ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ ст. – 1914 – 1945 р.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери: «22 жовтня, – день виборів до Українських Народних Зборів», «візьмемо участь у виборах депутатів», «львівські газети» – указують на події 1939 р., коли керівництво СРСР намагалось легітимізувати встановлення радянської влади на території Західної України і включення регіону до складу УРСР та, відповідно, СРСР .

Відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Ключовими в джерелі (виступ Йосипа Сталіна) словосполучення-маркери: «Ми мали кризу заготівлі, яку вже ліквідовано», «Криза заготівлі стала першим серйозним виступом капіталістичних елементів села проти радянської влади», – указують на кризу хлібозаготівлі 1928–1929 рр., яка стала приводом для згортання політики непу.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр).

Масова націоналізація підприємств була характерна для радянської влади в Україні в період 1919–1920 рр., коли більшовики здійснювали політику «воєнного комунізму».

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр).

Ключові в джерелі словосполучення-маркери: «Німці вважали моє становище поганим і запропонували мені полетіти на аероплані до Одеси (де ще зберігалася моя влада)», «шляхи всі були відрізані», «Я відхилив цю пропозицію, бо вважав, що повинен досидіти до кінця отут, де уряд і військо», – указують на гетьмана П. Скоропадського, влада якого спиралася на німецьку підтримку і цілком від неї залежала.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція.

На картосхемах зображена територія української держави у різні періоди. Серед них слід обрати ту, яка відображає межі УНР відповідно до ІІІ Універсалу. Цим вимогам відповідає картосхема А. УНР охоплювала терени дев’яти губерній (без Криму). На цей час теренами України проходив фронт Першої світової війни (перемир’я було укладено в грудні 1917 р.).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція.

Словосполучення «Міцну підвалину», «аби крайова влада стала справжньою фактичною владою» вказують на Українську Народну Республіку, яка була проголошена ІІІ Універсалом УЦР.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція.

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які основні положення викладені в ньому. У цьому випадку подано уривок звернення Генерального Секретаріату до УЦР, у якому йдеться про необхідність проголошення Української Народної Республіки. На це є пряма вказівка у джерелі: «Високі збори!», «Генеральний Секретаріат», «проголошення Української Народної Республіки».

Визначення документа дає змогу виконати завдання.

«Момент кривавої боротьби в Росії» – це більшовицький переворот, який став поштовхом для розгортання збройної боротьби у Києві між силами поваленого тимчасового уряду Росії, збройних загонів більшовиків (Червона гвардія) і прихильниками УЦР у листопаді 1917 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

У цьому випадку йдеться про наслідки Першої світової війни для соціально-економічного розвитку українських земель. Війна справила негативний вплив на соціально-економічний розвиток України. Одним з таких негативних проявів була інфляція, яку стимулювали непомірні фінансові видатки на армію.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Зображення і написи на плакаті – «За 4 роки ми перебудуємо СРСР із країни аграрної в країну індустріально-аграрну!» – дають змогу визначити, що він відображає процес індустріалізації. Серед запропонованих варіантів відповіді правильними є: плакат створено для підвищення трудового ентузіазму робітників, плакат є засобом агітації до виконання завдань «форсованої індустріалізації», плакат створено в роки першої п’ятирічки.

Відповідь: 3, 4, 6.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Західна Україна в 1921–1939 рр.

Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Варіант відповіді «А». Словосполучення-маркери – «Проголошення Української Держави на областях Австрії і Угорщини», «Українська Національна Рада» – указують на проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (листопад 1918 р.).

Варіант відповіді «Б». Словосполучення-маркери – «Голод на Україні», «Голодові страхіття в СССР і зокрема на Україні», «Що обіцяє друга п’ятирічка в СРСР» – вказують на період Голодомору 1932–1933 рр.

Варіант відповіді «В». Словосполучення-маркери – «Влучення (входження, приєднання) Галичини до Генерального Губернаторства», «На приказ фірера (фюрера)…» – указують на 1941 р., коли після нападу Німеччини на СРСР і окупації українських земель Галичина ввійшла до складу Польського (Варшавського) генерал-губернаторства як дистрикт Галичина.

Варіант відповіді «Г». Словосполучення-маркери – «Завзяті бої за Хуст. Січове військо веде геройську боротьбу», «Президент Волошин» – указують на березень 1939 р.

Відповідь: АБГВ.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Індустріалізація призвела до перевищення промислового виробництва над сільськогосподарським.

Колективізація призвела до ліквідація індивідуального селянського господарства.

Масові репресії мали наслідком насадження в суспільстві атмосфери страху.

Культурна революція мала наслідком нав’язування суспільству комуністичної ідеології.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Симон Петлюра підписав Варшавську угоду.

Павло Скоропадський здійснив гетьманський переворот і встановив свою одноосібну владу.

Християн Раковський був причетний до ухвалення Конституції УСРР

З Євгеном Петрушевичем повязано проголошення ЗУНР.

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–В, 4–Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Акт капітуляції Японії було підписано 2 вересня 1945 р. у Токійській бухті на американському лінкорі «Міссурі».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізувати зміст історичного джерела. Слова маркери – «осадження», «Східні креси», «1921,1922 р….» – указують на політику, яка здійснювалася у 1920-1930-ті рр. у Польщі.

Осадництво – процес заселення польськими поселенцями (переважно відставними військовими) етнічних українських і білоруських земель у ІІ Речі Посполитій (1918–1939 рр.) з метою їх колонізації та асиміляції місцевого населення.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Стахановський рух – форма соціалістичного змагання, започаткована в 1935 р. шахтарем Олексієм Стахановим, який з помічниками за одну зміну добув 102 т вугілля при нормі 7 т. Повсюдне упровадження стахановських методів не дало бажаного економічного ефекту проте призвело до збільшення робітничих норм і посилення експлуатації працівників.

Відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «ЦК пропонує правлінню “Українфільму”…», «цілковитого підпорядкування кінематографії розгорнутому висвітленню завдань [сучасності]», «особливу увагу треба звернути на висвітлення завдань індустріалізації та суцільної колективізації й теми боротьби з класовим ворогом, …виховання нових кадрів» – дають змогу визначити, що згідно з партійними вказівками кінематографісти у своїй творчості повинні були дотримуватися методу соціалістичного реалізму.

Соціалістичний реалізм – творчий метод, який найбільшого поширення набув у СРСР, де він був частиною офіційної ідеології. Основні риси: присутність нового героя – революціонера-пролетаря, комуніста, оспівування комуністичних ідеалів, відображення й оцінка життєвих ситуацій з позиції марксизму-ленінізму, багатогранність художніх форм і проявів. Митці, які не вписувалися у визначені межі соцреалізму, підлягали гонінню або вигнанню. Попри офіційність та ідеологічну спрямованість, чимало творів соцреалізму мали і мають художню та історичну цінність.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.)

«Коренізація» — політика залучення представників корінного населення радянських республік та автономій до місцевого керівництва та надання офіційного (а інколи й панівного) статусу їхнім національним мовам для утвердження радянської влади і створення для неї національного підґрунтя.

Започаткована рішенням XII з'їзду РКП(б) у квітні 1923 р. і формально реалізовувалася до 1938 р., фактично до початку 1930-х рр. В УСРР проводилася у форму українізації. Сприяла збільшенню представництва українців в органах влади, культури, освіти, державних установ; розширення сфери застосування української мови в суспільстві; пробудження інтересу до української культури.

Головними провідниками цієї політики в УСРР були Олександр Шумський і Микола Скрипник. Самогубство останнього вважається завершенням реалізації політики українізації. Більшість національних кадрів і митців, які проявили себе у 1920-ті роки були репресовані сталінським режимом.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Повстанці Нестора Махна зуміли вирватися з Криму, але під Тимошівкою вони зіткнулись із значними частинами червоноармійців і зазнали поразки. Наслідком виконання цитованого наказу був розгром головних сил повстанців.

Тільки небагатьом махновцям вдалося прорватись, і згодом вони з’єдналися з рештками повстанців на чолі з Махном, які вирвались з оточення в районі Гуляйполя. Загони Махна до вересня 1921 р. вели запеклу боротьбу проти більшовицької влади.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Подано уривок джерела, який є наказом Революційної військової Ради Південного фронту Червоної Армії.

Результатом виконання завдання Повстанською армією стало захоплення Криму.

Після перемоги над білими, більшовики вирішили розправитися з союзником, який був украй небезпечним для існування радянської влади Проте розгромити повстанців поблизу Євпаторії не вдалося. Повстанці зуміли вирватися з Криму, але під Тимошівкою вони зіткнулись із значними частинами червоноармійців і зазнали поразки. Тільки небагатьом махновцям вдалося прорватись, і згодом вони з’єдналися з рештками повстанців на чолі з Нестором Махном, які вирвалися з оточення в районі Гуляйполя. Загони Махна до вересня 1921 р. вели запеклу боротьбу проти більшовицької влади.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які викладені в ньому основні положення.

У цьому випадку подано уривок джерела, який є наказом Революційної військової Ради Південного фронту Червоної Армії, фактично ультиматум, який був виданий після розгрому військ П. Врангеля у Криму.

На це вказують слова-маркери: Наказ стосувався Повстанської армії, якій під загрозою силових дій пропонувалося переформуватися у регулярну частину Червоної армії. Повстанська армія – це загони, які перебували під загальним командуванням Нестора Махна, з яким представники Червоної Армії та партії більшовиків уклади союзницьку угоду для спільної боротьби проти військ П. Врангеля.

Після перемоги над білими, більшовики вирішили розправитися з союзником, який був вкрай небезпечним для існування радянської влади Проте розгромити повстанців поблизу Євпаторії не вдалося. Повстанці зуміли вирватися з Криму, але під Тимошівкою вони зіткнулись із значними частинами червоноармійців і зазнали поразки. Тільки небагатьом махновцям вдалося прорватись, і згодом вони з’єдналися з рештками повстанців на чолі з Махном, які вирвалися з оточення в районі Гуляйполя. Загони Махна до вересня 1921 р. вели запеклу боротьбу проти більшовицької влади.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція.

На фото зображено Михайла Грушевського і Володимира Винниченка.

З їхніми іменами пов’язано створення Української Центральної Ради. М. Грушевський був її головою, В. Винниченко – одним із заступників.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

На картосхемі зображено бойовий шлях Українських січових стрільців у роки Першої світової війни. На це вказують стрілки руху підрозділів УСС, географічні назви місць важливих битв за участи УСС (гора Маківка, гора Лисоня тощо), зазначення ліній фронтів.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр.).

Серед запропонованих у варіантах відповідей постатей причетними до створення ЗУНР були Дмитро Вітовський (організатор «Листопадового зриву»), Євген Петрушевич (Президент і диктатор ЗУНР), Кость Левицький (Голова Державного Секретаріату – уряду ЗУНР).

Відповідь: 4, 5, 7.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)

Варіант відповіді А. Словосполучення-маркери – «Широким фронтом через Дніпро», «Німецькі війська вступили у Київ», «Огляд воєнних дій з 17 по 19 вересня» – вказують на вересень 1941 р. (Німецькі війська вступили в Київ 19 вересня). Зверніть увагу! Газета «Вільна Україна» виходила на території, окупованій німецькими військами.

Варіант відповіді Б. Словосполучення-маркери – «Харків здобутий», «Перед брамами Москви», «Зовнішня лінія оборони совєтської столиці прорвана», «Великий погром армій Тимошенка» – указують на жовтень 1941 р. Харків був захоплений німецькими військами 25 жовтня 1941 р. Під час першого етапу німецького наступу на Москву (операція «Тайфун»), що тривав з 30 вересня по початок листопада 1941 р. німецьким військам вдалось оточити в районі Брянська і західніше Вязьми та розгромити основні сили Західного фронту радянських військ (у полон потрапило 663 тис. солдатів (за іншими даними – 688 тис., 1242 танки, 5400 гармат), що прикривали Москву. Вермахт захопив Калінін (Твер), Малоярославець, Можайськ, Волоколамськ, упритул наблизився до Тули. Німецькі танки вже стояли за 80–100 км від Москви. Зверніть увагу! Газета «Голос Полтавщини» виходила на території, окупованій німецькими військами.

Варіант відповіді В. Словосполучення-маркери – «Як дійшло до війни», «Німецько-польська війна», «Похід німецької армії в Польщі» – указують на початок Другої світової війни (1 вересня 1939 р.). Додатковою підказкою є фрагмент карти.

Варіант відповіді Г. Словосполучення-маркери – «Севастополь пав», «Німецькі відділи на південному і середньому відтинку Східного фронту вирушили в наступ», «До боїв у Північній Африці», «Остання радіопередача з Тобрука» – указують на події літа 1942 р. Зверніть увагу! Газета «Вечірній листок» виходила на території, окупованій німецькими військами.

Відповідь:– 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр).

Варіант відповіді А. Словосполучення-маркери – «представники українського народу в Галичині», «зібралися в Головну Українську Раду» – указують на 1914 р.

Варіант відповіді Б. словосполучення-маркер – «Цього дня Українська Національна Рада перейняла на себе владу в столичнім місті Львові» – указує на листопад 1918 р.

Варіант відповіді В. Словосполучення-маркери – «Київ залишений був напризволяще», «більшовицькі війська, тоді ще більше схожі на банди», «змусили кошмаром своєї “діяльності” забути кошмар і жах дев’ятиденного бомбардування» – указують на події січня 1918 р., коли Києву довелося пережити обстріл більшовицьких військ під командуванням Муравйова і «червоний терор», які вони влаштували.

Варіант відповіді Г. Словосполучення-маркери – «На цій історичній площі столичного міста Києва стоїмо… ми, український народ західноукраїнських земель.., будучи однією кров’ю… з усім народом Української Народної Республіки», «бажаємо відновити національну державну єдність нашого народу» – указують на Акт Злуки, ухвалений 22 січня 1919 р.

Правильна відповідь: АВБГ.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики

Утвердження тоталітарного режиму в 1929-1939 рр.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних біографічних даних історичних діячів, передбачених Програмою ЗНО.

Григорій Верьовка – композитор, диригент, педагог, організатор і художній керівник Українського державного народного хору.

Лесь Курбас – актор, режисер, новатор українського театру, керівник мистецького об’єднання «Березіль».

Павло Вірський – танцівник, хореограф, балетмейстер, організатор і художній керівник Ансамблю танцю УРСР.

Максим Рильський – поет, перекладач, голова Спілки письменників України, директор Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР.

Правильна відповідь 1–Д, 2–А, 3–В, 4–Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики

Проголошення курсу на індустріалізацію відбулося на ХІV з’їзді ВКП(б) у 1925 р.

Входження УСРР до складу СРСР відбулося в 1922 р.

Утворення Української автокефальної православної церкви відбулося в 1921 р.

Початок політики «коренізації» в УСРР – 1923 р.

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)

Збройно-політична формація, створена Т. Боровцем (Бульбою), що діяла на Волині з червня 1941 р. до лютого 1944 р., називалася «Поліська Січ». Підказкою для визначення правильної відповіді є географічні назви Волинь і Полісся.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)

1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу, розв’язавши тим самим Другу світову війну.

17 вересня до агресії долучився СРСР, прагнучи реалізувати умови «пакту Молотова-Ріббентропа» (таємного протоколу до Пакту про ненапад між СРСР і Німеччиною. Згідно з таємними домовленостями, Німеччина і СРСР розділили сфери впливу в Європі. До радянської сфери впливу входили Фінляндія, Естонія, Латвія, Східна частина Польщі до річок Вісла і Сян, Бессарабія.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Уряд ЗУНР, який у 1919 р. був змушений залишити території держави під тиском польської окупації, до 1923 р. перебував у вигнанні (екзині). Лідери ЗУНР сподівалися за допомогою міжнародного тиску відновити суверенітет держави. Проте у 1923 р. країни Антанти визнали належність Східної Галичини Польщі. Це й спричинило саморозпуск уряду ЗУНР.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929-1939 рр.

На фото зображено будівлю Верховної Ради УРСР (тепер Верховної Ради України), яка була зведена у 1936–1939 рр. Ця будівля розташована в Києві – столиці держави.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Зображення і написи на плакаті – «Правильною організацією праці звільнимо колгоспників для роботи в соціалістичній промисловості. Дамо мільйони робочих рук на фронт індустріалізації» – дають змогу визначити, що він вказує на джерела індустріалізації. Зокрема, забезпечення новобудов робочою силою.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр).

Складні обставини, описані в уривку документа, спонукали Симона Петлюру підписати з Польщею Варшавську угоду.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр).

Щоб зберегти Армію УНР і продовжити боротьбу, було прийнято рішення перейти до партизанських методів боротьби і з цією метою було здійснено Перший «зимовий похід» (6 грудня 1919 – 6 травня 1920 рр.). Ці складні обставини спонукали С. Петлюру підписати з Польщею Варшавську угоду.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр).

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак варто пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, почасти спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. Загалом інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) вона подає?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена подіям боротьби за збереження державної незалежності України. На це вказують зображені на карті-карикатурі персонажі: українці, що опинилися в оточенні ворогів, поляки, які намагаються відірвати Галичину, румуни, які відривають Бессарабію, білогвардієць, який нагайкою намагається загнати Україну, до Російської імперії (у руках у нього прапор з імперським орлом і нагайка), більшовик, який кидає гранату в українців. Така розстановка сил була характерна для 1919 р.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція.

Початок Української революції дав поштовх розбудові українського політичного життя і формування українських політичних партій, які швидко поширили свій вплив серед українства. Найбільшим впливом користувалася Українська партія соціалістів-революціонерів, яку очолював М. Грушевський.

У листопаді 1917 в лавах партії налічувалося 75 тис. осіб. На виборах у листопаді 1917 р. до Всеросійських Установчих зборів за УПСР було віддано 50 % усіх голосів в Україні.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Створення легіону Українських січових стрільців відбулося за ініціативи Головної української ради у 1914 р. Легіон став добровольчим підрозділом у складі австро-угорської армії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.)

Завдання передбачає перевірку вміння визначати основні риси більшовицької політики в роки непу (1921–1929 рр.).

Із запропонованих варіантів відповіді політиці непу відповідають: дозвіл на використання найманої робочої сили; розвиток мережі сільськогосподарських кооперативів і споживчих товариств; звільнення від сплати податків господарств незаможних селян.

Відповідь: 1, 3, 5.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.).

Західна Україна в 1921–1939 рр.

Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)

Предмет ідентифікації в завданні – події 1920-1940-х рр. на українських землях, які відображені на перших шпальтах газет.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери вказують на рік виходу вказаної газети.

Варіант відповіді «А». Словосполучення-маркери газета «Діло», «пацифікація» вказують на події на західноукраїнських землях у 1930 р., коли польська влада намагалась репресивними заходами придушити український національно-визвольний рух в Галичині.

Варіант відповіді «Б». словосполучення-маркери: «Держтеатр «Березіль», «Лесь Курбас», «трагедія "Жакерія"» дає змогу визначити, що йдеться про 1920-ті рр. У 1922–1926 рр. театр працював у Києві, з 1926 по 1933 рр. базувався в Харкові. Постановка трагедії «Жакерія» відбулась у 1925 р.

Варіант відповіді «В». Словосполучення-маркер «Автономію Карпатської України ухвалено» вказує, що в статті йдеться про події 22 листопада 1938 р., коли уряд Чехословаччини ухвалив закон про автономію Карпатської України.

Варіант відповіді «Г». Словосполучення-маркер «Створення Української Головної Визвольної Ради» вказує на 1944 р. Установчі збори УГВР (орган політичного керівництва українським визвольним рухом) відбулися в липні 1944 р. Президентом УГВР був Кирило Осьмак.

Відповідь: БАВГ.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр).

Ключові в джерелі «А» словосполучення-маркери – «У Петрограді зчинилися криваві події», «Частина людності Петрограда за керівництва більшовиків повстала озброєно проти Тимчасового правительства», «хоче накинути свою волю всій Російській республіці» – вказують на жовтневий (листопадовий) 1917 р. більшовицький переворот.

Ключові в джерелі «Б» словосполучення-маркери – «На час до вирішення справи… Установчими Зборами», «вищим органом Тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат, котрого призначає …уряд по пропозиціям Центральної Ради» – вказують на зміст «Тимчасової інструкції…», яку ухвалив Тимчасовий уряд щодо діяльності Генерального Секретаріату (серпень 1917 р.)..

Ключові в джерелі «В» словосполучення-маркери – «Неможливо одночасно визнавати право на самовизначення й водночас робити грубий замах на це право», «Рада Народних Комісарів Великоросії», «Народної Української Республіки» – дають змогу визначити, що уривок є відповіддю УЦР на ультиматум Раднаркому Росії (грудень 1917 р.).

Ключове в джерелі «Г» словосполучення-маркер – «ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання», указує на зміст ІІ Універсал УЦР (липень 1917 р.).

Відповідь: ГБАВ.

ТЕМА: Українська революція.

Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр).

У грудні 1917 р. розпочалася перша війна радянської Росії проти УНР.

У листопаді 1918 р. було засновано Українську академію наук.

22 січня 1019 р. проголошено Акт Злуки УНР і ЗУНР.

У квітні 1920 р. було підписано Варшавську угоду між УНР і Польщею.

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.)

Утвердження тоталітарного режиму в 1929-1939 рр.

Запровадження в УСРР політики «коренізації» у 1923 р. призвело до широкої українізації багатьох сторін життя суспільства.

Започаткування нової економічної політики супроводжувалося запровадженням продподатку.

Створення СРСР у грудні 1922 р. призвело до обмеження державного суверенітету УСРР.

Початок насильницької колективізації спричинив розгортання спротиву селянства.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)

На картосхемі зображено події Другої світової війни, пов’язані з вигнанням нацистських окупантів з України. Напрями наступу радянських військ зображені на Правобережній Україні та в Криму. Події на цих теренах відбувалися в січні-травні 1944 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)

Радянський льотчик, тричі Герой Радянського Союзу, виходець з України – це Іван Кожедуб. За роки Другої світової війни він збив 62 літаки противника.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Августин Волошин у 1920-ті – 1930-ті рр. був лідером українського руху на території Закарпаття, яке в цей період входило до складу Чехословаччини.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929-1939 рр.  

Форсована індустріалізація в УСРР призвела до завершення націоналізація приватної власності. Політика індустріалізації розпочалася здійснюватися за часів непу, коли ще значна частина середніх і дрібних підприємств перебувала в руках приватних власників. Націоналізація цих підприємств стала одним з джерел здійснення індустріалізації.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.)

На картосхемі, яку була вміщена на сторінках газети «Українська трибуна» зображено територію УСРР, БСРР і європейської частини РСФРР. Картосхема відображає одну з причин масового голоду, який охопив Поволжя, Кубань і південно-східні регіони УСРР – неврожай сільськогосподарських культур, зумовлений посухою. Зазначена причина вказує на голод, який охопив ці регіони в 1921 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр). Список персоналій для візуального розпізнавання

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено П. Скорпадського (позачено літерою «А»), С. Петлюру («Б»), М. Грушевського («В»), Є. Петрушевича («Г»).

У квітні 1918 р. до влади в результат державного перевороту прийшов П. Скоропадський, який був проголошений гетьманом Української Держави.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр).

Німеччина і Австро-Угорщина мали велику потребу в Україні через виснаженість у Першій світовій війні власних продовольчих і сировинних ресурсів. Саме постачання продовольства і сировини було умовою надання воєнної допомоги УНР з боку Німеччини і Австро-Угорщини.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр).

Німецько-австрійські війська надавали допомогу у боротьбі з більшовиками Українській Народній Республіці, з якою і було підписано Брестський мир.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр).

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які викладені в ньому основні положення. У цьому випадку подано уривок зі звернення УЦР до населення у зв’язку зі вступом в Україну німецько-австрійських військ. На це вказують слова і словосполучення-маркери: «допомагаючи українському уряду в боротьбі з насильниками і грабіжниками», «війська вступили на територію України», «не мають ніяких ворожих нам намірів», «Німеччина і Австро-Угорщина також мають велику потребу, щоб на Україні наства…».

Визначення документа дає змогу відповісти на завдання.

Вступ німецько-австрійських військ, як союзних Україні, став можливим у результаті підписання Брестського мирного договору у лютому 1918 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція.

У цьому випадку – І Універсалу УЦР.

Цей документ, оприлюднений у червні 1917 р. декларував намір «творити новий лад вільної автономної України»: «Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою російською, хай народ український на своїй Землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають — вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуванням Всенародні Українські Збори (Сейм). Всі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Вкраїні, мають право видавати тільки наші Українські Збори».

Відповідно, гасло, яке відповідає змісту І Універсалу УЦР – це «Автономію Україні!».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

У цьому випадку в джерелі йдеться про мету участі Росії в Першій світовій війні, її загарбницькі плани щодо українських земель.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «злиття землі Ярослава Осмомисла, князів Данилаі Романа з Імперією» – чітко ввказуєть на те, що йдеться про Східну Галичину, яка за княжих часів була Галицьким (князь Ярослав Осмомисл), а згодом Галицько-Волинським князівством (князь Данило Романович). Ці землі були загарбані росіянами під час наступу 1914 р., який отримав назву «Галицька битва».

Відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Ключовими у джерелі маркери є художні образи «колгоспниці» і «куркуля» і гасла-словосполучення – «Іди в колгосп», «Усі разом дамо куркулю відсіч», «шкодить робітникам і селянам той, хто розпродає і вирізає худобу», «З усім інвентарем до колгоспу вступай, не ріж свою худобу», «Організуємо колективний двір для худоби» – чітко вказують на правильні відповіді: плакат створює негативний образ заможного селянина (куркуля); поява плакату зумовили негативні наслідки спроби суцільної колективізації в 1929–1930 рр. (щоб не віддавати у колгосп селяни вирізали більше половини худоби, поголів’я якої не вдавалося відновити декілька десятиліть); плакат агітував за усуспільнення власності.

Відповідь: 1, 2, 4.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.)

Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 рр., ухвалений на Х з’їзді партії. Передбачав забезпечити вихід з економічної і політичної кризи шляхом повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткового відновлення приватної власності. Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму. Під контролем держави залишалися «командні висоти» (провідні галузі промисловості і зовнішня торгівля).

Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком. Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства і промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.

Реалізація політики супроводжувалася неодноразовими кризами хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928), появою безробіття і зростанням соціальної нерівності (поява непманів). У 1929 р. Й. Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, відкинув політику непу.

Відповідь: 2, 4, 7.

ТЕМА: Українська революція. Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.). Західна Україна в 1921–1939 рр.

У цьому випадку джерелами є фрагменти перших шпальт газет першої половини ХХ ст. Предмет ідентифікації в завданні – події, відображені на шпальтах газет.

Ключові в джерелі А словосполучення-маркери – «Приватний капітал в Україні», «Концесії у СРСР» – чітко вказують на те, що газета відображає події, які відбувалися в радянській Україні за часів непу (1921–1929 рр.).

Ключові в джерелі Б словосполучення-маркери – «З Української Народної Республіки», «Німці і українці», «Винниченко в Києві» – чітко вказують на те, що газета відображає події, які відбувалися після вступу німецьких військ у Київ у березні 1918 р.

Ключові в джерелі В словосполучення-маркери – «Акт проголошення Української Держави», «Самостійна Україна» – чітко вказують на те, що газета відображає подію проголошення Акта відновлення Української Держави, що відбулося 30 червня 1941 р. у Львові.

Ключові в джерелі Г словосполучення-маркери – «Завзяті бої за Хуст», «Січове військо веде геройську боротьбу», «Президент Волошин» – чітко вказують на те, що газета відображає події угорської агресії проти Карпатської України в березні 1939 р.

Відповідь: БАГВ.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні

Підрозділи Махна відіграли одну з ключових ролей у розгромі військ генерала П. Врангеля в Криму в 1920 р.

Н. Махно був одним з організаторів селянських повстань проти гетьмана П. Скоропадського 1918 р.

Під час наступу Білої армії генерала А. Денікіна в Україні та на Москву восени 1919 р. загони Н. Махна розгромили тил його армії.

Підрозділи Н. Махна взяли участь у придушенні антирадянського повстання отамана М. Григор’єва влітку 1919 р.

Відповідь: БГВА.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.)

М. Волобуєв – український економіст 1920-х років, автор концепції економічної самодостатності УСРР.

Л. Курбас – актор, режисер, новатор українського театру, керівник мистецького об’єднання «Березіль».

О. Шумський – радянський політичний діяч, нарком освіти УСРР, активний провідник політики «українізації».

В. Липківський – церковний та освітній діяч, історик, перший митрополит Української автокефальної православної церкви.

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Українська революція. Україна в Першій світовій війні

Українська Центральна Рада була утворена в 1917 р.

Легіон Українських січових стрільців було сформовано в 1914 р.

Брестський мирний договір між УНР і країнами Четвертного союзу було укладено в 1918 р.

Брусиловський прорив (вдалий наступ російської армії) відбувся у 1916 р.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Завдання має на меті перевірку знань основних фактів періоду радянсько-німецької війни 1941–1945 рр., яка була складовою Другої світової війни.

У грудні 1942 р. після перемоги в Сталінградській битві радянські війська просунулися на захід і розпочали вигнання нацистів з території України. Остаточно війська нацистської Німеччини та її союзників були вигнані з території України в жовтні 1944 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «при вимушеному відході», «не залишати ворогу», «рятувати», «вивезення у тилові райони» – чітко виокремлюють елементи поняття евакуація.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено Є. Коновальця, А. Мельника, С. Бандеру. Усі вони в різний час були головами проводу українських націоналістів.

Відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

На картосхемі зображено територію УСРР початку 1930-х рр. На це вказують обриси кордонів і назви сусідніх держав і республік СРСР.

Штрихуванням на карті позначено регіони, які, згідно з дослідженнями українських вчених, мали найбільші людські втрати від Голодомору 1932–1933 рр.

Відповідь – Г.

На фото зображено перший пам’ятник Т. Шевченку, який створив скульптор Іван Кавалерідзе у Ромнах.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

На картосхемі зображено територію УСРР на 1921 р. На це вказують обриси кордонів і назви сусідніх держав.

Стрілками на карті позначено Другий «зимовий похід» Повстанської армії УНР, який відбувався в жовтні-листопаді 1921 р. під керівництвом Ю. Тютюнника. Похід завершився поразкою з декількох причин: невдало було обрано час походу; завдяки діяльності радянських спецслужб задум походу був цілком відомим і радянська сторона готувала пастку. Лише завдяки збігу обставин вдалося уникнути повної катастрофи. Натомість поразка походу позначилася трагедією під Базаром, де в полон до Червоної Армії потрапило 359 українських бійців, які за відмову перейти на бік червоних були розстріляні біля м. Базар (позначено на картосхемі).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Ключові словосполучення свідчать, що йдеться про наслідки Брестського миру, який підписали представники Української Народної Республіки доби Центральної Ради, сподіваючись на допомогу у вигнанні з України більшовиків.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Ключові словосполучення – «Німці увійшли до Києва, поводяться коректно, але як пани…», «здійснюється справжня окупація», «українці грають сумну роль маріонеток», «привели до своєї країни іноземних поневолювачів» – чітко вказують на те, що мова йде про наслідки Брестського миру, який підписали представники Української Народної Республіки доби Центральної Ради.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Німці увійшли до Києва, поводяться коректно, але як пани…», «здійснюється справжня окупація», «українці грають сумну роль маріонеток», «привели до своєї країни іноземних поневолювачів» – чітко вказують на те, що йдеться про наслідки Брестського миру.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція.

На ухвалення ІІІ Універсалу у листопаді 1917 р. вплинув більшовицький переворот у Петрограді, який Українська Центральна Рада засудила.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Предмет ідентифікації в завданні – зміст відозви напередодні Першої світової війни.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «надходить важка історична хвиля…», «нічого не вдіяли…, щоб утримати мир у Європі», «війни хоче цар російський», «Історичний ворог України, не може спокійно дивитися, що не вся Україна в його руках» – чітко вказують на те, що відозва оприлюднена напередодні Першої світової війни.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Серед запропонованих понять три відповідають умові завдання: «п’ятирічка», «Дніпрогес», «стаханівський рух».

Відповідь: 1, 5, 7.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.). Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 рр. Україна в Першій світовій війні

Симон Петлюра був головним отаманом Армії УНР у 1919–1921 рр.

Дмитро Донцов був головою Союзу визволення України у 1914–1918 рр.

Михайло Грушевський очолював Українську Центральну Раду у 1917–1918 рр.

Андрей Шептицький був митрополитом Української греко-католицької церкви у 1901–1944 рр.

Відповідь: Г, Б, В, А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Початок насильницької колективізації – 1929 р.

Судовий процес у справі «Спілки визволення України» (СВУ) – 1930 р.

Початок політики «коренізації» – 1923 р.

Судовий процес у «Шахтинській справі» – 1928 р.

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр. )

Завдання спрямоване на перевірку знань основних фактів біографії діячів української культури 1920-х рр. ХХ ст.

О. Довженко – кінорежисер.

Г. Юра – театральний режисер.

А. Кримський – сходознавець.

М. Бойчук – художник-монументаліст.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

На картосхемі зображено межі території УРСР на 1951 р., як зазначено в легенді.

Жирна пунктирна лінія окреслює терени, які лежать і за межами території УРСР. Ці два елементи допомагають визначити, що карта присвячена діяльності Української повстанської армії, яка вела бойові дії у період з 1942 р. по 1960 р., а регіон її діяльності охоплював як терени Західної України (крім Закарпаття) у межах УРСР, так і Закерзоння в межах Польської Народної Республіки.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Предмет ідентифікації в завданні – початок Другої світової війни (вересень 1939 р.).

Ключові словосполучення-маркери – «радянські війська в якості союзника Німеччини перейшли кордон і подають німецькому війську руку» - чітко вказують, що німецькі листівки з’явилися у Львові у вересні 1939 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Український таємний університет у 1920-ті рр. існував у Львові. На той час Східна Галичина була окупована Польщею.

Відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр. Західна Україна в 1921–1939 рр.

В уривку джерела описані дії влади – «радянська влада до того часу «заготовляла» наш хліб… аж доки ми не залишилися без фунта хліба», які чітко вказують на передумову Голодомору.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку розуміння процесів, які відбувалися в Україні у 1920-ті – на початку 1930-х років.

Розвиток ринкових відносин був притаманний періоду, коли здійснювалася нова економічна політика 19121–1929 рр.

Відповідь – В.