ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ ст. – 1914 – 1945 р.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

На картосхемі зображено бойовий шлях Українських січових стрільців у роки Першої світової війни. На це вказують стрілки руху підрозділів УСС, географічні назви місць важливих битв за участи УСС (гора Маківка, гора Лисоня тощо), зазначення ліній фронтів.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція.

На фото зображено Михайла Грушевського і Володимира Винниченка.

З їхніми іменами пов’язано створення Української Центральної Ради. М. Грушевський був її головою, В. Винниченко – одним із заступників.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які викладені в ньому основні положення.

У цьому випадку подано уривок джерела, який є наказом Революційної військової Ради Південного фронту Червоної Армії, фактично ультиматум, який був виданий після розгрому військ П. Врангеля у Криму.

На це вказують слова-маркери: Наказ стосувався Повстанської армії, якій під загрозою силових дій пропонувалося переформуватися у регулярну частину Червоної армії. Повстанська армія – це загони, які перебували під загальним командуванням Нестора Махна, з яким представники Червоної Армії та партії більшовиків уклади союзницьку угоду для спільної боротьби проти військ П. Врангеля.

Після перемоги над білими, більшовики вирішили розправитися з союзником, який був вкрай небезпечним для існування радянської влади Проте розгромити повстанців поблизу Євпаторії не вдалося. Повстанці зуміли вирватися з Криму, але під Тимошівкою вони зіткнулись із значними частинами червоноармійців і зазнали поразки. Тільки небагатьом махновцям вдалося прорватись, і згодом вони з’єдналися з рештками повстанців на чолі з Махном, які вирвалися з оточення в районі Гуляйполя. Загони Махна до вересня 1921 р. вели запеклу боротьбу проти більшовицької влади.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Подано уривок джерела, який є наказом Революційної військової Ради Південного фронту Червоної Армії.

Результатом виконання завдання Повстанською армією стало захоплення Криму.

Після перемоги над білими, більшовики вирішили розправитися з союзником, який був украй небезпечним для існування радянської влади Проте розгромити повстанців поблизу Євпаторії не вдалося. Повстанці зуміли вирватися з Криму, але під Тимошівкою вони зіткнулись із значними частинами червоноармійців і зазнали поразки. Тільки небагатьом махновцям вдалося прорватись, і згодом вони з’єдналися з рештками повстанців на чолі з Нестором Махном, які вирвалися з оточення в районі Гуляйполя. Загони Махна до вересня 1921 р. вели запеклу боротьбу проти більшовицької влади.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Повстанці Нестора Махна зуміли вирватися з Криму, але під Тимошівкою вони зіткнулись із значними частинами червоноармійців і зазнали поразки. Наслідком виконання цитованого наказу був розгром головних сил повстанців.

Тільки небагатьом махновцям вдалося прорватись, і згодом вони з’єдналися з рештками повстанців на чолі з Махном, які вирвались з оточення в районі Гуляйполя. Загони Махна до вересня 1921 р. вели запеклу боротьбу проти більшовицької влади.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.)

«Коренізація» — політика залучення представників корінного населення радянських республік та автономій до місцевого керівництва та надання офіційного (а інколи й панівного) статусу їхнім національним мовам для утвердження радянської влади і створення для неї національного підґрунтя.

Започаткована рішенням XII з'їзду РКП(б) у квітні 1923 р. і формально реалізовувалася до 1938 р., фактично до початку 1930-х рр. В УСРР проводилася у форму українізації. Сприяла збільшенню представництва українців в органах влади, культури, освіти, державних установ; розширення сфери застосування української мови в суспільстві; пробудження інтересу до української культури.

Головними провідниками цієї політики в УСРР були Олександр Шумський і Микола Скрипник. Самогубство останнього вважається завершенням реалізації політики українізації. Більшість національних кадрів і митців, які проявили себе у 1920-ті роки були репресовані сталінським режимом.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «ЦК пропонує правлінню “Українфільму”…», «цілковитого підпорядкування кінематографії розгорнутому висвітленню завдань [сучасності]», «особливу увагу треба звернути на висвітлення завдань індустріалізації та суцільної колективізації й теми боротьби з класовим ворогом, …виховання нових кадрів» – дають змогу визначити, що згідно з партійними вказівками кінематографісти у своїй творчості повинні були дотримуватися методу соціалістичного реалізму.

Соціалістичний реалізм – творчий метод, який найбільшого поширення набув у СРСР, де він був частиною офіційної ідеології. Основні риси: присутність нового героя – революціонера-пролетаря, комуніста, оспівування комуністичних ідеалів, відображення й оцінка життєвих ситуацій з позиції марксизму-ленінізму, багатогранність художніх форм і проявів. Митці, які не вписувалися у визначені межі соцреалізму, підлягали гонінню або вигнанню. Попри офіційність та ідеологічну спрямованість, чимало творів соцреалізму мали і мають художню та історичну цінність.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Стахановський рух – форма соціалістичного змагання, започаткована в 1935 р. шахтарем Олексієм Стахановим, який з помічниками за одну зміну добув 102 т вугілля при нормі 7 т. Повсюдне упровадження стахановських методів не дало бажаного економічного ефекту проте призвело до збільшення робітничих норм і посилення експлуатації працівників.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізувати зміст історичного джерела. Слова маркери – «осадження», «Східні креси», «1921,1922 р….» – указують на політику, яка здійснювалася у 1920-1930-ті рр. у Польщі.

Осадництво – процес заселення польськими поселенцями (переважно відставними військовими) етнічних українських і білоруських земель у ІІ Речі Посполитій (1918–1939 рр.) з метою їх колонізації та асиміляції місцевого населення.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Акт капітуляції Японії було підписано 2 вересня 1945 р. у Токійській бухті на американському лінкорі «Міссурі».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Симон Петлюра підписав Варшавську угоду.

Павло Скоропадський здійснив гетьманський переворот і встановив свою одноосібну владу.

Християн Раковський був причетний до ухвалення Конституції УСРР

З Євгеном Петрушевичем повязано проголошення ЗУНР.

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–В, 4–Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Індустріалізація призвела до перевищення промислового виробництва над сільськогосподарським.

Колективізація призвела до ліквідація індивідуального селянського господарства.

Масові репресії мали наслідком насадження в суспільстві атмосфери страху.

Культурна революція мала наслідком нав’язування суспільству комуністичної ідеології.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Західна Україна в 1921–1939 рр.

Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Варіант відповіді «А». Словосполучення-маркери – «Проголошення Української Держави на областях Австрії і Угорщини», «Українська Національна Рада» – указують на проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (листопад 1918 р.).

Варіант відповіді «Б». Словосполучення-маркери – «Голод на Україні», «Голодові страхіття в СССР і зокрема на Україні», «Що обіцяє друга п’ятирічка в СРСР» – вказують на період Голодомору 1932–1933 рр.

Варіант відповіді «В». Словосполучення-маркери – «Влучення (входження, приєднання) Галичини до Генерального Губернаторства», «На приказ фірера (фюрера)…» – указують на 1941 р., коли після нападу Німеччини на СРСР і окупації українських земель Галичина ввійшла до складу Польського (Варшавського) генерал-губернаторства як дистрикт Галичина.

Варіант відповіді «Г». Словосполучення-маркери – «Завзяті бої за Хуст. Січове військо веде геройську боротьбу», «Президент Волошин» – указують на березень 1939 р.

Відповідь: АБГВ.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Зображення і написи на плакаті – «За 4 роки ми перебудуємо СРСР із країни аграрної в країну індустріально-аграрну!» – дають змогу визначити, що він відображає процес індустріалізації. Серед запропонованих варіантів відповіді правильними є: плакат створено для підвищення трудового ентузіазму робітників, плакат є засобом агітації до виконання завдань «форсованої індустріалізації», плакат створено в роки першої п’ятирічки.

Відповідь: 3, 4, 6.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

У цьому випадку йдеться про наслідки Першої світової війни для соціально-економічного розвитку українських земель. Війна справила негативний вплив на соціально-економічний розвиток України. Одним з таких негативних проявів була інфляція, яку стимулювали непомірні фінансові видатки на армію.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція.

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які основні положення викладені в ньому. У цьому випадку подано уривок звернення Генерального Секретаріату до УЦР, у якому йдеться про необхідність проголошення Української Народної Республіки. На це є пряма вказівка у джерелі: «Високі збори!», «Генеральний Секретаріат», «проголошення Української Народної Республіки».

Визначення документа дає змогу виконати завдання.

«Момент кривавої боротьби в Росії» – це більшовицький переворот, який став поштовхом для розгортання збройної боротьби у Києві між силами поваленого тимчасового уряду Росії, збройних загонів більшовиків (Червона гвардія) і прихильниками УЦР у листопаді 1917 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція.

Словосполучення «Міцну підвалину», «аби крайова влада стала справжньою фактичною владою» вказують на Українську Народну Республіку, яка була проголошена ІІІ Універсалом УЦР.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція.

На картосхемах зображена територія української держави у різні періоди. Серед них слід обрати ту, яка відображає межі УНР відповідно до ІІІ Універсалу. Цим вимогам відповідає картосхема А. УНР охоплювала терени дев’яти губерній (без Криму). На цей час теренами України проходив фронт Першої світової війни (перемир’я було укладено в грудні 1917 р.).

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр).

Ключові в джерелі словосполучення-маркери: «Німці вважали моє становище поганим і запропонували мені полетіти на аероплані до Одеси (де ще зберігалася моя влада)», «шляхи всі були відрізані», «Я відхилив цю пропозицію, бо вважав, що повинен досидіти до кінця отут, де уряд і військо», – указують на гетьмана П. Скоропадського, влада якого спиралася на німецьку підтримку і цілком від неї залежала.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр).

Масова націоналізація підприємств була характерна для радянської влади в Україні в період 1919–1920 рр., коли більшовики здійснювали політику «воєнного комунізму».

Відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Ключовими в джерелі (виступ Йосипа Сталіна) словосполучення-маркери: «Ми мали кризу заготівлі, яку вже ліквідовано», «Криза заготівлі стала першим серйозним виступом капіталістичних елементів села проти радянської влади», – указують на кризу хлібозаготівлі 1928–1929 рр., яка стала приводом для згортання політики непу.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери: «22 жовтня, – день виборів до Українських Народних Зборів», «візьмемо участь у виборах депутатів», «львівські газети» – указують на події 1939 р., коли керівництво СРСР намагалось легітимізувати встановлення радянської влади на території Західної України і включення регіону до складу УРСР та, відповідно, СРСР .

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Широкомасштабне вигнання нацистських окупантів з України розпочалося після перемоги радянських військ у Курській битві. На осінь 1943 р. радянські війська вийшли на широкому фронті до Дніпра, звільнивши Лівобережну Україну і Донбас. У результаті кровопролитної «битви за Дніпро» (24 серпня – 23 грудня 1943 р.) вдалося подолати опір нацистів на Східному валі (нацистська оборона вздовж правого берега Дніпра) і розпочати визволення Правобережної і Південної України.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.). Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Проведення в Києві Всеукраїнського з’їзду хліборобів забезпечило прихід до влади гетьмана П. Скоропадського.

Для реалізації декларованого в оприлюдненому Українською Центральною Радою І Універсалу було створено Генеральний секретаріат.

Збройна боротьба за владу в Києві між загонами більшовиків, прихильників Тимчасового уряду Росії та Української Центральної Ради в листопаді 1917 р. призвело до ухвалення ІІІ Універсалу, у якому проголошено створення Української Народної Республіки.

Ультиматум Раднаркому РСФРР Українській Центральній Раді передував збройній агресії радянської Росії проти УНР.

Відповідь: 1–В, 2–Б, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.).

Для характеристики діяльності Миколи Хвильового доцільно використати терміни «літературна дискусія», «ВАПЛІТЕ».

Микола Хвильовий (Фітільов) активно виступав за українізацію в 1920-х роках. Під час літературної дискусії 1925-1928 рр., яку він і розпочав, висунув гасло «Геть від Москви!», вважаючи, що для творення власної культури Україна має відмовитися від копіювання російської культури, від «московського шаблону». Письменник убачав у відверненні від Москви і рецепт збереження української ідентичності. Хвильовий також дав інший рецепт: «Дайош Європу!». Він вважав, що лише в культурному діалозі з Європою, без, за його висловом, «російського диригента» українці зможуть витворити власну самобутню культуру європейського рівня. Микола Хвильовий був одним з засновником ВАПЛІТЕ у 1925 р., очолював це об’єднання. У 1927 р. вийшов з ВАПЛІТЕ разом з Яловим і Досвітнім, щоб урятувати спілку.

Для характеристики діяльності Василя Липківського доцільно використати поняття «церковний собор», «Українська автокефальна православна церква». Саме Василь Липківський 1921 року став першим митрополитом Української автокефальної православної церкви (УАПЦ).

Для характеристики діяльності Леся Курбаса доречними будуть такі поняття і терміни: «модерний театр», «мистецьке об’єднання "Березіль"». Лесь Курбас – видатний український режисер-реформатор, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач. По-перше, Курбас європеїзував український театр, що доти був виключно національно-етнографічним, побутовим. Саме завдяки йому наше сценічне мистецтво почало ставати істинно естетичним, відкрило для себе коло героїв, тем, прийомів, до того часу просто недоступних («Молодий театр» 1917–1919 рр.). По-друге, Курбас створив експериментальний театр українського модернізму, вивівши його на лінію передових мистецьких шукань Заходу (діяльність «Березоля» 1922–1926 рр.). Митець пробував синтезувати національні традиції українського театру з найновішими формами європейського («Березіль» у 1927–1933 рр.).

Для характеристики діяльності Олександра Шумського можна використати поняття «українізація», «наркомат освіти УСРР». О.Шумський був одним з лідерів націонал-комуністичного руху в Україні. Підтримав більшовицьку владу владу в Україні. Займав важливі партійні і державні посади. 29 вересня 1924 р. ухвала Політбюро ЦК КП(б)У рекомендувала О. Шумського на посаду народного комісара освіти УСРР. Цю державну посаду він обійматиме до лютого 1927 р. Саме завдяки наполегливій праці О. Шумського в Україні відбудеться розвиток процесів українізації (коренізації), проте особисто для нього це буде мати трагічні наслідки: несправедливе звинувачення у націонал-ухильництві (шумскізм), політичні гоніння, десятирічне ув’язнення і передчасну насильницьку смерть у вересні 1946 р.

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.).  Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Джерело А. Ключові в джерелі словосполучення-маркери, які передають слова Й. Сталіна «Я готовий вислухати будь-які заяви, окрім тих, що стосуються голоду на селі та прохання допомогти», «Голодують нероби й ледарі, які мають по 30–40 трудоднів на рік» вказують на Голодомор в Україні 1932–1933 років.

Джерело Б. Ключове в джерелі словосполучення-маркер «Шахтинська справа» вказують на показовий судовий процес, що відбувався 1928 року.

Джерело В. Ключові в джерелі словосполучення-маркери «Допомогу отримають 8 % голодуючих», «реалізувати план організації харчування за рахунок закордонних комісій допомоги» вказують на події масового голоду 1921–1923 рр.

Джерело Г. Ключове в джерелі словосполучення-маркер «ліквідації так званої “Української автокефальної православної церкви”», вказує на 1930 р.

Відповідь: ВБГА.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

По суті нас питають, які плани мала Російська імперія напередодні подій Першої світової війни.

Для Російської імперії надважливим було захоплення територій Східної Галичини, яку вважали «гніздом мазепинства». Адже саме зі Східної Галичини, особливо після Емського указу, на українські землі Російської імперії поширювалась українська книжка.

Саме до українців Східної Галичини приїжджали громадські діячі Наддніпрянщини і вели тут свою діяльність, за можливості поширюючи її на решту українських земель. Отже, саме тому початок воєнних дій російської армії був спрямований на Східну Галичину. У 1914 р. відбувається Галицька битва, після якої були окуповані Східна Галичина й Північна Буковина.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція.

Власне, «самостійники» це, простіше кажучи, ті хто виступав за самостійність України.

Лідером самостійників у час Української революції був Микола Міхновський, який зі своїми однодумцями погоджувався на створення єдиного органу – Української Центральної Ради. Згода була продиктована тією обставиною, щоб не допустити розколу українського руху. Однак головною метою «самостійників», було проголошення своєї держави, а для майбутньої держави важливими є Збройні сили. Саме тому створюється український військовий клуб імені Павла Полуботка. Подальші події української революції, зокрема проголошення Українською Центральною радою ІІ Універсалу, де йшлося про компроміс із Тимчасовим урядом і відмову від автономії, спровокували виступ «самостійників» (інколи в історії говорять про виступ «полуботківців»).

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

В уривку містяться слова-маркери, що допомагають виконати завдання. У першому реченні такими словами будуть «польський наступ», «Галицька армія», «р. Збруч», «територія Великої України».

У часи Західноукраїнської Народної Республіки на її теренах була створена Українська Галицька армія (УГА), яка брала активну участь в українсько-польській війні 1918–1919 рр. Упродовж воєнних дій УГА була змушена залишити територію Східної Галичини й перейти річку Збруч на терени Української Народної Республіки, або як казали в Галичині, на терени «Великої України».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

В уривку містяться слова-маркери, що допомагають виконати завдання. У першому реченні такими словами будуть «польський наступ», «Галицька армія», «р. Збруч», «територія Великої України».

У часи Західноукраїнської Народної Республіки на її теренах була створена Українська Галицька армія (УГА), яка брала активну участь в українсько-польській війні 1918–1919 рр. 

Упродовж воєнних дій 1919 року УГА була змушена залишити територію Східної Галичини і перейти річку Збруч на терени Української Народної Республіки, на терени «Великої України».

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр.)

В уривку містяться слова-маркери «польський наступ», «Галицька армія», «р. Збруч», «територія Великої України».

Упродовж воєнних дій 1919 року Українська Галицька армія була змушена залишити територію Східної Галичини і перейти Збруч на терени Української Народної Республіки.

Отаманом військ УНР у ці часи (1919–1921р.) був Симон Петлюра.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.)

Напевно, значна частина учасників вибрала варіант Г … і помилилась. Найчастіше учасники впродовж підготовки до тестування з історії України статус автономії пов’язують з Кримом (варіант Г) і забувають, що в 1924 р. на теренах Української СРР була створена Молдавська автономна соціалістична республіка.

Підказкою в цьому завданні є насамперед назва радянської республіки – Українська СРР, ця назва проіснувала з 1919 по 1937 р. Приєднання Криму відбувалося в 1954 р. коли назва республіки була – Українська Радянська Соціалістична республіка (УРСР).

Другою підказкою може бути те, що тестові завдання в зошиті розташовані хронологічно. Тобто НЕ можна перескочити від 1919 р. до 1954 р., адже тоді пропускаються події, скажімо, Другої світової війни. Зверніть увагу: завдання про події 1950-х років ідуть у зошиті з № 14.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921-1928 рр.)

Картина «Життя» (триптих «Любов», «Сім’я», «Повернення») Федора Кричевського є серед переліку пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами. Цей перелік містить програма ЗНО з історії України.

Подане тестове завдання запитує: трагізм яких подій відображає автор художніми засобами. Як бачимо, це завдання відмінне від більшості подібних у тестових зошитах попередніх років. У нашому випадку треба розуміти символізм художнього твору, а це дещо ускладнює його виконання. Тож варто розглянути картину «Життя» та звернути увагу на назви частин триптиха. Отже, третя частина називається «Повернення», на ній зображено військового, що стоїть на одній нозі, обпершись на костур. Саме зображення вояка, який постраждав у боях Першої світової війни, підказує нам правильну відповідь.

Відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму 1929 – 1939 рр.

В умові завдання зазначено роки, а також закцентовано увагу на «модернізації промисловості». Із запропонованих варіантів відповідей з промисловістю пов’язується лише «індустріалізація».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західна Україна в 1921 – 1939 рр.

У Програмі ЗНО виписані дати, котрі учасники мали б знати. Серед таких дат є 1938 р. – надання автономії Підкарпатській Русі (Карпатської України) у складі Чехословаччини. Таким чином, знаючи цю дату, ви легко зможете обрати назву держави, до складу якої входили українські землі, названі в офіційних документах «Підкарпатська Русь».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни 1939 – 1945 рр.

Уважно прочитайте уривок і зверніть увагу на третє речення. «У перший же день уторгнення німців у СРСР у в’язницях було виконано вироки щодо 108 в’язнів».

Вторгнення німців – це початок радянсько-німецької війни. Назва держави СРСР частково підказує нам, що в’язниці, про які йдеться в уривку, були розташовані саме на території Радянського Союзу. Отже, ідеться про дії радянської влади.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни 1939 – 1945 рр.

«Оточення та розгром угрупування» чітко вказують на правильну відповідь. Щоправда, лише за однієї умови: якщо Ви знаєте перебіг події Другої світової війни на теренах українських земель.

Відповідь – Б.

Перечитаємо прізвища діячів. Їхня діяльність проходила на українських землях, що входили до Російської імперії, або, як казали в Галичині, «Великої України». Тому варіант Д мав би відпасти, оскільки легіон Українських січових стрільців був сформований у Східній Галичині в час, коли цей регіон належав Австро-Угорщині.

Ілля Шраг згаданий у програмі як політичний діяч І Державної Думи, практично більше в жодних історичних подіях ми його не згадуємо.

Так само і Володимир Винниченко пов'язаний з діяльністю Української Народної Республіки (виходимо із запропонованого в правій колонці).

Оскільки Микола Міхновський очолював «самостійників» (про них уже йшлося в завданні 4) і стояв біля витоків Української революційної партії, то залишиться лише Євген Чикаленко. А в нашому випадку також залишається лише один варіант – Товариство українських поступовців.

Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Г, 4 – В.

На фото зображено митрополита греко-католицької церкви Андрея Шептицького.

У Програмі зовнішнього незалежного оцінювання йдеться про те, що «учні мають характеризувати діяльність історичних діячів, оцінювати вплив на хід історичних подій, вміти розпізнавати їх за портретними рисами (автентичними пам’ятками, фотографіями тощо)».

Навіть не розпізнавши на фото Андрея Шептицького, ми зможемо виконати пропоноване завдання правильно. Факти біографії, наведені в завданні, практично не потребують розпізнавання діяча. Розгляньмо наведені факти. Варіант А – події Другої світової війни, варіант Б – термін «пацифікація», мав би підказати про чітку дату 1930 р. – політику поляків у Східній Галичині, варіант В – радянська влада вже є на Західній Україні (1939 р.) і варіант Г – це Західно-Українська народна республіка (1918 р.)

Відповіді: ГБВА.

Колективізація, тобто формування колективних господарств (колгоспів), запроваджене  в СРСР, не знайшло відгук серед селян радянської України.

Український чорнозем давав можливість селянській родині самостійно працювати й отримувати достатній урожай на своїй ділянці. Тому з 1929 р. цей процес пішов насильницьким шляхом: почалося так зване розкуркулення (обираємо як правильний варіант 2).

Селянам створювали такі умови, що змушували їх іти в колгосп. Зокрема 1932 року жителі міст отримали внутрішні паспорти (обираємо як правильний варіант 6), натомість населення сіл їх не отримало, що означало практично «державне закріпачення» селян до землі. Без паспорта, селянин не міг переїхати працювати з пункту А в пункт Б.

Характерним процесу колективізації було створення МТС (машинно-тракторних станцій), завданням яких було працювати технікою на колгоспних ланах (обираємо як правильний варіант 4).

Відповіді: 246.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

У нашому випадку в завданні № 2  ми визначили, що Львів належав Австро-Угорщині, і це нам підказує картосхема.

Прочитавши поданий у нашому завданні уривок з історичного джерела, ми розуміємо, що слова-маркери «вступ до Львова російських військ» свідчать про бойові дії між двома імперіями (Російською та Австро-Угорською). Зрозумівши, що йдеться про війну, пригадуємо рік.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція.

В умові завдання зазначено роки 1917–1918. Якщо перейти до варіантів відповідей і пригадати роки, з'ясуємо таке: «похідні групи» та «Поліська Січ» – це Друга світова війна (1939–1945 рр.); «Січові стрільці» – події Першої світової війни (1914 р.). Нас запитують про створення мілітарного формування. Залишається лише один варіант.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Прочитавши уривок, важливо зрозуміти його суть, іншими слова, треба визначити, хто відстоює ідею «Єдиної Росії», «прагне повернути російському народу втрачену ним єдність».

Це завдання дає можливість пригадати, що П. Скоропадський стояв на проукраїнських позиціях, М. Григор’єв у свій час був військовим армії УНР (правда, згодом перейшов на бік більшовиків), Н. Махно – анархіст, який симпатизував ідеї більшовизму. Тобто ніхто з них не міг говорити про Єдину Росію.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Прочитавши уривок, важливо зрозуміти його суть, визначити хто  відстоює ідею «Єдиної Росії», «прагне повернути російському народу втрачену ним єдність».

Це завдання дає можливість пригадати, що П. Скоропадський стояв на проукраїнських позиціях, М. Григор’єв у свій час був військовим армії УНР (правда, згодом перейшов на бік більшовиків), Н. Махно – анархіст, який симпатизував ідеї більшовизму. Тобто ніхто з них не міг говорити про Єдину Росію.

А далі хронологія: треба відповісти на запитання: коли ж була «Київська катастрофа»?

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

«Матір’ю міст руських» називали Київ, відповідно пригадавши це зможемо розв’язати завдання.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Такі завдання насправді чи не найлегші в тестовому зошиті, тому що учасникам треба прочитати мапу. Просто прочитати, що є. У нашому випадку є заштрихована територія з містами Київ, Харків, Вінниця тощо. По сусідству читаємо: Польща, Румунія, РСФРР, і Кримська АСРР. На останньому утворенні треба наголосити: воно виниколо наприкінці 1921 р..

Таким чином, з перелічених діячів будуть зайвими – М. Грушевський (зійшов з політичної «сцени» у 1918 р.,), Є. Петрушевич (який на момент 1921 р. перебував в еміграції), С. Петлюра (що втратив контроль над українськими землями після Ризького договору).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.).

Серед переліку є й прізвище Агатангела Кримського (що на фото), секретаря Академії наук України, сходознавця і перекладача. Як зазначають дослідники, він знав близько шістдесяти мов.

Відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Дату першої п’ятирічки містить програма ЗНО, тобто, пригадавши роки 1928/1929–1932, зрозуміємо, що йдеться про період модернізації промисловості, будівництво нових фабрик та заводів, іншими словами, про намагання СРСР подолати технічну відсталість країни.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

На листівці читаємо «Батько Прем’єр о. Августин Волошин». Це прізвище ідентифікуємо з Підкарпатською Руссю (1938 р.), Карпатською Україною (1939 р.) тобто з регіоном Закарпаття.

Однак усі чотири варіанти говорять про Закарпаття. І тут власне знання дат мало б допомогти.

Варіанти Б та В – це події після Другої світової війни, залишаються варіанти А та Г.

На листівці зазначено, що Августин Волошин уже є Прем’єром, тобто варіант А відпадає. Залишається єдиний правильний варіант.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни 1939–1945 рр.

Східна Галичина, що входила до складу Польщі, Закарпаття – спочатку до Чехо-Словаччини, а напередодні війни – до Угорщини. Залишається Північна Буковина та Бессарабія – до Румунії.

До речі, у програмі ЗНО з історії є дата 1920 р. – Бессарабський протокол, визнання країнами Антанти входження Бессарабії до складу Румунії. Пригадавши цю дату, також можна виконати завдання.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни 1939–1945 рр.

У пропонованому завданні подано світлини Романа Шухевича (Тараас Чупринки), керівника Української повстанської армії, та Сидора Ковпака, командувача радянських партизанських загонів, який у 1943 р. організував рейд «Від Путивля до Карпат».

Сидір Ковпак – єдиний радянський діяч часів Другої світової війни, котрого учасники мали б розпізнати.

Однак спробуємо виконати це завдання, не знаючи хто є хто. Отже, перед нами дві світлини, на одній з яких – військовий діяч в українській формі (зображення тризуба), а на другій – діяч також у військовій формі.

Варіант А говорить про дисидентський рух. Учасники цього руху не використовували збройну боротьбу, отже цей варіант відпадає.

Також відпадає і варіант В, тому що світлина перша (де зображений тризуб) не може характеризувати радянських партизан. До того ж, раз є дві світлини, це означає, що їх мало б щось об’єднувати. І такою об’єднавчою ланкою є опір німецьким окупантам в роки Другої світової війни.

Відповідь – Б.

«Комісари» – мала б бути асоціація з політикою більшовиків, відповідно – УСРР;

Секретаріати запам’ятовуються за містами: Київ (УНР Центральної ради) – Генеральний (секретаріат), Львів (ЗУНР) – Державний, Харків – Народний.

Залишається Українська Держава п. Скоропадського, виконавчий орган котрої – Рада Міністрів.

Відповіді: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

Варіант 2 видається найлегшим. Слова маркери «Однині воєдино зливаються…. » мали б підказати про Акт Злуки.

Варіанти 1 і 3 говорять про міжнародні угоди. У першому слова «визнають незалежність України і Білорусії…» мали б підказати про Ризький договір. У третьому йдеться про те, що «польські та українські війська діють як війська союзні…» – підказка про Варшавську конвенцію.

Залишається варіант 4: пригадайте, про що йшлося в завданні № 1 цього тестового зошита, і зрозуміємо, що йдеться про проголошення Першого Універсалу.

Відповіді: 1–Д, 2–В, 3–Г, 4–А.

Розгляньте уважно світлини. На всіх зображені військові в різний відтинок часу. Власне, військова форма змогла б допомогти хлопцям легше зорієнтуватися, в який час зроблена та чи інша світлина.

Однак на світлинах є й окремі написи. У варіанті А зображений напис «Даеш Киев», а переправа через річку (очевидно, Дніпро) дає підстави зробити висновок, що це події Другої світової війни.

Варіант Б: зображений плакат «Долой монархію – здраствует республика» свідчить про повалення монархії (а це події 1917 р.).

У варіанті В цивільні несуть лозунг, де можна прочитати «Карпатська Україна». У завданні № 11 уже розглянуто питання Карпатської України.

І останній варіант Г: написи відсутні, однак факт світлини промовистий. Військові виносять з храму предмети релігійного призначення – це час середини 30-х років, коли релігія вважалась «Опіумом для народу».

Відповіді: БГВА.

Учасники мали б визначити, що «українські землі колишньої австро-угорської монархії» – це Західноукраїнська Народна Республіка. Потрібно вказати положення Конституції (Тимчасовий основний закон) тобто внутрішньополітичні положення. Отже, зрозумівши, про яке державне формування йдеться, можемо вибрати варіант 1.

Переглянувши ще раз завдання № 24, визначимо і виконавчий орган – варіант 5.

Якщо пригадати, що столицею ЗУНР було м. Львів (Лев), тоді і останній варіант не буде проблемою.

Відповіді: 145.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

У наведеному уривку з історичного джерела йдеться про ставлення українців до Першої світової війни. Про це, зокрема, опосередковано свідчать словосполучення «російська інтелігенція» і «російське суспільство». Тобто потрібно вибрати організацію українців, що діяла в цей період на території Російської імперії.

Варіанти відповіді В й Г – це політичні інститути, створені на теренах Галичини, яка входила до Австро-Угорської імперії. Революційну українську партію утворено 1900 року, однак після Столипінського циркуляру, виданого 1910 року, її саморозпущено.

На початку 1908 року в Києві за ініціативою членів Української демократично-радикальної партії для координування діяльності українського національного руху в період наростання реакції в Російській імперії створено Товариство українських поступовців (ТУП). Ця нелегальна міжпартійна громадсько-політична організацію діяла в Наддніпрянській Україні до 1917 року. Напередодні Першої світової війни до Ради ТУП входили, зокрема, Володимир Леонтович й Андрій В’язлов.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

Утворення Української Центральної Ради як представницького органу, що об’єднував «українські організації на спільних домаганнях: територіальної автономії України з державною українською мовою», проголошено 17 березня 1917 року в Києві. Михайло Грушевський – один із найстарших історичних діячів у керівництві Центральної Ради, науковець із високим авторитетом у суспільстві. Лідери української революції вважали, що саме така людина мала очолити новостворену структуру.

Правильна відповідь – Б. 

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Із наведеного уривка з історичного джерела зрозуміло, що в ньому описано нагальні плани Директорії Української Народної Республіки після її приходу до влади наприкінці 1918 року. У варіанті відповіді А йдеться про націоналізацію – поняття, пов’язане з радянською економічною політикою. Так само й термін «коренізація» (варіант відповіді В) стосується періоду 1920-х років. Варіант відповіді Б передбачає розв’язання однієї з релігійних проблем.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

В умові завдання ідеться про «Чортківську офензиву» (Чортківський наступ). Чортків – місто обласного значення в Тернопільській області України. У період існування Української Галицької армії ця місцевість належала до Східної Галичини. Військові з’єднання А. Денікіна, Н. Махна й М. Муравйова не мали жодного стосунку до Галичини. Натомість у роки українсько-польської війни (1918–1919) командувач Української Галицької армії Олександр Греків (Греков) провів блискучу військову операцію, здійснивши контрнаступ на польські війська.

Правильна відповідь – А. 

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

У завданні йдеться про ринкові відносини. Елементи ринку радянська влада використовувала двічі: у період нової економічної політики (неп) і за часів «перебудови». Ужита в тексті завдання назва УСРР (Українська Соціалістична Радянська Республіка), яка була чинною до 30 січня 1937 року, відповідає періоду непу (1920-ті).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

У наведеному в завданні уривку спогадів ідеться про Софійський собор (Софію Київську) – канонічно православний храм. Також наведено дату (19 вересня 1926 року), що відповідає періоду нової економічної політики (неп), яка передбачала ліберальне ставлення влади до всього національного, зокрема й релігійних питань. У варіантах відповіді – прізвища митрополитів різного часу й різних конфесій. Андрей Шептицький і його наступник Йосиф Сліпий – предстоятелі Української греко-католицької церкви, яку ще 1839 року ліквідовано на Правобережжі царською владою. Степан Скрипник був митрополитом Української автокефальної православної церкви наприкінці ХХ століття, а Василь Липківський – у 1921–1927 роках.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку знання абітурієнтами низки дат історичних подій, до яких належить і період 1937–1938 років – пік «Великого терору», часу репресій, здійснюваних радянською владою.

Від вересня 1941 року до кінця вересня 1943 року урочище Бабин Яр – місце регулярних розстрілів і захоронень, які проводили органи нацистської поліції безпеки й айзантцгрупи СД разом із військовою і цивільною владою Києва. Місто Базар – місце знищення більшовиками учасників Другого зимового походу Армії Української Народної Республіки восени 1921 року. Бій під Крутами, у якому в боротьбі за незалежну Україну трагічно загинув студентський курінь, відбувся в січні 1918 року.

Найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій 1937–1941 років розташоване за 1,5 км від колишнього селища Биківні на околиці Києва.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Виконання завдання ґрунтується на аналізі наведеного в ньому фрагмента історичного документа. Автор документа обстоює позицію українців у Східній Галичині, які згідно з рішенням «Конференції Амбасадорів» опинилися під владою Польщі. Тобто йдеться про рішення Ради Послів Антанти від 15 березня 1923 року. Також словосполученнями-маркерами є «Українська Національна Рада» – політична структура Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), «Галицька Держава» – одна з назв ЗУНР.

Держави Осі – об’єднання країн за часів Другої світової війни, тож цей варіант відповіді не задовольняє умову завдання. Четверний Союз – військово-політичний блок Німецької імперії, Австро-Угорської імперії, Болгарського царства й Османської імперії, що протистояв країнам Антанти в Першій світовій війні (1914–1918 роки) – зазнав поразки й припинив існування 1918 року. Українська Національна Рада і її представники не могли звертатися й до федерації радянських республік, ідеологію яких не підтримувало керівництво ЗУНР. Тож в уривку документа йдеться про держави Антанти, які й перемогли в Першій світовій війні.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Виконання завдання ґрунтується на аналізі наведеного в ньому фрагмента історичного документа. Автор документа обстоює позицію українців у Східній Галичині, які згідно з рішенням «Конференції Амбасадорів» опинилися під владою Польщі. Тобто йдеться про рішення Ради Послів Антанти від 15 березня 1923 року. Також словосполученнями-маркерами є «Українська Національна Рада» – політична структура Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), «Галицька Держава» – одна з назв ЗУНР.

Для правильного розв’язання завдання потрібно пригадати, хто з-поміж зазначених у варіантах відповіді історичних діячів міг бути представником ЗУНР. Степан Бандера – один з керівників Організації українських націоналістів (ОУН) – структури, яку утворено 1929 року. Августин Волошин – президент Карпатської України, автономної республіки у складі Чехо-Словаччини в 1938–1939 роках. Андрей Шептицький – митрополит Української греко-католицької церкви, у керуванні ЗУНР участі не брав. Євген Петрушевич – Президент й уповноважений Диктатор Західноукраїнської Народної Республіки  від червня 1919 року до березня 1923 року.

Правильна відповідь – В. 

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Виконання завдання ґрунтується на аналізі наведеного в ньому фрагмента історичного документа. Автор документа обстоює позицію українців у Східній Галичині, які згідно з рішенням «Конференції Амбасадорів» опинилися під владою Польщі. Тобто йдеться про рішення Ради Послів Антанти від 15 березня 1923 року. Також словосполученнями-маркерами є «Українська Національна Рада» – політична структура Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), «Галицька Держава» – одна з назв ЗУНР.

Єдиним з-поміж наведених варіантів відповіді, який задовольняє умову завдання, є В . Саме 1923 року Радою Послів (амбасадорів) Антанти остаточно затверджено права Польської держави щодо окупованої нею 1918 року території Східної Галичини.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

За результатами аналізування картосхеми можна дійти висновку, що в завданні йдеться про події Другої світової війни. Згідно з наведеною легендою (зведенням умовних позначень, використаних на карті, із текстовими поясненнями до них) стрілками, розташованими на картосхемі практично по всій території українських земель, позначено наступ частин фашистської Німеччини. Окреслено територію Німеччини і її союзників на 22 червня 1941 року, тож на картосхемі відображено події після цієї дати. Позначено райони оточення радянських військ і території під їхнім контролем на 18 листопада 1942 року.

Що з-поміж наведених варіантів відповіді могло бути наслідком таких подій? На території, окупованій гітлерівцями в червні 1941–1942 років, не могла б існувати УРСР. Рух Опору міг розпочинатися, а не придушуватися. Незалежної Української Держави на окупованих гітлерівцями територіях, які позначено на картосхемі, не існувало. Натомість територію українських земель було розділено на кілька адміністративних одиниць – дистрикт «Галичина», генерал-губернаторство «Україна» тощо. Тобто йдеться про встановлення окупаційного режиму.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

«Чорносвитники» або «чорна піхота» – неофіційна назва чоловіків і юнаків, мобілізованих польовими військовими комісаріатами, а фактично командирами об’єднань, з’єднань і частин Червоної армії в 1943–1944 роках після звільнення окупованих ворогом територій. Їх кидали в бойові дії часто без проходження військової підготовки в запасних частинах, іноді неозброєними, не перевдягненими у військову форму (звідси назва).

Варіант відповіді А не задовольняє умову завдання, оскільки «збройних формувань українського визвольного руху» у 1939 році не було. Населення з українських земель, яке вивозили в Німеччину на примусові роботи (варіант відповіді Б), називали «остарбайтерами» (нім. Ostarbeiter – «східні робітники»). Полонених у 1941–1942 роках військовослужбовців-українців (варіант відповіді Г) у німецьких концтаборах розрізняли переважно за ідентифікаційними номерами, нанесеним на одяг, а пізніше й витатуйованими на шкірі. Спеціалізованішу ідентифікацію проводили за допомогою значків на одязі, а також нарукавних пов’язок.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

У завданні йдеться про 1944–1950-ті роки. Основи організації «Поліська Січ» закладено 1940 року, УПА утворено 1942 року, Акт відновлення Української Держави проголошено 30 червня 1941 року. УГВР – орган політичного керівництва українським визвольним рухом, який оголосив себе «верховним органом українського народу в його революційно-визвольній боротьбі»,– утворено в Україні наприкінці Другої світової війни.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Карпатська Україна (до 26 жовтня 1938 Підкарпатська Русь) – автономна республіка у складі Чехо-Словаччини в 1938–1939 роках, Українська незалежна держава (переважно на гірській частині території Закарпаття) від 15 березня до кінця травня 1939 року.

Пацифікація (від лат. pacificatio – утихомирення) – позазаконна адміністративно-репресивна поліцейська акція польської державної влади проти української людності Галичини, що відбулася восени 1930.

Татарбунарське повстання – збройне повстання українців у Буджаку (історична область на півдні України) проти румунської окупації, що тривало 15– 25 вересня 1924 року.

Голодомор – це геноцид української нації, який розпочато наприкінці 1920-х років. Організоване вищим керівництвом партійно-радянського комуністичного режиму в СРСР нищення частини української нації тривало до кінця 1930-х.

Євгена Коновальця – українського військового й політичного діяча, полковника Армії УНР, засновника Організації українських націоналістів – ліквідовано радянськими спецслужбами 23 травня 1938 року в нідерландському місті Роттердамі.

Правильна відповідь: 1Б 2В 3А 4Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

В уривку А йдеться про події червня 1920 року, коли польська армія відступала з Києва під натиском більшовиків.

Маркери, якими є слова й словосполучення «31 серпня», «денікінські війська», «Київ», «генерал Кравс» тощо у фрагменті Б, дають підстави вважати, що в ньому описано події, які Симон Петлюра назвав «Київською катастрофою» 1919 року.

Уривок В – спогади вояка Української Галицької армії (УГА), який перетинав кордон між Австро-Угорщиною і Російською імперією. Територію українських земель, що перебували у складі Російської імперії, галичани називали Великою Україною. Державні установи, армія і цивільні біженці Західної області Української Народної Республіки 6–17 липня 1919 року перейшли через річку Збруч, якою проходив колишній кордон Австро-Угорської й Російської імперій, та опинилися на Поділлі поруч із Директорією, урядом й армією Української Народної Республіки.

В уривку Г йдеться про падіння Гетьманату Скоропадського 14 грудня 1918 року.

Відповідь: 1Г, 2В, 3Б, 4А.

ТЕМА: Утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Для правильного розв’язання завдання потрібно дібрати з-поміж наведених ті поняття, що пов’язані із сільським господарством і відповідають періоду впровадження колективізації (1927–1937 роки).

«Продрозкладка» (продрозверстка) – характерна риса періоду «воєнного комунізму» (1918–1921 роки). «Українізація» розпочалася 1923 року, тобто в період нової економічної політики. «Розстріляне відродження» і «соціалістичний реалізм» – явища в царині культури.

Розкуркулення (розселянення) – політична репресія, застосовувана в адміністративному порядку місцевими органами виконавчої влади за політичними й соціальними ознаками на підставі постанови Політбюро ЦК ВКП(б) від 30 січня 1930 року «Про заходи щодо ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації».

Головною особливістю паспортної системи 1932 року була заборона на видачу документів селянам, які тоді становили 80 % від усього населення держави. Без особливих довідок селяни не могли поїхати в місто в пошуках роботи чи ліпшого життя.

«Чорні дошки» – адміністративно-репресивний засіб колективного покарання сільського населення, насамперед в Україні. На них за рішенням ЦК КПБУ обкомів і райкомів партії заносили цілі райони, населені пункти, колгоспи, сільські ради. Це означало блокування їх спецзагонами й військами, недопущення виїзду населення за межі цих територій, вилучення всіх харчових продуктів, заборону торгівлі. «Чорні дошки» були посутньою прикметою Голодомору 1932–1933 років.

Правильна відповідь: 3 5 6.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Для правильного виконання завдання потрібно взяти до уваги ключові слова й словосполучення, наведені в умові: «Сокіл-Батько», «Січ», «Українські Січові Стрільці» (УСС), «Українська Бойова Управа». З контексту зрозуміло, що йдеться про події, пов’язані з Першою світовою війною. Напередодні її українські патріотичні організації здійснювали значну роботу з виховання молоді в національному дусі. Діяли підпільні молодіжні організації, спортивно-фізкультурні товариства «Сокіл», «Січ» і «Пласт». Саме з них сформовано єдине українське національне військове формування у складі австро-угорської армії – легіон Українських січових стрільців під керівництвом Української Бойової Управи.

Тож потрібно визначити, хто з-поміж історичних діячів, про яких ідеться в завданні, мав безпосередній стосунок до цих організацій. Іван Франко – письменник, громадський і політичний діяч – на момент початку Першої світової війни вже не мав колишнього впливу в громадському житті краю. Діяльність Євгена Петрушевича здебільшого пов’язана зі створенням Західноукраїнської Народної Республіки і її діяльністю. Андрей Шептицький – митрополит греко-католицької церкви – не міг підписувати накази громадських організацій. Іван Боберський – визначний громадський діяч, яким докладено чимало зусиль до розвитку спорту в Галичині. Напередодні Першої світової війни він очолював гімнастичне товариство «Сокіл-Батько». Після початку Першої світової війни тисячі «соколів», «січовиків», «пластунів» вступили до лав УСС, а сам «батько» входив до складу Бойової управи стрілецтва, ревно опікувався ним.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

В умові йдеться про І Всеукраїнський з’їзд більшовиків, тобто час після ультиматуму більшовиків до УЦР (грудень 1917 року) і захоплення міста Харкова. Корніловський заколот відбувся в серпні 1917 року, Тимчасового уряду Росії в грудні 1917 року вже не існувало, згідно з Берестейським договором радянська Росія змирилася з існуванням Української Народної Республіки. Тому варіанти відповіді Б–Г не задовольняють умову завдання. Рішення про скликання в Києві Всеукраїнського з’їзду рад ухвалено 7 грудня 1917 року контрольованим більшовиками обласним виконкомом Рад Південно-Західного краю. Головна мета його проведення полягала в розв’язанні на користь більшовиків питання про владу в Україні, зокрема, переобранні Центральної Ради.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

В уривку історичного документа йдеться про утворення Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР). Про це свідчать словосполучення-маркери – «на українських землях бувшої Австро-Угорської монархії», «Українська Національна Рада» (орган влади ЗУНР). Тому варіанти відповіді А, В, Г не задовольняють умову завдання.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Для правильного розв’язання завдання потрібно пригадати: 1) проти кого виступала Директорія Української Народної Республіки; 2) які військові сили були в цей період на українських землях. Супротивником Директорії (до неї входило більшість колишніх діячів Центральної Ради) був гетьманат Павла Скоропадського. Державне формування останнього спиралося на австро-німецькі війська блоку Четверного союзу. Гетьман зумів навести лад в столиці держави, однак на більшості українських земель у ті часи сформовано різноманітні селянські повстанські загони (Нестора Махна, отамана Зеленого тощо). Після завершення військових дій Першої світової війни, а особливо після революції в Німеччині, влада гетьмана Скоропадського втратила військову підтримку. Директорію, яка сповідувала соціалістичні гасла, підтримано селянськими повстанськими загонами. Натомість інші військові формування (варіанти відповіді А, Б, Г) виникали на українських землях у наступні періоди історії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Володимир Вернадський – науковець, перший президент Української Академії наук. Петро Болбочан – військовий діяч, полковник Армії Української Народної Республіки. Сергій Єфремов – історик літератури, академік Академії Наук, проходив у сфабрикованій справі «Спілка визволення України». Митрополит Української автокефальної православної церкви – Василь Липківський.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

У документі, фото якого наведено в завданні, зазначено, що «Сергій Ольга Володим[ирівна] склала добре іспит з укр.[аїнської] мови». Написи «Знання укрмови лише перший крок до повної українізації.» і «Українізація здійснить єднання міста і села.» на берегах документа дають змогу визначити правильну відповідь. Адже саме політика «коренізації» передбачала надання офіційного статусу українській мові в республіці.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

«Чорна дошка» – це адміністративно-репресійний засіб колективного покарання сільського населення, механізм Голодомору – геноциду проти українського народу. Занесення на «чорні дошки» сіл і колгоспів означало їхнє блокування військовими загонами, вилучення продовольства, заборону торгівлі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Для правильного розв’язання завдання потрібно в уривку історичного документа виокремити словосполучення-маркери «незалежність Карпатської України» і «новообраний Президент». За ними можна визначити, що йдеться про регіон Закарпаття і проголошення в березні 1939 року української держави – Карпатської України, президентом якої обрано Августина Волошина.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Для правильного розв’язання завдання потрібно в уривку історичного документа виокремити словосполучення-маркери «незалежність Карпатської України» і «новообраний Президент». За ними можна визначити, що йдеться про регіон Закарпаття і проголошення в березні 1939 року української держави – Карпатської України, президентом якої обрано Августина Волошина. Він після проголошення Незалежності відразу ж звернувся з телеграмою особисто до Адольфа Гітлера з проханням про визнання Карпатської України під охороною Третього Рейху й недопущення її захоплення Королівством Угорщина. Інші з-поміж наведених варіантів відповіді не задовольняють умову завдання: Чехо-Словаччини в березні 1939 року вже не було, Радянський Союз розпочав окупацію західних регіонів із вересня цього самого року, а Закарпаття – значно пізніше, 1945 року. Румунія ж мала у своєму складі Північну Буковину й сама перебувала під загрозою переділу території.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

В умові завдання зазначено дати, за якими можна визначити, що йдеться про події Другої світової війни. Роман Шухевич – керівник Української повстанської армії в 1943–1950 роках. Андрій Мельник і Степан Бандера значну частину часу Другої світової війни провели в концтаборі Заксенхаузен. Перший загін «Поліської Січі» створено Тарасом Боровцем (псевдо Бульба) 28 червня 1941 року.

Правильна відповідь – Г.