ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ ст. – ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ ст.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Ключові у джерелі словосполучення-маркери – «Українці Закарпаття!», «Цей рік… в історію закарпатської землі як ще одна чорна дата», «рік приніс тільки зміну окупантів – ... прийшли московсько-більшовицькі пригноблювачі, які своєю окупаційною практикою залишили далеко позаду своїх попередників», «Захопленням Закарпаття Червона Москва завершила, в основному, насильницьке об’єднання всіх українських земель» – чітко вказують на те, що у зверненні проводу ОУН ідеться про події 1944 року, коли радянські війська здійснюючи Карпато-Ужгородську операцію вступили на територію Закарпаття, що перебувало під угорською окупацією з березня 1939 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Ключові у джерелі словосполучення-маркери – «Українці Закарпаття!», «Цей рік… в історію закарпатської землі як ще одна чорна дата», «рік приніс тільки зміну окупантів – ... прийшли московсько-більшовицькі пригноблювачі, які своєю окупаційною практикою залишили далеко позаду своїх попередників», «Захопленням Закарпаття Червона Москва завершила, в основному, насильницьке об’єднання всіх українських земель» – чітко вказують на те, що у зверненні проводу ОУН ідеться про події 1944 року, коли радянські війська здійснюючи Карпато-Ужгородську операцію вступили на територію Закарпаття, що перебувало під угорською окупацією з березня 1939 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Ключові у джерелі словосполучення-маркери – «Українці Закарпаття!», «Цей рік… в історію закарпатської землі як ще одна чорна дата», «рік приніс тільки зміну окупантів – ... прийшли московсько-більшовицькі пригноблювачі, які своєю окупаційною практикою залишили далеко позаду своїх попередників», «Захопленням Закарпаття Червона Москва завершила, в основному, насильницьке об’єднання всіх українських земель» – чітко вказують на те, що у зверненні проводу ОУН ідеться про події 1944 року, коли радянські війська здійснюючи Карпато-Ужгородську операцію вступили на територію Закарпаття, що перебувало під угорською окупацією з березня 1939 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

У 1920–1930-ті роки на українських землях у складі Польші діяли як легальні, так і нелегальні українські політичні партії. Серед запропонованих варіантів відповіді дві партії діяли нелегально – це ОУН і КПЗУ. Відповідно, вони не могли мати свого представництва в польському сеймі. Серед зазначених легальних партій найбільшою було Українське національно-демократичне об’єднання, що постало в 1925 року.

Від 1928 року УНДО брало участь у виборах до польського парламенту і здобуло 26 мандатів до сейму (на 40 усіх мандатів українців) і девять з одинадцяти до сенату; 1930 року в умовах пацифікації (тоді польська влада заарештувала 19 послів з УНДО, обраних 1928) – 17 (на 30), 1935 і 1938 – 23; воно створило в обох законодавчих палатах свої клуби й мало представників у президії Сейму й Сенату.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту розвитку науки в Україні в 1930-ті роки.

Ці роки – це час утвердження тоталітарного режиму в УРСР. Відповідно, відбувалося встановлення партійно-ідеологічного контролю за науковою діяльністю, щоби наукові дослідження базувалися на марксистсько-ленінській методології та ідеології.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Ключові у джерелі словосполучення-маркери – «Щоб подолати куркульський опір хлібозаготівлям, установити занесення на “чорну дошку” колгоспів, що злісно саботують здачу (продаж) хліба за державним планом… Провести перевірку складу колгоспів та очищення від контрреволюційних елементів – організаторів зриву хлібозаготівель» – чітко вказують на розгортання Голодомору (1932–1933 роки), який був геноцидом українського народу.

Уривок містить добірку радянських висловів й евфемізмів (пом’якшувальні або маскувальні слова й вислови, використовувані замість слів, які сприймають як небажані, неприйнятні, вульгарні тощо): хлібозаготівля, занесення на “чорну дошку”, колгосп, контрреволюційний елемент тощо.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

На фото зображено будівлю Держпрому в Харкові (1925–1929 роки). Архітектори Сергій Серафімов, Марк Фельгер, Самуїл Кравець.

З-поміж поданих варіантів відповіді (мистецько-архітектурні стилі) лише конструктивізм відповідає зазначеним хронологічним рамкам. Бароко – ХVІ–ХVІІІ ст., класицизм – ХVІІІ – початок ХІХ ст., модерн – кінець ХІХ – початок – ХХ ст.

Також будівля має основні ознаки конструктивізму, якому властиві строгість, геометризм, лаконічність і монолітність форм.

Додатковою підказкою є зображення на фото тогочасного автомобіля.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

На картосхемі зображено територію УСРР у 1920-ті роки. Штрихуванням позначені території, які в різні часи перебували у складі УСРР й УРСР або мали автономний статус.

Цифрою 1 позначено територію Автономної Молдавської СРР у складі УСРР / УРСР, яка проіснувала від 1924 до 1940 року.

Цифрою 2 позначено територію, яку було передано до складу УСРР 1925 року.

Цифрою 3 позначено територію, яку було вилучено зі складу УСРР і приєднано до РСФРР 1925 року.

Цифрою 4 позначено територію, яку в 1920–1950-ті роки займала Кримська АСРР у складі РСФРР. У 1954 році цю територію було передано до складу УРСР як її Кримську область.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «необхідність підняття загального повстання в Україні», «польовий повстанський штаб приступив до підготовчих заходів щодо його організації», «пустити два відділи: південний – на Поділля, північний – на Волинь», «у Першій повстанській групі під керуванням командира І групи генерал-хорунжого Гулого» – чітко вказують на Другий зимовий похід Армії УНР (жовтень – листопад 1921 року).

Метою походу було піднятття антибільшовицького збройного повстання на Правобережній Україні, створення бази для визволення від більшовицької окупації.

Сили українських повстанців були згруповані у три групи. Волинська група – головні сили (майже 800 бійців під командуванням генерала Юрія Тютюнника). Бессарабська група (300 бійців під командуванням генерала Андрія Гулого-Гуленка). Подільська група (400 бійців під командуванням полковника Михайла Палія, згодом – полковника Сергія Чорного).

Радянська сторона була добре поінформована про похід і прагнула заманити повстанців якомога далі від польського й румунського кордонів, оточити і знищити. Повстанці, які стали успішно просуватися вглиб України, усвідомили небезпеку. До того ж стало зрозуміло, що більшовики на осінь 1921 року вже розгромили більшість повстанських осередків на Правобережжі, і рейд втратив сенс.

Більшість повстанців змогли уникнути оточення і відступили на територію Польщі й Румунії. Проте частина Волинської групи була оточена й потрапила в полон. Після рішучої відмови перейти на службу до окупаційної Червоної армії 359 бійців Української Повстанської Армії 21 листопада 1921 року було розстріляно під містечком Базар (Житомирщина).

Другий Зимовий похід частин Армії УНР став останньою героїчною спробою українських національно-державних сил відкритим військовим шляхом здобути незалежність України в ході боротьби за державність 1918–1921 років.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

За портретними рисами на фото можна впізнати Костя Левицького – співзасновника Української національно-демократичної партії, голову Державного секретаріату Західноукраїнської Народної Республіки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Початок Української революції.

Ключові зображення, словосполучення-маркери в джерелі – прапор, військові в одностроях російської армії часів Першої світової війни, бойовий прапор, Перший український імені Богдана Хмельницького козацький полк, 1917 – чітко вказують на процес українізації частин російської армії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Маркери в джерелі – «Відозва Загальної української ради», «завзялася російська імперія загарбати українські землі Австро-Угорщини», «Уже другий раз у часи цієї війни насувається на українські землі Австро-Угорщини російський наступ», «Другий раз українське населення Галичини, Буковини й північно-східної Угорщини попадає в огонь національного й релігійного переслідування з боку Росії» – чітко вказують на 1916 рік, коли російська армія здійснила «Брусиловський прорив» і знов окупувала частину Східної Галичини, Північної Буковини.

Цією відозвою ЗУР, яку утворено1915 року, засвідчувала свою лояльність до влади Австро-Угорщини і своє негативне ставлення до російської окупації.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Маркери в джерелі – «Відозва Загальної української ради», «завзялася російська імперія загарбати українські землі Австро-Угорщини», «Уже другий раз у часи цієї війни насувається на українські землі Австро-Угорщини російський наступ», «Другий раз українське населення Галичини, Буковини й північно-східної Угорщини попадає в огонь національного й релігійного переслідування з боку Росії» – чітко вказують на 1916 рік, коли російська армія здійснила «Брусиловський прорив» і знов окупувала частину Східної Галичини, Північної Буковини.

Цією відозвою ЗУР, яку утворено1915 року, засвідчувала свою лояльність до влади Австро-Угорщини і своє негативне ставлення до російської окупації.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Маркери в джерелі – «Відозва Загальної української ради», «завзялася російська імперія загарбати українські землі Австро-Угорщини», «Уже другий раз у часи цієї війни насувається на українські землі Австро-Угорщини російський наступ», «Другий раз українське населення Галичини, Буковини й північно-східної Угорщини попадає в огонь національного й релігійного переслідування з боку Росії» – чітко вказують на 1916 рік, коли російська армія здійснила «Брусиловський прорив» і знов окупувала частину Східної Галичини, Північної Буковини.

Цією відозвою ЗУР, яку утворено1915 року, засвідчувала свою лояльність до влади Австро-Угорщини і своє негативне ставлення до російської окупації.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Серед запропонованих варіантів правильні відповіді такі:

• різке соціальне розшарування в суспільстві (різке зубожіння населення, поява заможного прошарку суспільства);
• стрімке зростання тіньової економіки (становила понад 50 %);
• лібералізація цін (упроваджена 1992 року).

Правильна відповідь: 3, 5, 7.

ТЕМА: Початок Української революції.

Аналіз картосхеми дає змогу визначити обриси території УНР кінця 1917 – початку 1918 років. Заштрихована територія була приєднана до УНР за умовами Берестейського (Брестського) миру (січень 1918 р.). Позначена лінія фронту була зафіксована перемир’ям у грудні 1917 року. Тобто картосхема дає змогу визначити правильні відповіді:

• показати лінію просування німецьких й австро-угорських військ на Східному фронті на кінець 1917 року;
• визначити кордони Української Народної Республіки згідно з Третім Універсалом Української Центральної Ради;
• указати територію, що увійшла до складу Української Народної Республіки за умовою Брестського мирного договору.

Правильна відповідь: 2, 6, 7.

ТЕМИ: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Україна в роки Другої світової війни. Україна в перші повоєнні роки.

Словосполучення-маркери й образи у джерелі А – «Сто тисяч червоноармійців – на фронт соціалістичної перебудови села!», п’ять сюжетів, які показують переваги колективної праці, колгоспного будівництва – указують на період кінця 1920 – початку 1930-х років, коли здійснювали суцільну колективізацію.

Словосполучення-маркери та образи у джерелі Б – «Продовольчий податок – це махове колесо державного механізму», «продподаток», візуальні образи спрямування доходів з податків – указують на час реалізації нової економічної політики 1921–1929 років.

Словосполучення-маркери у джерелі В – «На трактор дівчини сідають сміло, дають бійцям упевнений наказ: «Фашистів бийте хоробро й уміло, а ми попрацюємо за вас!» – указують на часи німецько-радянської війни (1941–1945 роки).

Словосполучення-маркери й образи у джерелі Г – «Цілину піднімемо!» – указують на заклик, який з’явився в СРСР 1954 року.

Правильна відповідь: БАВГ.

Тема: Україна в умовах десталінізації та в період загострення кризи радянської системи.

Автор збірок «Лебеді материнства», «Земне тяжіння», «самвидавської» сатири «Некролог кукурудзяному качанові», «Злодій», «Суд» – Василь Симоненко.

Автор збірки «Лихо з розуму», журналу «Український вісник»; член Української самвидавської Гельсінської групи – В’ячеслав Чорновіл.

Автор збірок «Круговерть», «Зимові дерева», «Веселий цвинтар»; член Української Гельсінської групи – Василь Стус.

Автор поезій «Всесвіт у тобі», «Оновлення»; один із засновників і керівник Української Гельсінської групи – Микола Руденко.

Правильна відповідь: 1-Д, 2-Г, 3-В, 4-Б.

ТЕМА: Українська революція.

Словосполучення-маркери у джерелі А – «Однині Україна стає Українською Народною Республікою. Не відділяючись від республіки Російської,.. ми твердо станемо на нашій землі» – чітко вказують на основне положення Третього Універсалу.

Словосполучення-маркери у джерелі Б – «не розриваючи з державою Російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям», «Хай порядок і лад на Вкраїні дають вибрані… Всенародні Українські 3бори (Сойм)» – чітко вказують на основні положення Першого Універсалу.

Словосполучення-маркери у джерелі В – «ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання» – чітко вказують на положення Другого Універсалу.

Словосполучення-маркери в джерелі Г – «Неможливо одночасно визнавати право на самовизначення й водночас робити грубий замах на це право… як це робить Рада Народних Комісарів щодо Народної Української Республіки» – чітко вказують на відповідь УЦР на ультиматум Раднаркому радянської Росії. Цей дистрактор не відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі Д – «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною… суверенною державою українського народу» – чітко вказують на положення Четвертого Універсалу.

Правильна відповідь: 1-Б, 2-В, 3-А, 4-Д.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Завдання скеровано на перевірку знання дат подій часів Першої світової війни.

Утворення Української Центральної Ради – 1917 р.

Узяття Львова російськими військами – 1914 р.

Підписання Брестського миру – 1918 р.

Брусиловський прорив – 1916 р.

Правильна відповідь: 1-Г, 2-А, 3-Д, 4-В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Повноправним суб’єктом міжнародних відносин Україна стала, здобувши визнання державами світу незалежності країни. Після проведення референдуму 1 грудня 1991 р. розпочалася хвиля визнання незалежності України. Першими незалежність України визнали Польща й Канада.

Станом на 27 січня 1992 р. Україну визнала 91 держава, із 27 було встановлено дипломатичні відносини, до 5 травня 1992 р. 118 держав заявили про визнання України, із них 72 встановили з Україною дипломатичні відносини. Станом на 1993 р. Україну як незалежну державу визнали 132 держави світу, із них 106 встановили з Україною дипломатичні відносини, а на 1994 р. їх налічували 149, зокрема зі 132 країнами було встановлено дипломатичні відносини. Так само активно держави відкривали дипломатичні представництва в Україні.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Словосполучення-маркери в джерелі – «Бурхливими були часи …знову шукали винних у важкому економічному стані», «Студенти на граніті вимагали реальної незалежності і реформ», «страйкуючі шахтарі – проведення референдуму про довіру Президенту й парламенту», «щоб вгамувати пристрасті, було ухвалено рішення про дострокове припинення повноважень парламенту та Президента України і проведення дострокових виборів» – чітко вказують на період президенства Леоніда Кравчука (1991–1994 роки).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Словосполучення-маркери й образи у візуальному джерелі – пам’ятник ліквідаторам аварії на 4-му енергоблоці ЧАЕС і вид на саркофаг над зруйнованим реактора – указують на правильну відповідь. Чорнобильська катастрофа сталася 26 квітня 1986 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

«Номенклатура» – це загальна назва посадовців різних рівнів, що є ланками командно-адміністративної системи.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Одним із проявів політико-ідеологічної кризи радянської моделі розвитку України в 1970-х – на початку 1980-х рр. є поява концепції «розвиненого соціалізму» внаслідок усвідомлення нереальності побудови комунізму. Період 1970-х – початку 1980-х рр. визначають як «застій».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Шістдесятники – назва покоління національно свідомих діячів української культури та інших народів СРСР, сформована в умовах лібералізації радянського режиму у другій половині 1950-х – першій половині 1960-х років. Своєю творчістю і життєвою позицією сформували внутрішню моральну опозицію радянському тоталітарному режиму. Частина шістдесятників стала дисидентами.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).

Характерним для процесу післявоєнної відбудови господарства УРСР (1945 – початок 1950-х рр.) було першочергове відновлення роботи важкої промисловості й енергетики, зумовлене намаганням відновити потенціал для продовження здійснення експансії (створення соціалістичного табору, підтримка комуністичного руху) у світі та протистоянням із США («холодна війна»).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу здобути уявлення про думки й настрої людей у певний час. Засобами карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак карикатурист передбачає повну поінформованість глядача про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями.

Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючися на певні стереотипи. Тому потрібно особливу увагу звертати на правила інтерпретування та аналізування карикатури. У загальному вигляді вони передбачають відповіді на такі запитання:

• які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Аналізована карикатура відображає суть нацистського окупаційного режиму в Україні в роки Другої світової війни. Художники-карикатуристи під псевдонімом Кукринікси намагалися показати, як над українським селом встановлюють контроль з допомогою нацистських посіпак (фігури з ногайками). Метою таких дій було використання окупаційною адміністрацією природних ресурсів України.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Поразки Червоної армії влітку – восени 1941 р. на території України спричинили

евакуацію людей і матеріальних цінностей із республіки у східні райони СРСР.

У процесі евакуації пріоритетними були матеріальні цінності, а не люди. Через швидкий наступ німецьких військ евакуацію в західних областях було зірвано.

За неповними даними вглиб СРСР було переміщено 550 індустріальних об'єктів і 8,5–9,5 млн осіб. Значну частину матеріальних цінностей було знищено.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Словосполучення-маркери у джерелі й візуальний ряд – агітаційний автомобіль, прикрашений прапорами та плакатами з написом «Голосуй за УНО. 12 лютого» та символікою ОУН, – указують на події, які мали місце в Карпатській Україні.

УНО – це Українське національне об’єднання. Програмові вимоги УНО збігалися з програмовими вимогами ОУН. 12 лютого 1939 р. відбулися вибори до Сойму Карпатської України. Бійці, які стоять у кузові вантажівки, убрані в однострої Карпатської Січі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Словосполучення-маркери у джерелі А – «Почалась робота з ліквідації неписьменності», «більшовицька партія формує свідомість радянської людини» – чітко вказують на особливості суспільно-політичного життя початку 1920-х років. Ця цитата не відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі Б – «На 28 вересня на Україні є ще 13764 заарештованих по куркульській операції, справи яких не розглянуті трійками; в обласних трійках НКВС УРСР є матеріали, на основі яких можна репресувати понад 15 тис. осіб» – чітко вказують на процес розкуркулення. Ідеться про політичну репресію, яку застосовували в адміністративному порядку місцеві органи виконавчої влади за політичними та соціальними ознаками на підставі постанови Політбюро ЦК ВКП(б) від 30 січня 1930 року «Про заходи щодо ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації» Ця цитата відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі В – «У період революційного оновлення радянського суспільства, коли розпочато процес демократизації, очищення всіх сторін нашого життя від викривлень загальнолюдських принципів гуманізму, у країні посилюється прагнення знати всю правду про минуле» – чітко вказують на особливості суспільно-політичного життя на період перебудови в СРСР (друга половина 1980-х років). Ця цитата не відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі Г – «У роботі деяких радянських істориків були допущені серйозні помилки космополітичного характеру. …купка безрідних космополітів намагалася вести свою шкідливу роботу, поширюючи антипатріотичні погляди при висвітленні питань історії нашої Батьківщини» – чітко вказують на особливості суспільно-політичного життя другої половини 1940-х років. Ця цитата не відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Словосполучення-маркер «Із Росії непівської буде Росія соціалістична (Ленін)» і зображення будівництва дамби Дніпрогеса чітко вказують на заклик до реалізації планів першої п’ятирічки (1927/1928–1932 роки).

Політику непу здійснювали до 1929 року.

Дніпрогес було запущено 1932 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

На діаграмі подано відомості щодо національного складу КП(б)У в 1922–1933 роках. Ці дані свідчать про зростання питомої ваги українців у КП(б)У з 22 % до майже 60 %.

Така зміна пов’язана з реалізацією політики «коренізації», яка передбачала «вкорінення» радянської влади в національних республіках.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Підтримка радянською владою Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) у 1920-ті рр. зумовлена намаганням послабити й розколоти Російську православну церкву, яка протистояла більшовицькому режиму.

Проте національний характер утвореної УАПЦ спонукав владу до боротьби з нею. З 1925 р. почато репресії проти її провідників. Попри переслідування в АПЦ 1926 р. було 32 єпископи, близько 3000 священиків і майже 6 млн вірян. У 1930 р. церкву зліквідовано.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Стаття 1 Угоди містила заяву польської сторони про визнання права України на незалежне державне існування в межах, визначених договорами з її сусідами на півночі, сході й півдні. Польща визнавала Директорію УНР на чолі із Симоном Петлюрою за верховну владу УНР.

Статтею 2 було окреслено кордон між Польщею та УНР: від Дністра на півночі, уздовж Збруча (притока Дністра), далі – колишнім державним кордоном між Австро-Угорщиною і Росією до с. Вишгородок (нині село Лановецького району Тернопільської обл.), звідти на північ через Кременецькі гори, потім на схід від м. Здолбунів і далі – східним адміністративним кордоном Рівненського повіту. Північна ділянка кордону проходила вздовж адміністративної межі колишньої Мінської губернії до р. Прип’ять, далі цією річкою до р. Дніпро.

Таке розмежування передавало Польщі Східну Галичину – територію, що 22 січня 1919 року ввійшла до складу УНР як Західна область Української Народної Республіки (ЗО УНР). Окремий запис про «точніше порозуміння» щодо Рівненського, Дубнівського й частини Кременецького повітів означав перехід до Польщі Західної Волині – частини безпосередньої території УНР.

Тобто наслідком підписання Варшавської угоди (квітень 1920 р.) була втрата УНР західноукраїнських земель.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

На фото зображено Євгена Петрушевича, президента Західноукраїнської Народної Республіки.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання обставин проголошення І Універсалу Українською Центральною Радою (УЦР).

Проголошення Першого Універсалу було спричинене відмовою Тимчасового уряду визнати право України на автономію.

Універсал було проголошено на ІІ Всеукраїнському військовому з’їзді Володимиром Винниченком після повернення з Петербургу, з невдалих перемовин із Тимчасовим урядом Росії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Не бути більше підневільної Русі! Надбання Володимира Святого, земля Ярослава Осмомисла, князів Данила та Романа, скинувши ярмо» (у документі йде мова про Східну Галичину), «підніме знамено єдиної, великої, неподільної Росії. Звільнені руські брати!..» (ідеться про головну мету Росії у війні), «Не вбачаючи свого щастя в утиску іноземців, як це робили [австрійці]» – чітко вказують на звернення російської влади до населення західноукраїнських земель під час першої окупації російськими військами Галичини 1914 року під час Першої світової війни.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на оцінювання знання змісту «реформ Косигіна», реалізовуваних у 1965–1970 роки.

«Реформи Косигіна» – система заходів у промисловості й сільському господарстві, яка передбачала запровадження елементів економічного регулювання. Передбачалося, що реформи забезпечать подолання недоліків у тодішній радянській економіці. Із наведних варіантів відповіді задовольняють умову завдання такі твердження:

• відновлення галузевої системи керування промисловістю через союзні й союзно-республіканські міністерства;
• розширення господарської самостійності підприємств унаслідок скорочення кількості планових показників;
• визначення прибутку й рентабельності ключовими показниками ефективності роботи підприємств.

Правильна відповідь – 3 5 7.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на оцінювання знання основних положень Варшавської угоди (1920 р.) між представниками Директорії УНР й уряду Польщі.

Варшавська угода – це узагальнювальна назва низки договорів, які передбачали:

• визнання Польщею Директорії УНР на чолі з С. Петлюрою верховною владою в УНР;
• передання Польщі Східної Галичини, Західної Волині;
• ведення спільних воєнних дій проти радянських військ на території УНР.

Правильна відповідь – 1 2 5.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х років).

На плакаті А зображено вигнання німецьких окупантів із Києва 6 грудня 1943 р., на це вказують візуальні образи міста (Софія Київська й пам’ятник Богдану Хмельницькому) і гасло: «Дякую, синку!».

На плакаті Б відображено радянську інтерпретацію подій вересня 1939 р., коли Червона армія взяла участь в агресії проти Польщі разом із Німеччиною. Гасло на плакаті є ідеологічним виправданням участі в агресії: «Надати руку допомоги братнім народам Західної України та Західної Білорусії – наш священний обов’язок!».

На плакаті В відображено події осені 1944 р., коли було завершено вигнання німецьких військ із території України. На це вказує карта на плакаті й пропагандистське гасло: «Україна вільна!».

На плакаті Г зображено вигнання німецьких військ із Харкова в лютому 1943 ррку. На це вказують як візуальні образи (зимовий одяг), так і гасла: «Харків радянський! Харків – наш український! Обніміться брати українці в день великого свята!» Остаточно німецькі війська вибито з міста в серпні 1943 року.

Правильна відповідь – 1Б 2Г 3А 4В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)

На картосхемі зображено територію України із зазначенням меж окупаційних зон, установлених німецькими окупантами в 1941–1942 роках.

Цифрою 1 позначено дистрикт «Галичина» – складник Генерал-губернаторства. На це вказує позначені географічні об’єкти, зокрема, міста Львів і Станіслав (тепер Івано-Франківськ).

Цифрою 2 позначено провінцію «Трансністрія» під урядуванням румунської адміністрації. На це вказує позначені географічні об’єкти, зокрема, місто Одеса й річки Дністер і Південний Буг.

Цифрою 3 позначено рейхскомісаріат «Україна». На це вказують розміри території і позначені міста, зокрема, місто Рівне, яке було адміністративним центром окупаційної зони.

Цифрою 4 позначено терени, на яких урядувала військова адміністрація німецького командування. Ця територія була безпосереднім запіллям підрозділів німецьких військ, що діяли на німецько-радянському фронті.

Правильна відповідь – 1Б 2В 3А 4Д.

ТЕМА: Українська революція.

У джерелі А маркери – «Однині Україна стає Українською Народною Республікою», «Не відділяючись від республіки Російської» – однозначо вказують на зміст ІІІ Універсалу.

У джерелі Б маркери – «не розриваючи з державою Російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям», «Хай порядок і лад на Вкраїні дають вибрані…Всенародні Українські 3бори (Сойм)» – чітко вказують на зміст І Універсалу.

У джерелі В маркер – «ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання» – чітко вказує на зміст ІІ Універсалу.

У джерелі Г маркери – «Неможливо одночасно визнавати право на самовизначення і водночас робити грубий замах на це право», «Рада Народних Комісарів» – однозначно вказують на зміст ультиматуму Раднаркома Росії. Відповідно цей уривок джерела не має в умові завдання логічної пари.

У джерелі Д маркер – «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною» – чітко вказує на зміст ІV Універсалу.

Правильна відповідь – 1Б 2В 3А 4Д.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках. Україна в Першій світовій війні.

Наслідками економічної кризи 1900–1903 рр. стали посилення концентрації виробництва, зростання питомої ваги України в економіці Російської імперії.

Революція 1905–1907 рр. для України привела до втрати чинності Емського указу, легалізації діяльності українських політичних партій, створення українських думських громад у І та ІІ Державних Думах Росії.

Наслідками столипінської реформи 1906–1911 рр. стали руйнування селянської общини, перетворення Наддніпрянської України на одного з основних експортерів хліба до Європи.

Перша світова війна 1914–1918 рр. привела до повалення самодержавства, розпаду Російської імперії, вибуху Української революції.

Правильна відповідь – 1Б 2Г 3В 4А.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Організація Об’єднаних Націй (ООН) – глобальна міжнародна організація, заснована 24 жовтня 1945 року. Декларованою метою діяльності організації є підтримання і зміцнення миру й міжнародної безпеки, розвиток співробітництва між державами світу.

Відповідно свідченням співпраці незалежної України з Організацією Об’єднаних Націй є участь українських підрозділів у миротворних операціях.

Від 1992 року Збройні Сили України беруть участь у миротворних операціях під егідою ООН, НАТО й інших міжнародних організацій. Дотепер підрозділи ЗСУ взяли участь у 26 операціях на різних континентах. У 2020 р. ними взято участь у трьох операціях.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Цифрові маркери в джерелі свідчать про скорочення трудових ресурсів і збільшення кількості зареєстрованих не зайнятих трудовою діяльністю. Тобто в таблиці відображено зростання безробіття в 1991–1995 роки.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Із-поміж наведених варіантів відповіді саме уповільнення темпів економічного зростання зумовило перехід партійно-радянського керівництва СРСР до політики «перебудови». Це передбачало надання нового імпульсу динаміці розвитку радянської економіки внаслідок «пришвидшення». Проте сподівання радянських лідерів виявилися марними.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Роман Олеся Гончара «Собор» викликав негативну реакцію партійно-радянського керівництва УРСР через критику влади й оспівування героїчного минулого України, яке не вписувалося в офіційну комуністичну ідеологію.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу дістати уявлення про думки й настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак потрібно пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні погляди, бо висловлює лише свій або замовника. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому особливу увагу потрібно звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація й аналіз передбачають відповіді на запитання, наведені нижче.

1. Які персонажі, предмети, речі тощо зображено на карикатурі?
2. Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
3. Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено карикатурою?
4. Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано засобом карикатури?
5. Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
6. Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
7. Чи спотворено реальні історичні події карикатурою?

Карикатуру, наведену в завданні, присвячено швидким змінам, які відбувалися в суспільстві. На це вказує діалог її персонажок – представниць двох поколінь  який засвідчує швидкі темпи житлового будівництва. Швидке індустріальне будівництво започатковано за часів перебування на вищих владних посадах в СРСР Микити Хрущова. Саме з його прізвищем пов’язана назва зведених пришвидшеним методом будинків – «хрущовок».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Одну з перших дисидентських організацій – Українську робітничо-селянську спілку – засновано 1959 р. на Львівщині за ініціативи юриста Левка Лук’яненка.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х).

У джерелі А словосполучення – «визначного діяча минулого», «роль партії і тов. Сталіна» – є маркерами існування культу особи Сталіна. Це джерело не відповідає умові завдання.

У джерелах Б й В йдеться про вияви політики «ждановщини» – прагнення влади встановити ідеологічний контроль над суспільством. Ці джерела також не задовольняють умову завдання.

У джерелі Г словосполучення-маркери – «принципи формальної генетики», «неспроможні зрозуміти геніальної вказівки Леніна» – однозначно вказують на вияв «лисенківщини». Це джерело відповідає умові завдання.

«Лисенківщина» – термін, який застосовують для позначення явища засилля пройдисвітів у науці. Назва походить від прізвища радянського академіка Трохима Лисенка, який на сесії Всесоюзної академії сільськогосподарських наук, спираючись на марксистсько-ленінську ідеологію, виступив проти розвитку генетики, яка, на його думку є лженаукою. Виступ спонукав до переслідування генетиків, що надовго загальмувало розвиток цього напряму науки в СРСР.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 років).

Добровільну співпрацю в роки Другої світової війни окремих осіб, груп чи прошарків населення окупованих територій з окупаційною владою називають колабораціонізмом.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 років).

Завдання скеровано на оцінювання знання основних подій німецько-радянської війни 1941–1945 рр., що відбувалися на території УРСР.

«Битва за Дніпро» – це подія 1943 р., вона стала завершенням вирішального перелому в боях на німецько-радянському фронті в роки Другої світової війни.

Корсунь-Шевченківську операцію здійснено збройними силами Червоної армії на початку 1944 року. У результаті оточено й знищено значне угруповання німецьких військ, забезпечено умови для розгортання весняного наступу радянських військ на Правобережній Україні.

Танкова битва в районі міст Рівне – Луцьк – Дубно – Броди між підрозділами Червоної Армії та Вермахту відбулася 1941 р. й завершилася повним розгромом радянських механізованих корпусів на території України, які намагалися контратакувати німецькі війська, що вторглися в СРСР.

Карпатсько-Ужгородську операцію здійснено радянською армією восени 1944 року. Унаслідок цієї операції з території України остаточно вигнано німецькі війська. Тому 28 жовтня 1944 р. відзначають як день вигнання німецьких загарбників.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Маркери – «національна диктатура», «національна революція», «Українська Нація» – однозначно вказують на програмний документ Організації Українських Націоналістів (ОУН), що постала в 1929 р. у Відні.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роки.

7 серпня 1932 року вийшла спільна постанова Центрального виконавчого комітету й Раднаркому СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації за зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», відома в народі як «закон про п’ять колосків». Авторство постанови приписують особисто Сталіну.

Закон «про п’ять колосків» став передвісником Голодомору, адже передбачав за розкрадання колгоспного майна (а таким уважали навіть кілька колосків, які перезимували під снігом на полі) розстріл на місці й конфіскування майна. За пом’якшувальних обставин покарання становило десять років ув’язнення в таборах, амністію заборонено. Хоча за тодішнім законодавством навіть навмисне убивство карали ув’язненням до десяти років, а за крадіжку чужого майна покарання не перевищувало трьох місяців примусових робіт.

Діяла також таємна інструкція (13 вересня 1932 р.) до постанови про порядок застосування положень. Зокрема, до «куркулів» згідно неї мали застосовувати лише «розстрільні» статті. Хоча аналіз кримінальних справ засвідчив, що 83 % засуджених становила селянська біднота.

Закон «про п’ять колосків» не мав прецедентів у світовій історії. У тогочасних умовах він фактично забороняв людям розпоряджатися їжею.

Закон діяв до 1947-го, за ним засуджували людей також під час голоду 1946–1947 років. Пік застосування кривавого закону припав саме на 1932–1933 роки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роки.

Стаханівський рух – форма так званого «соціалістичного змагання» під час здійснення індустріалізації, започаткована 1935 р. за часів реалізації завдань ІІ п’ятирічки шахтарем Олексієм Стахановим, який із помічниками за зміну добув вугілля масою 102 т за норми 7 т. Повсюдне впровадження стахановських методів не дало бажаного економічного ефекту, проте призвело до збільшення виробничих норм і посилення експлуатації працівників.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Більшовицьке керівництво в його прагненні здійснити комуністичні перетворення на селі – усуспільнення селянських господарств – за часів «воєнного комунізму» зіткнулося зі значним опором, особливо селянства. Провал спроби спонукав більшовицького лідера до пошуку нових шляхів перетворення. Одним із таких шляхів, який дав би «…можливість переходу селянства до соціалізму більш простим, легким і доступним для селянина шляхом», він уважав кооперацію.

Кооперація – це форма організації економічної діяльності людей та організацій для спільного досягнення загальних цілей або задоволення потреб. Її різновидом є сільськогосподарська кооперація – система кооперативних сільськогосподарських товариств і спілок, створених на добровільних засадах із метою організації виробництв, заготівель, перероблення і збування продукції.

Сільськогосподарська кооперація досить успішно розвивалася на українських землях із другої половини ХІХ століття. Проте більшовики здійснили підміну понять. Кооперацію в їхній практичній діяльності підмінено колективізацією – примусовим усуспільненням селянських господарств.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 років).

Словосполучення-маркери – «Друковане слово розсіє темряву», «Неграмотний – той же сліпий» – однозначно вказують на прагнення влади переконати суспільство в необхідності подолання неписьменності.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Словосполучення-маркери – «Утворивши державу… у Львові, ми визначили границю цієї держави», «стараючись оминути захоплення навіть найменшого клаптика землі, який не був заселений в більшості українцями» – однозначно вказують на відозву Державного Секретаріату Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) до президента США Вудро Вільсона, який у січні 1918 р. в «Чотирнадцяти пунктах» проголосив принцип «самовизначення народів».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на оцінювання знання змісту внутрішньої політики гетьмана Павла Скоропадського.

Прийшовши до влади в результаті перевороту й усунення від влади Української Центральної Ради (УЦР), гетьман намагався відійти від соціалістичних принципів політики, яку декларувала попередня влада. Відповідно він виступав за скасування восьмигодинного робочого дня і заборону страйків.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція.

Словосполучення-маркери – «серце України в залізних лещатах задушила людина, яка носить прізвище… великого художника, що служив рідному краєві своїм майстерним пером», «Я знав і любив вашого батька», «як добре, що його очі не бачили й уші не чули, як син бомбардує красу землі нашої і кладе в домовину українську волю» – однозначно вказують на Юрія Коцюбинського (1896–1937 роки), сина видатного українського письменника Михайла Коцюбинського (1864–1913 роки).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Українська революція.

Українські січові стрільці (УСС, усу́си), Український добровольчий легіон – українське національне військове формування у складі австро-угорської армії, сформоване з добровольців, які відгукнулися на заклик Головної Української Ради 6 серпня 1914 р. й стояли під проводом Української бойової управи.

УСС були першими українськими частинами Австро-Угорщини, відібраними за національною ознакою.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

План «Барбаросса» – стратегічний план «блискавичної війни» нацистської Німеччини проти СРСР, затверджений 18 грудня 1940 року. План передбачав швидкоплинну військову кампанію з повним розгромом Червоної Армії у прикордонних боях і захопленням європейської частини СРСР по лінії Волга – Архангельськ. Головний удар мав бути завданий через Білорусію на Москву. Реалізація плану розпочалася 22 червня 1941 року.

«Східний вал» – стратегічний оборонний рубіж німецьких військ восени 1943 року, який простягався від Балтійського до Чорного моря по лінії Нарва – Псков – Гомель і далі по Дніпру. Цей добре укріплений рубіж повинен був, за задумом німецького керівництва, зупинити просування радянських військ. Був подоланий радянськими військами в результаті перемоги у «Битві за Дніпро».

Партизанський рейд – пересування і бойові дії партизанських формувань у тилу противника з метою активізації народного опору в нових районах, нанесення ударів по великих транспортних вузлах і військово-промислових об’єктах, підняття морального стану жителів окупованих територій, надання допомоги народам сусідніх країн у їхній боротьбі із супротивником. У 1943 році радянські партизанські з’єднання здійснили низку рейдів. Найвідомішим став Карпатський рейд сумського партизанського з’єднання під командуванням Сидора Ковпака.

«Похідні групи» – організовані групи націоналістичного активу й відомих діячів української політичної еміграції, спрямовані влітку – восени 1941 року Організацією українських націоналістів (ОУН) у центральні, східні й південні райони України з метою створення українських органів влади, органів місцевого самоврядування й організації національного громадсько-культурного життя на територіях, окупованих нацистською Німеччиною під час німецько-радянської війни 1941–1945 років. Похідні групи були сформовані як ОУН під проводом Андрія Мельника, так і ОУН (революційною) під керівництвом Степана Бандери. Похідні групи відіграли провідну роль у проголошенні Акта відновлення української держави (30 червня 1941 року), створенні мережі націоналістичного підпілля.

Плацдарм – ділянка місцевості, захоплена військами під час наступального форсування водної перешкоди на протилежному його березі або утримувана частинами, що відступають, а також район морського узбережжя, захоплений і утримуваний передовими підрозділами й частинами в морській десантній операції. Під час «битви за Дніпро» 1943 року радянські війська захопили низку плацдармів, за утримування яких розгорілися кровопролитні бої. Зрештою з Лютізького плацдарму радянські війська здійснили вирішальний удар, який сприяв звільненню Києва й обвалу всієї оборони противника по Дніпру, на укріплення «Східного валу».

Евакуація – процес виведення населення і життєво важливих ресурсів із території, яка перебуває під загрозою воєнної окупації під час війни, збройного конфлікту чи стихійного лиха.

Правильна відповідь – 2, 3, 5.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Індустріалізація – процес створення великого машинного виробництва в основних галузях господарства, передусім у промисловості як основі економіки й перехід на цій основі від аграрного до індустріального суспільства.

У СРСР / УСРР (УРСР) індустріалізація відбувалася форсованими темпами й була імпортозамінною. Для її здійснення використовували переважно внутрішні ресурси й пограбування населення.

Тобто джерелами проведення такої індустріалізації з-поміж наведених варіантів відповіді були такі:

• збільшення вивозу за кордон нафти, лісу, хліба;
• упровадження внутрішніх примусових державних позик;
• використання доходів державного сектору економіки.

Правильна відповідь – 3, 4, 6.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Ключове в джерелі «А» словосполучення-маркер – «Нема більше Севастополя… Він зруйнований» – чітко вказує на події 1942 р., коли місто Севастополь після 250 днів оборони було зруйновано і захоплено німецькими військами.

Ключове в джерелі «Б» словосполучення-маркер – «почалася наша велика священна Вітчизняна війна» – чітко вказують на 22 червня 1941 р., коли розпочалася німецько-радянська війна, яку радянська пропаганда назвала «Великою Вітчизняною війною».

Ключові в джерелі «В» словосполучення-маркери – «У багатьох селах Галичини, куди вступала більшовицька армія», «частина населення нерідко зустрічала їх квітами» – чітко вказують на події вересня 1939 р., коли Червона армія приєдналася до німецької агресії проти Польщі.

Ключові в джерелі «Г» словосполучення-маркери – «До останнього дня наше радіо запевняло: «Київ був, є і буде радянським. Ворог не пройде!.», «раптом наші війська відходять» – чітко вказують на вересень 1941 р., коли радянські війська Південно-Західного фронту потрапили в оточення і були змушені 19 вересня залишити Київ.

Визначивши події, можна встановити їх хронологічну послідовність.

Правильна відповідь: ВБГА.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Установлення «нового порядку» в Україні призвело до вивезення працездатного населення на примусові роботи (остарбайтери) й економічного пограбування окупованих територій.

Поразка Червоної армії в Україні в 1941–1942 роках спонукала до евакуювання матеріальних і людських ресурсів у східні регіони Радянського Союзу, щоби вони не дісталися ворогу. Це дало змогу відновити воєнне виробництво на неокупованих територіях.

Приєднання Західної України до СРСР супроводжували процеси радянізації і депортації частини населення, яка була незгодна або могла чинити опір, у східні регіони Радянського Союзу. Загалом було депортовано 10 % населення.

Визволення території УРСР від нацистської окупації дало початок відбудові зруйнованого війною господарства.

Правильна відповідь – 1 Б 2 А 3 В 4 Д.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту діяльності владних інституцій, що діяли в Україні в 1917–1921 роках. і вміння встановлювати логічні пари.

Всеукраїнський хліборобський конгрес 29 квітня 1918 року обрав Павла Скоропадського гетьманом України.

Трудовий конгрес України, що діяв у січні 1919 року, передав усю повноту влади Директорії УНР, легалізувавши її діяльність.

Українська Національна Рада в листопаді 1918 року проголосила на українських землях, що перебували під владою Австро-Угорщини, Західноукраїнську Народну Республіку.

ІІІ Всеукраїнський з’їзд рад прийняв першу конституцію УСРР.

Правильна відповідь – 1 Д 2 В 3 А 4 Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

У грудні 1991 року Президентом України обрано Леоніда Кравчука.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Заколот ГКЧП (ДКНС) у Москві 18–21 серпня 1991 року став останньою спробою законсервувати Радянський Союз у тому вигляді, у якому він проіснував майже 70 років. Організований нашвидкуруч «Державний комітет з надзвичайного стану» (ГКЧП –абревіатура російською мовою) не лише не зміг усунути від влади президента СРСР Михайла Горбачова, а пришвидшив розпад Союзу. Тодішні республіки, серед них і Україна, не підтримали переворот і використали його як можливість позбутися домінування Москви.

24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила Акт проголошення незалежності України: «Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв’язку з державним переворотом в СРСР...».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу дістати уявлення про думки й настрої людей у певний час. Засобами карикатури стисло подають або узагальнюють суть проблеми.

Однак важливо пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації й аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація й аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено на карикатурі?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано на карикатурі?
• Які ідеї і політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Карикатура, наведена в завданні, присвячена явищу тотального дефіциту, що стало найхарактернішим для останніх десятиліть існування СРСР.

На це вказує головний персонаж карикатури, який намагається здолати велику чергу, щоби дізнатися, що «дають» у крамниці. Додатковим натяком є радянське гасло: «Товари для народу».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

У 1972 році відбулася друга хвиля арештів дисидентів (перша – 1965 року). Вона була спричинена зміною керівництва УРСР, яке запровадило жорсткі заходи проти інакодумців в угоду вищому партійному керівництву СРСР.

Першим секретарем ЦК КПУ 1972 року призначено Володимира Щербицького. Він став символом періоду «застою» у радянській Україні.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Шістдесятники – назва покоління національно свідомих діячів української культури й інших народів СРСР, сформованого в умовах лібералізації радянського режиму у другій половині 1950-х – у першій половині 1960-х років. Своєю творчістю і життєвою позицією утворили внутрішню моральну опозицію радянському тоталітарному режиму. Частина шістдесятників стала дисидентами.

Тобто поява руху «шістдесятників» зумовлена лібералізацією суспільно-політичного життя в СРСР.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Предмет ідентифікації в завданні – постать Микити Хрущова.

Маркери – «його реформи – створення раднаргоспів, ліквідація багатьох міністерств і відомств – носили верхівковий характер», «вони… не зачіпали суті виробничих відносин, не претендували на те, щоб… послабити задушливий прес державної опіки» – указують на реформаторську діяльність Микити Хрущова, що у 1953–1964 роках був керівником СРСР.

Систему раднаргоспів було започатковано 1957 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).

Завдання скеровано на перевірку знання змісту культурного житті в УРСР у 1946–1953 роках.

Культурне життя в УРСР у цей період відбувалося в умовах політики «ждановщини».

«Ждановщина» – ідеологічна кампанія в СРСР (друга половина 1940-х років), метою якої було встановлення повного ідеологічного контролю над суспільством, створення образу ворога в умовах початку «холодної війни». Отримала назву від прізвища секретар ЦК ВКП(б) Андрія Жданова.

Під час кампанії були піддані нищівній критиці, репресіям наукові інститути, творчі спілки, редакцій газет і журналів, видатні діячі культури, проведено кампанії проти «низькопоклонства перед Заходом».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).

У джерелі А відображено особливості економічного розвитку УРСР у період відлиги. На це вказують маркери «Державні закупівельні ціни в УРСР збільшилися загалом втричі», «Дозволено видавати колгоспникам аванс грішми». Це джерело не відповідає умові завдання.

У джерелі Б відображено особливості економічного розвитку УРСР у період післявоєнної відбудови. На це вказують маркери «Темпи промислового розвитку Західної України були вищими, ніж на сході УРСР», «У роки четвертої п’ятирічки тут споруджено». Це джерело відповідає умові завдання.

У джерелі В відображено особливості економічного розвитку УРСР у період «перебудови». На це вказують маркери «Члени колгоспів… мають право безперешкодного виходу з них», «виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство». Це джерело не відповідає умові завдання.

У джерелі А відображено особливості економічного розвитку УРСР у період  утвердження тоталітарного режиму. На це вказують маркери «Завершено суцільну колективізацію», «Розвиток стаханівського руху на селі». Це джерело не відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Видатними представниками радянського партизанського руху в роки німецько-радянської війни були Сидір Ковпак, Олексій Федоров, Олександр Сабуров (програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України, чинною від 2018 року, не передбачено знання цих постатей).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

У 1941 році на території УРСР розгорілися вирішальні бої німецько-радянської війни.

Саме відчайдушний опір частин Червоної армії на території України зірвав плани «блискавичної війни» Німеччини проти СРСР – «план Барбаросса».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Радянізація – процес установлення радянської влади, насадження її у всіх сферах життя суспільства.

Складники радянізації:

• формування радянських органів влади;
• націоналізація;
• аграрні перетворення;
• колективізація;
• «культурна революція»;
• обмеження впливу церкви;
• атеїстична пропаганда;
• репресії проти незгодних і потенційних противників;
• індустріалізація тощо.

Процес радянізації в різні періоди й у різних регіонах України мав свої особливості.

Для політики «радянізації» у галузі культури на західноукраїнських землях у 1939–1941 роках було характерним створення на базі читалень «Просвіти» мережі бібліотек і клубів, які мали стати осередками «культурної революції».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

«Розстріляне відродження» – термін, яким позначають знищення генерації літераторів і митців української культури 20–30-х років ХХ ст. в результаті сталінських репресій. Загалом було знищено близько 500 видатних діячів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Маркери – «Ми маємо ряд індустріальних велетнів, що їх побудовано», «Дніпрельстан», «пущено за ці роки дванадцять доменних печей», «Ми збудували Краматорський машинобудівний завод… Луганський паротягобудівельний завод… Треба відзначити побудову Харківського тракторного заводу…» – указують на результати й наслідки здійснення індустріалізації.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

«Коренізація» – політика залучення представників корінного населення радянських республік й автономій до місцевого керівництва й надання офіційного (а інколи – панівного) статусу їхнім національним мовам для утвердження радянської влади й створення для неї національного підґрунтя.

Започаткована рішенням XII з’їзду РКП(б) у квітні 1923 року. Формально була реалізована до 1938 року, фактично – до початку 1930-х років. В УСРР коренізацію проводили у формі українізації. Сприяла збільшенню представництва українців в органах влади, культури, освіти, державних установ, розширенню сфери застосування української мови в суспільстві; пробудженню інтересу до української культури.

Головними провідниками цієї політики в УСРР були Олександр Шумський і Микола Скрипник. Самогубство останнього вважають завершенням реалізації політики українізації. Більшість національних кадрів і митців, які проявили себе в 1920-ті роки, були репресовані сталінським режимом.

У результаті здійснення в Україні в 1920–1930-х роках політики коренізації було збільшено питому вагу українців серед керівних кадрів республіканського партійно-радянського апарату.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Маркери – «Слід… відкинути спроби розглядати єдиний український національно-господарський терен за критерієм поділу праці в межах колишньої Росії», «Треба забезпечити за українським економічним центром права й можливості дійсного керівництва всім народним господарством» – указують на погляди економіста Михайла Волобуєва.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМИ: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки). Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Маркери («Ти допомагаєш ліквідувати неписьменність?», «Усі до товариства «Геть неписьменність»», «Заповіт Ілліча – до Х річниці Жовтневої революції не повинно бути жодного неписьменного») й образи (жінка у хустині, Ленін і селянська родина за навчанням) указують на Українську Соціалістичну Радянську Республіку, яка в 1920-ті роки здійснювала політику в галузі освіти, яку пропагує плакат.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція.

Предмет ідентифікації в завданні – Брест-Литовський договір між УНР, Німеччиною і її союзниками.

Маркери – «З огляду на сучасний брак харчових продуктів… мир з Україною мусить бути підписаний якнайскоріше», «На випадок, якби Україна попросила військової допомоги проти російських максималістів, то таке прохання можливо задовольнити», «За це Україна зобов’язується до якнайскорішої поставки хліба» – указують на основні умови Брест-Литовського договору між УНР, Німеччиною і її союзниками.

Правильна відповідь – В.