такі поняття, як «демаркаційна лінія», «нейтральна зона» (існували згідно умов прелімінарного миру 1918 р. між Україною і радянською Росією), та географічним об’єктам, можна стверджувати, що на картосхемі зображено Українську Державу гетьмана Павла Скоропадського.

Відповідь – В.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Польсько-радянська війна на території України. Ризький мир.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – договір.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Польща та більшовицька Росія поділили українські землі», «в Андрусові в 1667 році» – допомагають визначити, що йдеться про договір між Польщею та Росією. Наведений у завданні коментар сучасника стосувався Ризького миру (1921 р.), за яким Польща закріплювала за собою Західну Україну (Волинь, Східна Галичина та ін.), а в Наддніпрянській Україні утверджувалася більшовицька влада.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Неп в УСРР. Неп та її складові, процес стабілізації економічного і соціального життя в Україні.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, явища на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому  подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – заходи урядової політики.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Селянські повстання… цілком зникли», «1921 р.», «селянство задоволене своїм становищем» – допомагають визначити, що в уривка джерела йдеться про заміну продрозкладки продовольчим податком.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Політика «коренізації» в УСРР (українізація). Причини та наслідки «українізації».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, процеси на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – урядова політика.

Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «забезпечити українській мові місце, відповідно числу та питомій вазі українського народу на території УСРР» – допомагає визначити, що йдеться про реалізацію політики коренізації, яка на території УСРР здійснювалася у формі українізації.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність та наслідки політики форсованої індустріалізації та колективізації в Україні. Взаємозв’язок між різними складовими економічної політики сталінського режиму (індустріалізація, колективізація).

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки.

У цьому випадку йдеться про економічні процеси, що мали місце у 1920-1930-ті рр. «Перекачування коштів із села у місто» стало джерелом фінансування індустріалізації, що розгорнулась наприкінці 1920-х рр. Така політика мала катастрофічні наслідки для розвитку села і сільського господарства: розорення села, Голодомор, хронічна криза з продуктами харчування.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Масові репресії.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки.

У цьому випадку слід проаналізувати статистичні дані, які є свідченням масових репресій в республіці у 1930-ті рр., жертвами яких ставали й члени комуністичної партії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі (1921–1939 рр.). Українські землі у складі Чехословаччини. Проголошення незалежності Карпатської України. А. Волошин.

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь розпізнавати визначних історичних діячів за портретними рисами.

Президентом Карпатської України, проголошеної 15 березня 1939 р., був Августин Волошин. Його портрет вміщений під літерою «А».

Додатковими елементами, які допомагають розпізнати А. Волошина є: окулярі і одяг греко-католицького священника.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Установлення нацистського окупаційного режиму. Нацистський «новий порядок» в Україні. «Голокост».

Завдання передбачає перевірку сформованості знань понять і термінів.

Терміном «Голокост» у світовій історіографії прийнято позначати геноцид єврейського народу, який здійснювали нацисти та їх поплічники в роки Другої світової війни. Жертвами Голокосту стали 6 млн євреїв.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Визволення України. Визволення Києва.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Джерелом є агітаційно-пропагандистські плакати.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на плакаті, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Предмет ідентифікації в завданні – рік видання плакатів.

Ключовим у джерелі є гасло плакату, слова-маркери – «Харків наш!», «Слава визволителям Києва!» – вони дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про події вигнання з території України німецьких загарбників.

Визволення Харкова відбулося двічі 16 лютого і 23 серпня 1943 р., Києва – 6 листопада 1943 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі (1921–1939 рр.). Українські землі у складі Польщі. Політика урядів Польщі в українських землях. «Осадництво», «пацифікація».

Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР. «Радянізація». Установлення нацистського окупаційного режиму. «Новий порядок».

Завдання передбачає перевірку сформованості знань понять і термінів, які передбачені Програмою ЗНО.

Осадництво – політика планомірного заселення українських земель військовими та цивільними колоністами, здійснювана урядом Польщі в 1920-х рр.

Пацифікація – адміністративно-репресивна поліцейська акція проти українського населення Східної Галичини, здійснена польською владою восени 1930 р.

«Новий порядок» – режим, установлений нацистами на окупованих територіях у роки Другої світової війни, спрямований на експлуатацію людських і матеріальних ресурсів в інтересах Німеччини.

Радянізація – політика насадження в західних областях України норм суспільно-політичного, економічного та культурного життя, утверджених в СРСР.

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Початок Великої Вітчизняної війни. Визволення України. Перебіг найважливіших військових подій 1941–1945 рр. (битва за Дніпро, Корсунь-Шевченківська наступальна операція, Карпатсько-Ужгородська наступальна операція).

Завдання передбачає перевірку знань основних подій Другої світової війни на території України, визначення їхніх наслідків.

Київська оборонна операція (червень–вересень 1941 р.) радянської армії зірвала план блискавичної війни Німеччини проти СРСР, затримала розгортання наступу противника на московському напрямку.

Битва за Дніпро (вересень–листопад 1943 р.) сприяла завершенню вигнання німецьких військ та їх союзників з Лівобережної України та Донбасу, створила сприятливі умови для розгортання операцій радянської армії на території Правобережної і Південної України.

Корсунь-Шевченківська наступальна операція радянської армії (січень–лютий 1944 р.), яка призвела до оточення і розгрому значного угруповання німецьких військ (10 дивізій) і створила передумови для вигнання противника з території Правобережної України.

Карпатсько-Ужгородська наступальна операція радянської армії (вересень–жовтень 1944 р.) завершила вигнання німецьких військ та їх союзників з території УРСР, створила передумови для наступу на будапештському напрямку.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Увідповіднюємо інформацію, отриману з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено події Першої світової війни 1914 р., які розгорталися на українських землях. Стрілка позначає наступ російської армії проти австро-угорської, що ввійшов в історію під назвою «Галицька битва». У результаті цих подій на захоплених Росією західноукраїнських землях було створено Галицько-Буковинське генерал-губернаторство.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дату історичні події на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата історичної події періоду Української революції.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Україна стає Українською Народною Республікою», «не відділяючись від республіки Російської», «до Установчих Зборів України вся власть… Українській Центральній Раді» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про ІІІ Універсал УЦР, ухвалений у листопаді 1917 р.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь визначати причинно-наслідкові зв’язки.

Вирішальну роль у втраті більшовиками навесні 1918 р. контролю над Україною відіграла окупації її німецькими та австро-угорськими військами. У січні 1918 р. УНР уклала мир з Центральними державами – Брестський мир, а також підписала угоду про надання допомоги Німеччиною та Австро-Угорщиною в боротьбі проти більшовицької агресії.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності

Завдання спрямоване на перевірку сформованості визначати історичні постаті, передбачені Програмою ЗНО, за портретними рисами.

На фото зображено гетьмана України Павла. Скоропадського.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, явища, процеси на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичне явище.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «розміри допомоги… населення голодуючих губерній України через держані органи не перевищує 7,5%», «Допомога, здійснювана закордонними комісіями та приватними організаціями, досягне…8% потреб » – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про голод 1921–1923 рр. Голод збігся з періодом запровадження нової економічної політики.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань про розвиток культури у 1920-х рр.

Одним з головних завдань у галузі культури, яке вирішувала радянська влада, була ліквідація неписьменності серед дорослого населення.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Радянська модернізація України

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, явища, процеси на основі опрацювання статистичних даних (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – результат реалізації політики.

Ключові в джерелі статистичні дані дають змогу визначити стрімке промислове зростання СРСР, яке було досягнуте в результаті реалізації політики форсованої індустріалізації (утілювалася в планах перших п’ятирічок).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Радянська модернізація України

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань про розвиток культури у 1930-х рр.

Характерним для культурного життя цього періоду було насадження владою єдиного творчого методу – «соціалістичного реалізму».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі

Завдання спрямоване на перевірку знань про долю Західної України у 1920–1930-ті рр.

Це територія опинилася під владою Польщі, Румунії та Чехословаччини.

«Східними кресами» українські землі називалися в складі Польщі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, явища, процеси на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історико-географічний регіон українських земель.

Ключові словосполучення-маркери в джерелі: «повернення Бессарабії», «населення пов’язане з Радянською Україною спільною історичною долею, мовою, національним складом». Вони допомагають визначити, що уривок джерела є ультиматум СРСР Румунії, за яким крім Бессарабії, Радянський Союз пред’являв претензії і на Північну Буковину. Року 1940 ці два регіони увійшли до складу СРСР. Частина Бессарабії і Північна Буковина увійшли до складу УРСР.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події на основі опрацювання історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела). У цьому випадку – фото.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата подій.

Ключовы в джерелі словосполучення-маркери – «Вперед, за Київ!», «Даєш, Київ!» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про події «Битви за Дніпро», яка відбувалася у вересні-листопаді 1943 р.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь визначати причинно-наслідкові зв’язки.

Прихід до влади гетьмана П. Скоропадського у квітні 1918 р. призвів до відновлення права приватної власності на землю, створення державного бюджету.

Другий зимовий похід Армії УНР 1921 р. став фактично завершенням збройної боротьби за незалежність України.

Брест-Литовський договір між УНР і державами Четверного союзу дав змогу відновити владу Українській Центральній Раді в умовах німецької і австро-угорської окупації.

Розгром військ П. Врангеля в Криму забезпечив припинення широкомасштабних бойових дій на території України.

Правильна відповідь: 1–Б 2–Д 3–В 4–Г.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні у 1917 – на початку 1918 р. Утворення Української Центральної Ради. Перший Універсал Центральної Ради. «Генеральний секретаріат». Всеукраїнський Національний конгрес.

Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність подій Української революції.

Ухвалення Першого Універсалу УЦР відбулося 10 червня 1917 р.

Скликання Всеукраїнського національного конгресу – квітень 1917 р.

Утворення Української Центральної Ради – березень 1917 р.

Створення Генерального Секретаріату – 15 червня 1917 р.

Відповідь: В Б А Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Установлення нацистського окупаційного режиму. Нацистський «новий порядок» в Україні.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань характерних рис нацистського окупаційного режиму в Україні в 1941–1944 рр.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

Із зазначених тверджень правильними є:

• жорстка експлуатація населення та економічне пограбування (вивіз сировини, продовольства, матеріальних цінностей);
• тотальний терор, масове знищення місцевого цивільного населення та військовополонених;
• примусове вивезення на господарські роботи до Німеччини місцевого працездатного населення.

Відповідь: 3 5 7.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні

Завдання спрямоване на перевірку знань основних подій на українських землях у роки Першої світової війни.

Головна українська рада, утворена українськими політичними партіями Галичини, виступала за підтримку Австро-Угорщини, «...бо ідучи війною, Росія грозить загином українському життю, яке знайшло охорону в австрійській державі...»

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, явища, процеси на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична подія.

Ключові в джерелі слова-маркери – «доля всіх народів Росії міцно зв’язана», «ми [Центральна Рада] рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання» – допомагають визначити, що наведене джерело є уривком з ІІ Універсалу УЦР, який фактично став компромісом з Тимчасовим урядом Росії. Проти цього компромісу рішуче виступили прихильники негайної незалежності України (самостійники). Вони організували виступ, який був придушений.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Увідповіднюємо інформацію, отриману з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено територію Української Народної Республіки на листопад 1917 р.

Саме ІІІ Універсал визначив зображене на картосхемі обриси меж УНР. Додатковою підказкою є зазначення Українського фронту в роки Першої світової війни і назви сусідніх держав і утворень (Польська регентська рада, Австро-Угорщина, Російська Республіка.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності

Завдання спрямоване на перевірку знання основних історичних постатей, передбачених Програмою ЗНО.

Портретні риси дають змогу визначити, що на фото зображено Симона Петлюру, який був головним отаманом Армії Української Народної Республіки.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики

Завдання спрямоване на перевірку знань основних характерних рис нової економічної політики (1921–1929 рр.).

У роки нової економічної політики в царині трудових відносин застосовувався вільний найм робочої сили.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики

Завдання спрямоване на перевірку знань основної мети політики партійно-державного керівництва з «коренізації».

Головною метою цієї політики було остаточно утвердити радянську владу в національних республіках. В УСРР ця політика проводилася у формі «українізації».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Радянська модернізація України

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, явища, процеси на основі опрацювання уривку з історичного джерела зі статистичними даними (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – причини здійснення зазначених заходів.

Ключове словосполучення-маркер – «компанія щодо виселення куркулів і їхніх родин», а також зазначені головні сільськогосподарські регіони допомагають визначити зміст заходів: активний опір, який чинило селянство колективізації, спонукав радянську владу здійснювати репресивні заходи.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Радянська модернізація України

Завдання спрямоване на перевірку розуміння причинно-наслідкових зв’язків процесів.

Результатом державної політики в галузі культури в СРСР та УРСР наприкінці 1930-х рр. стала ліквідація масової неписьменності дорослих.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, явища, процеси на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична подія.

Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «Карпатська Україна є незалежна Держава» – допомагає визначити, що джерело є уривком акта проголошення незалежності Карпатської України 15 березня 1939 р. Це стало можливим унаслідок розчленування та ліквідація Чехо-Словаччини в результаті агресії з боку Німеччини, Угорщини та Польщі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, явища, процеси на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – нацистський план.

Ключові в джерелі слова-маркери – «забезпечити собі базу продовольства в Україні», «Вона постачатиме ресурси, які нам будуть потрібні» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про нацистський план «Ост».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни

Завдання спрямоване на визначення дати події шляхом аналізу зображення такого специфічного історичного джерела, як агітаційно-пропагандистського плакату.

На подію вказують слова-маркери зазначені на плакаті – «П’ємо воду з Дніпра».

Радянські війська, провадячи наступальні дії, досягли річки в 1943 р. У вересні-листопаді розгорілася «Битва за Дніпро». Відповідно, плакат створено в 1943 р.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, явища, процеси на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичні документи.

Третій Універсал Центральної Ради, допомагають визначити слова-маркери: «Україна стає Українською Народною Республікою».

Грамоту П. Скоропадського «До всього українського народу» допомагають визначити словосполучення-маркери: «Українська Держава», «могутньому підтриманню центральних держав».

Відозву Української Національної Ради допомагають визначити словосполучення-маркери: «утворилася на українських землях бувшої Австро-Угорської монархії Українська держава».

Універсал Директорії УНР допомагають визначити слова-маркери: «…воєдино зливаються …частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка і Наддніпрянська Україна».

Правильна відповідь: 1–Б 2–А 3–Д 4–В.

ТЕМА: Радянська модернізація України

Завдання спрямоване на перевірку знання особливостей процесу індустріалізації, здійснюваної в Україні в другій половині 1920–1930-х рр.

Такими особливостями були:

- побудова та реконструкція великих промислових об’єктів;

- нерівномірність процесу модернізації промислового потенціалу республіки;

- поява в промисловому комплексі республіки нових галузей.

Правильна відповідь: 2 4 6.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Першої світової війни на українських землях і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, а також уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – назва операції російських військ Південно-Західного фронту під час Першої світової війни.

Маркери – «У порівнянні з надіями, що покладалися на цей фронт навесні 1916 року, його наступ перевершив усі очікування», «Він… врятувати Італію від розгрому... полегшив становище англійців і французів на фронті, змусив Румунію стати на наш бік і зіпсував усі плани й наміри австро-угорців і німців на цей рік» – указують на успішні дії росіян під час Брусиловського прориву. Проте позитивні наслідки для ходу війни цієї операції є перебільшеними. Успіх був досягнутий значними втратами російської армії (особливо на інших фронтах), після відбулося стрімке зниження її боєздатності й революціонізація.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Української революції і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – інституція.

Маркери – «…[його скликання] стало першим кроком відродження нації на шляху державності», «Будучи одночасно сильним організуючим і агітаційним засобом,», «він став першим підготовчим етапом у творенні як ідеї Української держави, так і в частковому втіленні її в життя» – указують на скликання і діяльність Українського національного конгресу.

Підказкою в завданні є зазначення автора спогадів – Володимира Винниченка, який був активним учасником подій Української революції.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту ІV Універсалу УЦР, а також уміння застосовувати їх.

ІV Універсал проголосив УНР «самостійною, ні від кого незалежною, вільною суверенною державою українського народу».

Тобто гасло українського національно-визвольного руху, яке відповідає змісту ІV Універсалу Української Центральної Ради (УЦР) – «Хай живе самостійна Україна!»

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна d боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат і подій з історії України.

Урочисте проголошення Директорією Універсалу об’єднання Української Народної Республіки (УНР) й Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) у єдину незалежну державу відбулося 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних положень політики різних політичних режимів, що існували в Україні 1918–1921 року й сформованості вмінь здійснювати порівняльний аналіз.

Спільним для політики гетьмана Павла Скоропадського й генерала Антона Денікіна на території України було відновлення поміщицького землеволодіння.

Також завдання можна розв’язати виключенням неправильних варіантів відповіді.

Закриття українських шкіл, газет, журналів – це заходи політики генерала А. Денікіна, який обстоював ідею «Єдиної і неподільної Росії».

Правління генерала А. Денікіна й утворений ним уряд Півдня Росії – фактично воєнна диктатура, тож про можливість налагодження діалогу з опозиційними партіями не йдеться. Денікін спирався в Україні виключно на проросійські сили й прихильників монархії, заперечував будь-які права українців, а також соціально-економічні права робітників і селян. Гетьман П. Скоропадський намагався налагодити діалог з опозицією, навіть були досягнуті певні домовленості, але його «федеративна» грамота перекреслила можливість дійти згоди.

Збройним силам гетьмана не довелося вести бойові дій проти військ Червоної армії за виключенням більшовицьких повстанських загонів. Для генерала А. Денікіна Червона армія була головним супротивником, у боротьбі з яким він зазнав цілковитої поразки.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання змісту нової економічної політики, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичний період.

Маркери – «Державний трест», «Об’єднання хімічних, фарбових, склоробних заводів і вугільних копалень Донецького Басейну» – указують на період нової економічної політики.

Трести (радянські) – об’єднання підприємств націоналізованої промисловості за галузевою або галузево-територіальною ознакою, які виникли під час переходу до нової економічної політики – не були схожими на однойменний різновид капіталістичної монополії, у якій підприємства втрачали комерційну й виробничу самостійність. Але запозичена в неї назва (від англ. trust – довіра) указувала на одну спільну рису – об’єднання підприємств під єдиним керуванням. Трести забезпечували переведення промисловості на госпрозрахунок: надання підприємствам самостійності у виробничій діяльності з тим, щоби вони могли порівнювати свої доходи з витратами й домагатися вироблення додаткового продукту.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії основних історичних постатей (діячів української культури) з історії України.

Фундатором національного кінематографа, автором шедеврів світового рівня «Звенигора», «Арсенал», «Земля» був Олександр Довженко.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМИ: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921-1928 роки). Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту процесу індустріалізації, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – джерела індустріалізації.

Маркери – «Експропріація непродуктивних класів, анулювання боргів, зосередження доходів від промисловості, держторгівлі (внутрішньої і зовнішньої) і всієї кредитної системи в руках держави і т. ін.», «дають можливість такого нагромадження всередині країни, яке забезпечує необхідний для соціалістичного будівництва темп розвитку індустрії» – указують на джерела індустріалізації.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту сталінських репресій, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – джерела індустріалізації.

Маркери – «На лаву підсудних сіло 45 осіб: академіки, професори, лікарі, священики, письменники, студенти та викладачі вищої школи, вчителі», «Основним обвинувачуваним влада зробила віце-президента ВУАН С. Єфремова» – указують на судовий процес у справі «Спілки визволення України».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання політики, яку проводила влада Польщі в міжвоєнний період на українських землях, що входили до її складу.

Відроджена 1918 року Польська держава успадкувала території, що перебували під владою трьох імперій. Усі вони сильно відрізнялися за своїм соціально-економічним розвитком. Не маючи ресурсів для здійснення заходів для швидкої інтеграції цих земель і вирівняння їхнього соціально-економічного життя, польський уряд розділив територію країни на дві господарські зони: Польщу «А» (переважно етнічні польські землі) і Польщу «Б» («східні креси»). До того ж частина польської еліти розглядала частину «східних кресів», зокрема Волинь, як внутрішню колонію.

Тобто поділ території країни на дві господарські зони: Польщу «А» і Польщу «Б» для соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель обернувся штучним стримуванням промислового будівництва й розвитку.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України.

1 вересня 1939 року, 22 червня 1941 року – це дати початку Другої світової війни й німецько-радянської війни.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання дат основних подій з історії України, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери – «переходу радянського партизанського руху на якісно вищий щабель», «перетворенню його на важливий фактор війни, на справжній другий фронт у тилу ворога» – указують на події 1942–1943 років, коли було створено координаційний центр партизанського руху (Центральний штаб партизанського руху, Український штаб партизанського руху тощо), підтримка партизанських загонів боєприпасами, зброєю, медикаментами з «Великої землі», проведення широкомасштабних партизанських операцій у координації з діями фронтів («Рейкова війна», «Концерт» тощо). 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат і подій з історії України, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери – «Війська 1-го Українського фронту в результаті стрімко проведеної операції... штурмом оволоділи столицею Радянської України містом Києвом», «Зі взяттям Києва нашими військами захоплено… плацдарм на правому березі Дніпра, важливий для вигнання німців з Правобережної України» – указують на листопад 1943 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМИ: Західна Україна в 1921–1939 роки. Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки). Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).

Завдання скеровано на перевірку знання долі українських земель у міжвоєнний період і зміни їхньої державної належності в результаті Другої світової війни.

Унаслідок Другої світової війни до складу УРСР увійшли українські землі, що в міжвоєнний період (1921–1938 роки) перебували у складі Польщі (Східна Галичина, Волинь), Румунії (Південна Бессарабія, Північна Буковина), Чехословаччини (Закарпаття).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Колективізація – створення колективних селянських господарств із метою збільшення виробництва товарної продукції. У СРСР, УСРР колективізацію здійснено в 1929–1937 роках насильницькими методами – «розкуркулюванням» заможної частини селянства, усуспільненням значної частини селянської власності й суцільним насадженням колгоспів як форми господарських об’єднань селян. Для «прив’язування» селян до колгоспів було запроваджено паспортну систему.

На території України та Кубані, щоби зламати опір селянства, колективізацію було супроводжувано Голодомором.

Насильницька колективізація призвела до відчуження селян від власності, землі й результатів їхньої праці, до зламу традиційної селянської психології.

Тож із наведених варіантів відповідей наслідками суцільної колективізації в Україні в 1930-х роках, були такі:

• утвердження державної власності на засоби виробництва в сільському господарстві;
• «прикріплення» селян до сільської місцевості (колгоспів) безпаспортним статусом
• багатомільйонні демографічні втрати, підрив і деградація продуктивних сил села.

Правильна відповідь – 1, 4, 5.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Денікінський режим в Україні. Більшовицький режим в Україні.

Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Неп в УСРР. Неп та її складові.

Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність та наслідки політики форсованої індустріалізації.

Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР.

Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність подій, відображених на візуальних джерелах

Тому завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як агітаційно-пропагандистський плакат, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на плакаті, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді. Отже, аналіз плакатів дає змогу визначити, що вони відображають такі події.

Плакат «А» – форсовану індустріалізацію (початок 1930-х рр.). Маркери: гасло і зображення новобудов.

Плакат «Б» – боротьбу Червоної армії з військами генерала П. Врангеля (1920 р.). Маркер: «відрубаємо контрреволюції останню голову – Врангеля».

Плакат «В» – запровадження непу (1921 р.). Маркери : «продподаток», «Податок переможе голод!»

Плакат «Г» – агресію СРСР проти Польщі і приєднання Західної України до УРСР (1939 р.). Маркери: гасло і зображення ламання кордону.

Відповідь: Б В А Г.

ТЕМА: Українська революція. Перебіг та результати боротьби за владу в Києві в жовтні–листопаді 1917 р.

Завдання передбачає перевірку знань подій Української революції.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

Боротьбу за владу в Києві в листопаді 1917 р. вели збройні загони: Української Центральної Ради, більшовиків, прихильників Тимчасового уряду Росії.

Відповідь: 1 2 5.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики

Завдання спрямоване на визначення причинно-наслідкових зв’язків.

Наслідками впровадження в Україні нової економічної політики (1921–1928 рр.) були:

- зростання безробіття;

- періодичні хлібозаготівельні кризи;

- розширення мережі селянських збутових, споживчих кооперативів і кредитних товариств.

Правильна відповідь: 1 3 6.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту зовнішньополітичного курсу держав щодо українських земель напередодні Першої світової війни, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – держава.

Словосполучення-маркери у джерелі – «приєднати західні землі та належною поступовістю викорінити тут мазепинський дух», «заволодіти протоками, які мають для нас виключне стратегічне значення для виходу нашого флоту з Чорного моря до Середземного» – чітко вказують на зовнішньополітичний курс Російської імперії.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності київських князів, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – хронологічні рамки подій.

Словосполучення-маркери у джерелі 1 – «Хай буде Україна вільною», «вони вибрали з-поміж себе нас, Українську Центральну Раду, і наказали нам... творити новий лад вільної автономної України» – чітко вказують на початок Української революції (березень 1917 року).

Словосполучення-маркери у джерелі 2 – «На час до вирішення справи про місцеве врядування Установчими Зборами по справах місцевого врядування Україною вищим органом Тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат, котрого призначає Тимчасовий уряд» – чітко вказують на положення Тимчасової інструкції Тимчасового уряду Росії УЦР (серпень 1917 р.).

Правильна відповідь – А.

Тема: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять із історії України.

«Народний секретаріат» – це перший робітничо-селянський уряд радянської України, створений у грудні 1917 року постановою Центрального Виконавчого Комітету Рад України.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання перебігу основних подій Української революції, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – міжнародний договір.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Строго таємно. З огляду на сучасний брак харчових продуктів... мир з Україною мусить бути підписаний якнайскоріше...», «На випадок, якби Україна попросила військової допомоги проти російських максималістів, то таке прохання можливо задовольнити», «За це Україна зобов’язується до якнайскорішої поставки хліба» – чітко вказують на положення, які було втілено в Брест-Литовському договорі між УНР, Німеччиною та її союзниками.

Правильна відповідь – В.

ТЕМИ: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності в 1918–1921 роках. Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання культурної політики урядів державних утворень, що існували на території України в 1917–1920-ті роки.

Організація лікнепу (1923–1936 роки), ліквідація університетів (1920–1930 роки), проведення «українізації» (1923–1938 рр.) були складниками політики Української Соціалістичної Радянської Республіки (1919–1937 роки).

Правильна відповідь – А.